Ухвала суду № 64562821, 06.02.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2017 р.Справа № 635/8748/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Старостіна В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області на постанову Харківського районного суду Харківської області від 26.12.2016р. по справі № 635/8748/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Харківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області

про скасування рішення суб'єкта владних повноважень та спонукання до вчинення певних дій,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до Харківського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до Харківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (далі-відповідач), в якому просила: визнати протиправним рішення Харківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 11 листопада 2016 року №851585 щодо відмови в переведенні її з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника та зобов'язати Харківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області перевести її з 02 листопада 2016 року з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника - ОСОБА_1, який помер 29 червня 2000 року, відповідно до довідки Прокуратури Харківської області від 13 вересня 2016 року №18-655 "Про заробіток для обчислення пенсії".

Постановою Харківського районного суду Харківської області від 26.12.2016 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасувати рішення Харківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 11 листопада 2016 року №851585 щодо відмови ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відповідно до частини 19 статті 86 Закону України "Про прокуратуру", який набрав чинності з 15 липня 2015 року. Зобов'язано Харківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області перевести ОСОБА_1 з 02 листопада 2016 року з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника - чоловіка ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до довідки Прокуратури Харківської області від 13 вересня 2016 року №18-665 "Про заробіток для обчислення пенсії".

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, без повного і всебічного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, а також на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

У відповідності до приписів ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач перебуває на обліку в Харківському об'єднаному управлінні Пенсійного Фонду України Харківської області з 01 жовтня 2016 року та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до ч.3 ст.29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

10 липня 1984 року уклала шлюб з ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 10 липня 1984 року, виданого Будянською сільською радою Харківського району Харківської області, актовий запис №36.

Як вбачається з трудової книжки від 23 серпня 1964 року ОСОБА_2 працював в прокуратурі Харківської області. 31 серпня 2001 року був звільнений з займаної посади та з органів прокуратури Харківської області за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" (ст.38 Кодекс законів про працю України).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданого Височанською селищною радою Харківського району Харківської області, актовий запис №135.

З довідки №3129/02-31 від 26 серпня 2016 року голови Височанської селищної ради Харківського району Харківської області Дурнева Є.М. вбачається, що відповідно до відомостей, які викладені в будинковій книзі, на день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 був зареєстрований та мешкав за адресою: АДРЕСА_1 та вів спільне господарство зі своєю дружиною, ОСОБА_1 - позивачем по справі.

02 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою про переведення її з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відповідно до частини 19 статті 86 Закону України "Про прокуратуру", який набрав чинності 15 липня 2015 року.

Відповідач рішенням №851585 від 11 листопада 2016 року відмовив їй в проведенні такого перерахунку.

Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та правомірності.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно ч.1 ст.10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно положень статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Непрацездатними членами сім'ї також вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: були на повному утриманні померлого годувальника; одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», переведення з одного виду пенсії на інший провадиться з дня подання заяви з усіма необхідними документами.

02 листопада 2016 року позивач звернулася до Харківського об'єднаного управлінні Пенсійного Фонду України Харківської області з заявою про переведення її з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відповідно до частини 19 статті 86 Закону України "Про прокуратуру", який набрав чинності з 15 липня 2015 року.

Рішенням №851585 від 11 листопада 2016 року заступника начальника Харківського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Харківської області було відмовлено позивачу у призначенні пенсії по втраті годувальника згідно з заявою від 02 листопада 2016 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебувала на утриманні свого чоловіка, вона досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто є непрацездатною, а тому має право отримання пенсії по втраті годувальника у зв'язку зі смертю чоловіка.

Так, позивачу призначено пенсію за віком, вона реалізувала у встановленому законом порядку своє право на звернення до відповідача із заявою про переведення її на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, а саме: її чоловіка, який отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та факт смерті годувальника підтверджено позивачем відповідними доказами, при цьому позивачем було надано всі документи, необхідні для переведення на вказаний вид пенсії.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника - консультанта народного депутата України.

Натомість з 15.07.2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року, яким врегульовано питання пенсійного забезпечення та призначення пенсій працівникам прокуратури, а саме статтею 86 зазначеного Закону.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що норми щодо пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури за Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року не могли бути скасовані пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", оскільки норм Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року щодо пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури набрали чинності 15.07.2015 року, тобто після 01.06.2015 року.

На підставі вищевикладеного, позивач має право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, як дружина, яка перебувала на утриманні свого чоловіка та сама отримує пенсію.

Таким чином, постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського районного суду Харківської області від 26.12.2016р. по справі № 635/8748/16-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О.Судді(підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Старостін В.В.