Постанова № 64562277, 02.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 734/3194/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Бараненко С. М.

Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2017 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Видмеденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 20.12.2016, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною відмову в перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням посадових окладів працюючим державним службовцям, просить визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області щодо відмови їй у перерахунку пенсії та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.09.2016 року відповідно до ст.37-1 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-ХІІ, у зв'язку з підвищенням заробітної плати.

Постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 20.12.2016 адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що до 02 лютого 2011 року позивач працював на посаді головного державного інспектора з охорони праці територіального управління Держгірпромнагляду у Чернігівській області, яке реорганізовано в управління Держпраці у Чернігівській області.

Починаючи з вище вказаної вище дати позивач перебуває на пенсії за віком, призначеній у відповідності до вимог Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ (з наступними змінами і доповненнями) та має стаж державної служби понад 26 років.

30 серпня 2016 року управлінням Держпраці, як правонаступником реорганізованого Держгірпромнагляду по Чернігівській області на виконання постанови Козелецького районного суду від 16 серпня 2016 року у справі № 825/1167/16 позивачу було видано Довідку про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію, за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного Фонду України 04.09.2013 року № 15-1.

У вересні 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати та розміру посадового окладу працюючим державним службовцям, додавши зазначену вище довідку.

Листом від 15 вересня 2016 року вих. № 1762/03 управління Пенсійного Фонду у Козелецькому районі у задоволенні заяви відмовлено.

Вважаючи протиправною відмову відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 37 вказаного Закону (в редакції, що була чинною на час призначення пенсії позивачу) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Згідно ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції, що була чинною на час призначення пенсії позивачу) У разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року №865 (в редакції від 25 березня 2014 року) встановлено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України заробітна плата для перерахунку пенсії визначалась виходячи з заробітної плати працюючих державних службовців за тими ж посадами.

Відповідно до п.5 вказаної постанови (у редакції від 25 березня 2014 року) перерахунок пенсій провадився з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики. У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а у разі його відсутності та перейменування (відсутності) посад довідка видається у порядку, встановленому Міністерством соціальної політики за погодженням з Головним управлінням державної служби.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 внесено зміни, які застосовуються з 01 грудня 2015, а саме виключено пункт 4, та пункт 5 викладено в новій редакції: «Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».

Таким чином, станом на момент призначення позивачу пенсії законодавством було встановлено право осіб, яким призначена пенсія згідно Закону України «Про держану службу», на її перерахунок у разі підвищення складових заробітної плати, в тому числі посадового окладу, працюючих державних службовців.

Разом із тим, на момент звернення позивача до територіального органу Пенсійного фонду України за перерахунком пенсії, питання вищевказаного перерахунку пенсії чинним законодавством не врегульоване, в той час як в силу приписів статті 37-1 Закону України «Про державну службу» умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям повинні бути визначені Кабінетом Міністрів України.

Так, Законом України від 28.12.2014 № 76-УІІІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2015 року, внесено зміни до ст. 37-1 Закону №3723-XII. яку викладено у новій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України».

Однак, посилання УПФУ на пункт 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII є протиправним, виходячи з того, що ця норма стосується призначення, а не перерахунку вже призначених пенсій.

Також судова колегія приймає доводи апеляційної скарги, що у даному випадку слід застосувати норми закону, які діяли на момент призначення пенсії. Тобто, дія нового Закону України «Про державну службу» року поширюється виключно на тих осіб, пенсія яким призначена після набрання законної сили цим законом.

Така правова позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28.07.2016 року К/800/10756/16.

Згідно положень ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.02.1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

При цьому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне підкреслити, що Кабінетом Міністрів України на виконання вимог статті 37-1 Закону України «Про державну службу» не були визначені умови та порядок перерахунку пенсій державних службовців. Разом з тим, на переконання судової колегії, відсутність затверджених Кабінетом Міністрів України порядку та умов перерахунку призначених пенсій державним службовцям не може бути підставою для відмови у такому перерахунку.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Кечко проти України» від 08 листопада 2005 року, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, викладеної у рішенні по справі «Суханов та Ільченко проти України» (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine) від 26 вересня 2014 року, за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних Судів, якою підтверджується його існування.

Тобто, бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що право позивача на перерахунок пенсії є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань.

У зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії в зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а відтак відмова відповідача щодо перерахунку позивачу пенсії згідно Закону України «Про державну службу», у зв'язку з підвищенням посадових окладів працюючим державним службовцям є протиправною.

Згідно абз. 1-2 ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Як було встановлено, позивач звернувся до Управління із заявою про перерахунок пенсії державного службовця до 15 числа вересня 2016 року, а тому в силу приписів ст. 45 вищезазначеного Закону перерахунок пенсії повинен бути здійснений з 01.09.2016 року.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 20.12.2016 - задовольнити.

Постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 20.12.2016 - скасувати та прийняти нову.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області здійснити ОСОБА_2 з 01 вересня 2016 року перерахунок відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції, що діяла на дату призначення пенсії), виплату пенсії державного службовця, призначену у розмірі 90% заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з урахуванням підвищення з 01 грудня 2015 року відповідно до постанови КМ України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» та довідки управління Держпраці у Чернігівській області від 30.08.2016 року №11-50/3043/1, та провести нарахування і здійснити виплату заборгованості, що виникне внаслідок такого перерахунку, з урахуванням раніше проведених виплат.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 07.02.2017.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.