Рішення № 64552412, 31.01.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/22948/15-ц

2-1419/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2017 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Меуш К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

31 грудня 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з зазначеним позовом до Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

З урахуванням уточнень позовних вимог та збільшення розміру позовних вимог (т. 1, а.с. 9-12, 69-71, 152-153), позивач свої вимоги мотивує тим, що з 02 серпня 1993 року по 01 грудня 2015 року працював на посаді головного інженера - першого заступника директора Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій».

01 грудня 2015 року у відсутність директора його викликали в кабінет директора, де відповідачі ознайомили його з наказом № 288-к від 01 грудня 2015 року про звільнення з займаної посади на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України, підписаним ОСОБА_4 Вважає наказ про звільнення незаконним та необґрунтованим, виданим з порушенням норм трудового законодавства.

Так, процес звільнення відбувся не конкретною особою, а не уповноваженими на це особами - відповідачами, які знаходились в кабінеті за протиправної бездіяльності ОСОБА_3, ОСОБА_10, що були відсутні.

Звільнення проведено особами, які не мали права бути на своїх робочих місцях в цей день та раніше, оскільки не були відповідно навчені основам охорони праці, пожежної безпеки та не мали відповідних посвідчень, не пройшли вступні, первинні, повторні інструктажі з охорони праці, пожежної безпеки, про що ним їм було вручено відповідні приписи. Наказ про звільнення не погоджений з юрисконсультом підприємства. Звільнення було проведене першим заступником директора, а не директором, за відсутності зареєстрованого наказу про виконання заступником директора обов'язків.

Не обґрунтовано «систематичного невиконання працівниками без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення» - п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Наказ № 111 про оголошення йому догани стосується порушення правил трудового розпорядку нібито порушених ним, оскільки він діяв в межах своєї посадової інструкції. Наказ № 120 про оголошення йому догани стосується перевірки Держгірпромнагляду та оскаржений в Солом'янському районному суді м. Києва. Неправомірність дій інспектора Держгірпромнагляду і постанова оскаржені та скасовані Київським апеляційним адміністративним судом 27 жовтня 2015 року.

У наказі є посилання на акт відмови від надання письмових пояснень від 20 листопада 2015 року стосовно його посадових обов'язків щодо супроводження перевірки ДАБІ, чим відповідно спричинено негативні наслідки та нанесено шкоду підприємству. Про акт відмови він дізнався лише 01 грудня 2015 року та не був з ним ознайомлений. Акт сфальсифікований.

Його не було ознайомленого з матеріалами перевірки ДАБІ, що нібито відбулася 15 жовтня 2015 року. Ніхто з інженерного персоналу не знав про цю перевірку за виключенням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 За результати складеного акту негативних наслідків для підприємства не наступило, і акт не є документом, що зобов'язує відповідача вживати заходів. За ведення контролю за надійністю та безпечною експлуатацією будівель, споруд та інженерних мереж відповідає не головний інженер, а начальник виробничо-технологічного відділу згідно з додатком № 14 «Комплексні інженерно-технічні заходи щодо досягнення встановлених нормативи безпеки, гігієни праці та виробничого середовища по ритуальній службі СКП «Київський крематорій» на 2014-2016 роки».

При звільненні йому не було запропоновано іншої посади, як того вимагає закон та не було засідання та згоди профспілкового комітету на його звільнення.

Просить суд ухвалити рішення, яким:

-поновити його на посаді головного інженера Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства Київський крематорій» Виконавчого органу Київради (КМДА);

-стягнути з Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій» на його користь 286264 гривні як відшкодування заробітної плати за час вимушеного прогулу з 02 грудня 2015 року по 20 січня 2017 року;

-стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 солідарно на користь Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій» 286264 гривні виплачені йому в результаті зазначених незаконних дій та його незаконного звільнення;

-розподілити судові витрати, зокрема, його витрати на правову допомогу в розмірі 24300 гривень.

У судовому засіданні в стадії пояснень позивач та його представник підтримали заявлений позов та просили його задовольнити з наведених у ньому підстав. Підтримали надані у попередніх судових засіданнях додаткові обґрунтування підстав позову (т. 1, а.с. 154-157, т. 2, а.с. 2-7) та оголосили письмові пояснення по справі (т. 2, а.с. 8-11) з приводу заявлених вимог щодо визнання наказу про звільнення неправомірним, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, солідарного стягнення коштів з відповідачів - фізичних осіб на користь Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій» та стягнення витрат на правову допомогу. У письмових пояснення та додаткових обґрунтуваннях підстав позову сторона позивача також зазначала, що просить визнати неправомірним наказ № 288-к від 01 грудня 2015 року про звільнення ОСОБА_1

Представник Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій» проти задоволення позову заперечував. Пояснив суду, що позивач з різних підстав вже неодноразово звертається до суду з позовом про поновлення його на роботі. Разом з тим, звільнення ОСОБА_1 за п. 3 ст. 40 КЗпП України відповідало вимогам трудового законодавства, проведене без порушень, а тому правові підстави для його поновлення на роботі відсутні. У в'язку з цим не підлягають задоволенню й інші вимоги позивача.

У судовому засіданні відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,. ОСОБА_9 (в стадії пояснень) та відповідач ОСОБА_5 (в стадії доповнень) заперечували проти задоволення позову та підтримали позицію представника Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій».

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з'явились, про час там місце розгляду справи повідомлялись та судом було ухвалено проводити засідання без їх участі.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що наказом № 288-к від 01 грудня 2015 року, за підписом виконуючого обов'язки директора Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій» Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_4, звільнено головного інженера ОСОБА_1 01 грудня 2015 року з займаної посади у зв'язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Підставами для звільнення зазначено:

1.Акт державної архітектурно-будівельної інспекції України перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15 жовтня 2015 року;

2.Розпорядження № 09 від 18 листопада 2015 року;

3.Службова записка ОСОБА_1 від 19 листопада 2015 року вх. № 72;

4.Акт про відмову від надання письмових пояснень ОСОБА_1 від 20 листопада 2015 року;

5.Наказ № 111-к від 10 квітня 2015 року;

6.Наказ № 120-к від 24 квітня 2015 року (т. 1, а.с. 3).

Згідно з наказом про звільнення підставою для звільнення є акт Акт державної архітектурно-будівельної інспекції України перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15 жовтня 2015 року (т. 1, а.с.14-15).

У цьому акті зазначено, що за результатами перевірки встановлено, що на підприємстві відсутня проектна та технічна документація необхідна для здійснення експлуатації підприємства; в незадовільному технічному стані знаходяться та потребують реконструкції система водостоків ритуального корпусу, система побутової каналізації, що призвело до глибокої корозії перекриття другого рівня підземної частини корпусу; усі системи припливно-витяжної вентиляції знаходяться у незадовільному стані, частково зруйновані, частково пошкоджені корозією, вентиляційне устаткування розукомплектоване.

У акті зроблено висновок, що головним інженером ОСОБА_1 не виконувалися заходи по відновленню технічної документації, періодичного обстеження та належного утримання приміщень ритуального комплексу, кремаційного цеху та підземної галереї, проведення капітального ремонту та відновлення, що призвело до того, що зазначені приміщення перебувають у незадовільному стані та не можуть безпечно експлуатуватись, що є порушенням вимог ст. 39-2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Заперечуючи проти позову, представник відповідача Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій» пояснив, що всі ці порушенні сталися з вини позивача, який у силу своєї посадової інструкції несе відповідальність за стан будівлі та всіх комунікацій.

Суд погоджується з такими доводами представника цього відповідача, оскільки вони підтверджені наданою суду Посадовою інструкцією головного інженера ритуальної служби СКП «Київський крематорій» (т. 1, а.с. 164-166).

Згідно з пунктом 2.3. розділу 2 «Завдання та обов'язки» головний інженер керує розробленням заходів щодо реконструкції та модернізації підприємства, запобігання шкідливому впливу устаткувань підприємства на навколишнє середовище, створення сприятливих і безпечних умов праці і високої культури надання послуг.

Пунктом 2.7. до обов'язків головного інженера віднесено контроль за додержанням правил та норм охорони праці, виробничої санітарії та пожежної безпеки, вимог природоохоронних, санітарних органів, а також органів, що здійснюють технічний нагляд.

Розділом 3 посадової інструкції - «Права» головному інженеру надано широкий спектр прав для здійснення своєї діяльності.

На спростування зазначених у акті недоліків, сторона позивача не надала суду доказів, які б свідчили, що ці факти не мають місця, або доказів, які б свідчили, що позивач як головний інженер вчиняв конкретні дії по кожному з порушень, зазначених у акті, проте з незалежних від нього причин не проводився ремонт приміщення, комунікацій, зазначених у акті.

Аналіз службової записки ОСОБА_1 від 19 листопада 2015 року свідчить також про те, що після ліквідації виробничо-технічного відділу та звільнення відповідального за ведення контролю за надійністю та безпечністю будівель, споруд та інженерних мереж ОСОБА_11, котролю за спорудами та інженерними мережами не існувало. Про це ОСОБА_1 зазначає у останньому абзаці своєї службової записки.

При цьому ОСОБА_1 не зазначає, які перешкоди були у нього як у головного інженера тримати всі процеси під своїм контролем, що входило до його посадових обов'язків.

У такому випадку, суд погоджується з тим, що мало місце невиконання позивачем своїх трудових обов'язків, покладених на нього трудовим договором.

Посилання ОСОБА_1 на те, що його не було ознайомленого з матеріалами перевірки ДАБІ, що нібито відбулася 15 жовтня 2015 року, що ніхто з інженерного персоналу не знав про цю перевірку за виключенням ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що за результати складеного акту негативних наслідків для підприємства не наступило, і акт не є документом, що зобов'язує відповідача вживати заходів, не спростовують факт невиконання ним трудових обов'язків.

Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 22 червня 2015 року, яке набрало законної сили, встановлено, що наказом № 111-к від 10 квітня 2015 року ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни та до нього засноване дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Згідно з п. 3 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Вбачається, що п. 3 ст. 40 КЗпП України надає право власникові розірвати трудовий договір у разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до нього раніше застосувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. При звільненні працівника з цієї підстави слід враховувати, що на працівника покладаються обов'язки, які складають зміст його трудової функції, а також обов'язок додержуватись внутрішнього трудового розпорядку, який встановлено законодавством та локальними нормативними актами (Правила внутрішнього трудового розпорядку).

Підставою для розірвання трудового договору за п. 3 ст. 40 КЗпП України є систематичне невиконання працівником трудових обов'язків. Такими, що систематично порушують трудову дисципліну є працівники які мають дисциплінарне або громадське стягнення за порушення трудової дисципліни та порушили її знову протягом року з дня застосування стягнення за порушення трудової дисципліни. Дисциплінарні та громадські стягнення погашаються, якщо протягом року після їх застосування працівник не порушив дисципліну знову (ст. 151 КЗпП України). Якщо дисциплінарне чи громадське стягнення не погашене часом або не зняте до закінчення встановленого річного строку, порушення трудової дисципліни працівником дає підставу для його звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що існували підстави для звільнення позивача за п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2, 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньої згоди виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Разом з тим, ОСОБА_1 27 квітня 2015 року подав заяву про свій вихід з членів професійної спілки (т. 1, а.с. 175), тому згода профспілки на його звільнення не була потрібна.

Згідно з ч. 1 ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

18 листопада 2015 року виконуючий обов'язки директора ОСОБА_4 видав Розпорядження № 09 про надання письмових пояснень, яким зобов'язав ОСОБА_1 надати письмове пояснення стосовно порушень, викладених в акті перевірки від 15 жовтня 2015 року (т. 1, а.с. 172).

На виконання зазначеного розпорядження ОСОБА_1 написав пояснення у вигляді службової записки від 19 листопада 2015 року (т. 1, а.с. 173).

Зазначені обставини свідчить про те, що при звільненні позивача відповідачем дотримані така вимога закону.

Безпідставними є посилання ОСОБА_1 на те, що виконуючий обов'язки директора ОСОБА_4 не мав повноважень на його звільнення, оскільки з 07 листопада 2015 року ОСОБА_4 визначений як особа, що виконує обов'язки директора. Та обставина, що копію наказу про звільнення позивачу могли вручати відповідачі, не є порушенням його трудових прав та не свідчить про незаконність звільнення.

Також закон не вимагає від роботодавця при звільненні особи отримання погодження з юристом підприємства.

При звільненні особи з роботи за п. 3 ч. 40 КЗпП України трудове законодавство не зобов'язує роботодавця пропонувати такій особі інші вакантні посади, тому такі вимоги позивача є безпідставними.

Оцінивши пояснення сторін та надані докази, суд вважає, що позивач не довів своє право на визнання наказу про звільнення неправомірним та поновлення його на роботі.

У такому випадку не підлягають задоволенню й вимоги позивача про стягнення на його користь відшкодування заробітної плати за час вимушеного прогулу, солідарного стягнення з відповідачів - фізичних осіб на користь Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій» виплачених позивачу коштів та витрат на правову допомогу, які є похідними від інших вимог.

Керуючись статтями 40, 43, 147, 149, 231, 232, 233, 235 КЗпП України статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 174, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення коштів.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: