Постанова № 64558716, 27.01.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2017 року 810/62/17

Київський окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Щавінського В.Р. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛОЦЕРКІВВОДА» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» звернулося до суду з позовом до Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.09.2016 №0013611202.

У обґрунтування своїх вимог вказує, що податковим органом проведено камеральну перевірку за звітний податковий період 2015 p. ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА».

Відповідно до Акту від 31.08.2016 перевіркою встановлено порушення ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» ПК України в частині порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 ПК України. На ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» накладено штрафні санкції в розмірі 654426,00 грн.

Вказує, що ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» отримав податкове повідомлення-рішення від 20.09.2016 р. №0013611202, яким до позивача застосовано штраф 654426,00 грн., за затримку на 270, 239, 209, 178, 148, 117. 149, 119, 88, 173 календарних днів сплати грошового зобов'язання податку на прибуток приватних підприємств в сумі 3272130,00 грн.

Вважає, що контролюючий орган неправомірно визначив суму грошового зобов'язання та прийняв рішення, що суперечить законодавству та виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених законами України.

У судових засіданнях представник позивача підтвердив обставини викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач - Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Направив на адресу суду письмові заперечення в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог та розгляд справи проводити без участі представника Білоцерківської ОДПІ.

27.01.2017 у судовому засіданні судом прийнято рішення про подальший розгляд справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що працівниками Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку правильності, своєчасності та повноти сплати позивачем податку на прибуток підприємств за звітний період 2015 року, за результатами якої складено Акт від 31.08.2016 № 000467/10-02-12-02/38010130.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою встановлено порушення платником податків вимог п.57.1 ст. 57 ПК України в частині порушення підприємством законодавчо визначених термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з цього податку на загальну суму 3 272 130, 00 грн.

За результатами розгляду матеріалів перевірки Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київської області винесено податкове повідомлення-рішення від 20.09.2016 р. №0013611202, яким до позивача застосовано штраф 654426,00 грн., за затримку на 270, 239, 209, 178, 148, 117. 149, 119, 88, 173 календарних днів сплати грошового зобов'язання податку на прибуток приватних підприємств в сумі 3272130,00 грн.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суд вважає за необхідне вказати наступне.

Як встановлено та не заперечується позивачем в адміністративному позові, ТОВ «Білоцерківвода» подало до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств від 09.02.2015 № 9080447216 (за 2014 рік), в якій задекларовано авансовий внесок з цього податку, що підлягає сплаті позивачем щомісячно протягом всього 2015 року, в сумі 327 213, 00 грн. (ряд.23 декларації).

Судом встановлено, що після подання вказаної декларації позивач жодних уточнюючих розрахунків чи доповнень до неї на адресу Білоцерківської ОДПІ протягом 2015 року не надавав.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Білоцерківвода» порушено терміни сплати самостійно задекларованого зобов'язання, а саме: за березень - серпень 2015 р. в сумі 1963278, 00 грн. сплачено 25.12.2015 р.; за вересень - листопад 2015 року в сумі 981639,00 грн. сплачено 26.02.2016; за грудень 2016 року в сумі 327213, 00 грн. сплачено 20.05.2016.

Відповідно до положень ст. 16 ПК України платники податків зобов'язані:

- п.п.16.1.2: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;

- п.п.16.1.3: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та мит:- законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податки зборів;

- п.п.16.1.4: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексе та законами з питань митної справи.

Згідно з п.п.14.1.39 п.14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового в зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п.п.14.1.152 п.14.1 ст. 14 ПК України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Згідно з п.75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в меж; повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п.75.1.1 п.75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій) а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Згідно з п.76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами, контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки обов'язкова.

Відповідно до п.86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлена порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з п.9 підрозділу 4 розділу XX ПК України у січні - грудні 2015 року платники зобов'язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року. Починаючи з 1 січня 2016 року щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств не сплачуються.

Відповідно до п.57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.126.1 ст. 126 ПК України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Щодо посилань позивача на розділ XX «Перехідні положення» ПК України в якості обґрунтування неможливості застосування до нього штрафних санкцій, слід зазначити наступне.

