Постанова № 64558680, 24.01.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2017 року 810/3865/16

Київський окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Щавінського В.Р. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу -

В СТ А Н О В И В:

Білоцерківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області звернулась до суду з позовом до ФОП ОСОБА_1 та з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог від 13.12.2016 просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 7018,55 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що за відповідачем (з урахуванням часткового погашення боргу) рахується заборгованість в загальній сумі 7018,55 грн. Позивачем було вжито всіх заходів щодо добровільного погашення відповідачем заборгованості перед бюджетом але заборгованість до цього часу відповідачем не погашена, тому позивач звернувся до суду.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника позивача та просив, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав, будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв.

Відповідно ст. 128 КАС України, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 зареєстрований відділом державної реєстрації виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області 09.09.2008.

Як платник податків та інших обов'язкових зборів ОСОБА_1 взятий на облік в Білоцерківській ОДПІ 10.09.2008 за № 1593/23583. Відповідач зареєстрований як платник єдиного податку (III група) відповідно до особисто поданої Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування вх. № 27282 від 16.12.2009.

Відповідно до положень п.16.1 ст. 16 ПК України податків зобов'язані:

- п.п.16.1.3: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

- п.п.16.1.4: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до п.291.4 ст. 291 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення податкового боргу відповідача) суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються, серед іншого, на такі групи платників єдиного податку:

3) третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень.

Відповідно до п.293.1 ст. 293 ПК України ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Згідно із п.293.3 ст. 293 ПК України відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі: 2 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом; 4 відсотки доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Відповідно до абз.2 п.294.1 ст. 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Згідно з п.295.3 ст. 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Відповідно до п.295.4 ст. 295 ПК України сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.

Згідно з п.п.49.18.2 п.49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

На виконання вказаних положень ПК України відповідач подав до Білоцерківської ОДПІ податкові декларації з єдиного податку (копія додаються), в яких самостійно визначив суми податку до сплати, а саме:

- від 29.01.2016 № 1600003001 на суму 11 732, 88 грн.;

- від 05.10.2016 № 1600036606 на суму 5 341, 74 грн. та штраф у розмірі 160,25 грн.

Судом встановлено, що вищевказані зобов'язання, самостійно нараховані та узгоджені платником податків, у встановленому законом порядку ним повністю погашені не були.

Крім того, у відповідності до п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п.75.1.1 п.75.1 ст. 75, ст. 76 ПК України Білоцерківською ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності ФОП ОСОБА_1 з єдиного податку, за результатами якої складено акт від 29.05.2014 року № 1780/2992301757/1710.

В акті перевірки зафіксовано порушення відповідачем вимог п.п.49.18.2 п.49.18 ст. 49, п.296.3 ст. 296 ПК України, а саме: ФОП ОСОБА_1 подав відповідну податкову звітність за III-IV кв. 2013 року з порушенням законодавчо визначених термінів.

За результатами розгляду матеріалів перевірки та у відповідності до п.120.1 ст. 120 ПК України позивачем відносно платника податків було винесене податкове повідомлення - рішення (ППР) форми «Р» від 06.06.2014 № 0020611710 на суму штрафних (фінансових) санкцій 340,00 грн. ППР в день винесення був наручно вручений платнику податків, про що свідчить його підпис на корінці ППР.

Однак, у терміни, визначені ст. 57 ПК України, податкові зобов'язання за цим ППР відповідачем сплачені не були.

В зв'язку з наявністю у відповідача узгодженого податкового боргу, у відповідності до ст. 59 ПК України та вимог Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міндоходів України № 576 від 10.10.2013 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 року за № 1840/24372) контролюючим органом виставлено платнику податкову вимогу форми "Ф" № 975-17/182 від 13.07.2016 на загальну суму податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями - 12 037, 24 грн. Вимога була направлена ФОП ОСОБА_1 за податковою адресою рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручена йому особисто 21.07.2016, однак залишилась без задоволення.

Таким чином, згідно з даними КОР платника податків та клопотанням про зменшення позовних вимог від 13.12.2016 ФОП ОСОБА_1 станом на 01.11.2016 має податковий борг з єдиного податку в сумі 7018,55 грн.

Згідно з положеннями ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з п.38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно із п.41.2 ст. 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Згідно з п.88.1 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до положень п.89.1 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно із п.89.2 ст. 89 ПК України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених кодексом, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до п.95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п.95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п.20.1.34 п.20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із п. 102.4 ст. 102 ПК України у разі, якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п. 102.1 ст. 102 ПК України, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Судом встановлено, що загальна сума податкового боргу ФОП ОСОБА_1, перед бюджетом становить 7018,55 грн.

Оскільки, відповідач податкову заборгованість повністю не сплатив, тому вказана сума заборгованості підлягає стягненню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 128, 158-163, 254 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_1, податковий номер НОМЕР_4) на користь Державного бюджету України в особі Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області заборгованість у сумі 7018 (сім тисяч вісімнадцять) грн. 55 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щавінський В.Р.