Постанова № 64558910, 31.01.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2017 року справа № 813/3841/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий-суддя Кедик М.В.,

секретар судового засідання Харів М.Ю.,

за участю:

представник позивача ОСОБА_1,

представник відповідача Паїк М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

встановив:

ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, Дрогобицька ОДПІ), у якому згідно уточнених позовних вимог просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Дрогобицької ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області від 05.10.2016 № 71-В про звільнення 05.10.2016 головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податку на прибуток, місцевих податків, екологічного податку та рентної плати управління податків і зборів з юридичних осіб ОСОБА_3 з роботи згідно п. 4 ч. 1 ст. 83, п.1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу", п. 1 ст. 40 КЗпП України (скорочення штатної чисельності).

- поновити ОСОБА_3 на роботі в Дрогобицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області з 06.10.2016 на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податку на прибуток, місцевих податків, екологічного податку та рентної плати управління податків і зборів з юридичних осіб.

- стягнути з Дрогобицької ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06.10.2016.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що під час звільнення позивача із займаної посади, у зв'язку зі скороченням штатної чисельності працівників, відповідач не врахував вимог ч.1 ст. 42 Кодексу законів про працю України, яка визначає переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників, у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці. Стверджує, що посада головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податку на прибуток, місцевих податків, екологічного податку та рентної плати управління податків і зборів з юридичних осіб Дрогобицької ОДПІ не підлягала ліквідації. Крім того, при звільненні позивача із займаної посади відповідач не взяв до уваги її високої кваліфікації та продуктивності праці, стаж роботи в органах податкової служби. Вважає, що вона мала переважне право на залишення на роботі як працівник з більш високою кваліфікацією. Позивач вважає, що наказ про її звільнення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. У зв'язку з протиправним звільненням позивач просить суд також стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві та уточненнях до позову, просив суд адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечила з підстав викладених у запереченні. Зазначила, що штатним розписом на 2016 рік Дрогобицької ОДПІ затверджено штат в кількості 127 штатних одиниць, переліком змін № 4 штатного розпису на 2016 рік передбачено 121 штатну одиницю. Штатна чисельність Дрогобицької ОДПІ зменшена на 6 штатних одиниць. Згідно штатного розпису на 2016 рік по відділу адміністрування податку на прибуток, місцевих податків, екологічного податку та рентної плати було передбачено 7 штатних одиниць, по управлінню податків і зборів з юридичних осіб 15 штатних одиниць. Відповідно до переліку змін № 4 до штатного розпису на 2016 рік виводиться із штатного розпису 1 штатна одиниця по відділу адміністрування податку на прибуток, місцевих податків, екологічного податку та рентної плати та 1 одиниця відділу адміністрування ПДВ, управлінні податків і зборів з юридичних осіб, що в свою чергу свідчить про зменшення штатної чисельності працівників даного управління в кількості 2 штатних одиниці. 08.07.2016 позивача попереджено про наступне вивільнення із займаної посади згідно п. 1ст. 40 Кодексу законів про працю України, з яким вона ознайомилась, про що свідчить її підпис. У зв'язку з відсутністю вакантних посад пропозиція посади ОСОБА_3 не надавалась. Наказом Дрогобицької ОДПІ від 05.10.2016 № 71-В ОСОБА_3 звільнено з посади головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податку на прибуток, місцевих податків, екологічного податку та рентної плати управління податків і зборів з юридичних осіб у зв'язку з скороченням штатної чисельності на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. Крім того зазначає, що у ОСОБА_3 відсутнє переважне право залишення на роботі згідно норм передбачених КЗпП України.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила із підстав, викладених у письмових запереченнях та просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_3 з 01.08.1994 працювала в органах податкової служби. 30.08.1994 прийняла присягу державного службовця.

З 31.03.2016 ОСОБА_3 працює головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на прибуток, місцевих податків, екологічного податку та рентної плати управління податків і зборів з юридичних осіб.

