Ухвала суду № 64554110, 07.02.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 219/6888/16-ц Номер провадження 22-ц/775/77/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 лютого 2017 року м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Космачевської Т.В.,

суддів: Курило В.П., Жданової В.С.,

за участю секретаря Марченко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Управління молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міської ради, про визначення місця проживання дитини,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 листопада 2016 року в задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Управління молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міської ради, про визначення місця проживання дитини - відмовлено.

Із вказаним рішенням не погодився позивач ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 листопада 2016 року та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, задовольнивши позов в повному обсязі.

Доводами апеляційної скарги наведено, що рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 листопада 2016 року є незаконним, необґрунтованим, не справедливим та підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав вставленими, неповним з'ясуванням судом обставин, маючих значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Вважає, що судом першої інстанції не в повній мірі були з'ясовані обставини, які мають значення для справи, одностороннє, неповно та суб'єктивно проведено судове слідство, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на недоведених обставинах, які мають значення для справи, які суд вважав встановленими голослівно, ґрунтуючись лише на поясненнях відповідача.

При наявності протилежних доказів по справі, суд не зазначив чому він приймає одні докази, відкинувши інші і, як наслідок, висновки суду є невірними та не відповідають обставинам справи.

Тому, вважає, що при оцінці обставин справи, суд допустив явну односторонність та необ'єктивність, поверхнево дослідив обставини справи, будучи заінтересованим та необ'єктивним. Все це призвело до невірного, незаконного та несправедливого рішення, яке має бути скасовано.

Позивач та його представник в судовому засіданні апеляційного суду доводи апеляційної скарги підтримали в повному обсязі та наполягали на їх задоволенні.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивачки апеляційну скаргу не визнав, просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судове засідання апеляційного суду позивачка та представник третьої особи - Управління молодіжної політики у справах дітей Бахмутської міської ради не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяву про розгляд справи за їх відсутністю.

Відповідно до ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Тому, апеляційний суд вважає можливим слухати справу за відсутністю позивачки та представника третьої особи.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статей 11 і 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів цивільної справи, що відповідно до рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 6 червня 2016 року сторони перебували з 29 серпня 1996 року в шлюбі, цей шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 6 червня 2016 року розірваний (а.с. 7).

В період шлюбу у подружжя народилася донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 6).

Відповідно до копії довідки про доходи від 26 травня 2016 року ОСОБА_1 працює пресувальником стінових виробів у структурному підрозділі «Артемівські дорожні майстерні» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «українська залізниця», загальна сума доходу за період з листопада 2015 року по квітень 2016 року становить 25556,97 грн. (а.с. 12).

З довідки ПП «ЕКО-ЦЕНТР ПАРАДІЗ» №15 від 25.08.2016 року ОСОБА_2 працює підсобним робітником та має дохід за період з 23 травня 2016 року по 31 липня 2016 року у сумі 3745,03 грн. (а.с. 76, 137, 138).

З копії рішення виконавчого комітету Бахмутської міської ради від 13 липня 2016 року за №163 вбачається, що рішенням виконкому вирішено питання про місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з матір'ю ОСОБА_2 (а.с. 42, 44).

З актів обстеження житлово-побутових умов проживання від 7 червня 2016 року вбачається, що сторони створили належні побутові умови для проживання та виховання дитини (а.с. 45, 46).

З повідомлення в.о. головного лікаря ЦПМСД Артемівської міської ради від 31 травня 2016 року вбачається, що діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знаходяться під наглядом лікаря ЗП-СМ ОСОБА_5 Обидва батьки піклуються про стан здоров'я дітей, звертаються до амбулаторії під час хвороби. Зауважень щодо догляду за дітьми немає. Призначення та рекомендації лікаря батьки виконують, діти доглянуті, розвиваються та щеплені згідно віку (а.с. 47).

З характеристик на обох батьків вбачається, що позивач та відповідач по місцю своєї роботи характеризуються позитивно (а.с. 49, 52).

З письмової бесіди від 7 червня 2016 року, проведеної головним спеціалістом юрисконсультом управління молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міської ради з ОСОБА_4, вбачається, що зі слів дитини записано, що він хоче проживати з матір'ю, зазначив, що коли вони проживали разом з обома батьками, то батьки ставилися до нього добре, не кривдили. Коли він жив з батьком та сестрою, то батько не дозволяв йому спілкуватися з матір'ю (а.с. 54).

З письмової бесіди від 7 червня 2016 року, проведеної головним спеціалістом юрисконсультом управління молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міської ради з ОСОБА_3, вбачається, що зі слів дитини записано, що вона проживає разом з батьком. Зараз брат проживає разом з матір'ю. Мати не дає можливості батьку спілкуватися з ОСОБА_4. Також пояснила, що там де зараз проживає її мати разом з братом не має належних умов для проживання її брата, останній час мати почала вживати спиртні напої, залишати брата одного вдома. Мати не цікавиться її життям, станом здоров'я, її інтересами, навчанням у училищі (а.с. 56-57).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з інтересів малолітньої дитини та принципу Декларації з прав дитини, за яким малолітня дитина може бути розлучена зі своєю матір'ю лише у винятковій ситуації.

Такий висновок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

За частинами першою, другою статті 161 цього Кодексу якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Судом встановлено, що сторони у справі зареєстрували шлюб 29 серпня 1996 року.

Від шлюбу вони мають дітей, доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 6 червня 2016 року шлюб між сторонами розірваний.

На теперішній час, батьки проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітній син ОСОБА_4.

Після розірвання шлюбу малолітній ОСОБА_4 деякий час проживав разом з батьком та рідною сестрою ОСОБА_3, з травня 2016 року по теперішній час мешкає з матір'ю, навчається у ЗОШ №5.

Донька ОСОБА_3 навчається в училищі та проживає разом з батьком.

Обидва батьки працевлаштовані та створили сприятливі умови для виховання малолітнього сина.

За таких обставин, виходячи із засад диспозитивності цивільного судочинства, змагальності сторін, з урахуванням встановлених обставин справи, вимог закону та наданих сторонами доказів, а також того, що судом не встановлено виняткових обставин, які б давали підстави для розлучення дитини з матір'ю відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

Тому доводи апеляційної скарги про неповноту з'ясування обставин справи, недоведеність цих обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права є безпідставними.

Інших доводів апеляційна скарга не містіть.

Отже рішення суду першої інстанції є законним і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 листопада 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: