Ухвала суду № 64563531, 01.02.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 р.Справа № 820/3316/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Бартош Н.С. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

представника позивача - Макаренко М.І.,

представника відповідача - Юсупової М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2016р. по справі № 820/3316/16

за позовом обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром"

до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2016 року обласне комунальне виробничо - експлуатаційне підприємство "Держпром" (далі по тексту - ОКВЕП "Держпром", позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - Центральна ОДПІ, відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просило суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.06.2016 року № 0000611402 за формою "В4", щодо зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість на загальну суму 55499, грн. як таке, що суперечить вимогам чинного законодавства України;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.06.2016 року № 0000601402 за формою "Р" з податку на додану вартість на загальну суму 195242,50 грн. як таке, що суперечить вимогам чинного законодавства України.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2016р. адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 13.06.2016 року № 0000611402 за формою "В4" щодо зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість на загальну суму 55499, 00 грн. та від 13.06.2016 року № 0000601402 за формою "Р" з податку на додану вартість на загальну суму 195 242, 50 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

До суду апеляційної інстанції представник позивача надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі, просила постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просила постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що обласне комунальне виробничо - експлуатаційне підприємство "Держпром" зареєстровано Виконавчим комітетом Харківської міської ради 26.06.1998 року за № 04014097 в якості юридичної особи, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №426252, копія якого долучена до матеріалів справи (т.1 а.с. 19).

Обласне комунальне виробничо - експлуатаційне підприємство "Держпром" перебуває на податковому обліку в Центральній ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області та є платником податку на додану вартість з 11.07.1997 року , про що видано свідоцтво серії НБ №200026164 (т.1 а.с. 25).

У період з 15.02.2016 року по 22.02.2016 року фахівцями Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області проведено позапланову документальну виїзну перевірку обласного комунального виробничо - експлуатаційного підприємства "Держпром" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України в частині господарських взаємовідносин з ТОВ "СК "Лувр" за березень, липень - вересень 2014 року, за результатами якої складено акт від 29.02.016 року № 604/10-30-2203/4014097 (т.1 а.с. 26-47).

Згідно з висновками акту перевірки від 29.02.2016 року № 604/10-30-2203/4014097 контролюючим органом встановлено порушення позивачем:

- п .138.8 ст.138, ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення витрат за 2014 рік у сумі 1058465,00 грн., заниження податку на прибуток за 2014 рік на суму 190524,00 грн.;

- п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України внаслідок чого підприємством завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 211693,00 грн. за період липень - вересень 2014 рік, що призвело до завищення від'ємного значення з ПДВ на суму 55499,00 грн. за вересень 2014 року та заниження суми податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню у бюджет у сумі 156194,00 грн. за липень-серпень 2014 року (т.1 а.с. 26-47).

На акт перевірки від 29.02.2016 року № 604/10-30-2203/4014097 позивач надав письмові заперечення, які контролюючим органом розглянуті та за результатом їх розгляду контролюючий орган листом від 15.03.2016р. за вих. №3084/10/20-30-22-03-19 повідомив підприємство, що висновок акту перевірки по підприємству ОК ВЕП "ДЕРЖПРОМ" від 29.02.2016 року № 604/10-30-2203/4014097 щодо порушення підприємством - "п. 138.8 ст. 138, ст. 139 Податкового кодексу України щодо завищення підприємством витрат за 2014 рік всього в сумі 1058465 грн., встановленого заниження податку на прибуток за 2014 рік всього в сумі 190524 грн." - прийнято рішення скасувати, а в частині порушення підприємством - "п. 198.6 ст. 198 п. 200.1 п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит на суму 211693 грн. за період липень - вересень 2014 року від здійснення правочинів з ТОВ "СК ЛУВР", що призвело до завищення від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 55499 грн. за вересень 2014 року та виявлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 156194 грн. за липень-серпень 2014 року" залишено без змін (т.1 а.с. 49-51) .

На підставі акту перевірки від 29.02.2016 року № 604/10-30-2203/4014097 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 17.03.2016 року № 0000021402, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на загальну суму 264 660,25 грн., у тому числі: за податковим зобов'язанням - 211693,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 52923,25 грн. (т.1 а.с.48).

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням від 17.03.2016 року № 0000021402, позивач скористався правом адміністративного оскарження та подав скаргу до Головного управління ДФС у Харківській області.

Рішенням Головного управління ДФС у Харківській області від 24.05.2016р. №3055/10/20-40-10-01-14 частково задоволено скаргу та скасовано податкове повідомлення - рішення від 17.03.2016 року № 0000021402 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 69 373,75 грн. (основний платіж - 55499,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 13847,74 грн.), в іншій частині вказане рішення залишено без змін, а скаргу в цій частині - без задоволення (т.1 а.с. 52-58).

13.06.2016р. Центральною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення рішення від 13.06.2016 року № 0000611402 за формою "В4", яким зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 55499,00 грн., та податкове повідомлення - рішення № 0000601402 за формою "Р", яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на загальну суму 195242, 50 грн., у тому числі: за податковими зобов'язаннями - 156194,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 39048,50 грн. (т.1 а.с. 82, 83).

Вважаючи протиправними податкові повідомлення - рішення від 13.06.2016 року № 0000611402 та від 13.06.2016 року № 0000601402, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено правомірність прийняття оскаржуваних рішень.

Фактичною підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень слугували висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 29.02.2016 року № 604/10-30-2203/4014097, про відсутність реальності господарських операцій по взаємовідносинам між ОКВЕП "Держпром" та ТОВ "СК "ЛУВР". При цьому, податковий орган посилається на акт перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 03.06.2015р. №1682/20-31-22-030-7/37368248 "Про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "СК "ЛУВР" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства України по взаємовідносинам із ПП "ВІАРТ, а ТОВ "БК ВЕСТ ГРУП" за період з 01.01.2012р. по 31.12.2014р., яким встановлено завищення податкового кредиту на суму 226141 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "БК "Вест Груп". Крім того, контролюючий орган посилався на податкову інформацію, отриману від ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, стосовно того, що ремонтно-будівельні послуги по ланцюгу ТОВ "БК "Вест Груп" до ТОВ "СК "ЛУВР" у липні 2014 року, серпні 2014 року, вересні 2014 року, жовтні 2014 року, листопаді 2014 року фактично не відбувались, проведено лише документування транзитних фінансових потоків з метою мінімізації сплати ПДВ в бюджет контрагентами - покупцями ТОВ "СК "ЛУВР".

Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

При цьому, відповідно до п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у періоді, який підлягав перевірці, мав господарські відносини , зокрема з ТОВ "СК"ЛУВР".

Так, 30.08.2012 року між ОК ВЕП "ДЕРЖПРОМ" (Замовник) та ТОВ "СК"ЛУВР" (код 37368248) (Підрядник) укладено договір підряду №98-Д, згідно з п. 1.1. якого Замовник доручає, а Підрядник виконує роботи з реконструкції та реставрації фасаду будинку Держпром на пл. Свободи, 5 в м. Харків (фасади 1-го блоку осі 25-26), відповідно до кошторису, який є невід'ємною частиною договору (т.1 а.с. 96-99).

Згідно з п. 2.1 цього Договору вартість робіт за цим договором визначається договірною ціною, складеною на підставі кошторису , які є невід'ємною частиною цього договору, і становить 1106836,33 грн., в т.ч. ПДВ 184472,72 грн.

Відповідно до п. 12.1 договір є чинним з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2013р., а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

24.09.2012 р. між ОК ВЕП "ДЕРЖПРОМ" (Замовник) та ТОВ "СК"ЛУВР" укладено додаткову угоду №1 до договору підряду №98-Д від 30.08.2012 року, згідно з п. 3 якої загальна сума по договору складає 2402509,59 грн., у т.ч. ПДВ - 400418, 26 грн. (т.1 а.с. 100).

Згідно з додатковою угодою №2 від 11.04.2013 року до договору підряду №98-Д від 30.08.2012 року загальна сума по договору №98 від 30.08.2012 р. складає 4913393,31 грн., у т.ч. ПДВ 818898,88 грн. (т.1 а.с. 101).

Відповідно до додаткової угоди №3 від 30.12.2013 року до договору підряду №98-Д від 30.08.2012 року, пункт 1 розділу 12 "Термін дії договору" викладено в новій редакції, а саме: "Договір є чинним з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2014 р., а в частині розрахунків - до їх повного виконання" (т.1 а.с. 102).

На виконання умов договору підряду №98-Д від 30.08.2012 р., з урахуванням додаткових угод до нього, ТОВ "СК"ЛУВР" належним чином виконано будівельні роботи з реконструкції та реставрації фасаду будинку Держпром на пл. Свободи, 5 в м. Харків, що підтверджується актом №9 від 01.08.2014 р. приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2014 року (форма КБ-2В), відповідно до якого ОК ВЕП "ДЕРЖПРОМ" підтвердив та прийняв будівельні роботи з з реконструкції та реставрації фасаду будинку Держпром на пл. Свободи, 5 в м. Харків (фасади 1-го блоку, осі 25- 25-1, 28-28-1, 28-1-29-1,1-29,1-2) та довідкою про вартість виконаних робіт за серпень 2014 р. ( форма КБ-3) (т.1 а.с.103-154).

На підтвердження виконання умов наведеного договору позивачем надано податкову накладну № 1 від 01.08.2014 року на загальну суму 28761,61 грн., у т.ч. ПДВ - 4793,60 грн. (т.2 а.с. 14).

Оплата вартості виконаних робіт підтверджується платіжним дорученням № 358 від 04.08.2014 р., копія якого долучена до матеріалів справи (т.2 а.с.19).

16.07.2013 року між ОК ВЕП "ДЕРЖПРОМ" (Замовник) та ТОВ "СК"ЛУВР" (код 37368248) (Підрядник) укладено договір підряду №58-Д, згідно з п. 1.1. якого Замовник доручає, а Підрядник виконує роботи з капітального ремонту будинку та тротуару за адресою: вул. Сумська, 64 м. Харкові (благоустрій при будинкової території, улаштування внутрішніх та зовнішніх укосів та мармурових підвіконних дошок, улаштування деформаційного шва, капітальний ремонт веранди), відповідно до кошторису, який є невід'ємною частиною договору (т.1 а.с. 155-158).

Згідно з п. 2.1 цього Договору вартість робіт за цим договором визначається договірною ціною, складеною на підставі кошторису, які є невід'ємними частинами цього договору і становить 1755404,98 грн., у т.ч. ПДВ - 292567,5 грн.

Відповідно до п.12.1 Договір є чинним з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013 року.

31.07.2013 року між ОК ВЕП "ДЕРЖПРОМ" (Замовник) та ТОВ "СК"ЛУВР" (код 37368248) (Підрядник) укладено додаткову угоду №1 до договору підряду №58-Д від 16.07.2013 року, якою внесено зміни до п. 2.1 Договору №58, відповідно до яких вартість робіт за цим договором визначається договірною ціною, складеною на підставі кошторису, які є невід'ємними частинами цього договору і становить 1755404,98 грн. (т.1 а.с. 159).

Згідно з додатковою угодою №2 від 30.12.2013 року до договору підряду №58-Д від 16.07.2013 року пункт 1 розділу 12 "Термін дії договору" викладено в новій редакції, а саме: "Договір є чинним з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2014 р., а в частині розрахунків - до їх повного виконання" (т.1 а.с. 160).

Відповідно до п. 3 додаткової угоди №3 від 20.01.2014 року до договору підряду №58-Д від 16.07.2013 року загальна сума по цьому договору складає 1498280,03 грн., у т.ч. ПДВ - 249713,34 грн. (т.1 а.с. 161).