Згідно з наказом Дрогобицької ОДПІ від 01.07.2016 № 297 «Про введення в дію змін № 1 до структури Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області та затвердження переліку змін № 1 до переліку індексів структурних підрозділів» введено в дію затверджений 03.06.2016 начальником Головного управління ДФС у Львівській області Кондро В.І. перелік змін № 1 до структури Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області. Кількість штатних одиниць 127.

Відповідно до наказу Дрогобицької ОДПІ від 01.07.2016 № 299 «Про введення в дію переліку змін № 4 до штатного розпису Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області на 2016 рік» введено в дію перелік змін № 4 до штатного розпису Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області на 2016 рік, затверджений 24.06.2016 начальником Головного управління ДФС у Львівській області Кондро І.В. Кількість штатних одиниць 121.

Згідно з розпорядженням Дрогобицької ОДПІ від 01.07.2016 № 18-р «Про створення комісії щодо скорочення штатної чисельності Дрогобицької ОДПІ» створено комісію Дрогобицької ОДПІ Головного управління ДФС Львівській області щодо скорочення штатної чисельності працівників Дрогобицької ОДПІ.

Зазначеним розпорядженням зобов'язано керівників самостійних структурних підрозділів Дрогобицької ОДПІ у яких проводиться скорочення, в тому числі Трускавецького відділення надати Комісії довідки довільної форми порівняльного аналізу наведенням даних показників продуктивності праці та кваліфікації. При відсутності різниці в продуктивності праці і кваліфікації зобов'язано надати дані про переважне право відповідно до ч. 2 ст. 42 КЗпП України та підтверджуючі документи підлеглих працівників щодо переважного права залишення на роботі з врахуванням ст. 42 та ст. 184 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до службового допису начальника управління податків і зборів юридичних осіб Халавки І.В. від 12.08.2017 № 207/12-00/13.09 запропоновано до скорочення зокрема ОСОБА_3 (найнижчий рейтинг серед працівників управління).

08.07.2016 позивач була ознайомлена із попередженням про наступне вивільнення у зв'язку зі скороченням чисельності працівників Дрогобицької ОДПІ.

Наказом Дрогобицької ОДПІ від 05.10.2016 № 71-В "Про звільнення " ОСОБА_3 звільнено з посади головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податку на прибуток, місцевих податків, екологічного податку та рентної плати управління податків і зборів з юридичних осіб згідно п. 4 ч. 1 ст. 83, п.1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу", п. 1 ст. 40 КЗпП України (скорочення штатної чисельності). Підстава: попередження про наступне вивільнення від 08.07.2016.

Не погоджуючись із вказаним наказом позивач оскаржила його до суду.

Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з 2 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби поширюється юрисдикція адміністративних судів. Пунктом 15 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 цього Кодексу встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з частинами першою та третьою статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов'язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Згідно правової позиції Верховного Суду України висловленої в постанові від 01.07.2015 у справі № 6-491цс15, власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Як вказує Верховний Суд України в п. 19 Постанови Пленуму № 9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів» розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Аналіз норми п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України дає підстави для висновку, що підставою для розірвання трудового договору за ініціативи власника або уповноваженого ним органу є зміни в організації виробництва і праці, які у свою чергу можуть мати місце у випадках ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Тому, під змінами в організації виробництва і праці, які можуть бути підставою для розірвання трудового договору слід розуміти, в тому числі скорочення чисельності або штату працівників, що призводить до скорочення займаної працівником посади та зумовлює його звільнення у випадку неможливості переведення працівника на іншу посаду.

Як встановлено судом, штатним розписом на 2016 рік Дрогобицької ОДПІ затверджено штат в кількості 127 штатних одиниць.

Згідно штатного розпису на 2016 рік по відділу адміністрування податку на прибуток, місцевих податків, екологічного податку та рентної плати було передбачено 7 штатних одиниць, по управлінню податків і зборів з юридичних осіб 15 штатних одиниць.

Переліком змін № 4 до штатного розпису на 2016 рік передбачено 121 штатну одиницю.

