Ухвала суду № 64554397, 06.02.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1010/17

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

06.02.2017 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Світлик О.М., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання факту проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на ? будівельних матеріалів та обладнань, які були використані для будівництва,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання факту проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на ? будівельних матеріалів та обладнань, які були використані для будівництва.

Нормами статті 119 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Крім того, у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 р. № 2 розяснено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам ст. 119 ЦПК.

Водночас, позовна заява подана з порушенням вимог п. 4 ч. 2, ч. 5 ст. 119 та ч. 1 ст. 120 ЦПК України, а саме: у позовній заяві відсутня ціна позову щодо вимоги майнового характеру, до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору, а також до позовної заяви додано копії не всіх документів для відповідача.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру, у даному випадку відсутнє зазначення ціни позову щодо вимоги майнового характеру, а саме щодо вимоги про визнання за позивачем права власності на ? будівельних матеріалів та обладнань, які були використані для будівництва.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру встановлюється у розмірі 0.4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру встановлюється в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 1 січня 2017 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 1600 гривень.

Окрім цього, відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно з п. 12 вищезазначеної постанови, у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Так як у даному випадку заявлено декілька вимог як немайнового характеру, так і майнового, а саме позивач просить суд визнати факт проживання однією сімєю (немайнова вимога) та визнати право власності (майнова вимога), судовий збір повинен бути сплачений окремо за кожну з таких вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить відстрочити сплату судового збору у повному обсязі до ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» регламентовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як вбачається із Закону України «Про судовий збір» як підставу для відстрочення сплати судового збору стаття 8 даного закону передбачає врахування майнового стану сторони. Однак, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження важкого матеріального становища.

Окрім того, у позовній заяві позивач зазначає, що ним сплачено судовий збір у розмірі 0.4 розміру мінімальної заробітної плати за подання позову немайнового характеру та 0.4 розміру мінімальної заробітної плати за подання позову майнового характеру. Та в переліку документів, що додаються до позовної заяви зазначено квитанцію про сплату судового збору, однак, така відсутня у матеріалах справи.

Статтею 9 вказаного закону регламентовано наступний порядок зарахування судового збору до Державного бюджету України: судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Реквізити для сплати судового збору:

Призначення платежу: *;101; код клієнта за ЄДПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті; Судовий збір, за позовом ____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

- банк отримувача - ГУДКСУ у Закарпатській області

- р/р 31216206700002

- код за ЄДРПОУ 38015610

- МФО 812016

- код класифікації доходів бюджету 22030001.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Всупереч вимогам ч. 1 ст. 120 ЦПК України позивачем не додано копії всіх документів, зазначених у додатку до позовної заяви та копії для сторін, а саме до позовної заяви, а також для відповідача не додано квитанцію про сплату судового збору, яка зазначена у переліку додатків до позовної заяви.

01.02.2017 року секретарем суду ОСОБА_3, в присутності секретаря суду ОСОБА_4, ст. секретаря суду ОСОБА_5 складено акт, що при розкриванні поштового відправлення, не виявилося додатків до позовної заяви, а саме: квитанції про сплату судового збору.

Враховуючи наведене, вважаю, що до даної позовної заяви слід застосувати правила ст. 121 ч. 1 ЦПК України та залишити її без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви.

Керуючись ст. 121 ч. 1 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання факту проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на ? будівельних матеріалів та обладнань, які були використані для будівництва залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали, протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

У випадку, якщо недоліки не будуть усунені в зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_6