Ухвала суду № 64552462, 23.01.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/2253/17

Провадження № 1-кс/761/1637/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2017 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Рибак М.А., за участі секретаря Сівохи І.А., прокурора Курко О.М., захисника ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого слідчого управління ГУНП в Київській області Брульової Г.Ю. погодженого прокурором відділу прокуратури Київської області Пархоменко В.В. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, студента, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12015110230001221 від 21 жовтня 2015 року,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СУГУ НП в Київській області Брульова Г.Ю., за погодженням з прокурором який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - прокурором відділу прокуратури Київської області Пархоменко В.В. вніс до суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2

Клопотання мотивовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з січня 2015 року (точної дати досудовим розслідуванням не встановлено) по теперішній час ОСОБА_2 за попередньою змовою із ОСОБА_5, ОСОБА_6 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, діючи з прямим умислом, з метою незаконного збагачення, вербували та переміщали через Державний кордон України осіб з метою втягнення у злочинну діяльність.

Так, відповідно до клопотання, у квітні 2015 року (точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_2 маючи на меті незаконно збагатись, запропонував своєму знайомому ОСОБА_5, діючи згідно розробленого плану та розподілених ролей, здійснювати на території Київської області вербування людей, з метою їх подальшого переміщення через Державний кордон України з метою втягнення у злочинну діяльність, пов'язану із незаконним перевезенням наркотичних засобів з Федеративної Республіки Бразилії транзитом до Королівства Таїланд, отримуючи при цьому грошову винагороду від невстановлених досудовим слідством осіб за кожну відправлену особу, в сумі 500 доларів США. При цьому, ОСОБА_5 мав підшукувати осіб та повідомляти останнім неправдиву інформацію про законну та високооплачувану роботу закордоном пов'язану із російськомовними туристами та перевезенням дорогоцінного каміння, а ОСОБА_2 забезпечував переліт та вирішував фінансові питання. При цьому, ОСОБА_5 погодився на пропозицію ОСОБА_2, вступивши таким чином з ним у попередню злочинну змову.

В подальшому, як зазначає слідчий, на початку вересня 2015 року (точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_2 за попередньою змовою із ОСОБА_5 вирішили завербувати та в подальшому перемітити через Державний кордон України особу, з метою втягнення у злочинну діяльність. Далі, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці ОСОБА_5 підшукав для даної поїздки ОСОБА_7, де вході зустрічі, користуючись уразливим станом останнього, пов'язаним із скрутним матеріальним становищем, шляхом обману та надання неправдивої інформації про законну та високооплачувану роботу закордоном пов'язану із російськомовними туристами та перевезенням дорогоцінного каміння почав вербувати останнього для поїздки до Федеративної Республіки Бразилія. Крім цього, ОСОБА_5 посприяв знайомству ОСОБА_7 з ОСОБА_2 для подальшого вербування та переміщення через Державний кордон України.

Знаходячись в уразливому стані, пов'язаному з тяжким матеріальним становищем, будучи введеним в оману, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_7, погодився на поїздку до Федеративної Республіки Бразилія, де він, згідно доводів ОСОБА_2 та ОСОБА_5 повинен буде перевезти валізу із дорогоцінним камінням до Королівства Таїланд, за що в подальшому отримає грошові кошти, в сумі 1500 доларів США.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на переміщення ОСОБА_7 через Державний кордон України, з використанням обману та з метою втягнення у злочинну діяльність, ОСОБА_2, за попередньою змовою із ОСОБА_5 забезпечив ОСОБА_7 авіаквитками на виліт до Федеративної Республіки Бразилії на 11.09.2015 та грошовими коштами.

