Ухвала суду № 64563627, 02.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2017 року м. Київ К/800/9872/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді - доповідача),

Головчук С.В.,

Кобилянського М.Г.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Донецького національного медичного університету ім. М.Горького до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Державної фіскальної служби України про скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Донецького національного медичного університету ім. М.Горького на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року,

встановив:

У листопаді 2015 року Донецький національний медичний університет ім. М.Горького звернувся в суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - ГУ ДФС у Донецькій області), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України) про скасування рішення заступника начальника ГУ ДФС у Донецькій області про залишення скарги без розгляду; скасування рішення голови ДФС України від 27 жовтня 2015 року №22573/6/99-9910-01-07-25 про залишення скарги без розгляду; зобов'язання ГУ ДФС у Донецькій області розглянути скаргу позивача від 21 серпня 2015 року на рішення заступника голови комісії з проведення реорганізації Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Донецькій області - начальника Краснолиманського відділення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Донецькій області Стешенко Ю.В. (без номера і дати) про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску по суті.

Вважав, що його первинну скаргу на рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені неправомірно залишено без розгляду з підстав її нескріплення печаткою, оскільки ця обставина не перешкоджає можливості розглянути її по суті.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 січня 2016 року позов задоволено частково. Скасовано рішення ГУ ДФС у Донецькій області від 14 вересня 2015 року №8487/10/05-99-10-03-12-1 про залишення скарги без розгляду. Зобов'язано ГУ ДФС у Донецькій області повторно розглянути скаргу Донецького національного медичного університету ім. М. Горького від 21 серпня 2015 року (вих. №1178) на рішення Слов'янської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області від 28 липня 2015 року №0003561740/3925 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до Донецького національного медичного університету ім. М. Горького застосовано штраф у розмірі 283701,85 грн та нарахована пеня у розмірі 794208,46 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі Донецький національний медичний університет ім. М.Горького, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення апеляційного суду, просить його скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції. Скаргу мотивує тим, що скарга платника податку, навіть якщо вона оформлена з порушенням закону, залишається без розгляду лише коли таке порушення оформлення скарги не дає можливості розглянути її по суті. Крім того, у рішенні про залишення скарги без розгляду має наводитись відповідне обґрунтування неможливості розгляду такої скарги, яке у даному випадку відсутнє.

У запереченнях на касаційну скаргу ГУ ДФС у Донецькій області просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції - без змін, як законне і обґрунтоване.

За правилами частини другої статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що Донецький національний медичний університет ім. М. Горького зареєстрований як юридична особа, є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Слов'янською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 283701,85 грн та нараховано пеню в сумі 794208,46 грн.

Згідно з наданою відповідачем копією вказаного рішення, воно прийнято 28 липня 2015 року за №0003561740/3925 та вручене позивачу 04 серпня 2015 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Позивач у свою чергу отримав примірник цього рішення без номера і дати.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, 21 серпня 2015 року позивач у порядку адміністративного оскарження подав на нього скаргу до ГУ ДФС у Донецькій області на рішення Слов'янської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

Рішенням ГУ ДФС у Донецькій області від 14 вересня 2015 року №8487/10/05-99-10-03-12-1 скаргу позивача залишено без розгляду з тих підстав, що вона оформлена без дотримання вимог пункту 1.5 Порядку розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року №452 (далі - Порядок №452), а саме: не скріплена печаткою скаржника.

28 вересня 2015 року позивач звернувся до ДФС України зі скаргою (№1330) на рішення ГУ ДФС у Донецькій області від 14 вересня 2015 року, в якій просив його переглянути.

Рішенням ДФС України від 27 жовтня 2015 року №22573/6/99-99-10-01-07-25 скаргу позивача також залишено без розгляду у зв'язку з тим, що первинна скарга не розглядалась по суті.

Приймаючи рішення про задоволення позову частково, суд першої інстанції виходив з того, що Законом України від 15 квітня 2014 року №1206-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу», який набрав чинності 06 листопада 2014 року, Господарський кодекс України доповнено статтею 58-1, частиною першою якої передбачено, що суб'єкт господарювання може мати печатки. Відтак, на момент виникнення спірних правовідносин законодавством України не передбачено обов'язкову наявність печаток у всіх суб'єктів господарювання, що виключає правомірність залишення без розгляду скарги платника єдиного внеску, яка не скріплена печаткою скаржника, через неможливість її розгляду по суті.

