Постанова № 64558498, 23.01.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2017 року 12год.20хв.Справа № 808/1011/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Філоненко Ю.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Мартиненко К.І.,

відповідача: представник Хижняк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Фладко"

до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Фладко" (далі - позивач, ПП "Фладко") звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому позивач просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення №000841702 від 30.11.2015, № 00013408262201 від 30.11.2015, №00013308262201 від 30.11.2015, №00013208262201 від 30.11.2015, №00013108262201 від 30.11.2015, №00013008262201 від 30.11.2015.

За клопотанням представника відповідача та згодою представника позивача судом допущено процесуальне правонаступництво, а зокрема здійснено заміну первинного відповідача - Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на її правонаступника - Запорізьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, що співпадають з позицією, викладеною в позовній заяві. Пояснив, що позивачем правомірно включено до витрат суми витрат на оренду та амортизацію блок-пунктів АЗС, витрати на придбання палива у ТОВ "Ессенс-преміум", ТОВ "ТД "Атлантис", ТОВ "ТК "Євронафта". Податковий кредит позивачем також сформовано на підставі первинних документів, які підтверджують реальність господарських операцій. Недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних не можуть бути підставою для зменшення сум податкового кредиту. Зобов'язання з ПДВ позивачем також визначено правильно, оскільки за рішенням суду позивач не набував права власності на нерухоме майно. В податковому повідомленні-рішенні №000841702 відповідачем не зазначено, який підпункт пункту 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивач порушив. За наведених обставин представник позивача просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив. В судовому засіданні пояснив, що позивачем до витрат та до податкового кредиту включено суми витрат та ПДВ по операціях з амортизації блок-пункта АЗС, оренди ділянки, придбання та використання палива, наявність та використання яких не підтверджено документально та які не пов'язані з господарською діяльністю позивача. Крім того, позивачем занижено зобов'язання з ПДВ на 95594,86 грн., а зокрема постановою суду від 23.05.2013 визнано за ВАТ "Маріупольське АТП 11433" право власності на нерухоме майно, яке вилучено у позивача. Оскільки така операція є операцією з постачання, позивач повинен був нарахувати зобов'язання в сумі 95594,86 грн. Позивач також не подав до податкового органу розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за ознакою "157", а саме щодо доходів, виплачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, що є порушенням пп.б п.176.2 ст.176 ПК України. Представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В справі призначалася судово-економічна експертиза. На адресу суду надійшов висновок експертів № 3150/3151-16 за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи по адміністративній справі № 808/1011/16 (а.с.156-187 том 2).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши висновок експертів, письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково. При цьому суд враховує таке.

Посадовими особами контролюючого органу проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2013 по 31.12.2014 року, результати якої оформлено актом № 54/08-26-22-01/33760609 від 13.11.2015 (а.с.42-107 том 2).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п.п.14.1.3, п.п.14.1.27., п.п.14.1.36 ст.14, п.п.138.10.3 п.138.10, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток за 2013 рік на суму 75573 грн. та завищено від'ємне значення з податку на прибуток за 2014 рік на 3578252грн.;

- п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст. 200 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість задекларованого до сплати на загальну суму 577478 грн.;

- п.п. 14.1.191 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.3 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення від'ємного значення податку на додану вартість за період з 01.10.2013 по 31.12.2014 на загальну суму 306989 грн.;

- п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.4 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню (рядок 23 декларації) у сумі 373706 грн.;

- п.176.2 ст.176 ПК України, п.3.2, п.3.3 ст.3 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 № 49, а саме не відображення у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 1-4 кв. 2014 року за ознакою 157 "дохід, виплачений самозайнятій особі".

У зв'язку з такими порушеннями, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №000841702 від 30.11.2015, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 510,00 грн. (а.с.8 том 1);

- № 00013408262201 від 30.11.2015, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 306989 грн. (а.с.10 том 1);

- №00013308262201 від 30.11.2015, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 721847,50 грн. (в тому числі за основним платежем - 577478,00 грн., за штрафними санкціями - 144369,50 грн.) (а.с.11 том 1);

- №00013208262201 від 30.11.2015, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 560559,00 грн. (а.с.12 том 1);

- №00013108262201 від 30.11.2015, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3578252 грн. (а.с.13 том 1);

- №00013008262201 від 30.11.2015, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на 113359,50 грн., в тому числі за основним платежем - 75573,00 грн., за штрафними санкціями - 37786,50 грн. (а.с.14 том 1).

Щодо висновку податкового органу про порушення позивачем п.176.2 ст.176 ПК України, п.3.2, п.3.3 ст.3 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 № 49, а саме не відображення у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 1-4 кв. 2014 року за ознакою 157 "дохід, виплачений самозайнятій особі", суд зазначає таке.

Відповідно до пп.б) п.176.2 ст.176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

При перевірці авансових звітів за період з 01.10.2013 по 31.12.2014 перевіряючими встановлено, що підприємством виплачувалися доходи за надані послуги фізичним особам-підприємцями ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (а.с.96 том 2). Виплачені суми доходів за надані послуги фізичним особам-підприємцям не відображено в податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ), поданих до контролюючих органів за ознакою 157 "дохід, виплачений самозайнятій особі".

Представник позивача не заперечує обставин, що позивачем не відображено в податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ), суми доходів, виплачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 Водночас, позивач з податковим повідомленням-рішенням №000841702 від 30.11.2015 не погоджується через те, що в такому рішенні не вказано конкретний пункт ст.176 ПК України, який позивачем порушено.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що позивачем допущено порушення пп.б) п.176.2 ст.176 ПК України. На переконання суду, не зазначення в податковому повідомленні-рішенні конкретного підпункту, який порушив платник податку, не може бути підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, оскільки позивач в судовому засіданні не спростував належними доказами наявності факту порушення.

Відповідно до п.119.2 ст.119 ПК України, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Розмір штрафних санкцій відповідачем визначено правильно.

За наведених обставин, судом не встановлено підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000841702 від 30.11.2015.

Щодо висновку контролюючого органу про завищення позивачем витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 3976005 гри. в тому числі: за 2013 рік на суму 397753 гри.; за 2014 рік на суму 3578252 грн., суд зазначає таке.

Вищевказане завищення витрат перевіряючими аргументовано наступним чином:

1) в ході перевірки встановлено, що на бухгалтерському рахунку 10 підприємства значиться блок-пункт АЗС, на який відсутні документи щодо технічних характеристик блок-пункту АЗС, кількість, місткість резервуарів, спосіб заповнення, надмірний тиск в резервуарі, тип папивороздаточної колонки, вузлів, потужність обладнання, напруга, габаритні розміри, маса, ступінь вогневитривалості, клас та зона вибухонебезпечність, максимальна пропускна здатність автотранспортних засобів за добу.

Законодавством України передбачено порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуск та облік на підприємстві нафтопродуктів.

В ході перевірки не вдалося встановити який саме основний засіб рахується на балансі підприємства (блок-пункт 1 чи 2, АЗС 2, чи склад ГСМ) на суму 44209,58 грн., які технічні характеристики має, які обсяги палива можуть зберігати та використовувати у господарській діяльності, місце його розташування та інше.

На порушення п.п.14.1.3, п.п.14.1.27, п.п.14.1.36, ст.14, п.п.138.10.3 п.138.10, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст.139, п.141.1 ст.141 ПК України підприємством до складу витрат по рядку 06.2 "Витрати на збут" Податкової декларації з податку на прибуток за 2013-2014 роки віднесено операції з амортизації блок-пункт АЗС, оренди ділянки, наявність та використання яких не підтверджено документально та які не пов'язані з господарською діяльністю в зв'язку з не підтвердженням факту отримання, використання, в результаті чого завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 14214,66 грн. в тому числі за 2013 рік на суму 2990,22 грн., за 2014рік на суму 11224,44 грн.

Водночас, такі висновки акта перевірки спростовуються висновком експертів за результатами проведення судово-економічної експертизи, відповідно до якого: документально підтверджуються здійснення фінансово-господарських операцій ПП "Фладко" з амортизації блок-пункту АЗС, оренди ділянки на загальну суму 14214,66 грн., які підлягають включенню до складу витрат по рядку 06.2 "Витрати на збут" Податкової декларації з податку на прибуток за 2013-2014 роки, в тому числі за 2013 рік на суму 2990,22 грн., за 2014 рік на суму 11224,44 грн. у відповідності з вимогами п.п.14.1.3 п.п.14.1.27., п.п.14.1.36, ст.14, п.п.138.10.3. п.138.10, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.141.1 ст.141 ПК України (а.с.161-165 том 2).

2) На порушення п.п.14.1.27, п.п.14.1.36, ст.14, п.п.138.10.3. п.138.10, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.141.1 ст.141 ПК України підприємством до складу витрат по рядку 06.2 "Витрати на збут" Податкової декларації з податку на прибуток за 2013-2014 роки віднесено операції з придбання та використання палива, а саме наявність та використання, яких не підтверджено документально та які не пов'язані із господарською діяльністю в зв'язку з не підтвердженням факту отримання, використання, в результаті чого завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 3961790,17 грн., в тому числі за 2013 рік на суму 394762,28 грн. за 2014 рік на суму 3567027,89 грн.

Паливо від ТОВ "Ессенс-преміум", ТОВ "ТД "Атлантис", ТОВ "ТК "Євронафта" згідно ТТН перевозилось транспортом у цистернах до м.Маріуполь, без визначення конкретної адреси та відсутності інформації про фактичне місце отримання, зберігання цього палива та його використання, на суму витрату 2013 році - 394762,28 грн. у 2014 році- 3567028 грн.

У вищезазначених товарно-транспортних накладних вказано лише пункт навантаження та місто розвантаження, але не вказано конкретне місце навантаження та розвантаження продукції (повна адреса), що унеможливлює підтвердити факт поставки товарів від постачальників до ПП "Фладко".

Однак, нормами чинного законодавства не передбачено застосування товарно-транспортних накладних у податковому обліку підприємств, в Податковому кодексі України відсутні вимоги щодо обов'язкової наявності документів про транспортування (товарно-транспортної накладної) для включення сум витрат по операціям з придбанням товарів до складу витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування.

Оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, відсутність товарно-транспортної накладної не може бути підставою для невизнання витрат з придбання товарно-матеріальних цінностей для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Крім того, відповідно до висновку експертів за результатами проведення судово-економічної експертизи, операції з придбання ПП "Фладко" дизельного палива від ТОВ "Ессенс-преміум", ТОВ "ТД "Атлантис", ТОВ "ТК "Євронафта" підтверджуються первинними документами, за даними бухгалтерського обліку ПП "Фладко" відображено оприбуткування придбаного товару відповідно до первинних документів (а також використання зазначених товарів у господарській діяльності підприємства), що відповідає вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Виходячи з вищенаведеного, відображення ПП "Фладко" у складі витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування витрат на придбання дизельного палива від ТОВ "Ессенс-преміум", ТОВ "ТД "Атлантис", ТОВ "ТК "Євронафта" на загальну суму 3961790,17 грн., в тому числі за 2013 рік на суму 394762,28 грн., за 2014 рік на суму 3567027,89 грн. підлягає включенню до рядка 06.2 "Витрати на збут" Податкової декларації з податку на прибуток за 2013-2014 роки у відповідності з вимогами статті 138 Податкового кодексу України.

За результатами проведеного дослідження, висновки, викладені в підрозділі 3.1.2 "Витрати" розділу 3.1 "Податок на прибуток" акта перевірки від 13.11.2015 р. №54/08-26-22- 01/33760609 щодо завищення Приватним підприємством "Фладко" витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.10.2013 по 31.12.2014 на 3 976 005 грн., в тому числі по періодах: за 2013 рік на суму 397 753 грн., за 2014 рік на суму 3578252 грн. документально та нормативно не підтверджуються (а.с.165-170 том 2).

Щодо висновку контролюючого органу про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 95595 грн.

Вищевказане заниження податкових зобов'язань перевіряючими аргументовано наступним чином (стор. 34 Акту):

"В ході перевірки встановлено, що ПП "Фладко" здійснювало придбання основних засобів у 2012 році. Згідно Постанови ВГСУ від 22.05.2013 р. Справа № 5006/32/174 пн/2012 визнано за ВАТ "Маріупольське автотранспортне підприємство 11433" право власності на нерухоме майно, яке розташоване у м.Маріуполь, вул. Таганрозька, 179, а саме: будівлю боксів для ПАРМ (літ Г-1), будівлю автомийки (літ. Л-1), будівлю туалету (літ. Д-1), будівлю КПП (літ.Е-1), будівлю котельної (літ.Б-1), будівлю АПК (літ.А-1) та будівлю профілакторію (літ.К-2), залишкова вартість якого 477974,29 грн. на 01.01.2014р. Згідно акту вилучення від 25.07.2014р. зазначені будівлі вилучені у ПП "Фладко".

