Ухвала суду № 64559343, 03.02.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

03 лютого 2017 року справа № 823/174/17

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Рідзель О.А., перевіривши матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо застосування у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №303 від 06.09.2016 за №10-28-0.7-2015/2-16, №302 від 06.09.2016 за №10-28-0.7-2015/2-16, невірного коефіцієнта, який враховує віддаленість кадастрового кварталу від населених пунктів;

зобовязати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області видати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із застосуванням відповідного правильного коефіцієнту.

Відповідно до статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду відбувається шляхом подання позовної заяви, яка має бути оформлена згідно статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позовна заява не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому повинна бути залишена без руху з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Так в прохальній частині позовної заяви позивач, серед іншого, просить витребувати у Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №303 від 06.09.2016 за №10-28-0.7-2015/2-16, №302 від 06.09.2016 за №10-28-0.7-2015/2-16, проте не зазначає причини неможливості самостійного подання таких доказів.

Положенням пункту 4 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачена необхідність зазначення позивачем змісту позовних вимог згідно з частинами четвертою і пятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Позовна заява повинна містити інформацію про те, які саме права, свободи або інтереси, на думку позивача, було порушено рішенням, діями (бездіяльністю) органу владних повноважень.

Разом з тим, в мотивувальній частині позовної заяви позивачем не зазначено фактичних та юридичних обставин справи з посиланням на докази. Так, зокрема, відсутнє обґрунтування застосування відповідачем саме невірного розрахунку коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель та яким чином застосування таких розрахунків порушило права, свободи або інтереси фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. В позовній заяві взагалі відсутнє посилання на те, які саме нормативно-правові акти порушено відповідачем.

Також пунктом 5 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Позивач в позовній заяві зазначає, що строк на оскарження зазначених витягів пропустив з поважної причини та просить поновити строк для захисту порушеного права.

Відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду. Для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Суд шукає підстави для поновлення строку виключно з ініціативи та в межах доводів особи, яка подала позовну заяву. Виходячи з принципу змагальності, суд не може визнавати строк звернення до суду пропущеним з поважних причин з підстав, на які не покладається особа, яка звернулася до суду.

Якщо з наданих доказів не вбачається причин пропуску строку звернення до суду, суд залишає позовну заяву без розгляду. Водночас, якщо за обставинами справи такі причини у позивача можуть бути, суд може залишити позовну заяву без руху з мотивів неподання доказів щодо дотримання строку звернення до суду або ж відкрити провадження і з'ясувати ці обставини в попередньому судовому засіданні. Така позиція суду відповідає принципу забезпечення прав особи на доступ до судочинства.

Позивачем до позовної заяви не додано доказів того, коли він дізнався або повинен був дізнатися про оскаржувані витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

Відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України, що має наслідком на підставі ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити дії залишити без руху.

Встановити позивачу строк до 28 лютого 2017 року для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви.

Розяснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали заява підлягає поверненню.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.А. Рідзель