Відповідно до переліку змін № 4 до штатного розпису на 2016 рік виводиться із штатного розпису 1 штатна одиниця по відділу адміністрування податку на прибуток, місцевих податків, екологічного податку та рентної плати та 1 одиниця відділу адміністрування ПДВ.

Таким чином, в підрозділі, в якому працювала позивач, фактично відбулось скорочення штату.

Також судом встановлено, що в структурному підрозділі не відбулися зміни у його складі за спеціальністю, кваліфікацією, професіями.

Статтею 42 КЗпП України передбачено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років, з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

Отже, у першу чергу перевага на залишення на роботі надається особам, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці. Тому при вирішенні питання про звільнення працівника роботодавець зобов'язаний перевірити наявність у працівників, посади яких скорочуються, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці.

Для такої перевірки повинні досліджуватись документи та інші відомості про освіту і присвоєння кваліфікаційних розрядів (класів, категорій, рангів), про підвищення кваліфікації, про навчання без відриву від виробництва, про винаходи і раціоналізаторські пропозиції, авторами яких є відповідні працівники, про тимчасове виконання обов'язків більш кваліфікованих працівників, про досвід трудової діяльності, про виконання норм виробітку (продуктивність праці), про розширення зони обслуговування, про збільшення обсягу виконуваної роботи, про суміщення професій тощо. Продуктивність праці і кваліфікація працівника повинні оцінюватися окремо, але в кінцевому підсумку роботодавець повинен визначити працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці за сукупністю цих двох показників. При відсутності різниці у кваліфікації і продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені в частині другій статті 42 КЗпП України.

Для виявлення працівників, які мають це право, роботодавець повинен зробити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню. Такий аналіз може бути проведений шляхом складення довідки у довільній формі про результати порівняльного аналізу з наведенням даних, які свідчать про переважне право одного перед іншим на залишення на роботі. Тобто, ці обставини повинен з'ясовувати сам суб'єкт владних повноважень, приймаючи відповідне рішення.

Суд звертає увагу, що відповідач при звільненні позивача із займаної посади, як нормативну підставу для звільнення зазначив п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Разом із тим, Дрогобицькою ОДПІ залишено поза увагою, приписи частини 2 статті 40 КЗпП України якими передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

За загальним правилом, таке переведення повинно забезпечуватися на іншу посаду за цією ж трудовою функцією (спеціальність, кваліфікація, виконувані обов'язки).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 08.07.2016 ознайомлена з попередженням про наступне вивільнення із займаної посади у зв'язку із скороченням штатної чисельності. У попереджені вказано, що наступне звільнення із займаної посади 08.09.2016.

Відповідач одночасно із попередженням про звільнення позивача, повинен був та міг запропонувати позивачу іншу посаду за цією ж трудовою функцією (спеціальність, кваліфікація, виконувані обов'язки).

ОСОБА_3 перебувала на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податку на прибуток, місцевих податків, екологічного податку та рентної плати управління податків і зборів з юридичних осіб.

В новому штатному розписі передбачена посада головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податку на прибуток, місцевих податків, екологічного податку та рентної плати управління податків і зборів з юридичних осіб.

Відповідно до службового допису начальника управління податків і зборів з юридичних осіб Халавки І.В. від 07.09.2016 б/н ОСОБА_3 вийшла з декретної відпустки 09.08.2016 на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податку на прибуток, місцевих податків, екологічного податку та рентної плати управління податків і зборів з юридичних осіб. Згідно посадової інструкції відповідає за адміністрування: єдиного податку з юридичних осіб, земельного податку з юридичних осіб. Проведеним аналізом ефективності праці працівників, раціонального використання робочого часу працівників відділу, які адмініструють місцеві податки і збори, ресурсні та рентні платежі за серпень 2016 року встановлено, що:

1. ОСОБА_7 проведено камеральних перевірок поданої звітності - 487, встановлено порушень за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань - 26, донараховано в бюджет - 3502736,6 грн, кількість випадків неподання звітності - 4, застосування штрафних санкцій за неподання звітності - 680, виконання доручень начальника відділу - 100 % (інформації до ГУ ДФС у Львівській області, складання звітів);

