Ухвала суду № 64552955, 02.02.2017, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа № 222/1613/15-ц

Провадження № 2/222/44/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2017 року Володарський районний суд Донецької області у складі:

судді Доценко С.І.,

при секретарі Болбат Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Нікольське цивільну справу за позовом:

Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 Приватбанк

до

ОСОБА_2

про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за кредитним договором від 02.11.2006 року б/н , яка становить на 31.08.2015 року 58271,27 грн., яка складається з: 8930,40 грн. заборгованість за кредитом; 46089,86 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 500 грн. штраф (фіксована частина), а також 2751,01 грн. штраф (процентна складова), яку у добровільному порядку відповідач відмовляється сплатити. Також просить стягнути з ОСОБА_2 понесені судові витрати.

В обґрунтування позову заявлено, що 02.11.2006 року між ПАТ «Приватбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір б/н згідно якоговідповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі 4700 грн. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку» складає між ним і банком Договір, що підтверджується підписом відповідача у заяві. Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інші витрати. Позивач свої зобовязання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленному договором. Відповідач погодився з умовами договору та зобовязався сплачувати кредит та погашати відсотки за користування кредитом щомісяця, але дану вимогу не виконав. Загальна заборгованість відповідача станом на 31.08.2015 року становить 58271,27 грн., яка складається з: 8930,40 грн. заборгованість за кредитом; 46089,86 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 500 грн. штраф (фіксована частина), а також 2751,01 грн. штраф (процентна складова), яку у добровільному порядку відповідач відмовляється сплатити. Також просить стягнути з ОСОБА_2 понесені судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не зявився, однак залишив суду заяву в якій наполягає на задоволенні позову та просить суд розглянути справу у його відсутність.

Відповідач у судове засідання не з*явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, але направив суду заперечення проти позову в якому зазначив, що у позивача ним був отриманий кредит не 02.11.2006 року, а 10.10.2006 року на суму 4700 грн. Просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що зазначені правовідносини за цим кредитним договором вже були предметом розгляду Володарського районного суду (справа №222/1361/13-ц), яким 02.12.2013 року було відмовлено в позові у звязку із пропуском позивачем строків позовної давності . Зазначене рішення було скасовано рішенням Апеляційного суду Донецької області 25.02.2014 року і позовні вимоги задоволені. Але ж рішення Апеляційного суду було оскаржене до касаційної інстанції та 3 вересня 2014 року Вищій спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ постановив рішення, яким скасував рішення Апеляційного суду, а рішення Володарського районного суду від 02.12.2013 оку залишив без змін. Таким чином рішення Володарського районного суду про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ «КБ ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 10.10.2006 року набрало законної сили. Інших кредитних договорів між ним та позивачем не укладалось. Договір був укладений на суму кредитного ліміту 4700 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36% на рік на залишок заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Картку отримував лише одну за цим договором з кредитним лімітом 4700 грн. Таким чином, відповідно до ст.205 ч.1 п.2 ЦПК України заявлений позов є тотожним з позовом у задоволенні якого Володарським районним судом було відмовлено в 2013 році і рішення якого набрало законної сили, тому що збігаються сторони, підстава та предмет спору. Відповідно до ст.205 ч.1 п.2 ЦПК України це є підставою для закриття провадження по справі.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного

Так, у судовому засіданні встановлено, що предметом позову є кредитні правовідносини, які склались між позичальником ОСОБА_2 та кредитодавцем ПАТ КБ «Приватбанк», що підтверджено заявою ОСОБА_2 про відкриття кредитного рахунку та надання кредиту від 10.10.2006 року, в якій зазначено кредитний ліміт 4700 грн. кредитна картка " Універсальна" із сплатою процентної ставки по кредитному ліміту на момент підписання договору 3% на місяць із розрахунку 360 днів на рік. Строк дії кредитного ліміта співпадає із строком дії кредитної картки. Згідно відмітки банку кредитну картку позичальник ОСОБА_2 отримав 02.11.2006 року № картки 4149605351587845. Дата відкриття рахунку 02.11.2006 року.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку» складає між ним і Банком Договір про надання банківських послуг , що підтверджується підписом відповідача у заяві.

Таким чином, суд вважає, що договір банківських послуг між сторонами був укладений з моменту підписання заяви, тобто з 10.10.2006 року, а не з 02.11.2006 року, як зазначено в позові. 02.11.2006 року є лише датою відкриття банківського рахунку за цим договором.

Згідно рішення Володарського районного суду від 02.12.2013 року (справа №222/1316/13-ц) ПАТ КБ «Приватбанк» відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у звязку із спливом строку позовної давності. Предметом спору в зазначеній справі є кредитні правовідносини, які виникли між сторонами на підставі заяви ОСОБА_2 від 10.10.2006 року про отримання кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 4700 гривень із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3% в місяць із розрахунку 360 днів на рік та терміном кредитного ліміту, що відповідає строку дії картки, яка разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку» складає між ним і Банком Договір про надання банківських послуг. (а.с.52-59)

Згідно з рішенням Апеляційного суду Донецької області від 25.02.2014 року рішення Володарського районного суду Донецької області від 02.12.2013 року було скасоване та ухвалене нове рішення яким позов ПАТ КБ « ПриватБанк» задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитним договором від 10.10.2006 року в сумі 44586.55 грн. та покладені судові витрати. ( а.с.56-59)

Відповідно до Ухвали колегії суддів палати у цивільних справах ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 вересня 2014 року була задоволена касаційна скарга ОСОБА_2, скасовано рішення Апеляційного суду Донецької області від 25.02.2014 року та залишено в силі рішення Володарського районного суду Донецької області від 02.12.2013 року. (а.с.60-63).

Дослідивши в справі №222/1316/13-ц заяву ОСОБА_2 про надання банківських послуг від 10.10.2006 року, вбачається, що вона є тотожною заяві ОСОБА_2 про надання банківських послуг від 10.10.2006 року, яка додана до зазначеного позову як доказ на підтвердження виникнення між сторонами кредитних правовідносин, але з зазначенням в позові, що кредитні правовідносини виникли не 10.10.2006 року, а 02.11.2006 року.

Будь-яких доказів на підтвердження за цією заявою іншого кредиту позивачем не надано.

Таким чином, під час судового розгляду справи встановлено, що є таке, що набрало законної сили рішення Володарського районного суду Донецької області від 02.12.2013 року, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що відповідно до ст. 205 ч.1 п.2 ЦПК України є підставою для закриття провадження у справі, на що звернув увагу відповідач.

А тому з цих підстав провадження по справі слід закрити.

Керуючись ст.205 ч.1 п.2 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Закрити провадження у цивільній справі №2/222/586/2015 за позовом ПАТ ОСОБА_1 Приватбанк до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості за договором про надання банківських послуг який складається із заяви ОСОБА_2 про надання кредитного ліміту в сумі 4700 гривень від 10.10.2006 року, Умов та правил надання банківських послуг», «Правил користування платіжною карткою» та «Тарифами банку», у звязку з тим, що є таке, що набрало законної сили рішення суду, ухвалене про той же предмет, між тими ж сторонами, і з тих же підстав.

На ухвалу може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Донецької області через Володарський районний суд протягом 5 днів з дня її проголошення. А для осіб, що не були присутні при його проголошенні- в той же строк з дня отримання копії

Суддя С.І. Доценко