На виконання умов договору підряду №58-Д від 16.07.2013 р., з урахуванням додаткових угод, ТОВ "СК"ЛУВР" належним чином виконано будівельні роботи з капітального ремонту будинку та тротуару за адресою вул. Сумська, 64 м. Харкові (благоустрій при будинкової території, улаштування внутрішніх та зовнішніх укосів та мармурових підвіконних дошок, улаштування деформаційного шва, капітальний ремонт веранди), що підтверджується актом №2 від 08.07.2014 р. приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014 року (форма КБ-2В), відповідно до якого ОК ВЕП "ДЕРЖПРОМ" підтвердив і прийняв виконані будівельні роботи з капітального ремонту будинку та тротуару за адресою вул. Сумська, 64 м. Харкові на загальну суму 86934,05 грн., у т.ч. ПДВ та довідкою про вартість виконаних робіт за липень 2014 року ( форма КБ-3) (т.1 а.с.162-229).

На підтвердження виконання договору №58-Д від 16.07.2013 р. позивачем надано суду податкову накладну №1 від 08.07.2014 року на загальну суму 86934,05 грн., у т.ч. ПДВ - 14489,01 грн. (т.2 а.с. 13).

Оплата вартості виконаних робіт згідно з договором №58-Д від 16.07.2013 р. підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучені до матеріалів справи (т.2 а.с.18,20).

19.09.2013 р. між ОК ВЕП "ДЕРЖПРОМ" (Замовник) та ТОВ "СК"ЛУВР" (код 37368248) (Підрядник) укладено договір підряду 144-Д, згідно з п. 1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник виконує роботи з реконструкції та реставрації фасаду будинку Держпром на пл. Свободи, 5 в м. Харкові (фасади 2-го блоку, осі 21-22) м. Харків, відповідно до кошторису, який є невід'ємною частиною договору (т.1 а.с. 230-233).

Згідно з п. 2.1 цього Договору вартість робіт за цим договором становить 1410444,85 грн., у т.ч. ПДВ - 235074,14 грн.

Відповідно до п. 12.1 договір є чинним з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2014 року , а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

На виконання умов договору підряду №144-Д від 19.08.2013 р. ТОВ "СК"ЛУВР" належним чином виконано будівельні роботи з реконструкції та реставрації фасаду будинку Держпром на пл. Свободи, 5 в м. Харків (фасади 2-го блоку, осі 21-22), що підтверджується актами №2 від 04.08.2014 р., № 3 від 27.08.2014 р., №4 від 22.09.2014 р. (форма КБ-2В), відповідно до яких ОК ВЕП "ДЕРЖПРОМ" підтвердив та прийняв будівельні роботи з роботи з реконструкції та реставрації фасаду будинку Держпром на пл. Свободи, 5 в м. Харкові (фасади 2-го блоку, осі 21-22) та довідками про вартість виконаних робіт за серпень 2014 р. вересень 2014 р. ( форма КБ-3) (т.1 а.с.234-250, т.2 а.с.1-12).

На підтвердження виконання умов наведеного договору позивачем надано податкові накладні, а саме: № 2 від 04.08.2014 року, № 3 від 27.08.2014 року, № 4 від 22.09.2014 року ( т.2 а.с.15-17).

Оплата вартості виконаних робіт підтверджується платіжними дорученнями № 357 від 04.08.2014 р. на загальну суму 178500,98 грн., № 378 від 06.08.2014 р. на загальну суму 50000,00 грн., № 382 від 07.08.2014 р. на загальну суму 50000,00 грн., № 402 від 12.08.2014 р. на загальну суму 100000,00 грн., № 424 від 14.08.2014 р. на загальну суму 140000,00 грн., № 16 від 29.08.2014 р. на загальну суму 100000,00 грн., № 495 від 01.09.2014 р. на загальну суму 50000,00 грн., № 511 від 02.09.2014 р. на загальну суму 32966,47 грн., № 518 від 04.09.2014 р. на загальну суму 40000,00 грн., № 524 від 08.09.2014 р. на загальну суму 50000,00 грн., № 546 від 11.09.2014 р. на загальну суму 30000,00 грн., №29 від 22.09.2014 р. на загальну суму 150000,00 грн. ( т.2 а.с. 21-32).