2. ОСОБА_8 проведено камеральних перевірок поданої звітності - 187, встановлено порушень за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань - 30, донараховано в бюджет - 58900,0 грн, кількість випадків неподання звітності - 1, застосування штрафних санкцій за неподання звітності - 1020, виконання доручень начальника відділу - 100 % (інформації до ГУ ДФС у Львівській області, проведення звірки по землі);

3. ОСОБА_3 проведено камеральних перевірок поданої звітності - 0, встановлено порушень за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань - 13, донараховано в бюджет - 4116,40 грн, кількість випадків неподання звітності - 0, застосування штрафних санкцій за неподання звітності -0, виконання доручень начальника відділу - 0. Зазначено, що ОСОБА_3 має найнижчі показники щодо ефективності праці.

Однак суд звертає увагу, при визначенні продуктивності праці ОСОБА_3 за серпень 2016 року відповідачем не було враховано, що позивач перебувала у декретній відпустці, з якої вийшла лише 09.08.2016, а тому вищенаведені висновки стосовно продуктивності праці позивача є необ'єктивними та не можуть бути враховані при вирішенні питання переважного права залишення на роботі.

Крім того в ході судового розгляду встановлено, що відповідно до наказу Дрогобицької ОДПІ від 19.09.2016 № 67-О головного державного ревізора відділу адміністрування податку на додану вартість управління податків і зборів з юридичних осіб ОСОБА_9 переведено на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податку на прибуток, місцевих податків, екологічного податку та рентної плати управління податків і зборів з юридичних осіб.

Тобто, саме до звільнення із займаної посади позивача (05.10.2016) відповідачем було прийнято наказ Дрогобицької ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області від 19.09.2016 № 67-О "Про переведення" ОСОБА_9 на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податку на прибуток, місцевих податків, екологічного податку та рентної плати управління податків і зборів з юридичних осіб.

До матеріалів справи відповідачем долучено інформаційну таблицю щодо рівня освіти та стажу роботи працівників відділу податку на прибуток, місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб Дрогобицької ОДПІ:

1. ОСОБА_7 має повну вищу освіту, загальний стаж роботи 30 років, стаж роботи в органах державної служби 21 рік 11 місяців, сімейний стан одружена, донька 2001 р.н, підвищення кваліфікації 2005 рік, дисциплінарних стягнень немає, ІПС - 1 рангу;

2. ОСОБА_8 має повну вищу освіту, загальний стаж роботи 21 рік 10 місяців, стаж роботи в органах державної служби 20 років 11 місяців, сімейний стан одружена, донька 1997 р.н, донька 2001 р.н, підвищення кваліфікації 2005 рік, 2016 рік, дисциплінарних стягнень немає, ІПС - 1 рангу;

3. ОСОБА_10 має повну вищу освіту, загальний стаж роботи 22 роки 7 місяців, стаж роботи в органах державної служби 23 роки, сімейний стан одинока, син 2000 р.н, підвищення кваліфікації 2009 рік, дисциплінарних стягнень немає, ІПС - 1 рангу;

4. ОСОБА_11 має повну вищу освіту, загальний стаж роботи 35 років 7 місяців, стаж роботи в органах державної служби 26 років, сімейний стан неодружина, підвищення кваліфікації 2007 рік, дисциплінарних стягнень немає, ІПС - 1 рангу;

5. ОСОБА_9 має повну вищу освіту, загальний стаж роботи 20 років 10 місяців, стаж роботи в органах державної служби 20 років 10 місяців, сімейний стан одружена, донька 2007 р.н, син 2001 р.н., підвищення кваліфікації 2016 рік, дисциплінарних стягнень немає, ІПС - 1 рангу.

6. ОСОБА_3 має повну вищу освіту, загальний стаж роботи 21 рік 10 місяців, стаж роботи в органах державної служби 22 роки 1 місяць, сімейний стан одружена, донька 2005 р.н, син 2010 р.н., підвищення кваліфікації 2008 рік, дисциплінарних стягнень немає, ІПС - 1 рангу.