Апеляційний суд, приймаючи протилежне рішення, зазначив, що відповідно до пункту 1.6 Статуту Донецького національного медичного університету ім. М. Горького останній має печатку. Скарга позивача не скріплена печаткою, чим порушено вимоги пункту 1.5 Порядку №452, тому її правомірно залишено без розгляду контролюючим органом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, врегульовано Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 статті 9 Закону № 2464-VI).

В силу абзацу другого частини чотирнадцятої статті 25 Закону № 2464-VI суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.

Відповідно до статті 25 Закону № 2464-VI, наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року №452 затверджено Порядок розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України (чинний на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 2.1 Порядку №452 у разі якщо скаржник вважає, що орган доходів і зборів у районі, місті (крім міст Києва та Севастополя), районі у місті, об'єднаний чи спеціалізований, неправильно визначив суму недоїмки або прийняв рішення про накладення штрафу та нарахування пені, що суперечить законодавству про загальнообов'язкове державне соціальне страхування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, він має право оскаржити таке рішення у відповідному головному управлінні Міндоходів в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі.

Скарга на вимоги та на рішення органів доходів і зборів у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об'єднаних чи спеціалізованих, про нарахування пені та накладення штрафу подається відповідно до головних управлінь Міндоходів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі в письмовій формі разом з документами, що підтверджують неправильність рішення (пункт 2.2 Порядку № 452).

Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 452 орган доходів і зборів при розгляді скарги перевіряє законність і обґрунтованість винесення вимоги або рішення, що оскаржуються, і приймає одне з таких рішень: залишає вимогу або рішення, що оскаржуються, без змін, а скаргу - без задоволення; скасовує в певній частині вимогу або рішення, що оскаржуються, і не задовольняє скаргу в певній частині; скасовує в повному обсязі вимогу або рішення, що оскаржуються, і задовольняє скаргу; направляє скаргу на новий розгляд до відповідного територіального органу доходів і зборів; залишає скаргу без розгляду.

Відповідно до пункту 1.4 Порядку № 452 відмова в прийнятті скарги на вимоги та рішення про нарахування пені та накладення штрафу, крім випадків, зазначених у цьому розділі, забороняється.

У пункті 1.5 Порядку № 452 наведено перелік відомостей, які мають бути зазначені у скарзі.

Також у цій нормі зазначено, що скарга підписується скаржником - фізичною особою або уповноваженою нею на те особою, а для інших скаржників - керівником або представником, уповноваженим відповідно до законодавства, та має бути скріплена печаткою скаржника (для скаржників - фізичних осіб - за наявності).

Суди встановили, що подана позивачем первинна скарга до ГУ ДФС у Донецькій області не скріплена печаткою скаржника.

Дійсно, 15 квітня 2014 року №1206-VII Верховною Радою України прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу» (набрав чинності 30 жовтня 2014 року), яким Господарський кодекс України доповнено статтею 58-1 з таким змістом: « 1. Суб'єкт господарювання може мати печатки».

Тобто, на час виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачалась обов'язкова наявність у суб'єкта господарювання печаток.

Водночас, згідно з пунктом 1.6. Статуту Донецького національного медичного університету ім. М.Горького університет є юридичною особою, має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав та мати обов'язки, має печатку і штампи зі своїм найменуванням, бланки, логотип тощо.

Враховуючи наявність у позивача, як юридичної особи та суб'єкта господарювання, печатки, скарга від 21 серпня 2015 року, адресована ГУ ДФС у Донецькій області на рішення Слов'янської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, мала бути нею скріплена, чого зроблено не було.

У зв'язку з цим апеляційний суд правильно виходив з відсутності підстав для скасування рішення ГУ ДФС у Донецькій області від 14 вересня 2015 року №8487/10/05-99-10-03-12-1 про залишення скарги без розгляду та зобов'язання відповідача повторно розглянути цю скаргу.

Доводи касаційної скарги наведених висновків апеляційного суду не спростовують.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційним судом ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Донецького національного медичного університету ім. М.Горького залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді: Черпак Ю.К. Головчук С.В. Кобилянський М.Г.