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Під час розгляду справи встановлено, що позивачем до перевірки надано усі первинні документи, які відповідають вимогам податкового законодавства та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та в повному обсязі підтверджують реальність господарських операцій.

Отже, про фактичне виконання умов договорів свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" і п.2.4. ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

При цьому слід зазначити, що відповідачем не оспорюється та обставина, що документи складені належним чином, мають всі необхідні реквізити та підтверджують право позивача на податковий кредит.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що операції позивача у періоді, за який проводилась перевірка, із вище зазначеним контрагентом, мали реальний характер, підтверджені належними та допустимими первинними документами, на підставі яких відбувся рух активів у процесі господарської діяльності, контрагент позивача на час здійснення операцій мав спеціальну податкову правосуб'єктність, а також наявний безумовний зв'язок між фактом придбання послуг, спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю позивача, що має відповідні умови для результатів господарської і економічної діяльності.

Крім того, в матеріалах справи міститься рішення Господарського суду Харківської області від 20.04.2016 року по справі №922/872/16, яким встановлено реальність вчинення господарських правовідносин між ОК ВЕП "ДЕРЖПРОМ" та його контрагентом - ТОВ "СК"ЛУВР", в період, що перевірявся контролюючим органом. Зазначеним рішенням встановлено, що роботи виконані безпосередньо ТОВ "СК"ЛУВР", що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Вказані обставини згідно з ч.1 ст. 72 КАС України мають преюдиціальне значення при розгляді цієї справи.

Щодо твердження суб'єкта владних повноважень про відсутність факту реального вчинення господарських операцій через отримання акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 03.06.2015р. №1682/20-31-22-030-7/37368248 "Про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "СК "ЛУВР" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства України по взаємовідносинам із ПП "ВІАРТ , ТОВ "БК ВЕСТ ГРУП" за період з 01.01.2012р. по 31.12.2014р." та податкової інформації від ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо ТОВ "БК "Вест Груп", ТОВ "СК "ЛУВР" колегія суддів апеляційної інстанції зауважує на таке.

Належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського Кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного Кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем не надано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платників податків або за викладеними в акті фактами діяльності платників податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочинів недійсними.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Колегія суддів зазначає, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки, в якому викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від знаходження його за юридичною адресою, фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум до витрат та податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Крім того, зазначені відповідачем обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Адже, Податковий Кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. І в разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи, оскільки позивач та його контрагент є окремими суб'єктами господарювання зі статусом юридичної особи, окремими платниками податку на додану вартість, кожен з яких має свої межі юридичної відповідальності, яка є індивідуальною, виходячи з вимог ст. 61 Конституції України.

В силу ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Колегія суддів також акцентує увагу і на тому, що чинне законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Враховуючи викладене, оскільки ОК ВЕП "ДЕРЖПРОМ" належним чином була підтверджена правомірність віднесення до податкового кредиту суми ПДВ наданими до перевірки належно оформленими податковими накладними, зібрані по справі докази підтверджують виконання зобов'язань між сторонами спірних правочинів, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість висновків податкового органу.

З наданих позивачем первинних документів вбачається, що господарські операції між ОК ВЕП "ДЕРЖПРОМ" та ТОВ "СК"ЛУВР" мали реальний характер, у зв'язку з чим у відповідача не було підстав для неприйняття до заліку зазначених документів при визначенні податкового кредиту підприємства у звітному податковому періоді.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, всупереч наведеним положенням, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність його рішень, що оскаржуються.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що обставини, які викладені відповідачем в акті перевірки та в апеляційній скарзі, неможливо кваліфікувати як порушення, що передбачені п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень - рішень дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати по справі не підлягають розподілу в порядку ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2016р. по справі № 820/3316/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Русанова В.Б. Бартош Н.С. Повний текст ухвали виготовлений 06.02.2017 р.