Відповідач не довів наявності у працівників, яким було запропоновано інші посади в Дрогобицькій ОДПІ і які залишились на роботі, більш високої продуктивності праці та кваліфікації ніж у ОСОБА_3, враховуючи, що стаж роботи позивача складає 22 роки 1 місяць, має повну вищу освіту.

Таким чином, звільнивши позивача на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, відповідач не вжив жодних заходів з метою працевлаштування позивача на відповідній посаді та не надав суду жодних доказів щодо звернення до вищестоящого керівництва з метою працевлаштування ОСОБА_3, що свідчить про порушення встановленого порядку її звільнення.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України висловленою у постанові від 01.04.2015 року та із висновком Вищого адміністративного суду України який міститься в ухвалі від 20.11.2014 року у справі № К/800/23885/13.

Підсумовуючи зазначене, суд дійшов висновку, що звільнення ОСОБА_3 є незаконним, оскільки проведене роботодавцем - Дрогобицькою ОДПІ з порушенням встановленої процедури, а тому наказ відповідача від 05.10.2016 № 71-В "Про звільнення" в частині звільнення ОСОБА_3 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

З огляду на те, що судом встановлено, що позивача було протиправно звільнено, суд дійшов висновку, що позивач підлягає поновленню на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податку на прибуток, місцевих податків, екологічного податку та рентної плати управління податків і зборів з юридичних осіб з 06.10.2016.

Щодо позовної вимоги про стягнення з Дрогобицьої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст. 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати", цей Порядок застосовується у випадках вимушеного прогулу працівника (підпункт "з" пункту 1). Відповідно до ч. 3 п. 2 Порядку, збереження заробітної плати "у всіх інших випадках". До яких відноситься й випадок вимушеного прогулу, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Оскільки позивача звільнено з роботи з 05.10.2016, відповідно 05.10.2016 є останнім днем роботи, за який відповідачем виплачено позивачу заробітну плату при проведенні розрахунку при звільненні.

Тому, тривалість вимушеного прогулу позивача, який утворився внаслідок винесення протиправного наказу відповідача, необхідно обраховувати з 06.10.2016 по 31.01.2017, що становить 81 робочий день (жовтень - 17, листопад - 22, грудень - 22, січень - 20).

Згідно з наявною в матеріалах справи довідкою від 15.11.2016 № 7582/9/13-09-05-00 середньоденний заробіток позивача становив 190,50 грн, середньомісячний заробіток позивача становив 4185,50 грн.

З урахуванням кількості робочих днів вимушеного прогулу за період з 06.10.2016 по 31.01.2017, розмір заробітної плати, що підлягає виплаті позивачу становить 15430,50 грн (190,50 грн * 81 робочих днів).

Разом з тим, як встановлено судом, ОСОБА_3 у вказаний період, а саме з 09.11.2016 по 31.12.2016 була зареєстрована як безробітна в Дрогобицькому міськрайонному центрі зайнятості та отримала дохід у розмірі 816,00 грн.

Відтак, з урахуванням отриманих виплат, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 14614,50 грн.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку, що заявлений позов є підставний, обґрунтований, а відтак і такий, що підлягає до задоволення.

Згідно з ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до норм ст. 94 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 33-35, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167, 256 КАС України, суд, -

постановив:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 05.10.2016 № 71-В "Про звільнення" в частині звільнення ОСОБА_3.

3. Поновити ОСОБА_3 в Дрогобицькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податку на прибуток, місцевих податків, екологічного податку та рентної плати управління податків і зборів з юридичних осіб з 06.10.2016.

4. Стягнути з Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 14614 (чотирнадцять тисяч шістсот чотирнадцять) гривень 50 копійок.

5. Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування податку на прибуток, місцевих податків, екологічного податку та рентної плати управління податків і зборів з юридичних осіб і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі в сумі 4185,50 грн звернути до негайного виконання.

6. Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Суддя Кедик М.В.

Повний текст постанови складено 06.02.2017.