Постанова № 64559064, 03.02.2017, Одеський окружний адміністративний суд

справа № 815/5565/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2017 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - Позивач, або ОСОБА_1.) з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС (далі - Відповідач, або Одеська митниця) про визнання протиправним та скасування наказу Одеської митниці ДФС № 995-о від 23.09.2016 року.

Свої вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.

Так, Позивач зазначив, що він є державним інспектором відділу митного оформлення № 5 митного поста «Одеса - порт» Одеської митниці ДФС. Позивач вказав, що 06.10.2016 року йому стало відомо про те, що 23.09.2016 року Одеською митницею був прийнятий наказ № 995-о, яким Позивачу оголошено догану. Позивач вважає, що вказаний наказ є абсолютного необґрунтованим, безпідставним, прийнятим упереджено, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття цього рішення, нерозсудливо, без врахування права Позивача на участь у процесі прийняття рішення. Позивач вказав на те, що підставою для дисциплінарного провадження слугувала доповідна записка т.в.о. заступника начальника управління боротьби з митними правопорушеннями Одеської митниці ДФС ОСОБА_2 № 4735/15-70-20-10 від 30.05.2016 року, згідно якої митне оформлення товару «Імбир свіжий…» за основним методом - ціною контракту було здійснено Позивачем неправомірно, оскільки товар походить з Китаю, а договір укладений між резидентом та підприємством республіки Польща. Водночас, Позивач зазначив, що за роз'ясненням Державної митної служби України № 11/2-10.10/15938-ЕП від 13.12.2010 року виробником товарів є особа, яка заявляє про себе як про виробника товарів, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім'я), торгівельну марку або інший елемент, який ідентифікує таку особу, незалежно від того, чи виготовляє ця особа товар безпосередньо, чи такий товар виготовляється на її замовлення. Крім того, Позивач вважає, що посилання Відповідача на порушення ним доручення начальника Одеської митниці ДФС № 1/15-70-00 від 06.11.2015 року є безпідставним, оскільки митне оформлення вищеозначеного товару здійснено згідно з вимогами Митного кодексу України, та в жодному разі не у «прискореному режимі», про який зазначено в п.п. 1.1 вказаного доручення. Також, Позивач наголосив, що Одеською митницею ДФС, з метою визначення митної вартості товару, у порушення п. 2 доручення начальника Одеської митниці ДФС №1/15-70-00 від 06.11.2015 року, до митних органів іноземних держав не було здійснено жодних звернень та запитів. Окрім того, на думку Позивача, абсолютно неправомірним є наведене в наказі посилання на уявну різницю митних платежів за рівнем митної вартості аналогічних або подібних товарів, оформлених за період з початку 2016 року до моменту оформлення спірних митних декларацій, рівно як і твердження про втрату митних платежів для означеної митної декларації. Позивач вказує на порушення порядку призначення та проведення перевірки і відсутність в управління боротьби з митними правопорушеннями повноважень на здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів. Крім того, як зазначив Позивач, в порушення ч. 3 ст. 69 Закону України «Про державну службу» представників первинної профспілкової організації не було включено до складу дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ.

В судове засідання, призначене на 30.01.2017 року, представник Позивача не з'явився, подав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, в порядку письмового провадження (а.с.102).

В судове засідання, призначене на 30.01.2017 року, представник Відповідача не з'явився, подав до канцелярії суду клопотання (а.с.160) про розгляд справи за його відсутності, в порядку письмового провадження, врахувавши надані заперечення (а.с.72-76) та матеріали, які були надані Відповідачем до суду. Так, в обґрунтування заперечень проти позову, представник Відповідача зазначив, що дисциплінарне провадження призначено відносно Позивача у повній відповідності до Закону України «Про державну службу» та Положення про Дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці ДФС. Під час проведення Одеською митницею ДФС всебічного аналізу митних оформлень, перевірки виконання доручень начальника Одеської митниці ДФС встановлено непоодинокі випадки порушення посадовими особами відділу митного оформлення № 5 митного поста «Одеса - порт» Одеської митниці ДФС. Зокрема, Позивачем здійснювалося митне оформлення митних декларацій, під час якого обрано основний метод визначення митної вартості - за ціною договору, що суперечило дорученню начальника Одеської митниці ДФС. На підставі доповідної записки було здійснено заходи з дисциплінарного провадження стосовно Позивача, сформовано дисциплінарну справу. В ході дисциплінарного провадження встановлено порушення Позивачем вимог посадової інструкції та Митного кодексу України, що виразилось в митному оформленні МД за першим методом, тоді як різниця митних платежів за рівнем митної вартості аналогічних або подібних товарів оформлених за період з початку 2016 року до моменту оформлення вказаної МД є більшою, що призвело до втрати митних платежів. Зважаючи на правомірність оскаржуваного наказу, наявність порушень в діях Позивача та обґрунтованості дисциплінарного стягнення, представник Відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

Частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

У зв'язку із неявкою до судового засідання сторін, враховуючи подані ними клопотання про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмово провадження, суд на підставі приписів ч. 4 ст. 122 КАС України ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, письмові заперечення Відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

Позивач проходить службу в Одеській митниці ДФС, з 21.04.2016 року на посаді державного інспектора ВМО № 5 митного поста «Одеса - порт».

30.05.2016 року т.в.о. заступника начальника Управління боротьби з митними правопорушеннями Одеської митниці ДФС ОСОБА_4 звернувся до начальника Одеської митниці ДФС ОСОБА_5 із доповідною запискою № 4735/15-70-20-10, у якій повідомив, що 30.05.2016 року до відділу митного оформлення № 6 митного поста «Одеса - порт» декларантом ТОВ «ВІНІ ВІДІ ВІЦІ ТРЕЙД» до митного оформлення подано митну декларацію з пакетом документів до неї на товар «Імбир свіжий, не подрібнений, немелений вага нетто 3744 кг., врожай 2016 року, торгівельна марка -«Goodfarmer», фірма-виробник - INVEST SP Z O.O., країна виробництва Китай. Митну декларацію прийнято та зареєстровано за № 500060006/2016/008602. Рівень митної вартості становив 0,68 дол. США/кг. Обраний метод визначення митної вартості основний. Згідно інформації наявної в ЦБД ЄАІС, рівень митної вартості для товару «Імбир свіжий...» становив 1,20 дол. США/кг. Поставка за даною МД здійснювалась з Республіки Польщі, країною походження товару «Імбир свіжий...» - Китай, що підтверджується сертифікатом про походження товару, наданий декларантом разом з пакетом документів, до даних МД. Даний факт свідчить про неналежність митного оформлення до доручення начальника Одеської митниці ДФС від 06.11.2015 року № 1/15-70-00. В графі 44 МД №500060006/2016/008602 від 30.05.2016 року зазначено, що контракт від 09.03.2016 року № 08/16 є зовнішньоекономічним договором (контрактом) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються. В документах, поданих до митного оформлення, відсутні будь-які відомості саме щодо виробника товарів. Вищезазначений контракт укладений між українським резидентом ТОВ «ВІНІ ВІДІ ВІЦІ ТРЕЙД» та польським нерезидентом INVEST SP Z O.O. Враховуючи походження товару з Китаю, неможливо розцінювати даний контракт як прямий, тобто стороною якого є виробник товарів. Під час прийняття до митного оформлення МД від 30.05.2016 року № 500060006/2016/008602 системою АСАУР було спрацьовано наступні форми контролю: 105-2 - «Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; 106-2 - «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів». Також зазначено, що згенеровані митні формальності здійснено з примітками: митну вартість визначено на підставі поданих документів, невідповідностей/порушень не виявлено, погоджено т.в.о. начальника відділу (наявні попередні оформлення). Крім того, у доповідній записці проводиться порівняння з раніше проведеними митними деклараціями того ж самого суб'єкта ЗЕД ТОВ «ВІНІ ВІДІ ВІЦІ ТРЕЙД» в 2016 році за період з 11.04.2016 року по 30.05.2016 року, в зв'язку з чим зазначено про падіння фактурної вартості товару двічі. Таким чином, з метою недопущення можливого заниження рівня митної вартості товару т.в.о. заступника начальника Управління боротьби з митними правопорушеннями Одеської митниці ДФС ОСОБА_4 у доповідній записці від 30.05.2016 року № 4735/15-70-20-10 виклав прохання ініціювати службову перевірку з наведених фактів (а.с. 123-124).

16.08.2016 року відповідно до Закону України «Про державну службу», Положення про Дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці ДФС, затвердженого Наказом Одеської митниці ДФС № 182 від 20.05.2016 року, на підставі доповідної записки №4735/15-70-20-10 від 30.05.2016 року т.в.о. заступника начальника управління боротьби з митними правопорушеннями Одеської митниці ДФС щодо митного оформлення товару «Імбир свіжий...», Одеською митницею ДФС винесено наказ № 309 «Про здійснення дисциплінарного провадження», пунктом 1 якого наказано здійснити дисциплінарне провадження стосовно державного інспектора відділу митного оформлення №5 митного поста «Одеса - порт» ОСОБА_1.(а.с. 120 зв.бік-121).