У Постанові Вищого господарського суду України від 22 травня 2013 року у справі № 5006/32/174пн/2012 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/31555695) вказано:

"...В подальшому, незважаючи на те, що рішення суду про витребування майна набрало законної сили, спірні об'єкти нерухомості 28.04.2012 були відчужені ОСОБА_6 на користь приватного підприємства "Фладко" на підставі відповідних договорів купівлі-продажу. Вказані договори були посвідчені приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_7.

Звертаючись у даній справі з позовом про захист свого права власності на спірне майно, відкрите акціонерне товариство "Маріупольське автотранспортне підприємство 11433" посилається на те, що спірний майновий комплекс вибув з володіння власника, поза його волею. Позивач просить визнати за ним право власності, посилаючись на те, що його право оспорюється відповідачем, який подав зустрічний позов щодо цього майна. Зазначені обставини, на думку позивача, є підставою для визнання його права власності на підставі статті 392 Цивільного кодексу України та витребування спірного майна в порядку статей 387, 388 Цивільного кодексу України.

Зустрічний позов про визнання права власності мотивований тим, що приватне підприємство "Фладко" вважає себе добросовісним набувачем спірних об'єктів нерухомості. Даний позов заявлений на підставі ст.ст. 321, 330, 388, 392 ЦК України.

У відповідності до вимог статей 330, 388, 658 Цивільного кодексу України право власності на майно, яке було передане за угодами щодо його відчуження поза межами волі власника не набувається у тому числі і добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути нього витребуване. Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується, і не припиняється із втратою ним цього майна.

Відповідно до статтею 317, 319 Цивільного кодексу України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею. В даному випадку, укладання угод про відчуження цього майна, відбувалось поза волею та без участі власника."

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Постачанням товарів згідно з п.п. 14.1.191 п.14.1 ст. 14 ПК України, - є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Статтею 387 Цивільного кодексу України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача (стаття 388 ЦКУ).

Незаконне заволодіння майном не спричиняє перехід права власності від законного власника до незаконного набувача. Відповідно повернення майна з незаконного володіння також не спричиняє перехід права власності від незаконного набувача до законного власника.

Отже, при витребуванні за рішенням суду майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа таким майном, об'єкт оподаткування ПДВ у такої особи не виникає (відсутня операція з постачання відповідно до підпункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Вказані висновки підтверджуються і відповіддю Державної фіскальної служби України на питання ПП "Фладко" (від 09.02.2016 № 2625/6/99-99-19-03-02-15 на № 57 від 03.12.2015) щодо оподаткування ПДВ операцій з витребування нерухомого майна у платника за рішенням суду на користь іншого платника податку (наведено мовою оригіналу) (а.с.149 том 2).

Таким чином, висновки викладені в підрозділі 3.2.1 "Податкові зобов'язання" розділу 3.2 "Податок на додану вартість" акта перевірки від 13.11.2015р. №54/08-26-22-01/33760609 щодо заниження ПП "Фладко" податкових зобов'язань за період з 01.10.2013 по 31.12.2014 на 95595 грн. документально та нормативно не підтверджуються (а.с.171-173 том 2).

Щодо висновків контролюючого органу про завищення позивачем податкового кредиту на 855595,00 грн., суд зазначає таке.

Вказане порушення відповідач пов'язує з недоліками в оформленні товарно-транспортних накладних щодо перевезення пального, придбаного позивачем у ТОВ "Ессенс-преміум", ТОВ "ТД "Атлантис", ТОВ "ТК "Євронафта", а також тим, що ПП "Фладко" не надано документів на перевантаження палива, а саме договорів, актів виконаних робіт та інших на підтвердження здійснення перевантаження палива. Не встановлено адресу розвантаження товару з автомобільного транспорту, що унеможливлює підтвердити факт поставки товарів на ПП "Фладко".

