Ухвала суду № 64555156, 07.02.2017, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 07.02.2017

Справа N 320/868/17-ц

(2/320/1336/17)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«07» лютого 2016 року м. Мелітополь

Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Кучеренко Н.В., перевіривши виконання вимог ст.ст. 118-121 ЦПК України по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про зняття арешту, за участю заінтересованої особи - Мелітопольського МВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області,

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернулась до суду з заявою про звільнення майна з-під арешту.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 р. позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У звязку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Так, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі.

Однак, заявником не зазначено відповідача (в даному випадку боржника), його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі.

Також, в порушення п.6 ч.2 ст. 119 ЦПК України, заявником не зазначені докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема доказів на підтвердження належності йому нерухомого майна на праві власності, яке виникає з моменту державної реєстрації.

Тобто в даній частині заява підлягає уточненню.

Крім того, відповідно до вимог ч.5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

Згідно ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за розгляд заяви немайнового характеру судовий збір справляється фізичною особою у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому згідно ч.1 ст. 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлюється Законом України «Про державний бюджет» на відповідний календарний рік та станом на 01 січня 2017 року згідно Закону України «Про державний бюджет на 2017 рік» розмір мінімальної заробітної плати складає 1600 грн.

Таким чином, заявник повинен сплатити витрати по сплаті судового збору за позовну вимогу немайнового характеру, що складає 640 грн. 00 коп. (код ЄДРПОУ суду 36969096, р/р 31215206700013, КБК 22030101, Мелітопольське ГУДКСУ, код ЄДРПОУ отримувача 37968956, МФО 813015).

Зазначені недоліки перешкоджають розгляду справи.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 р., якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК або не сплачено судовий збір, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Таким чином, суд вважає необхідним залишити вказану заяву без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків заяви терміном 5 дні з дня отримання копії вказаної ухвали.

Керуючись ст.ст. 119, 121 ч.1 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 р., суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про зняття арешту, за участю заінтересованої особи - Мелітопольського МВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області - залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків заяви терміном 5 дні з дня отримання копії вказаної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Н.В.Кучеренко