Ухвала суду № 64562218, 30.01.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2316/16 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

30 січня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участі секретаря: Козлової І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.08.2016 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн Дистрибьюшн» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Сатурн Дистрибьюшн» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення № 000565 від 14.06.2016 про застосування фінансових санкцій у розмірі 17 000,00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25.08.2016 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції від 25.08.2016 та ухвалити нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було вчасно подано до податкового органу звіт за формою № 1-ОА, а посилання відповідача на те, що позивачем було порушено частину 3 статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» є необґрунтованими, оскільки позивачем надано звіт в строк встановлений законом.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ТОВ «Сатурн Дистрибьюшн», ідентифікаційний код 37285565, зареєстроване як юридична особа 01.10.2010.

Як платник податків перебуває на обліку у ДПІ у Києво - Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області з 04.10.2010.

29.10.2015 ТОВ «Сатурн Дистрибьюшин» отримало ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями, реєстраційний номер 100327, видану ДФС України.

14.06.2016 ДФС України прийнято рішення № 000565 про застосування штрафних санкцій до ТОВ «Сатурн Дистрибьюшин» на підставі висновку Головного управління ДФС у Київській області, надісланого листом № 1190/8/10-36-21 від 25.02.2016, яким встановлено порушення частини 3 статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: несвоєчасне подання звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв за листопад 2015 року (1-ОА).

Згідно матеріалів справи, позивачем 09.12.2015 направлено до контролюючого органу засобами поштового зв'язку звіт за формою № 1-ОА за листопад 2015 року, на підтвердження чого позивачем надано корінець «Рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу».

Так, частиною третьою статті 16 Закону № 481/95-BP визначено, що суб'єкти господарювання, які отримали передбачені цим Законом ліцензії, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.

На момент виникнення спірних правовідносин були чинними Інструкція щодо заповнення Форми № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв» та Інструкція щодо заповнення Форми N 1-ОТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів» затверджені наказом Державної податкової адміністрації України № 228 від 27.04.2006 «Про затвердження Форм звітів щодо придбання та реалізації алкогольних напоїв і тютюнових виробів та інструкцій щодо їх заповнення» зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2006 за № 713/12587.

За змістом пунктів 1.4, 1.5 цих Інструкцій звіт складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, надається до регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України за місцем реєстрації суб'єкта господарювання.

Абзацом 18 частини другої статті 17 Закону № 481/95-BP передбачено, що у разі неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів - у розмірі 17 000 грн.

Згідно підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку, згідно якому в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Таки чином, оскільки чинне законодавство не визначає кінцевий термін подання звітів про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та з огляду на наведений принцип правомірності рішень платника податку, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.08.2016 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 06.02.2017.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Безименна Н.В.

Аліменко В.О.