У зв'язку з чим, 31.08.2016 року дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці ДФС, за результатами здійснення дисциплінарного провадження стосовно державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Одеса - порт» Одеської митниці ДФС ОСОБА_1, складено відповідний висновок, у якому зазначено, що державний інспектор відділу митного оформлення № 5 митного поста «Одеса - порт» Одеської митниці ДФС ОСОБА_1 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності, відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 65 та ч. 5 ст. 66 Закону України «Про державну службу» у вигляді звільнення (а.с. 117-120).

Також, дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці ДФС звернулась до начальника Одеської митниці ДФС із поданням, у якому зазначено, що Позивач підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності, відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 65 та ч. 5 ст. 66 Закону України «Про державну службу» у вигляді звільнення (115,116, 117 зв.бік).

23.09.2016 року Одеською митницею ДФС видано наказ № 995-о, яким Позивачу оголошено догану з формулюванням причини - неналежне виконання посадових обов'язків (а.с. 112-114).

Не погоджуючись із вказаним наказом, Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 64 Закону України «Про державну службу» за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону України «Про державну службу» підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про державну службу» до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Згідно ч. 3 ст. 66 Закону України «Про державну службу» у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5 та 12 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Частинами 6, 7 статті 66 Закону України «Про державну службу» визначено, що дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії. За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Згідно положень ч. 1 ст. 67 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.

Частиною 1 статті 68 Закону України «Про державну службу передбачено, що дисциплінарні провадження ініціюються суб'єктом призначення.

Пунктом 2 частини 2 статті 68 Закону України «Про державну службу» передбачено, що на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В»: зауваження - суб'єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.

За приписам ч.ч. 1-4 ст. 69 Закону України «Про державну службу для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», утворює керівник державної служби у кожному державному органі. Дисциплінарна комісія діє у складі не менше шести членів. До складу дисциплінарної комісії включаються державні службовці державного органу, представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу, а також можуть включатися представники громадських об'єднань, які мають досвід роботи у сфері державного управління, державної служби або за юридичним фахом.

З системного аналізу викладених положень законодавства вбачається, що дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується певним органом до працівника, який порушив трудову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок. При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку: об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення (ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника, тощо).

Разом з тим, на думку суду, приймаючи оскаржуваний наказ про притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності, Відповідачем очевидно не враховано всі дійсні обставини справи, при проведенні дисциплінарного провадження, результати якого стали підставою для видання оскаржуваного наказу, Відповідачем не повно було з'ясовано обставини дисциплінарного проступку Позивача, Відповідач дійшов висновку про порушення Позивачем службової дисципліни передчасно та за відсутності беззаперечних доказів, які б підтверджували протиправність поведінки Позивача, а також порушено порядок накладення дисциплінарного стягнення.

Так, аналізуючи матеріали справи судом встановлено, що підставою для притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани слугували подання та висновок дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ, складені на виконання наказу Одеської митниці ДФС про здійснення дисциплінарного провадження відносно Позивача.

В свою чергу, за змістом наведених подання та висновку дисциплінарної комісії вбачається, що вони складені на підставі інформації, що викладена у доповідній записці т.в.о. заступника начальника управління боротьби з митними правопорушеннями Одеської митниці ДФС ОСОБА_4 № 4735/15-70-20-10 від 30.05.2016, службової записки т.в.о. заступника начальника Одеської митниці ДФС А.А. Єзерова № 313/15-70-03 від 08.08.2016 року (а.с. 124 звор. бік - 127).

Однак, доповідна записка від 30.05.2016 № 4735/15-70-20-10 містить відомості виключно щодо митного оформлення митної декларації № 500050005/2016/008602 від 30.05.2016 року, а не митної декларації № 500060006/2016/003369 від 07.03.2016 року та № 500060006/2016/006994 від 03.05.2016 року, митне оформлення яких здійснював Позивач.

Разом з тим, зі змісту вказаної доповідної записки вбачається, що, на думку т.в.о. заступника начальника управління боротьби з митними правопорушеннями Одеської митниці ДФС ОСОБА_4, потребували службової перевірки питання щодо неналежності митного оформлення (за митною декларацією № 500050005/2016/008602 від 30.05.2016 року) відповідно до доручення начальника Одеської митниці ДФС № 1/15-70-00 від 06.11.2015 року; неможливість вважати контракт № 08/16, як прямий (стороною якого є виробник товарів), а саме враховуючи походження товару з Китаю у цій доповідній записці викладеного твердження про неможливість розгляду контракту, який укладений між ТОВ «ВІНІ ВІДІ ВІЦІ ТРЕЙД» та Invest SP.Z.O.O., стороною якого є виробник.

Суд враховує, що з метою однозначного тлумачення поняття виробник товарів при внесенні до вантажної митної декларації відомостей про зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів, в листі № 11/2-10.10/15938-ЕП від 13.12.2010 року Державна митна служба України роз'яснила, що під поняттям виробник товарів слід розуміти особу, яка заявляє про себе як про виробника товару, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім'я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує таку особу, незалежно від того, чи виготовляє ця особа товар безпосередньо, чи такий товар виготовляється на її замовлення.

Цим же листом відкликано попередній № 11/2-16/10715-ЕП від 29.09.2008 року, яким встановлювалося визначення виробник товарів як особи, яка виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім'я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує таку особу.

Як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на момент вирішення спору, роз'яснення Державної митної служби України № 11/2-10.10/15938-ЕП від 13.12.2010 року було/є чинним, у зв'язку із чим суд надає перевагу відповідним доводам Позивача, який під час здійснення посадових обов'язків керувався останнім. В даному випадку державним органом не було дотримано власної запровадженої консультації/роз'яснення, без будь-якого мотивування такого відступу, чим безумовно порушено принцип юридичної визначеності.

Наступним стверджувальним елементом узагальненого порушення Позивачем низки посадових обов'язків та вимог МК України визначено здійснення митних формальностей за МД № 500060006/2016/003369 від 07.03.2016 року з порушенням доручення начальника Одеської митниці ДФС № 1/15-70-00 від 06.11.2015 року (а.с. 136).

Зі змісту вказаного доручення вбачається, що останнє прийнято з метою спрощення і прискорення процедур митного оформлення, усунення безпідставних затримок, які призводять до суттєвих додаткових витрат суб'єктів ЗЕД, забезпечення відповідальності стандартам ВТО і Всесвітньої митної організації при здійсненні митного оформлення та сприяння розвитку міжнародних торгівельних відносин.

Згідно з п. 1.1 цього доручення керівникам митних постів належить за умови дотримання положень Митного кодексу України під час митного оформлення товарів, якщо умови застосування основного методу визначення митної вартості згідно ст. 58 Митного кодексу України виконані, у разі походження, що підтверджується шляхом подання декларантом сертифікату про походження товару, та відправлення товарів з країн: Австрії, Бельгії, Канади, Чехії, Данії, Естонії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Греції, Угорщини, Ісландії, Ірландії, Ізраїлю, Італії, Японії, Люксембургу, Нідерландів, Нової Зеландії, Норвегії, Польщі, Португалії, Словаччини, Словенії, Іспанії, Швеції, Швейцарії, Великобританії, Сполучених Штатів Америки, здійснювати митне оформлення товарів із застосуванням основного методу визначення митної вартості у прискореному порядку. Вищезазначене ґрунтується на мінімальному рівні ризику заниження митної вартості товарів походженням з цих країн, а також на можливості оперативного обміну і перевірки достовірності наданого сертифіката, відомостей щодо вартості тощо.

Пунктом 1.2 визначено з метою недопущення безпідставних затримок митного оформлення товарів товарних груп 52-60 згідно УКТЗЕД (тканина) форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання митного законодавства при митному оформленні, обирати виключно на підставі результатів системи управління ризиками.

Беручи до уваги, що товар Імбир свіжий…, який імпортувався з Китаю, спірних, доручення начальника Одеської митниці ДФС не поширювалося на відповідні митні процедури. Тим більше, що основною метою вказаного доручення визначено спрощення і прискорення процедур митного оформлення, тоді як т.в.о. заступника начальника управління боротьби з митними правопорушеннями Одеської митниці ДФС, як і дисциплінарною комісією та самим начальником митного органу, витлумачено доручення на користь додаткового ускладнення процедури митного оформлення. В той же час, відповідних звернень до митного органу аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням і відділом митно-тарифного регулювання згідно п. 2 доручення здійснено не було.