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України (в редакції на дату вчинення господарських операцій) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Стаття 201 ПК України встановлює вимоги до податкової накладної.

Експертами проведено дослідження податкових накладних отриманих ПП "Фладко" від ТОВ "Ессенс-преміум", ТОВ "ТД "Атлантис", ТОВ "ТК "Євронафта" за період з серпня 2013 року по грудень 2014 року на суму ПДВ 855595,40 грн.

Докладно результати дослідження у розрізі податкових накладних наведені у додатках до висновку експертів:

№2 "Відомість результатів дослідження видаткових та податкових накладних на отримання ПП "Фладко" товарів від ТОВ "Торговий Дім "Атлантіс";

№3 "Відомість результатів дослідження видаткових та податкових накладних на отримання ПП "Фладко" товарів від ТОВ "ТК "Євронафта";

№ 4 "Відомість результатів дослідження податкових накладних на отримання ПП "Фладко" товарів від ТОВ "Ессенс-преміум" за договорами № МА110811-018/Мо від 11.08.2011р., № МО12814-008/МО від 12.08.2014 р.";

№ 5 "Зведена відомість результатів дослідження податкових накладних на отримання ПП "Фладко" товарів від ТОВ "Ессенс-преміум", ТОВ "ТД "Атлантис", ТОВ "ТК "Євронафта".

Надані на дослідження податкові накладні на отримання ПП "Фладко" товарів від ТОВ "Ессенс-преміум", ТОВ "ТД "Атлантис", ТОВ "ТК "Євронафта" оформлені відповідно до вимог ст. 201 ПК України.

Крім того, нормами чинного законодавства не передбачено застосування товарно-транспортних накладних у податковому обліку підприємств, в Податковому кодексі України відсутні вимоги щодо обов'язкової наявності документів про транспортування (товарно-транспортної накладної) для включення сум податку на додану вартість по операціям з придбанням товарів до складу податкового кредиту.

Таким чином, віднесення ПП "Фладко" суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту податку на додану вартість в розмірі 855595,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Ессенс-преміум", ТОВ "ТД "Атлантис", ТОВ "ТК "Євронафта" відповідає вимогам ст.198 Податкового кодексу України.

Висновки, викладені в підрозділі 3.2.2 "Податковий кредит" розділу 3.2 "Податок на додану вартість" акта перевірки від 13.11.2015 р. №54/08-26-22-01/33760609 щодо завищення ПП "Фладко" податкового кредиту за період з 01.10.2013 по 31.12.2014 на загальну суму 855595 грн., документально та нормативно не підтверджуються.

Виходячи з вищевказаного, не підтверджуються і висновки, викладені в підрозділі 3.2.3 "Висновок щодо повноти декларування податку на додану вартість, правомірності декларування сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню" розділу 3.2 "Податок на додану вартість" акта перевірки від 13.11.2015р. №54/08-26-22-01/33760609 щодо заниження ПП "Фладко" за період з 01.10.2013 по 31.12.2014 податку на додану вартість на суму 577478 грн. (а.с.173-177 том 2).

За наведених обставин, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено правомірність формування позивачем сум витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, податкового кредиту та сум зобов'язань з податку на додану вартість.

А відтак, податкові повідомлення-рішення від 30.11.2015 №00013408262201, №00013308262201, №00013208262201, №00013108262201, №00013008262201 слід визнати протиправними та скасувати.

Оскільки суд дійшов висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення №000841702 від 30.11.2015, то позовні вимоги слід задовольнити частково.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог,

Позивачем до матеріалів справи надано докази сплати судового збору в сумі 1378 грн. та 77844,75 грн. Доказів понесення витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, позивач до матеріалів справи не надав.

З врахуванням часткового задоволення позовних вимог, на користь позивача слід присудити судові витрати в сумі 79215,07 грн.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 30.11.2015 № 00013408262201, №00013308262201, №00013208262201, №00013108262201, №00013008262201.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь позивача Приватного підприємства "Фладко" (код ЄДРПОУ 33760609) судові витрати у розмірі 79215,07 грн. (сімдесят дев'ять тисяч двісті п'ятнадцять гривень 07 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39488184).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька