Постанова № 64558283, 03.02.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2017 року 810/4343/16

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовом

Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишнівська взуттєва фабрика"

про

застосування заходів реагування,

в с т а н о в и в:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишнівська взуттєва фабрика" про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи суб’єкта господарювання ТОВ "Вишнівська взуттєва фабрика" за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Залізнична, буд. 96.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час проведення планової перевірки додержання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки виробничо-складських будівель ТОВ "Вишнівська взуттєва фабрика" за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Залізнична, буд. 96, контролюючим органом виявлено ряд порушень вимог галузевих нормативно-правових актів, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей та які зафіксовані в акті перевірки від 09.12.2016 №251. Зважаючи на те, що подальша експлуатація виробничо-складських будівель створює безпосередню загрозу для життя та здоров'я людей, позивач просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення проведення будівельно-монтажних робіт.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що порушення вказані в акті самі по собі не призводять до виникнення та розповсюдження пожежі, а отже не створюють загрози життю і здоров’ю людей, а тому відсутня необхідність і підстави у примусовому порядку застосовувати заходи реагування до відповідача. Крім того, відповідач зауважив, що підприємством усунуті встановлені позивачем порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, що підтверджується відповідними доказами.

У судове засідання, призначене на 30.01.2017, з’явились представники сторін.

До початку розгляду справи по суті представник відповідача звернувся до суду з письмовим клопотанням про розгляд справи за його відсутністю в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, а також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у період з 07.12.2016 по 09.12.2016 посадовими особами Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на підставі наказу від 09.11.2016 №553 та посвідчення на проведення перевірку від 14.11.2016 №2832 проведено планову перевірку виробничо-складських будівель ТОВ "Вишнівська взуттєва фабрика" за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Залізнична, буд. 96, з питань додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

За результатами проведення планової перевірки позивачем складено Акт планової перевірки щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 09.12.2016 №251, в якому зафіксовані такі порушення, а саме:

- територію об’єкта, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечено відповідними знаками безпеки;

- дерев’яні конструкції горищних приміщень не оброблено вогнезахисним покривом (просоченням);

- коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням;

- використовується тимчасова електромережа;

- електрощити, групові електрощитки не оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);

- будівлі, споруди не захищені від попадань блискавки і вторинних її проявів;

- будинки, приміщення та споруди не обладнано системами протипожежного захисту;

- підприємство не забезпечено зовнішнім протипожежним водопостачанням;

- пожежні плоскоскладальні рукава пожежних кран-комплектів не приєднані до крана та ствола і не проводиться розгортання та згортання наново раз на шість місяців;

- пожежні кран-комплекти не розміщено у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання;

- на дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку не вказано після літерного індексу "ПК" порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів;

- не проведено технічне обслуговування і перевірка на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування пожежних кран-комплектів;

- для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння відсутні знаки згідно з ДСТУ 180 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір", ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности";

- на території спеціальні пожежні щити (стенди) недоукомплектовані;

- двері між адміністративними приміщеннями та приміщеннями виробничого цеху, побутовими приміщеннями не протипожежні. Вікна між складськими приміщеннями та приміщеннями металевої майстерні не протипожежні;

- між виробничою будівлею та складською будівлею, між складською будівлею та електропідстанцією, між виробничою будівлею та електропідстанцією відсутній протипожежний розрив відповідно до вимог норм;

- допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами;

- шляхи евакуації виробничих, складських будівель захаращені різними матеріалами та готовою продукцією;

- електричні вимикачі складських приміщень не встановлено на зовнішніх стінах, поза межами вказаних приміщень;

- не забезпечене видалення диму з складських та виробничих будівель відповідно до протипожежних вимог будівельних норм;

- дозволяється стоянка транспорту у наскрізних проїздах між будівлями;

- не забезпечений постійно оновлювальний запас відповідних медичних препаратів, сучасних антидотів та інших фармацевтичних препаратів, у тому числі кисню;

- працівники підприємства не забезпечені засобами радіаційного та хімічного захисту;

- наказом не визначений пункт видачі засобів радіаційного та хімічного захисту;

- не проводиться планування заходів щодо захисту персоналу підприємства від шкідливого впливу надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

- не розроблені, не погоджені та не затверджені встановленим порядком номенклатура та обсяги об’єктового резерву на випадок надзвичайної ситуації;

- не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об’єкту;

- не розроблено паспорт потенційно небезпечного об’єкта;

- відсутнє посвідчення встановленого зразка про проходження функціонального навчання відповідними категоріями осіб щодо цивільного захисту та техногенної безпеки.

Враховуючи те, що під час проведення планової перевірки відповідача було виявлено ряд порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створює, на думку позивача, загрозу життю та здоров’ю людей, позивач звернувся з позовом до суду щодо застосування заходів реагування/

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності, що передбачено частиною 1 статті 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Водночас частиною 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Якщо законом передбачено, що обґрунтованість вжиття органом державного нагляду (контролю) заходів реагування має бути підтверджена судом, орган державного нагляду (контролю) звертається до адміністративного суду з адміністративним позовом не пізніше наступного робочого дня з дня видання (прийняття) відповідного розпорядчого документа.

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Згідно статті 39 Закону України "Про охорону праці" посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Згідно з пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Як зазначено в частині 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України).

У свою чергу, державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, згідно з Указом Президента України "Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій" від 16.01.2013 №20/2013, здійснює Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України), яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України та входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Отже, єдиною підставою для повного чи часткового зупинення діяльності підприємства є факт створення відповідачем загрози життю та здоров'ю людей у зв'язку із експлуатацією приміщень, і цей факт має бути доведений належними та допустимими доказами.

При цьому, така ознака як створення загрози життю та/або здоров'ю людей досить широко трактується, теоретично всі порушення протипожежних норм у тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. Отже, застосування цих заходів можливе за будь-яке порушення. Оскільки обов’язок доведення позовних вимог законом покладено на позивача, то саме органи пожежного нагляду мають обґрунтувати необхідність застосування зупинення роботи підприємства, а суд дослідити вказані докази та надати їм відповідної правової оцінки.

У той же час позивач не довів обґрунтованість обрання такого заходу, як повне зупинення роботи суб’єкта господарювання ТОВ "Вишнівська взуттєва фабрика" з урахуванням виявлених у ході планової перевірки порушень.

Суд також зазначає, що виявлені під час перевірки порушення законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки є такими правопорушеннями, які можуть бути усунуті шляхом надання припису, накладення адміністративного стягнення на посадових осіб продавця або застосування до суб’єкта господарювання фінансових санкцій. Водночас, повне зупинення роботи суб’єкта господарювання ТОВ "Вишнівська взуттєва фабрика" є крайнім заходом, який несе значні негативні фінансові наслідки для відповідача, його працівників, тому має застосовуватись лише якщо іншими заходами неможливо забезпечити безпеку для життя та здоров'я людей.

Крім того, суд зазначає, що з аналізу правових норм, які містяться у пункті 12 частини першої статті 67, частині другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, вбачається, що передумовою звернення суб'єкта владних повноважень до адміністративного суду щодо застосування або підтвердження обґрунтованості застосування заходів реагування є встановлення такого порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює реальну загрозу життю та здоров'ю людей.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає за доцільне зазначити про необхідність встановлення рівноваги між здійсненням контролю за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано.

Вимога знаходження справедливої рівноваги означає, що завжди має бути розумна пропорційність між використовуваними засобами і метою, яка ними достягається.

Принцип пропорційності спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення.

Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.

Суд вважає, що вимоги позивача стосовно повного зупинення роботи суб’єкта господарювання ТОВ "Вишнівська взуттєва фабрика" не відповідає важкості тих порушень, які виявлені під час перевірки.

Більш того, позивачем не надано суду переконливих доказів того, що перелічені в акті перевірки від 09.12.2016 №251 порушення ТОВ "Вишнівська взуттєва фабрика" вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, а усунення цих порушень вимагає вжиття заходів реагування у вигляді саме повного зупинення роботи підприємства і не може бути усунуто іншими можливими заходами.

Крім цього, відповідач представив суду докази, з яких вбачається, що він усунув виявлені перевіркою порушення правил пожежної та техногенної безпеки.

Отже, зважаючи на фактичні обставини справи на час вирішення цього спору, суд приходить до висновку про відсутність необхідності у примусовому порядку застосовувати до відповідача таких заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), як повного зупинення роботи суб’єкта господарювання ТОВ "Вишнівська взуттєва фабрика", оскільки у процесі розгляду справи судом встановлено, що обставини, які стали підставою для звернення з позовом до суду щодо застосування заходів реагування перестали існувати та усунуті, що підтверджується відповідними доказами, копії яких наявні в матеріалах справи.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи те, що відповідачем було надано докази про усунення наявних порушень у сфері пожежної та техногенної безпеки та приймаючи до уваги факт недоведеності застосування заходів реагування визначених позивачем, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69-72, 128, 158-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.