Вирок № 64555550, 07.02.2017, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа № 329/1248/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2017 року Чернігівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Покопцевой Д.О.,

при секретарі - Синяк Л.П.,

за участю прокурора - Худзій Є.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Чернігівка в режимі відео конференції кримінальне провадження № 12016080360000115 від 05 квітня 2016 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Токмак Токмацького району Запорізької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 21.07.2014 року Токмацьким районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 15 ч.2 ст.289, ч.2 ст.289, ч.2 ст.185, 75 КК України, до 5 років позбавлення волі, з випробуванням на 2 роки,

- 24.11.2016р. Токмацьким районним судом Запорізької області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.289, ч.1 ст. 70, ч.1 ст. 71 КК України, до 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,

В С Т А Н О В И В:

05.04.2016р., приблизно о 00.00год., ОСОБА_1, знаходячись на стоянці біля житлового будинку 359 по вул. Соборній в смт Чернігівка, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи повторно, таємно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу через незачинені водійські двері потрапив до салону автомобілю марки ВАЗ-2103, державний номерний знак НОМЕР_1, в кузові червоного кольору, вартістю 21 687грн 30коп, а потім, за допомогою ОСОБА_2, якому пояснив, що забирає автомобіль за борги, викотив її зі стоянки та, зачепивши тросом, відбуксирував до м.Токмак Запорізької області, тим самим незаконно заволодів транспортним засобом, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 матеріальних збитків на суму 21 687 гривень 30 копійок.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав у повному обсязі.

Суду пояснив, що 04.04.2016р. в вечірній час, в м.Токмаку зустрівся зі своїм знайомими ОСОБА_2, якому пояснив, що в смт Чернігівка живе його боржник, і треба забрати машину за борги. ОСОБА_2 погодився. Після цього ОСОБА_4 попросив свого знайомого ОСОБА_5, у якого є машина, відвезти його та ОСОБА_2 до Чернігівки. Той погодився, і вони, підібравши по дорозі ОСОБА_6, який поїхав з ними за компанію, вчотирьох приблизно опівночі приїхали до магазину «Господарчий №1» по вул. Соборній в смт Чернігівка. Там залишилася машина з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а ОСОБА_2 з ОСОБА_4 пішли до стоянки автомобілів. Побачивши автомобіль ВАЗ-2103, червоного кольору, ОСОБА_1 пояснив ОСОБА_2, що це та сама машина, яку слід забрати за борги, відчинив незачинені водійські дверцята, але завести її не зміг, бо не було акумулятора. Тому ОСОБА_1 подзвонив ОСОБА_5, який залишився з ОСОБА_6 подалі у машині, щоб той приїхав з буксирним тросом. Вдвох з ОСОБА_2 руками виштовхали автомобіль марки ВАЗ-2103 зі стоянки, та за допомогою буксирного тросу відбуксирували його в м.Токмак до гаражу, де розібрав на запчастини, кузов розрізав і продав. У скоєному кається, просить суворо не карати.

Відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, при цьому судом з'ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиція є добровільною та істинною та їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Оцінюючи зазначене та усі докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого у інкримінованому йому злочині доведена повністю і його умисні дії суд кваліфікує за ч.2 ст.289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання: ступінь тяжкості вчиненого злочину, що є тяжким злочином, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, є його щире каяття у вчиненому.

Згідно ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При обранні міри покарання обвинуваченого суд враховує наступні обставини справи:

- ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, при цьому суд звертає увагу на наслідки та ставлення обвинуваченого до вчиненого, який вину у скоєнні злочину визнав, щиро розкаявся;

- особу обвинуваченого, який раніше судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря - психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, його сімейний та матеріальний стан - не працює, проживає з матір'ю ОСОБА_7, 1979р.н., братами ОСОБА_8, 2003р.н., ОСОБА_9, 2011р.н.,

З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, його обставин та наслідків, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, суд приходить до висновку про доцільність призначення міри покарання, відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, п.п.2, 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", у виді позбавлення волі.

Ст.ст. 51 і 52 КК України встановлено, що одним із додаткових покарань, яке може бути застосовано до осіб, визнаних винними у вчиненні злочинів, є конфіскація майна. Відповідно до статті 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині КК України.

Суд звертає увагу на те, що вироком встановлено, що ОСОБА_1, діючи з корисливих спонукань, повторно вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 289 КК України, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких, а тому слід призначити ОСОБА_1 додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Вироком від 24.11.2016 року Токмацького районного суду Запорізької області ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за ч.2 ст.185, ч.2 ст.289 ч.1, ст.70, ч.1 ст.71 КК України, до 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, ОСОБА_1 слід остаточно призначити покарання за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання за вироком Токмацького районного суду Запорізької області від 24.11.2016 року, у виді позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Процесуальні витрати, пов'язані з залученням експерта для проведення судової експертизи під час досудового розслідування, покласти на засудженого.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно ст.100 КПК України.

До обвинуваченого не застосовувалося попереднє ув'язнення в межах цього кримінального провадження.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України слід зарахувати в строк відбутого покарання за цим вироком строк ув'язнення обвинуваченого за вироком від 24.11.2016р. Токмацького районного суду Запорізької області, за період з 25.11.2016р. (винесення вироку) по 25.12.2016р. (набрання вироком законної сили), з розрахунку відповідності одного дня попереднього ув'язнення двом дням позбавлення волі, оскільки покарання за цим вироком призначається з застосуванням положень ч.4 ст.70 КК України, і строк відбуття покарання за ним слід рахувати з дня затримання за вироком від 24.11.2016р. Токмацького районного суду Запорізької області, тобто з 05.09.2016р.

Період попереднього ув'язнення з 05.09.2016р. по 24.11.2016р.р. вироком від 24.11.2016р Токмацького районного суду Запорізької області вже зарахований обвинуваченому в строк відбуття покарання з розрахунку відповідності одного дня попереднього ув'язнення двом дням позбавлення волі.

Керуючись ст. ст. 349,368, 370, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, остаточно призначити покарання ОСОБА_1, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання за вироком Токмацького районного суду Запорізької області від 24 листопада 2016 року, у виді позбавлення волі строком на 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Строк відбуття покарання рахувати з дня затримання за вироком від 24 листопада 2016 року Токмацького районного суду Запорізької області, тобто з 05 вересня 2016 року.

Речові докази по кримінальному провадженню:

- дверну ручку від автомобілю ВАЗ, 4 верхні частини завіс дверей від автомобілю ВАЗ, боковий поворот від автомобілю ВАЗ, 2 замочні тяги від автомобілю ВАЗ, 4 вітрові скла від автомобілю ВАЗ, 2 гумові ущільнювачі, які перебувають на зберіганні в камері зберігання речових доказів Чернігівського відділення поліції Бердянського відділення поліції Головного Управління національної поліції, згідно квитанції № 90 від 16.09.2016р. - повернути потерпілому ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, витрати на залучення експерта (проведення судової експертизи під час досудового розслідування) в сумі 660 гривень 30 копійок на користь держави: рахунок №31116115700009, одержувач - Управління казначейства у Шевченківському районі м.Запоріжжя /24060300, код банку 813015, код ЄДРПОУ - 38025367, назва банку ГУДКСУ у Запорізькій області.

Заходи забезпечення кримінального провадження до набрання судовим рішенням законної сили - не застосовувати.

Зарахувати засудженому ОСОБА_1, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, строк попереднього ув'язнення за вироком від 24 листопада 2016 року Токмацького районного суду Запорізької області - з 25 листопада 2016 року до 25 грудня 2016 року - до строку призначеного покарання за цим вироком, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Вирок може бути оскаржений з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Запорізької області через Чернігівський районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Суддя: Покопцева Д.О.