Постанова № 64559030, 03.02.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5636/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2017 року м. Одеса

Колегія Одеського окружного адміністративного суду у складі: головуючого судді Бутенко А.В., суддів Єфіменко К.С., Потоцької Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови від 04.10.2016 року та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернулась ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Старшого державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови від 04.10.2016 року та зобовязання вчинити певні дії.

Сторони у судове засідання не зявились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином (а.с. 34-38).

Від представника позивача, 22.12.2016 року, надходило клопотання про розгляд справи без його участі (а.с. 31).

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.

Відповідач, згідно з вимогами Закону України «Про виконавче провадження» є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.ст. 3, 5 цього ж Закону здійснює повноваження щодо примусового виконання виконавчих документів в порядку, передбаченому цим Законом. Відповідно до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органу державної виконавчої служби. Відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до суду. Тому на підставі п. 1 ч. 2 ст. 17, ст.ст. 104, 181 КАС України, рішення органу державної виконавчої служби позивач може оскаржити в порядку адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що 04 жовтня 2016 року, старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 при примусовому виконанні виконавчого листа № 815/4496/15, який був виданий 20.07.2016 року Одеським окружним адміністративним судом про наступне: «зобовязати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області вилучити з відповідного Єдиного реєстру запис про реєстрацію декларації від 23.10.2013 року N° ОД 142132960384 про готовність обєкта до експлуатації Реконструкція квартири - АДРЕСА_1 замовник ОСОБА_3, яка діяла за згодою матері - ОСОБА_4», виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, мотивуючи тим, що 30.09.2016 до відділу надійшов лист представника ОСОБА_5 Хорольського та копія наказу від 02.09.2016 N 63 СК про скасування реєстрації декларації від 23.10.2013 року N ОД 142132960384 про скасування декларації про готовність обєкта до експлуатації Реконструкція квартири - АДРЕСА_2, замовник ОСОБА_3, яка діяла за згодою матері - ОСОБА_4, відповідно до якого виконавчий документ виконано в повному обсязі.

Не погоджуючись з винесеною постановою старшого державного виконавця позивач оскаржує її у судовому порядку.

Оцінюючи оскаржене рішення суб`єкта владних повноважень, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України та вважає за необхідне позов задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження, в редакції на час виникнення спірних відносин, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Статтею 17 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Як вбачається із позову, Позивач не згоден з постановою про закінчення виконавчого провадження від 04.10.2016 року, оскільки за виконавчим листом, Відповідач зобовязаний був виконати судове рішення, а саме: «Зобовязати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області вилучити з відповідного Єдиного реєстру запис про реєстрацію декларації від 23.310.2013 року N° ОД 142132960384 про готовність обєкта до експлуатації», а тому вважає що Відповідач не виконав рішення суду.

Суд погоджується з такою думкою Позивача, оскільки виконавче провадження закінчене в звязку з тим, що наказом від 02.09.2016 N 63 СК про скасування реєстрації декларації від 23.10.2013 року N ОД 142132960384, скасовано реєстрацію декларації про готовність обєкта до експлуатації, однак відповідний запис з Єдиного реєстру про реєстрацію декларації від 23.10.2013 року N° ОД 142132960384 про готовність обєкта до експлуатації не вилучено, що не є повним фактичним виконанням судового рішення.

Судом при відкритті провадження по справі було витребувано з відповідача лист від 30.09.2016 року від представника ОСОБА_5 Хорольського, який надійшов до Відділу ПВР Департаменту ДВС МЮУ та копію наказу від 02.09.2016 року № 63 щодо виконання судового рішення.

Також представником відповідача у судовому засіданні було заявлено клопотання про надання часу для надання доказів по справі, але до суду відповідних доказів в обґрунтування правомірності прийнятого рішення не надано.

Таким чином суд вважає, що вимога позивача про скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 про закінчення виконавчого провадження від 04 жовтня 2016 року підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобовязання відповідача - Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконати судове рішення на підставі виконавчого листа № 815/4496/15, який виданий 20.07.2016 року, суд вважає, що в цій частині позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Оскільки Відповідач вживає заходи щодо примусового виконання рішень на підставі та в межах повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», а судом вже було прийняте відповідне судове рішення, тому Відповідач повинен виконати судове рішення на підставі виконавчого листа по справі № 815/4496/15, який виданий 20.07.2016 року, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», тобто такий обовязок передбачений законом, та не потребує його визначення шляхом винесення судом окремого рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з приписів законодавства України, оцінивши докази, які є у справі, у межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, належить задовольнити частково, а саме в частині скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 про закінчення виконавчого провадження від 04 жовтня 2016 року за ВП № 522147005.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені.

Керуючись ст.ст. 94,158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору старшого державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2, Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити частково.

Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 про закінчення виконавчого провадження від 04 жовтня 2016 року за ВП № 522147005.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: 75300, Херсонська обл., смт. Новотроїцьке, вул. Матросова, 4) судовий збір у розмірі 551 (пятсот пятдесят одна) гривня.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Бутенко А.В.

Суддя Єфіменко К.С.

Суддя Потоцька Н.В.