ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2017 року Справа № 803/1/17
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Андрусенко О. О.,
при секретарі судового засідання Хомяк М. І.,
за участю представника позивача Приліпка В. В.,
представника відповідача Оксентюка А. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області до Приватного підприємства «Універсам» про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
Кам'янець-Подільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - Кам'янець-Подільська ОДПІ, позивач) звернулась в суд з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Універсам» (далі - ПП «Універсам», відповідач) про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 3 202 428,35 грн. із банківських рахунків та за рахунок готівки платника податків.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем станом на 15.12.2016 року рахується податковий борг у розмірі 3 202 428,35 грн., який виник у зв'язку з несплатою останнім орендної плати за землю згідно поданих декларацій за 2015-2016 роки (з серпня по грудень 2015 року та з січня по жовтень 2016 року). Податковим органом вживались заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання першої та другої податкових вимог від 04.12.2008 року № 1/163 та від 21.01.2009 року № 2/23 відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», однак дані заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідачем.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав із підстав, викладених у позовній заяві, та просив їх задовольнити повністю.
Відповідач у письмових запереченнях позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що станом на 02.02.2017 року у ПП «Універсам» відсутня заборгованість по орендній платі з юридичних осіб за 2015-2016 роки.
Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях, та просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ПП «Універсам» 23.03.2000 року зареєстроване як юридична особа Локачинською районною державною адміністрацією Волинської області, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 6-7), копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 399354 (а.с. 56).
Згідно з довідкою Городоцького відділення Кам'янець-Подільської ОДПІ (а.с. 5), даними облікових карток платника податків по орендній платі з юридичних осіб (а.с. 13-28), розрахунком суми позовних вимог (а.с. 35) станом на 15.12.2016 року за відповідачем рахується податковий борг по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 3 202 428,35 грн., у тому числі: основний платіж - 2 497 097,47 грн., пеня - 705 330,88 грн.
У позовній заяві та у судовому засіданні представник позивача зазначив, що заборгованість по орендній платі з юридичних осіб виникла внаслідок несплати відповідачем узгоджених грошових зобов'язань, нарахованих згідно податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік від 19.02.2015 року (а.с. 33-34) за період з серпня по грудень 2015 року включно на загальну суму 647 254,02 грн. (по 129 450,81 грн. щомісячно, грудень - 129 450,78 грн.), за 2016 рік від 09.02.2016 року (а.с. 31-32) за період з січня по жовтень 2016 року включно на загальну суму 1 855 030,10 грн. (по 185 503,01 грн. щомісячно). З врахуванням часткової сплати у розмірі 5 186,65 грн., нарахованої відповідачу відповідно до пункту 129.1 статті 129 ПК України пені у розмірі 705 330,88 грн., сума боргу по даному податку становить 3 202 428,35 грн.
Однак, суд не погоджується з такими твердженнями позивача про наявність у ПП «Універсам» заборгованості по орендній платі за землю з юридичних осіб за період з серпня 2015 року по жовтень 2016 року включно у розмірі 3 202 428,35 грн. з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно з підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
З наданих у судовому засіданні пояснень представника позивача слідує, що відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим органом були сформовані та надіслані ПП «Універсам» перша податкова вимога від 04.12.2008 року № 1/163 (а.с. 11) та друга податкова вимога від 21.01.2009 року № 2/23 (а.с. 12). Оскільки податковий борг у відповідача виник ще у 2008 році та за весь період (до жовтня 2015 року) останній частково тільки змінювався, однак не переривався, тому ці вимоги не відкликались, а відтак є чинними на момент звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Так, згідно абзацу 1 підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент надіслання податкових вимог) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Підпунктами 6.2.2 та 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу. Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.
Податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, право на стягнення податкового боргу виникає після надіслання (вручення) податковим органом першої та другої податкових вимог платникові податків у порядку, передбаченому пунктом 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
При цьому, обставини, з настанням яких податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, визначені підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Матеріалами справи підтверджено, що податковим органом було надіслано відповідачу першу податкову вимогу від 04.12.2008 року № 1/163 та другу податкову вимогу від 21.01.2009 року № 2/23 за адресою: м. Володимир-Волинський, вул. Ковельська, 10, що підтверджується копіями повідомлень про вручення поштових відправлень (а.с.11-12).
Проте, з наданих представником відповідача документів вбачається, що станом як на день державної реєстрації юридичної особи - ПП «Універсам» (23.03.2000 року), так і на день формування та надіслання податковим органом відповідачу вищезазначених вимог, місцезнаходженням ПП «Універсам» є Волинська обл. Локачинський р-н, с. Замличі, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 399354 (а.с. 56), копіями виписок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії ААА № 012732 від 02.12.2008 року (а.с.57) та Серії ААА № 012770 від 05.01.2009 року (а.с.58).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про недотримання податковим органом процесу узгодження податкових зобов'язань, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту місцезнаходження відповідача за адресою: м. Володимир-Волинський, вул. Ковальська, 10.
Крім того, відповідно до підпункту «а» підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо сума податкового зобов'язання або податкового боргу, а також пені та штрафних санкцій (за їх наявності) самостійно погашається платником податків.
Аналогічна норма закріплена у підпункті 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України, яка передбачає, що податкова вимога вважається відкликаною якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.
З матеріалів справи вбачається, що факт відсутності у ПП «Універсам» заборгованості по орендній платі з юридичних осіб станом на 01.05.2012 року встановлено Львівським апеляційним адміністративним судом при розгляді справи № 164812/12/9104. Так, у постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 року зазначено, що згідно даних облікової картки платника та наданих підприємством копій платіжних доручень, податкових декларацій з плати за землю, ПП «Універсам» за 2010 рік та за період з січень-квітень 2012 року сплачено орендну плату в сумі, що відповідає задекларованій, а за 2011 рік - у більшій сумі, ніж задекларовано, що свідчить про те, що у підприємства станом на 01.05.2012 року не було заборгованості по вказаному платежу за період з січня 2011 року по квітень 2012 року включно, і відповідно до статті 60 Податкового кодексу України станом на 01.05.2012 року податкові вимоги вважалися відкликаними у зв'язку зі сплатою боргу (а. с. 69, зворот).
Згідно із частиною першою статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Оскільки постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 року встановлено факт відсутності у відповідача заборгованості по вказаному податку станом на 01.05.2012 року та констатовано про те, що податкові вимоги від 04.12.2008 року № 1/163 та від 21.01.2009 року № 2/23 вважаються відкликаними, тому в силу вимог частини першої статті 72 КАС України вказані обставини не потребують доказування.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що зверненню позивача до суду про стягнення податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб за період з серпня 2015 року по жовтень 2016 року включно відповідно до вимог статті 59 ПК України повинно передувати направлення податкової вимоги про необхідність сплати узгодженої суми грошового зобов'язання за вказаний період і таке звернення повинно здійснюватися у відповідності до вимог статті 95 ПК України.
Разом з тим, на підтвердження факту сплати податкових зобов'язань, визначених у податкових деклараціях за 2015 рік від 19.02.2015 року (а.с. 33-34) за період з серпня по грудень 2015 року, за 2016 рік від 09.02.2016 року з урахуванням уточнюючої податкової декларації за 2016 рік від 24.02.2016 року (а.с. 29-32) за період з січня по жовтень 2016 року включно, відповідачем надано суду платіжні доручення від 30.09.2015 року № 888 на суму 129 450,81 грн., призначення платежу - орендна плата за землю за серпень 2015 року, від 30.10.2015 року № 45 на суму 129 450,81 грн., призначення платежу - орендна плата за землю за вересень 2015 року, від 30.11.2015 року № 96 на суму 129 450,81 грн., призначення платежу - орендна плата за землю за жовтень 2015 року, від 29.12.2015 року № 136 на суму 129 450,81 грн., призначення платежу - орендна плата за землю за листопад 2015 року, від 29.01.2016 року № 60 на суму 129 450,78 грн., призначення платежу - орендна плата за землю за грудень 2015 року, від 01.03.2016 року № 77 на суму 175 588,20 грн., призначення платежу - орендна плата за землю за січень 2016 року, від 30.03.2016 року № 124 на суму 184 588,20 грн., призначення платежу - орендна плата за землю за лютий 2016 року, від 28.04.2016 року № 195 на суму 184 588,20 грн., призначення платежу - орендна плата за землю за березень 2016 року, від 30.05.2016 року № 250 на суму 184 588,20 грн., призначення платежу - орендна плата за землю за квітень 2016 року, від 30.06.2016 року № 305 на суму 184 588,20 грн., призначення платежу - орендна плата за землю за травень 2016 року, від 28.07.2016 року № 386 на суму 184 588,20 грн., призначення платежу - орендна плата за землю за червень 2016 року, від 30.08.2016 року № 456 на суму 184 588,20 грн., призначення платежу - орендна плата за землю за липень 2016 року, від 30.09.2016 року № 531 на суму 184 588,20 грн., призначення платежу - орендна плата за землю за серпень 2016 року, від 26.10.2016 року № 605 на суму 184 588,20 грн., призначення платежу - орендна плата за землю за вересень 2016 року, від 29.11.2016 року № 674 на суму 184 588,20 грн., призначення платежу - орендна плата за землю за жовтень 2016 року (а.с. 78-92).
Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що заборгованість підприємства підтверджується даними облікової картки платника, оскільки податковим органом не надано переконливих доказів про вжиття заходів, передбачених статтею 59 Податкового кодексу України, що є обов'язковою умовою для звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу відповідно до п. 95.2, 95,3 статті 95 Податкового кодексу України.
Оскільки податковим органом не наведено достатніх підстав для звернення до суду з позовом про стягнення боргу з орендної плати за період з серпня по грудень 2015 року та з січня по жовтень 2016 року, не надано доказів про надіслання податкових вимог про сплату податкового боргу в порядку, визначеному Податковим кодексом України, зважаючи на те, що податкові вимоги від 04.12.2008 року № 1/163 та від 21.01.2009 року № 2/23 вважаються відкликаними у зв'язку із сплатою заборгованості, що встановлено судовим рішенням, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог Кам'янець-Подільської ОДПІ, відтак у позові слід відмовити повністю.
Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 КАС України та на підставі Податкового кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої складено 07 лютого 2017 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий - суддя О. О. Андрусенко
Судове рішення № 64558156, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 02.02.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 803/1/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: