Постанова № 64556747, 27.01.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.01.2017 Справа №607/14684/16-а

09 год. 00 хв. м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Позняк В.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 21 грудня 2016 рокупред'явив до суду адміністративний позов до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання неправомірними та протиправними дій Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду Тернопільської області щодо прийняття рішення про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки, наданої Головним територіальним управлінням юстиції у Тернопільській області від 14 грудня 2016 року за № 6-22/10760 про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії працюючим державним службовцям та зобов'язати відповідача провести йому перерахунок та виплату пенсії державного службовця в розмірі 80 % місячної заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, зазначеній у вищевказаній довідці, та виплатити різницю між фактичною та належною до сплати пенсії з 01 червня 2016 року.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що з 28 лютого 2014 року отримує пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ. На пенсію вийшов з посади першого заступника начальника Головного управління юстиції у Тернопільській області. Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» підвищено посадові оклади працюючих держслужбовців, на підставі чого у нього виникло право на перерахунок пенсії державного службовця з 01 грудня 2015 року. 15 червня 2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з зростанням з 01 грудня 2015 року заробітної плати працюючих державних службовців. Однак рішенням відповідача від 21 червня 2016 року № 237/Н-11 йому відмовлено в задоволенні такої заяви. Окрім того, як з'ясував позивач, довідка від 15 червня 2016 року № 165 про заробітну плату, яка була видана позивачу Головним територіальним управлінням юстиції у Тернопільській області, не відповідала вимогам чинного законодавства, оскільки в неї не було включено суми премій, матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати. Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 серпня 2016 року зобов'язано Головне територіальне управління юстиції у Тернопільській області видати ОСОБА_1 уточнену довідку про заробітну плату для перерахунку пенсії станом на 01 грудня 2015 року, з урахуванням фактично нарахованих та сплачених усіх виплат, з яких сплачено страхові внески. На виконання вказаного рішення позивачу була видана уточнена довідка від 14 грудня 2016 року № 6-22/10760. На підставі зазначеної довідки 14 грудня 2016 року позивач знову звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з тих самих підстав, долучивши довідку про заробітну плату від 14 грудня 2016 року № 6-22/10760, видану Головним територіальним управлінням юстиції у Тернопільській області. Однак Тернопільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області рішенням від 16 грудня 2016 року № 680/Н-11 йому знову відмовлено у задоволенні заяви. Вважає, що такі дії відповідача є неправомірними та просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 23 грудня 2016 року відкрито скорочене провадження у вказаній адміністративній справі.

Ухвалою суду від 27 січня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 01 червня 2016 року до 20 червня 2016 рокузалишено без розгляду.

23 січня 2017 року судом отримано від Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області заперечення на позов, за результатами розгляду якого суд приходить до висновку про можливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази у справі, вважає, що позовні вимоги є підставними і підлягають до часткового задоволення, оскільки:

Судом встановлено, що з 28 лютого 2014 року позивачу ОСОБА_1 призначено пенсію за віком як державному службовцю відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» в розмірі 80 відсотків суми заробітної плати.

15 червня 2016 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про перерахунок його пенсії на підставі зростання з 01 грудня 2015 року заробітної плати та розміру посадового окладу працюючим державним службовцям на підставі довідки про заробітну плату, виданої Головним територіальним управлінням юстиції у Тернопільській області від 15 червня 2016 року.

Листом № 237/Н-11 Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 21 червня 2016 року відмовлено у перерахунку пенсії з посиланням на те, що відповідно до пункту 5 «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до закону України «Про державну службу». З 01 травня 2016 року набрав чинності ЗУ «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року, нормами якого не передбачено проведення перерахунків пенсій.

14 грудня 2016 року позивач знову звернувся до відповідача з письмовою заявою про перерахунок його пенсії на підставі зростання з 01 грудня 2015 року заробітної плати та розміру посадового окладу працюючим державним службовцям на підставі довідки про заробітну плату, виданої Головним територіальним управлінням юстиції у Тернопільській області від 14 грудня 2016 року.

Листом № 680/Н-11 Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 16 грудня 2016 року відмовлено у перерахунку пенсії з посиланням на те, що відповідно до пункту 5 «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до закону України «Про державну службу». З 01 травня 2016 року набрав чинності ЗУ «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року, нормами якого не передбачено проведення перерахунків пенсій. Крім того, постановою КМУ від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» скасовано пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865, яким визначався механізм перерахунку пенсій, призначених відповідно до законодавства про державну службу. На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865. Згідно п. 2 прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII втратив чинність Закон № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у п.п. 10 і 12 цього розділу. П.п. 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено право державних службовців лише на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ. Відповідно до ст. 90 Закону №889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Таким чином, провести перерахунок пенсії можливості немає.

Закон України «Про державну службу» встановлює чіткі критерії, за яких державний службовець має право на пенсійне забезпечення.

Відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, що діяла на час призначення позивачеві пенсії) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Пенсія державним службовцям у частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України. Пенсія державному службовцю виплачується незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцяти мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» №432-IV від 16 січня 2003 року, Закон України «Про державну службу»№3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року доповнено статтею 37-1, згідно з якою у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим держслужбовцям, а також у зв'язку з набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом, відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року (в редакції, що діяла на час призначення позивачеві пенсії) заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранг, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Згідно частини 7 цієї статті, умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця на той час визначався постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 № 865.

Зокрема, згідно з п.4 Постанови Кабінету Міністрів України №865 від 31 травня 2000 року у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року №32-ІV«Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Закону України «Про державну службу» визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначена пенсію, - на підставі поданої довідки про одержану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам на підставі документів, поданих для перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію на момент виникнення права на перерахунок. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку)пенсії.

Пунктом 5 Постанови Кабінету Міністрів України №865 від 31 травня 2000 року було встановлено, що перерахунок пенсії проводиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи.

Постановою Кабінету Міністрів «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09 грудня 2015 року №1013, яка набрала чинності з 15 грудня 2015 року (тобто після виникнення у позивача права на перерахунок пенсії) до Постанови Кабінету Міністрів України №865 від 31 травня 2000 року внесено зміни, а саме: виключено пункт 4, та пункт 5 викладено в новій редакції: «Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».

10 грудня 2015 року прийнято Закон України «Про державну службу» №889-VІІІ, який набрав чинності 01 травня 2016 року. У зв'язку з набранням чинності Закону України «Про державну службу» №889-VІІІ, з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723 (пункт 2 Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 №889-VІІІ), зокрема, стаття 37-1 цього закону, якою було врегульовано порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців.

Згідно п.3 Постанови Кабінету Міністрів «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09 грудня 2015 року №1013, яка набрала чинності з 15 грудня 2015 року та застосовується з 01 грудня 2015 року, посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджені, зокрема додатками постанови КМУ №268 підвищуються на 25%.

Як убачається з довідки № 6-22/10760 про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію, виданої 14 грудня 2016 року Головним територіальним управлінням юстиції у Тернопільській області, ОСОБА_1 дійсно працював в Головному територіальному управлінні юстиції у Тернопільській області на посаді першого заступника начальника, з якої йому призначена пенсія. З 01 грудня 2015 року заробітна плата за вказаною посадою становить: посадовий оклад - 3198 гривень; надбавка за ранг державного службовця (8-ий ранг) - 100 гривень; надбавка за вислугу років (30%) - 989,40 гривень; надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи (50 %) - 2143,70 гривень; премія (712,73 %) - 17860,96 гривень. Загальна сума заробітної плати становить 24 292,06 гривень.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 46 Конституції України встановлює, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно із статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до положень ч.1 ст.8 та ч.1 ст.58 Конституції України «в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони України та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується». Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини 1ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Крім того, відповідно до вимог ст. 22 та ст.64 Конституції України право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян встановлене Законом України «Про державну службу» є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Петриченко проти України» від 12 липня 2016 року визнано порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв'язку з тим, що у цій справі національні суди не розглянули доводи заявника з прямим посиланням на статтю Конституції України (лист Вищого адміністративного суду України №1875/10-14/16 від 17 серпня 2016 року).

Тому при вирішенні даного спору суд керується в першу чергу нормами Конституції України, які мають найвищу юридичну силу, та які не містять права держави Україна застосовувати до правовідносин, які виникли при дії одних законів та продовжують існувати, законодавства, яке прийнято пізніше та яке погіршує становище позивача з приводу належного пенсійного забезпечення, яке існувало при виході його на пенсію.

Отже, позивач є таким, що набув за Законом України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ право на перерахунок пенсії в разі підвищення розміру заробітної плати державним службовцям, та на даний час повинні застосовуватися вимоги ст.37-1 Закону України «Про державну службу» в редакції, що була чинна на момент призначення пенсії позивачу та ст. 42 Закону України «Про обов'язкове державне пенсійне страхування».

Позивачу була призначена пенсія за віком в порядку, передбаченому Законом України «Про державну службу» в редакції, яка діяла на час призначення пенсії. Отже, новий порядок перерахунку пенсій державних службовців не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія була призначена до набрання чинності новими законодавчими актами після призначення їм пенсії, у тому числі і на позивача.

Окрім того, пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02 березня 2015 року передбачено, що з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії /щомісячне довічне грошове утримання/ призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет міністрів України», «Про судову експертизу», «Про національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника консультанта народного депутата України.

Наведена норма свідчить про те, що з 01 червня 2015 року не здійснюється призначення пенсій відповідно до спеціального законодавства, зокрема, Закону України «Про державну службу», оскільки норми, які регулюють питання пенсійного забезпечення тієї категорії осіб, на яку поширюється дія цих законів, скасовані.

Аналізуючи вказані норми закону та виходячи з принципу незворотності дії законів у часі, суд приходить до висновку, що зазначені положення п. 5 Прикінцевих положень Закону України № 213-VIII від 02 березня 2015 року стосуються порядку призначення пенсії державним службовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Тому, скасування порядку нарахування пенсій за спеціальними законами з 01 червня 2015 року та подальше призначення таких пенсій на загальних підставах не впливає на можливість проведення перерахунку пенсії, призначеної раніше, у відповідності до діючих на час її призначення норм Закону України «Про державну службу».

При цьому, твердження відповідача про відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії позивача, оскільки положення Закону України «Про державну службу» щодо проведення перерахунку пенсій державним службовцям, втратили чинність з посиланням на п. 5 Прикінцевих положень Закону України № 213-VIII від 02 березня 2015 року, є необґрунтованими. Таке застосування норм права суперечить вимогам ч.1 ст. 58 Конституції України.

Крім цього, із заперечень відповідача проти позову слідує, що заява позивача ОСОБА_1 від 14 грудня 2016 року про перерахунок пенсії була розглянута відповідно до Закону України «Про звернення громадян», мотивоване рішення щодо відмови в задоволені заяви із зазначенням обґрунтованих причини з посиланням на нормативні акти відповідачем не приймалось, і тому лист Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 16 грудня 2016 року не можна вважати правовим актом індивідуальної дії, в розумінні КАС України.

Згідно ч. 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Також, статтями 82 та 89 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії (стаття 81), не пізніше 10 днів з дня їх надходження. Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення. Перерахунок пенсії провадиться на підставі документів про вік, стаж, заробіток та інших, наявних на час перерахунку в пенсійній справі, а також додаткових документів, поданих пенсіонером на час перерахунку.

Відповідно до пункту 4.3. розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 5 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для перерахунку пенсії, орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо перерахунку раніше призначеної пенсії.

Пунктами 4.7. та 4.9. вказаного Порядку передбачено, що орган, який призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

З цих підстав, суд приходить до висновку про протиправність дій Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області у тому, що заява ОСОБА_1 про перерахунок пенсії не була розглянута у порядку зазначеного законодавства із прийняттям рішення, а шляхом наданням йому відповіді про відсутність підстав для перерахунку пенсії, тобто у відмові суб'єкта владних повноважень здійснити владні управлінські функції на основі вказаного законодавства, що свідчить про намагання відповідача уникнути судового розгляду спору.

Також, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача в запереченні на те, що форму довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії скасовано, у зв'язку з чим неможливо провести перерахунок пенсії, оскільки відповідно до ч.3 ст. 44 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відмова Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у перерахунку пенсії позивачу, з розрахунку 80% від суми заробітної плати, виходячи з її розміру, зазначеного у довідці № 6-22/10760 від 14 грудня 2016 року Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, є неправомірною.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Враховуючи, що позивач звернувся до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області за перерахунком пенсії на підставі довідки № 6-22/10760 від 14 грудня 2016 року Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області - 14 грудня 2016 року, перерахунок його пенсії повинен бути проведений з 01 грудня 2016 року.

З урахуванням зазначених обставин, суд вважає за необхідне задовольнити частково позовні вимоги та зобов'язати відповідача прийняти рішення щодо перерахунку ОСОБА_1 з 01 грудня 2016 року пенсії відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ в розмірі 80% заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з врахуванням підвищення з 01 грудня 2015 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».

Таким чином, із державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області в користь ОСОБА_1слід стягнути 551,20 грн. судового збору.

На підставі викладеного, відповідно до Конституції України, Закону України «Про державну службу», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст. 6, 7, 8, 9, 10, 11, 14, 71, 94, 99, 159-163, 167, 183-2, 186, ч. ч. 1, 3 ст. 254, 257, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії задовольнити частково.

Визнати дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, які полягають у відмові ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії з розрахунку 80 % від суми заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, виходячи з її розміру станом на 01 грудня 2015 року, неправомірними.

Зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити з 01 грудня 2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 з розрахунку 80 % заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з врахуванням підвищення її розміру з 01 грудня 2015 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», виходячи з її розміру, зазначеного у довідці про заробітну плату № 6-22/10760 від 14 грудня 2016 року, виданій Головним територіальним управлінням юстиції у Тернопільській області, та провести відповідні виплати з урахуванням вже виплаченої суми пенсії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області в користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 (двадцять) копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для под ання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий суддяВ. М. Позняк