В своєму позові позивач посилається на положення п.31 підрозділу 10 розділу XX ПК України, згідно з яким за наслідками діяльності у 2015 році штрафні (фінансові) санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати не застосовуються.

Як вже зазначалось, в основу спірного ППР покладено факт порушення термінів сплати позивачем авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом 2015 року. При цьому, вказані внески були самостійно визначені та нараховані підприємством в декларації від 09.02.2015 №9080447216 - тобто за результатами (наслідками) діяльності у 2014 році.

Судом встановлено, що ТОВ «Білоцерківвода» протягом всього 2015 року допустило порушення ст. 57 ПК України в частині несвоєчасності погашення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, проте ці зобов'язання були сформовані та нараховані ним не в 2015 році, а саме в результаті господарської діяльності за попередній звітний період (2014 рік) та внесені до відповідного звітного податкового документу.

Таким чином, положення п.31 підрозділу 10 розділу XX ПК України до спірних правовідносин застосовані бути не можуть.

Судом встановлено, крім того, позивачем зобов'язання з авансових внесків за вересень - грудень 2015 року в сумі 1 308 852, 00 грн. були сплачені вже 2016 року.

Щодо тверджень позивача про «формальні порушення», нібито допущені Білоцерківською ОДПІ при складанні акта перевірки слід зазначити наступне.

В адміністративному позові ТОВ «Білоцерківвода» посилається на ряд нібито вчинених відповідачем формальних порушень при приведенні Білоцерківською ОДПІ камеральної перевірки 31.08.2016 року, що на думку позивача ставить під сумнів законність та обґрунтованість спірного ППР.

Серед таких «порушень» позивач вказує: несвоєчасне проведення контролюючим органом камеральної перевірки, проведення перевірки одною посадовою особою відповідача (а не двома), вказівку на стор.2 акту на порушення підприємством законодавства з єдиного податку, а не податку на прибуток.

Суд вважає за необхідне вказати, що камеральна перевірки стосувалась не своєчасності подання позивача декларації з податку на прибуток підприємства від 09.02.2015 № 9080447216 (за 2014 рік правильності її заповнення та наявності всіх обов'язкових реквізитів, а своєчасності та повноти погашення платником узгоджених податкових зобов'язань з авансових внесків. Більш того, оскільки остання проплата позивачем авансових внесків за грудень 2015 року була проведена лише 20.05.2016 року, то Білоцерківська ОДПІ у травні 2016 року фізично не могла провести камеральну перевірку своєчасності погашення підприємством податкового зобов'язання, визначеного у декларації за 2014-рік, до граничного моменту подання ТОВ «Білоцерківвода» наступної податкової звітності з податку на прибуток підприємств -до 09.02.2016 (за 2015 рік).

Твердження позивача щодо проведення камеральної перевірки двома і більше працівниками контролюючого органу, є необґрунтованою оскільки жодне положення ПК України не містить відповідного положення. Цитовані положення ст.ст. 76, 86 ПК України не містять жодних вказівок щодо необхідної кількості ревізорів контролюючого органу для визнання камеральної перевірки незаконною чи такою, що не відбулась. Загальне посилання на «посадових осіб контролюючого органу» (в множині) не дає змоги трактувати цю норму як обов'язковість участі в камеральній перевірці двох і більше ревізорів.

Судом встановлено, що зазначення же на стор.2 акту перевірки щодо порушення законодавства про єдиний податок є технічною опискою ревізора відповідача, яка, проте, жодним чином не змінює її результати.

Оскільки, позивачем порушено термінів сплати самостійно задекларованого зобов'язання, а саме: за березень - серпень 2015р. в сумі 1963278, 00 грн. сплачено 25.12.2015 р.; за вересень - листопад 2015 року в сумі 981639, 00 грн. сплачено 26.02.2016; за грудень 2016 року в сумі 327 213, 00 грн. сплачено 20.05.2016, а отже відповідачем правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 20.09.2016 №0013611202.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 69, 70, 71, 72, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щавінський В.Р.