Постанова № 64558491, 01.02.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 року , о 15:45 годині,Справа № 808/3200/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,

за участю секретаря Передерій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя

справу за адміністративним позовом Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що за відповідачем обліковується податковий борг з єдиного податку у розмірі 3406,63 гривень, який виник внаслідок несплати у встановлений законодавством строк самостійно нарахованих податкових зобов'язань з єдиного податку.

У судове засідання представник ОДПІ не з'явився, надавши клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомої суду причини. Судову повістку було направлено на його адресу, що вказана у витязі з ЄДРПОУ, проте кореспонденція повернулася до суду з відміткою «за не запитом». Згідно з ч.11 ст.35 КАС України, у разі якщо повістка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов належить задовольнити з огляду на таке: судом встановлено, що відповідачем було подано до ОДПІ заяву про застосування спрощеної системи оподаткування від 18.01.2012 (вх. №856/К/17 від 19.01.2012), відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі - Кодексу) (а.с.7).

Відповідно до п. 291.3 ст. 291 Кодексу, фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. А згідно з п. 295.1. ст. 295 Кодексу, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Відповідно до п. 300.1. ст. 300 Кодексу, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Судом встановлено, що 08.08.2014 відповідачем було подано до ОДПІ податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 1 півріччя 2014 року №1400007204, в якій самостійно визначено податкове зобов'язання у розмірі 2323,08 гривень (а.с.8). Судом також встановлено, що 07.11.2014 відповідачем було подано до ОДПІ податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за три квартали 2014 року №1400008820, в якій самостійно визначено податкове зобов'язання у розмірі 645,86 гривень (а.с.9), 02.02.2015 - податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2014 рік №1500001278, в якій самостійно визначено податкове зобов'язання у розмірі 109,04 гривень (а.с.10), 08.05.2015 - податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 1 квартал 2015 року №1500005854, в якій самостійно визначено податкове зобов'язання у розмірі 233,6 гривень (а.с.11).

Згідно з п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, «податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку».

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, «податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків».

Відповідно до п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України, «платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом».

Згідно з пп. 14.1.175. п.14.1 ст.14 Кодексу, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, сума податкового зобов'язання ФОП ОСОБА_1 з єдиного податку, визначена нею самостійно в заяві про застосування спрощеної системи оподаткування та податкових деклараціях, проте не сплачена в передбачений законодавством строк, з урахуванням переплати у розмірі 33,9 гривень та пені у розмірі 128,95 гривень, є податковим боргом й складає 3406,63 гривень.

Відповідно до п.п. 95.1.- 95.3 ст. 95 ПКУ, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що ОДПІ направляла на адресу ФОП ОСОБА_1 податкову вимогу форми «Ф» №111-23 від 24.11.2015 на суму 3063,99 гривень, яку отримано відповідачем 12.12.2015, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.17).

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, «у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення».

Таким чином, кодексом не передбачено надіслання податкових вимог на кожну суму боргу, а тому податкова вимога на борг, що утворився після надіслання вимоги, не надсилались.

Оскільки податковий борг на час судового розгляду відповідачем не сплачено, суд вважає, що його необхідно стягнути в судовому порядку.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17, 158-163, КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 3406 (три тисячі чотириста шести) гривень 63 копійок на р/р 31414699700216, ГУДКСУ в Оріхівському районі Запорізької області, МФО 813015, ОКПО 38025629, отримувач УК в Оріхів.р-ні/Димитрівська, код платежу 18050400 21.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш