Постанова № 64558040, 02.02.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2017 року Справа № 803/1901/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю представників відповідача Кузьменко О.О., Бабан І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - ДП «Волинський автодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Ковельська ОДПІ, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 21.10.2016 №001150311, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 117741,82 грн. (105921,16 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), 11820,66 грн. - пені), та №001151311, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з військового збору в розмірі 11966,73 грн. (10668,51 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), 1265,22 грн. - пені).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за наслідками проведеної перевірки податковим органом безпідставно застосовано до філії «Маневицька дорожньо-експлутаційна дільниця» ДП «Волинський автодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» штрафні санкції в розмірі 25%, 50% та 75% згідно пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки в останньої відсутні факти несплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору до/або підчас після виплати заробітної плати. Також зазначає про неправомірність застосування Ковельською ОДПІ санкцій одночасно за статтею 126 та статтею 127 ПК України.

В судових засіданнях 18.01.2017 та 26.01.2017 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові, та додатково пояснив, що філією «Маневицька дорожньо-експлутаційна дільниця» ДП «Волинський автодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» протягом перевіреного періоду у зв'язку із затримкою виплати заробітної плати працівникам виплата податку на доходи фізичних осіб та військового збору також здійснювалась із затримкою. Однак перерахування вказаних податків до бюджету здійснювалось одночасно із виплатою заробітної плати, порушень в частині не виплати ПДФО та військового збору під час виплати оподатковуваного доходу філія не допускала. В судове засідання 02.02.2017 позивач свого представника не направив, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у письмових запереченнях на адміністративний позов та представники відповідача у судовому засіданні вимог підприємства не визнали, посилаючись на правомірність висновків контролюючого органу, зроблених при проведенні перевірки. Вказують, що контролюючим органом до позивача не застосовано відповідальність за одне і те ж порушення за двома нормами. В частині порушень, де до моменту виплати доходу на користь громадян податковий агент хоч і з порушенням строку сплатив суму податку (аналогічні наслідки мають місце у разі їх одночасної сплати), застосовано відповідальність передбачену статті 126 ПК України, а коли виплата доходу передувала сплаті податку - статті 127 ПК України. З огляду на що податкові повідомлення-рішення від 21.10.2016 року №001150311 та №001151311 винесені в порядку та у відповідності до чинного законодавства, просять у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Волинській області проведено планову виїзну перевірку філії «Маневицька дорожньо-експлутаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016, за результатами якої складено акт від 13.10.2016 №487/14-01/20145226 (а.с.25-43).

Висновками акта перевірки встановлено порушення, зокрема, підпунктів 168.1.2, 168.1.4, пункту 168.1 статті 168, підпункту 129.4 статті 129 ПК України, в результаті чого нараховано пеню за несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 12710,75 грн., в тому числі з 01.01.2013 по 31.08.2013 - 497,48 грн. та з 01.01.2014 по 22.09.2014 - 392,61 грн.; підпунктів 168.1.2, 168.1.4, пункту 168.1 статті 168, пункту 126.1 статті 126, пункту 127.1 статті 127 ПК України в частині несплати (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб в сумі 594973,71 грн. під час виплати доходу на користь іншого платника податків, в тому числі з 01.01.2013 по 31.08.2013 - 132870,32 грн. та з 01.01.2014 по 22.09.2014 - 36879,39 грн.; 168.1.2, 168.1.4, пункту 168.1 статті 168 ПК України в результаті чого нараховано пеню за несвоєчасне перерахування військового збору у сумі 1265,22 грн.; підпункту 168.1.2, 168.1.4, пункту 168.1 статті 168, пункту 126.1 статті 126, пункту 127.1 статті 127 ПК України в частині несплати (неперерахування) військового збору в сумі 39396,67 грн. під час виплати доходу на користь іншого платника податків.

На підставі акта перевірки від 13.10.2016 №487/14-01/20145226 Ковельською ОДПІ були винесені податкові повідомлення-рішення від 21.10.2016 №001150311, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 117741,82 грн., в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 105921,16 грн., пені 11820,66 грн., та №001151311, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з військового збору на загальну суму 11966,73 грн., в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 10668,51 грн., пені 1265,22 грн. (а.с.6, 11).

При цьому, з розрахунку штрафних санкцій по ПДФО (а.с.10) вбачається, що відповідно до вимог п.126.1 ст.126 ПК України позивачу нараховано штраф в загальній сумі 47675,88 грн., відповідно до вимог п.127.1 ст.127 ПК України нараховано штраф в сумі 58245,28 грн. Крім того, як слідує з розрахунку штрафних санкцій по військовому збору (а.с.14), до позивача застосовано штраф згідно з п.126.1 ст.126 ПК України на суму 4684,31 грн., згідно з п.127.1 ст.127 ПК України - 5984,20 грн.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, суд приходить до таких висновків.

Підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 ПК України платником податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.

Згідно зі статтею 18 ПК України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Згідно з абзацом першим пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Підпунктами 1.1-1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України визначено, що платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Оскільки порядок нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку з доходів фізичних осіб та військового збору врегульовані одними й тими ж нормами законодавства, надалі суд даватиме оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням одночасно.

Відповідно до статті 168 ПК України, якою визначено порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету, оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку здійснюється податковим агентом.

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

За змістом підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Отже, банківська установа не вправі приймати від платника податків платіжні документи на перерахування доходу без одночасного подання останнім платіжних документів на перерахування ПДФО та військового збору.

Підпунктом 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України визначено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визначається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Згідно з пунктом 54.2 статті 54 Податкового кодексу України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Тобто, вказані норми визначають дві різні обставини, за наявності яких у податкового агенту виникає обов'язок перерахувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб:

- якщо податковий агент здійснює виплату доходу на користь іншого платника податків, то виникає зобов'язання утримати та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб під час виплати такого доходу (п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України),

- якщо податковий агент здійснює нарахування оподаткованого доходу, але не виплачує його іншому платнику податку, то виникає зобов'язання сплатити податок (перерахувати) у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

З акту планової виїзної перевірки філії «Маневицька дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Волинський автодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» слідує, що відповідачем у зв'язку із затримкою виплати заробітної плати працівникам підприємства несвоєчасно перераховано податок з доходів фізичних осіб у період з 01.01.2013 по 31.12.2016 на загальну суму 594973,71 грн., що підтверджується розрахунками пені та штрафних санкцій по податку на доходи фізичних осіб (а.с.7-10).

Водночас філією «Маневицька дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Волинський автодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» з 01.01.2013 по 31.12.2016 нараховано, узгоджено, але у зв'язку із затримкою виплати заробітної плати працівникам підприємства несвоєчасно перераховано в бюджет військовий збір в загальній сумі 39396,67 грн., що підтверджується розрахунками пені та штрафних санкцій по військовому збору (а.с.12-14).

Факт несвоєчасної виплати заробітної плати працівникам підтверджується наданими позивачем зведеними відомостями про зарахування заробітної плати. При цьому з банківських виписок та платіжних доручень слідує, що сплату ПДФО та військового збору підприємство здійснювало одночасно із виплатою заробітної плати (а.с.53-113, 118-130).

Так, відповідальність платників податків за податкові правопорушення регламентується главою 11 Податкового кодексу України, яка, зокрема, передбачає відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків (стаття 126 ПК України) та за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати (стаття 127 ПК України).

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

несвоєчасно сплаченої узгодженої суми грошового зобов'язання з певного податку, мають застосовуватись санкції, передбачені положеннями статті 126 ПК України, розмір яких залежить від часу затримки сплати такого грошового зобов'язання.

В той же час, пунктом 127.1 статті 127 ПК України передбачено, що не нарахування і неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1096 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Положення статті 126 ПК України щодо застосування штрафної санкції застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Тобто, у разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, передбачених ПК України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до статті 126 ПК України.

Положення статті 127 ПК України встановлюється як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено статтею 126 ПК України, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто, склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Вказана правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 10.11.2015 у справі №21-2919а15 і в силу вимог частини першої статті 244-2 КАС України є обов'язковою для врахування при застосуванні тких норм права.

З огляду на те, що в акті перевірки від 13.10.2016 №487/14-01/20145226 не зафіксовано факту ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору філією «Маневицька дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Волинський автодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» як податковим агентом до або під час виплати доходу (заробітної плати) працівникам, застосування Ковельською ОДПІ пункту 127.1 статті 127 ПК України при нарахуванні штрафних санкцій є безпідставним. За вказаних обставин суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Ковельської ОДПІ є протиправними та підлягають скасуванню в частині нарахування позивачу штрафних санкцій відповідно до п.127.1 ст.127 ПК України по ПДФО на суму 58245,28 грн. та по військовому збору на суму 5984,20 грн.

Разом з тим, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня (підпункт 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України).

Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (пункт 129.4 статті 129 ПК України).

Керуючись наведеним, у зв'язку із встановленням прострочення філією «Маневицька дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Волинський автодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору, суд дійшов висновку про правомірність і обґрунтованість податкових повідомлень-рішень відповідача від 21.10.2016 №001150311 та №001151311 в частині застосування до позивача штрафу відповідно до вимог п.126.1 ст.126 ПК України та нарахування пені, а тому позовні вимоги підприємства в цій частині до задоволення не підлягають.

Як визначено частинами першою, третьою статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, слід присудити на користь позивача здійснені ним і документально підтверджені судові витрати відповідно до задоволених вимог в розмірі 963,44 грн. (платіжне доручення від 27.12.2016 №804) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 11, 17, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 21 жовтня 2016 року №001150311 в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 58245,28 грн. (п'ятдесят вісім тисяч двісті сорок п'ять грн. 28 коп.) та №001151311 в частині визначення суми грошового зобов'язання з військової збору за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 5984,20 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири грн. 20 коп.)

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» за рахунок бюджетних асигнувань Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області судовий збір в сумі 963,44 грн. (дев'ятсот шістдесят три грн. 44 коп.)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій

Постанова в повному обсязі складена 07 лютого 2017 року.