11.09.2015 року, будучи введеним в оману, ОСОБА_7 вилетів із України до Федеративної Республіки Бразилії, де оселився в одному із готелів, разом із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Наприкінці вересня 2015 року (точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи на території Федеративної Республіки Бразилія, ОСОБА_7 за допомогою мобільного додатка «Viber» отримав від ОСОБА_5 вказівку про те, що йому необхідно виїжджати до м. Сан-Паулу, де ОСОБА_7 повинен отримати від невстановлених досудовим розслідуванням осіб валізу із дорогоцінним камінням, яке в подальшому повинен перевезти до Королівства Таїланд. Будучи введеним в оману, ОСОБА_7 зустрівся із невстановленими досудовим розслідуванням особами на території м. Сан-Паулу Федеративної Республіки Бразилії, від яких отримав валізу, вміст якої не перевірив та з даною валізою вилетів із Федеративної Республіки Бразилії до Королівства Таїланд.

05.10.2015 року у міжнародному аеропорту м. Бангкок Королівства Таїланд, працівниками уповноваженого органу Королівства Таїланд затримано ОСОБА_7 за підозрою у незаконному перевезенні значної партії наркотичних засобів (під час обшуку валізи, яку ОСОБА_7 отримав за вказівкою ОСОБА_5 виявлено понад 4,5 кг кокаїну).

Крім цього, встановлено, що на початку вересня 2015 року (точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_2, за попередньою змовою із ОСОБА_5, користуючись уразливим станом, пов'язаним із скрутним матеріальним становищем вирішили завербувати та в подальшому перемістити через Державний кордон України ОСОБА_8, з метою втягнення у злочинну діяльність. Так, на початку вересня 2015 року (точної дати досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_5 підшукав ОСОБА_8 та призначив зустріч. Користуючись його уразливим станом, пов'язаним із скрутним матеріальним становищем, шляхом обману та повідомлення неправдивої інформації про законну та високооплачувану роботу закордоном пов'язану із перевезенням дорогоцінного каміння ОСОБА_5, за попередньою змовою із ОСОБА_2 почав вербувати ОСОБА_8 для поїздки до Федеративної Республіки Бразилії.

Перебуваючи в уразливому стані, пов'язаному з тяжким матеріальним становищем, будучи введеним в оману, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_8 погодився на поїздку до Федеративної Республіки Бразилія, де він, згідно доводів ОСОБА_5 повинен буде перевезти валізу із дорогоцінним камінням до Королівства Таїланд, за що в подальшому отримає грошові кошти, в сумі 2000 доларів США.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вербування та переміщення ОСОБА_8 через Державний кордон України, з метою втягнення у злочинну діяльність, ОСОБА_2 забезпечив ОСОБА_8 авіаквитками на виліт до Федеративної Республіки Бразилії на 12.09.2015 та грошовими коштами.

12.09.2015, ОСОБА_8 вилетів із України до Федеративної Республіки Бразилії. 15.09.2015 ОСОБА_8 оселився в одному із готелів ФР Бразилії разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_7 Наприкінці вересня 2015 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи в Федеративній Республіці Бразилія, ОСОБА_8 за допомогою мобільного додатка «Viber» отримав від ОСОБА_5 вказівку про те, що йому необхідно виїжджати до м. Сан-Паулу, де ОСОБА_8 повинен отримати від невстановлених досудовим розслідуванням осіб валізу із дорогоцінним камінням, яке в подальшому повинен перевезти до Королівства Таїланд, що останній і зробив.

15.10.2015 року у міжнародному аеропорту м. Сан-Паулу Федеративної Республіки Бразилії, працівниками уповноваженого органу Федеративної Республіки Бразилії затримано ОСОБА_8 за підозрою у незаконному перевезенні значної партії наркотичних засобів (під час обшуку валізи, яку ОСОБА_10 отримав за вказівкою ОСОБА_5 виявлено понад 6 кг кокаїну).

Крім цього, встановлено, що в травні 2016 року (точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_2, з метою отримання більших прибутків від незаконної діяльності пов'язаної із вербуванням та переміщенням через Державний кордон України людей підшукав та запропонував своєму знайомому ОСОБА_6, діючи згідно розробленого плану та розподілених ролей, здійснювати на території Київської області вербування людей, з метою їх подальшого переміщення через Державний кордон України з втягнення у злочинну діяльність, пов'язану із незаконним перевезенням наркотичних засобів з Федеративної Республіки Бразилії транзитом до Королівства Таїланд, отримуючи при цьому грошову винагороду від невстановлених досудовим слідством осіб за кожну відправлену особу, в сумі 500 доларів США. При цьому, ОСОБА_6 разом із ОСОБА_5 мав підшукувати осіб та повідомляти людям неправдиву інформацію про законну та високооплачувану роботу закордоном пов'язану із російськомовними туристами та перевезенням дорогоцінного каміння, а ОСОБА_2 забезпечував переліт та вирішував фінансові питання. ОСОБА_6 погодився на пропозицію ОСОБА_2, вступивши таким чином з ним у попередню злочинну змову.

В травні 2016 року (точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_2, за попередньою змовою із ОСОБА_6 та ОСОБА_5, користуючись уразливим станом, пов'язаним із скрутним матеріальним становищем вирішили завербувати та в подальшому перемістити через Державний кордон України ОСОБА_11, з метою втягнення у злочинну діяльність.

Так, 11.06.2016 року, ОСОБА_5 разом із ОСОБА_6 зустрілись із ОСОБА_11 та діючи згідно розробленого плану і розподілених ролей, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 користуючись уразливим станом, пов'язаним із скрутним матеріальним становищем, шляхом обману та повідомлення неправдивої інформації про законну та високооплачувану роботу закордоном пов'язану із перевезенням дорогоцінного каміння почали вербувати ОСОБА_11 для поїздки до Федеративної Республіки Бразилії.

Перебуваючи в уразливому стані, пов'язаному з тяжким матеріальним становищем, будучи введеним в оману, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_11 погодився на поїздку до Федеративної Республіки Бразилія, де він, згідно доводів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повинен буде перевезти валізу із дорогоцінним камінням до Королівства Таїланд, за що в подальшому отримає грошові кошти, в сумі 1500 доларів США.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на переміщення ОСОБА_11 через Державний кордон України, з метою втягнення у злочинну діяльність, ОСОБА_2, за попередньою змовою із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 забезпечив ОСОБА_11 авіаквитками на виліт до Федеративної Республіки Бразилії на 12.06.2016 року та грошовими коштами.

12.06.2016 року, будучи введеним в оману, ОСОБА_11 вилетів із України до Федеративної Республіки Бразилії, де оселився в одному із готелів Федеративної Республіки Бразилії. Наприкінці червня 2016 року (точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи в Федеративній Республіці Бразилія, ОСОБА_11 за допомогою мобільного додатка «Telegram» отримав від ОСОБА_6, який діяв спільно із ОСОБА_5 та ОСОБА_2 вказівку про те, що йому необхідно виїжджати до м. Сан-Паулу, де ОСОБА_11 повинен отримати від невстановлених досудовим розслідуванням осіб валізу із дорогоцінним камінням, яке в подальшому повинен перевезти до Королівства Таїланд, що останній і зробив.

01.07.2016 року у міжнародному аеропорту м. Сан-Паулу Федеративної Республіки Бразилії, працівниками уповноваженого органу Федеративної Республіки Бразилії затримано ОСОБА_11 за підозрою у незаконному перевезенні значної партії наркотичних засобів (під час обшуку валізи, яку ОСОБА_11 отримав за вказівкою ОСОБА_6 виявлено понад 4,5 кг кокаїну).

Крім цього, встановлено, що в березні 2016 року (точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_2 за попередньою змовою із ОСОБА_6 та ОСОБА_5, користуючись уразливим станом, пов'язаним із скрутним матеріальним становищем вирішили завербувати та в подальшому перемістити через Державний кордон України ОСОБА_12, з метою втягнення у злочинну діяльність.

Так, 26.03.2016 року діючи згідно розробленого плану, ОСОБА_6 зустрівся із ОСОБА_12, де шляхом обману та повідомлення неправдивої інформації про законну та високооплачувану роботу закордоном пов'язану із супроводженням російськомовних туристів почав вербувати ОСОБА_12 для поїздки до Федеративної Республіки Бразилії. Однак, 09.06.2016 року, ОСОБА_6 зателефонував до ОСОБА_12 та повідомив, що необхідно буде летіти не до Федеративної Республіки Бразилії, а до Республіки Еквадор.

Крім цього, 11.06.2016, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на вербування та переміщення через Державний кордон України ОСОБА_12, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зустрілись з ОСОБА_12 та користуючись його уразливим станом, пов'язаним із скрутним матеріальним становищем, шляхом обману та повідомлення неправдивої інформації про законну та високооплачувану роботу закордоном завербували ОСОБА_12 для поїздки до Республіки Еквадор.

Перебуваючи в уразливому стані, пов'язаному з тяжким матеріальним становищем, будучи введеним в оману, ОСОБА_12 погодився на поїздку до Республіки Еквадор, де він, згідно доводів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повинен буде супроводжувати російськомовних туристів, за що в подальшому отримає грошові кошти, в сумі 1500 доларів США.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на переміщення ОСОБА_12 через Державний кордон України, з метою втягнення у злочинну діяльність, ОСОБА_2, за попередньою змовою із ОСОБА_5 таОСОБА_6 забезпечив ОСОБА_12 авіаквитками на виліт до Республіки Еквадор на 13.06.2016 року та грошовими коштами.

13.06.2016 року, будучи введеним в оману, ОСОБА_12 вилетів із України до Республіки Еквадор м. Кіту, де оселився в готелі «Сан Блас». В подальшому, перебуваючи в готелі «Сан Блас» м. Кіту Республіки Еквадор, ОСОБА_12 отримав від ОСОБА_6 повідомлення про те, що йому необхідно переїхати до готелю «Океано», що знаходиться в м. Атакамес Республіки Еквадор, що ОСОБА_12 і зробив. Будь-яких вказівок з приводу супроводження російськомовних туристів ОСОБА_12 від ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не отримував.

Далі, 30.06.2016, ОСОБА_12 отримав телефонний дзвінок від ОСОБА_13, який повідомив, що ОСОБА_11 (виїзд якого організували ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6.) працівниками уповноваженого органу Федеративної Республіки Бразилії затримано за підозрою у незаконному перевезенні значної партії наркотичних засобів (під час обшуку валізи, яку ОСОБА_11 отримав за вказівкою ОСОБА_6 виявлено понад 4,5 кг кокаїну).

Також, ОСОБА_13 переконав ОСОБА_12 не отримувати жодних валіз за вказівкою ОСОБА_6 Після вказаної розмови, 30.06.2016 року ОСОБА_12 зателефонував ОСОБА_6 з вказівкою їхати до м. Кіту Республіки Еквадор та отримати від невстановлених досудовим розслідуванням осіб валізу з вантажем та перевезти її.

Розуміючи, що ОСОБА_5, за попередньою змовою із ОСОБА_6 та ОСОБА_2, користуючись уразливим станом, пов'язаним із скрутним матеріальним становищем, шляхом обману та повідомлення неправдивої інформації про законну та високооплачувану роботу закордоном завербували та перемістили ОСОБА_12 для поїздки до Республіки Еквадор, останній не отримав буд-яких валіз від інших осіб та 12.07.2016 вилетів з Республіки Еквадор до Російської Федерації, а згодом повернувся в Україну.

Крім цього, встановлено, що в квітні 2016 року (точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_2, за попередньою змовою із ОСОБА_6 та ОСОБА_5, користуючись уразливим станом, пов'язаним із скрутним матеріальним становищем вирішили завербувати та в подальшому перемістити через Державний кордон України ОСОБА_14, з метою втягнення у злочинну діяльність. Діючи згідно розробленого плану, ОСОБА_6 зустрівся із ОСОБА_14, де шляхом обману та повідомлення неправдивої інформації про законну та високооплачувану роботу закордоном пов'язану із супроводженням російськомовних туристів почав вербувати ОСОБА_14 для поїздки до Федеративної Республіки Бразилії.

У подальшому, 11.06.2016 року продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на вербування та переміщення через Державний кордон України ОСОБА_14, ОСОБА_6 зустрівся з останнім та користуючись його уразливим станом, пов'язаним із скрутним матеріальним становищем, шляхом обману та повідомлення неправдивої інформації про законну та високооплачувану роботу закордоном завербував ОСОБА_14 до поїздки до Федеративної Республіки Бразилії.

Перебуваючи в уразливому стані, пов'язаному з тяжким матеріальним становищем, будучи введеним в оману, ОСОБА_14 погодився на поїздку до Федеративної Республіки Бразилії, де він, згідно доводів ОСОБА_6 повинен буде супроводжувати російськомовних туристів, за що в подальшому отримає грошові кошти, в сумі 1500 доларів США.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на переміщення ОСОБА_14 через Державний кордон України, з метою втягнення у злочинну діяльність, ОСОБА_2 надав ОСОБА_6 авіаквитки на виліт до Федеративної Республіки Бразилії на ім'я ОСОБА_14 та грошові кошти в сумі 650 доларів США.

Так, 13.06.2016, будучи введеним в оману, ОСОБА_14 вилетів із України до м. Сан-Паулу Федеративної Республіки Бразилії, де оселився в одному із готелів. В подальшому, перебуваючи в м. Сан-Паулу Федеративної Республіки Бразилії, ОСОБА_14 почав отримувати повідомлення від невстановлених досудовим розслідуванням осіб з погрозами та вказівками отримати валізу від невстановленої досудовим розслідуванням особи та перевезти її до Лаосу. Відчуваючи загрозу для власного життя та сприймаючи погрози як реальні, ОСОБА_14 у невстановлений досудовим розслідуванням час, отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи валізу та перевіз її до Лаосу. 01.07.2016 ОСОБА_14 повернувся в Україну.

Крім цього, встановлено, що в липні 2016 року (точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_2, за попередньою змовою із ОСОБА_6 та ОСОБА_5 користуючись уразливим станом, пов'язаним із скрутним матеріальним становищем вирішили завербувати та в подальшому перемістити через Державний кордон України ОСОБА_15, з метою втягнення у злочинну діяльність. Так, у невстановлений досудовим розслідуванням та місці, ОСОБА_5 зустрівся із ОСОБА_15 Діючи згідно розробленого плану та розподілених ролей, ОСОБА_5 користуючись уразливим станом, пов'язаним із скрутним матеріальним становищем, шляхом обману та повідомлення неправдивої інформації про законну та високооплачувану роботу закордоном пов'язану із перевезенням дорогоцінного каміння, почав вербувати ОСОБА_15 для поїздки до Федеративної Республіки Бразилії.

Перебуваючи в уразливому стані, пов'язаному з тяжким матеріальним становищем, будучи введеним в оману, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_15 погодився на поїздку до Федеративної Республіки Бразилія, де він, згідно доводів ОСОБА_5 повинен буде перевезти валізу із дорогоцінним камінням до Королівства Таїланд, за що в подальшому отримає грошові кошти, в сумі 1000 доларів США.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на переміщення ОСОБА_15 через Державний кордон України, з метою втягнення у злочинну діяльність, ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_2 авіаквитки на виліт до Федеративної Республіки Бразилії та грошові кошти для передачі ОСОБА_15

Будучи введеним в оману, 31.07.2016 року ОСОБА_15 вилетів із України до Федеративної Республіки Бразилії, де оселився в одному із готелів м. Сан-Паулу Федеративної Республіки Бразилії. Перебуваючи в Федеративній Республіці Бразилія, ОСОБА_15 за допомогою мобільного додатка «Telegram» отримав від ОСОБА_5, який діяв спільно із ОСОБА_2, вказівку про те, що йому необхідно отримати від невстановлених досудовим розслідуванням осіб валізу із дорогоцінним камінням, яке в подальшому необхідно буде перевезти до Королівства Таїланд, що останній і зробив.

12.08.2016 року у міжнародному аеропорту м. Бангкок Королівства Таїланд, працівниками уповноваженого органу Королівства Таїланд затримано ОСОБА_15 за підозрою у незаконному перевезенні значної партії наркотичних засобів (під час обшуку валізи, яку ОСОБА_15 отримав за вказівкою ОСОБА_5 виявлено понад 4 кг кокаїну).

Як підставу для задоволення клопотання слідчий зазначає, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, що відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна або без такої, ніде офіційно не працевлаштований, суспільно-корисною працею не займається, не має родини та утриманців, а тому може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім того, на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні може здійснюватись незаконний вплив зі сторони підозрюваного та інших осіб, які будуть діяти в інтересах підозрюваного, так як у кримінальному провадженні наявні анкетні дані свідків та потерпілих, їх телефони, є достатні підстави вважати, що у кримінальному провадженні наявний обґрунтований ризик, визначений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Як зазначає слідчий, вказане свідчить про неможливість запобігання вказаним ризикам без застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вивчивши матеріали кримінального провадження, долучені до клопотання, заслухавши пояснення підозрюваного, який щодо клопотання заперечив, вказав, що не має наміру переховуватись від органів досудового розслідування та суду, захисника, який при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого, при цьому просив обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Так, як встановлено в судовому засіданні, слідчим управлінням ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015110230001221 від 21.10.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149 КК України.

23 січня 2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, і така підозра, на думку слідчого судді, є обґрунтованою.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого йому правопорушення підтверджується доданими до клопотання доказами, а саме: протоколами допитів потерпілих ОСОБА_16, ОСОБА_17; протоколами допитів свідків ОСОБА_9, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_5; протоколами огляду дисків.

-

При цьому, враховуючи конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу ОСОБА_2, який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, його вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, місце проживання та соціальні зв'язки, враховуючи те, що підозрюваний перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілих, приходжу до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів може не забезпечити його належної процесуальної поведінки.

Крім, того, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини визначив, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

Також з урахуванням приписів рішення Європейського суду з прав людини, а саме: «При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів» (пункт 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України), «Тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м'якшого запобіжного заходу» (пункт 29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 р. у справі «Хайредінов проти України»).

Враховуючи вказане, з метою запобігти спробам підозрюваного ухилитись від органів досудового розслідування та суду та для забезпечення виконання процесуальної поведінки підозрюваного, вважаю необхідним застосувати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.

Так, згідно положень ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя враховує конкретні обставини кримінального провадження, майновий, сімейний стан та інші дані про підозрюваного, а також ризики, передбачені ст. 177 КПК України, наявність яких встановлена під час розгляду клопотання, та визначає її у розмірі ста п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 240 000, 00 грн.

Одночасно, враховуючи доведені прокурором обставини, слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді та суду, а також покласти на нього виконання обов'язків, передбачених п.п. 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 392, 395, 532 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою визначити тривалістю 60 (шістдесят) днів, який обраховувати з моменту затримання підозрюваного, тобто до 23 березня 2017 року включно.

Визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі ста п'ятдесяти розмірів мінімальної заробітної плати, що складає 240 000 грн. 00 коп. (двісті сорок тисяч ) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Києва для внесення застави (код ЄДРПОУ - 02896710, банк-одержувач - УДКС України у Шевченківському районі м. Києва, МФО 820019, рахунок № 37315001004146, отримувач - Шевченківський районний суд м. Києва, призначення - застава для Шевченківського районного суду м. Києва).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді та суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик, а також покласти на нього наступні обов'язки:

- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Визначити термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави протягом двох місяців.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Шевченківського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого СУГУНП в Київській області Брульову Г.Ю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити підозрюваному, що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави обов'язки, сума застави підлягає зверненню в дохід держави. При цьому, у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя М.А. Рибак