Ухвала суду № 64562593, 01.02.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 р. Справа № 876/8724/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Клюби В. В.

суддів: Кухтея Р. В., Яворського І.О.

з участю: секретаря судового засідання Сердюк О. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові апеляційну скаргу Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано - Франківській області на постанову Верховинського районного суду Івано - Франківської області від 13 жовтня 2016 року у справі №340/450/16 - а за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано - Франківсткій області про визнання протиправними дії щодо відмови в призначенні та виплаті дострокової пенсії за віком, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до Верховинського районного суду Івано - Франківської області з адміністративним позовом до Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано - Франківській області, яким просить: визнати відмову Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано - Франківській області по виплаті пільгової пенсії по віку у зв'язку із втратою годувальника протиправною; зобов'язати відповідача виплачувати пільгову пенсію по віку відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із 10 травня 2016 року.

Позовні вимоги мотивує тим, що Івано - Франківська обласна держадміністрація видала їй (позивачу) посвідчення дружини ліквідатора категорії 2А, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою НОМЕР_1 від 24 квітня 2013 року. Також їй видано пенсійне посвідчення за НОМЕР_4, яке підтверджує право на пенсію за віком. Їй було нараховано пенсію, виплачувати яку в подальшому відповідач відмовився. При цьому, відповідач повідомив про причини відмови у виплаті пенсії, посилаючись на абзац 5 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України від 09 квітня 1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що на дружин померлих військовозов'язаних учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які були призвані на спеціальні збори, не поширюється дія закону.

Постановою Верховинського суду Івано - Франківської області від 13 жовтня 2016 року позовні вимоги задоволено: визнано протиправними дії Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано - Франківській області щодо відмови позивачу в призначенні та виплаті дострокової пенсії за віком відповідно до абзацу 5 пункту 3 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язано відповідача призначити та виплачувати позивачу дострокову пенсію за віком на підставі абзацу 5 пункті 3 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнобов'язкове державне пенсійне страхування з 10 травня 2016 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. У поданій апеляційній скарзі посилається на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що згідно з довідкою об'єднаного районного військового комісаріату від 14 жовтня 2008 року №189 ОСОБА_3 (чоловік позивача) був відряджений у промзону Чорнобильської АЕС для участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з роботи ВАТ «Кутський лісокомбінат» в період з 29 березня 1987 року по 08 травня 1987 року, тобто не в період проходження військової служби, що підтверджується записами трудової книжки про стаж роботи та довідкою про заробітну плату за 1986 - 1991 роки, отриманої у ВАТ «Кутський лісокомбінат». Оскільки, чоловік позивача брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не в період проходження військової служби, визначеної переліком ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», підстав для призначення пенсії позивачу достроково як дружині загиблого військовослужбовця на підставі абзацу 5 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», немає.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не прибули та не направили представників, хоча належним чином та у встановленому законом порядку були повідомлені про дату, час та місце судового засідання. При цьому, від осіб, які беруть участь у справі відсутні клопотання про розгляд справи за їх участі.

У зв'язку з цим справу розглянуто в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до вимог ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, а керуючись ст.ст. 41, 196 ч. 4 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вислухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та докази, перевіривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Постановляючи оскаржуване судове рішення про задоволення позовних вимог та умотивовуючи свої висновки, суд першої інстанції виходив з того, що на час звернення за призначенням дострокової пенсії за віком позивачу виповнилось 52 роки, вона мала необхідний страховий стаж роботи, повторно шлюб не укладала, а тому відповідач незаконно відмовив у нарахуванні та виплаті дострокової пенсії за віком з підстав того, що чоловік позивача приймав участь в ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС в період проходження військових зборів, а тому військовослужбовцем не вважається. На спростування цього суд першої інстанції послався на норми ст. 10 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якої до військовослужбовців віднесені, в тому числі, військовозобов'язані, призвані на військові збори.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено і підтверджено матеріалами справи, що чоловік позивача - ОСОБА_3 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році другої категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 12 серпня 1993 року.

У період з 29 березня 1987 року по 08 травня 1987 року (41 день) чоловік позивача - ОСОБА_3 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і у складі військової частини 43187 (Диморка) виконував завдання по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження. Вказані обставини підтверджуються архівною довідкою №17530, виданою Управлінням хімічних військ Прикарпатського військового округу від 29 червня 1993 року №24/17530, а також підтверджується довідкою від 14 листопада 2008 року №189, виданою Косівсько - Верховинським об'єднаним районним військовим комісаріатом.

Відповідач помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 53 роки, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданим 29 квітня 2013 року. Згідно експертного висновку Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії на засіданні №15 від 04 жовтня 2013 року, причиною смерті було захворювання, пов'язане з виконанням обов'язку військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Позивач, ОСОБА_2, є дружиною опікуна дітей померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії 2А, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою згідно з посвідченням НОМЕР_1, виданим 24 жовтня 2013 року.

ОСОБА_3 був ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, у зв'язку з чим позивачу встановлено статус вдови ліквідатора аварії Чорнобильській АЕС, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою і вона має право на пільги і компенсації, передбачені статтею 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

18 квітня 2016 року позивач звернулася до Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано - Франківської області про призначення їй пенсії у зв'язку зі втратою годувальника, як вдові ліквідатора аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії.

Відповідач, на підставі факту смерті чоловіка від захворювання, отриманого при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році, достроково призначив позивачу пенсію за віком, згідно протоколу №119 від 26 квітня 2016 року.

Однак листом від 25 липня 2016 року №2364/03 відповідач відмовив позивачу у призначені такої пенсії. При цьому, позивачу повідомлено, що на дружин померлих військовозобов'язаних учасників ліквідації наслідків аварії Чорнобильської АЕС, які були призвані на спеціальні військові збори, Закон України «Про загальнообов'язкове страхування» не поширюється.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам особи, яка подала апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на таке.

Умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника визначені статтями 37 - 50 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Розділом V Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Абзацом 6 пункту 3 Розділу ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, що стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.

Аналогічні умови щодо призначення пенсії за віком визначені статті 16 Закону України від 05 листопада 1991 року «Про пенсійне забезпечення».

За приписами статті 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь - яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986 - 1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988 - 1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

У примітці до вказаної норми зазначено, що до військовослужбовців учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відносяться військовозобов'язані, призвані на військові збори.

Отже, відповідно до наведених норм Законів, право на призначення дострокової пенсії за віком мають, зокрема, дружини (чоловіки) осіб, що стали інвалідами через захворювання, отримане ними при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та померли після звільнення із служби, але внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, якщо вони не взяли повторний шлюб.

Позивач повторний шлюб після смерті чоловіка не реєструвала, про що свідчить довідка видана виконкомом Голошинської сільської ради Верховинського району Івано - Франківської області №391 від 17 серпня 2016 року.

Частиною 1 статті 26 Закону України «Про загальнобов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Як встановлено судами, позивач народилася 11 квітня 1964 року і на час звернення до Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано - Франківської області їй виповнилось 52 роки, має необхідний страховий стаж та повторно шлюб не реєструвала, а тому відмова відповідача у нарахуванні та виплаті дострокової пенсії за віком є незаконною.

За таких обставин, а також зважаючи на положення наведених вище правових норм, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на дострокове призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, як вдова учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм матеріального права з дотриманням процесуальних норм, та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.

Згідно ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи із змісту вищевказаних статей Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Тобто, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування і відповідно - до задоволення апеляційної скарги апеляційний суд не вбачає.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано - Франківській області - залишити без задоволення, а постанову Верховинського районного суду Івано - Франківської області від 13 жовтня 2016 року у справі №340/450/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано - Франківсткій області про визнання протиправними дії щодо відмови в призначенні та виплаті дострокової пенсії за віком, зобов'язання вчинити певні дії - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, а у випадку складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України - у цей же строк з дня складення ухвали суду в повному обсязі безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. В. Клюба

Судді: Р. В. Кухтей

І. О. Яворський

Повний текст ухвали виготовлений 06 лютого 2017 року.