Щодо посилання Одеської митниці ДФС на наявність митних оформлень ідентичних/подібних товарів, рівень митної вартості яких був вищим, ніж заявлена митна вартість оцінюваних товарів, суд вважає за необхідне зазначити, що один лише факт наявності митних оформлень ідентичних або подібних товарів з рівнем митної вартості вищим, ніж заявлена митна вартість оцінюваних товарів, не є підставою для запиту додаткових документів та коригування заявленої митної вартості товарів, передбаченою ч. 3, ч. 4 ст. 53 МК України та ч. 6 ст. 54 МК України, а тим більше для дисциплінарної відповідальності інспектора після проведених митних процедур. Однак суб'єктом ініціювання службової перевірки, дисциплінарною комісією та начальником митниці не враховано обов'язкові для всіх суб'єктів владних повноважень висновки Верховного Суду України, приписи МК України та безпідставно констатовано завдання збитків у вигляді втрати митних платежів. При цьому такий висновок побудований виключно на різниці (0,81 дол.США/кг та 1,20 дол.США/кг), яка була наявна в ЦБД ЄАІС. Крім того, перевірка за правилами ст.ст. 345-354 МК України, за результатами якої можливо б було визначено іншу митну вартість товарів (зафіксувати недоплату митних платежів), не проводилася, а відповідне твердження було здійснено на підставі простого порівняння із наявною в базі митного органу ціною товару.

Однак, Відповідачем, у даному випадку, належними доказами не доведено, що у поданих ТОВ «ВІНІ ВІДІ ВІЦІ ТРЕЙД» до митного оформлення товару - «Імбир свіжий, не подрібнений, немелений вага нетто 3744 кг., врожай 2016 року. Торгівельна марка -«Goodfarmer». Фірма-виробник - INVEST SP Z O.O.» документах наявні розбіжності, ознаки підробки, або вони не містять відомостей.

Враховуючи те, що справжність та дійсність заявленої декларантом митної вартості Відповідачем не була спростована, також не встановлено, які саме посадові обов'язки або інші вимоги, встановлені законом, не були виконані або неналежно виконані безпосередньо Позивачем, посилання на різницю митних платежів, як на підставу для притягнення до дисциплінарної відповідальності Позивача, є протиправним.

Отже, суд приходить до висновку, що дисциплінарною комісією не вжито заходів щодо об'єктивного та оперативного встановлення обставин, зазначених у пп. 9, 10, 12 ч. 2 ст. 73 Закону України «Про державну службу», оскільки саме проведення перевірки було поверховим та неповним, а висновки побудовані на помилковому тлумаченні законодавства.

Комісією фактично констатовано порушення Позивачем вимог посадової інструкції та МК України, в основу чого покладено неправомірне, як встановлено судом вище, твердження про відсутність підстав для проведення митного оформлення за поданими декларантом документами, не вдаючись до будь-якого аналізу чи оцінювання вихідних даних для таких висновків, і без відповідного обґрунтування, яке повинно базуватись на відповідних фактах та обставинах та із застосуванням чітких та зрозумілих критеріїв.

Висновок дисциплінарного провадження про порушення Позивачем вимог посадової інструкції та МК України, здійснений без вирішення питання про винуватість чи невинуватість Позивача, без аналізу питання юридичної кваліфікації рішення Позивача і без оцінки свідчень, наданих ним безпосередньо.

Відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу діяв із суттєвим порушенням законодавства, яким врегульовано формування дисциплінарної комісії, а також без врахування фактичних обставин, які підлягали встановленню в ході проведення дисциплінарного провадження, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Крім того, відповідно до вимог ч. 3 ст. 69 Закону України «Про державну службу» до складу дисциплінарної комісії повинні бути включені представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців.

Позивач є членом Первинної профспілкової організації працівників Одеської митниці ДФС, яка є офіційною зареєстрованою профспілковою організацією в складі Всеукраїнської професійної спілки працівників органів Державної фіскальної служби України.

Дана Первинна профспілкова організація працівників Одеської митниці ДФС на виконання вимог ч. 3 ст. 69 Закону України «Про державну службу» зверталась до начальника Одеської митниці ДФС з проханням включити її представників до складу дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ, однак, таке звернення фактично не розглянуто (а.с. 46).

Проте, Відповідачем до складу дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ включено представників Первинної профспілкової організації державних службовців Одеської митниці ДФС, легалізація якої в порушення вимог Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» не здійснювалась, організація не була включена до реєстру громадських об'єднань, що підтверджено відповіддю головного територіального управління юстиції в Одеській області (а.с. 45).

Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.ст. 11, 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд вважає, що Відповідач не довів законності та обґрунтованості прийнятих ним рішень.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 122, 159-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування наказу Одеської митниці ДФС № 995-о від 23.09.2016 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці ДФС № 995-о від 23.09.2016 року про притягнення ОСОБА_1, державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Одеса - порт» Одеської митниці ДФС, до дисциплінарної відповідальності.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.