Справа № 761/2238/17
Провадження № 1-кс/761/1624/2017
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2017 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Рибак М.А., за участі секретаря Сівохи І.А., прокурора Пархоменко В.В., захисника ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого слідчого управління ГУНП в Київській області Брульової Г.Ю. погодженого прокурором відділу прокуратури Київської області Пархоменко В.В. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, одруженого, маючого на утримані дитину 2016 року народження, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12015110230001221 від 21 жовтня 2015 року,
В С Т А Н О В И В :
Слідчий СУГУ НП в Київській області Брульова Г.Ю., за погодженням з прокурором який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - прокурором відділу прокуратури Київської області Пархоменко В.В. вніс до суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2
Клопотання мотивовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_2 отримав від невстановлених досудовим розслідуванням осіб пропозицію про те, що діючи згідно розробленого плану та розподілених ролей, здійснювати на території Київської області вербування людей, з метою їх подальшого переміщення через Державний кордон України з метою втягнення у злочинну діяльність, пов'язану із незаконним перевезенням наркотичних засобів з Федеративної Республіки Бразилії транзитом до Королівства Таїланд. При цьому, за кожну завербовану та переміщену особу ОСОБА_2 мав отримувати грошові кошти в сумі 500 доларів США від невстановлених досудовим розслідуванням осіб. Згідно розподілених ролей, ОСОБА_2 мав підшукувати осіб та повідомляти неправдиву інформацію про законну та високооплачувану роботу закордоном, пов'язану із туризмом та перевезенням дорогоцінного каміння. Погодившись на пропозицію невстановлених досудовим розслідуванням осіб, ОСОБА_2 вступив таким чином з ними у попередню злочинну змову.
Відповідно до клопотання, на початку грудня 2014 року, ОСОБА_2 вирішив завербувати та в подальшому перемітити через Державний кордон України свою знайому ОСОБА_5, з метою подальшого втягнення у злочинну діяльність. Користуючись уразливим станом, пов'язаним із скрутним матеріальним становищем, шляхом обману та надання неправдивої інформації про законну та високооплачувану роботу закордоном, пов'язану із перевезенням дорогоцінного каміння із Федеративної Республіки Бразилія до Королівства Таїланд, почав вербувати останню для поїздки до Бразилії.
Знаходячись в уразливому стані, пов'язаному з тяжким матеріальним становищем, будучи введеною в оману, ОСОБА_5 погодилась на поїздку до Федеративної Республіки Бразилія, де вона, згідно доводів ОСОБА_2 повинна буде перевезти із Федеративної Республіки Бразилія до Королівства Таїланд дорогоцінне каміння, за що в подальшому отримає грошову винагороду, в сумі 3000 доларів США.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на переміщення ОСОБА_5 через Державний кордон України, з використанням обману та з метою втягнення у злочинну діяльність, ОСОБА_2 забезпечив ОСОБА_5 авіаквитками на виліт до Федеративної Республіки Бразилії на 16.12.2014 та грошовими коштами.
16.12.2014 року, будучи введеною в оману, ОСОБА_5 вилетіла із України до Федеративної Республіки Бразилії, де оселилась в одному із готелів. Наприкінці грудня 2014 року (точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи на території Федеративної Республіки Бразилія, ОСОБА_5 за допомогою мобільного додатка «Viber» отримала від ОСОБА_2 вказівку про те, що їй необхідно виїжджати до м. Сан-Паулу, де ОСОБА_5 повинна буде отримати від невстановлених досудовим розслідуванням осіб валізу із дорогоцінним камінням, яке в подальшому повинна буде перевезти до Королівства Таїланд. Будучи введеною в оману, ОСОБА_5 зустрілась із невстановленими досудовим розслідуванням особами на території м. Сан-Паулу Федеративної Республіки Бразилії, від яких отримала валізу.
26.12.2014 року у міжнародному аеропорту м. Сан-Паулу Федеративної Республіки Бразилії, працівниками уповноваженого органу Федеративної Республіки Бразилії було затримано ОСОБА_5 за підозрою у незаконному перевезенні значної партії наркотичних засобів (під час обшуку валізи, яку ОСОБА_5 отримала за вказівкою ОСОБА_2 було виявлено понад 6 кг кокаїну).
Як підставу для задоволення клопотання слідчий зазначає, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, що відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна або без такої, офіційно не працевлаштований, суспільно-корисною працею не займається, а тому може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім того, на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні може здійснюватись незаконний вплив зі сторони підозрюваного та інших осіб, які будуть діяти в інтересах підозрюваного, так як у кримінальному провадженні наявні анкетні дані свідків та потерпілих, їх телефони, є достатні підстави вважати, що у кримінальному провадженні наявний обґрунтований ризик, визначений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Як зазначає слідчий, вказане свідчить про неможливість запобігання вказаним ризикам без застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, долучені до клопотання, заслухавши пояснення підозрюваного, який щодо клопотання заперечив, вказав, що не має наміру переховуватись від органів досудового розслідування та суду, захисника, який при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого,при цьому зазначив, що ризики, зазначенні в клопотанні слідчого є необгрунтованими, а сама лише тяжкість злочину не можу бути підставою для обрання відносно особи найсуворішого запобіжного заходу.
Так, як встановлено в судовому засіданні, слідчим управлінням ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015110230001221 від 21.10.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149 КК України.
23 січня 2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, і така підозра, на думку слідчого судді, є обґрунтованою.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, наявність обґрунтованої підозри у вчиненніОСОБА_2 інкримінованого йому правопорушення підтверджується доданими до клопотання доказами, а саме: протоколами допиту потерпілої ОСОБА_5, протоколами допитів свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7
При цьому, враховуючи конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу ОСОБА_2, який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, його вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, місце проживання та соціальні зв'язки, враховуючи те, що підозрюваний перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілих, приходжу до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів може не забезпечити його належної процесуальної поведінки.
Крім, того, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини визначив, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).
Також з урахуванням приписів рішення Європейського суду з прав людини, а саме: «При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів» (пункт 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України), «Тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м'якшого запобіжного заходу» (пункт 29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 р. у справі «Хайредінов проти України»).
Враховуючи вказане, з метою запобігти спробам підозрюваного ухилитись від органів досудового розслідування та суду та для забезпечення виконання процесуальної поведінки підозрюваного, вважаю необхідним застосувати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Так, згідно положень ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя враховує конкретні обставини кримінального провадження, майновий, сімейний стан та інші дані про підозрюваного, а також ризики, передбачені ст. 177 КПК України, наявність яких встановлена під час розгляду клопотання, та визначає її у розмірі ста п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 240 000, 00 грн.
Одночасно, враховуючи доведені прокурором обставини, слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді та суду, а також покласти на нього виконання обов'язків, передбачених п.п. 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 392, 395, 532 КПК України, -
У Х В А Л И В :
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою визначити тривалістю 60 (шістдесят) днів, який обраховувати з моменту затримання підозрюваного, тобто до 23 березня 2017 року включно.
Визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі ста п'ятдесяти розмірів мінімальної заробітної плати, що складає 240 000 грн. 00 коп. (двісті сорок тисяч ) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Києва для внесення застави (код ЄДРПОУ - 02896710, банк-одержувач - УДКС України у Шевченківському районі м. Києва, МФО 820019, рахунок № 37315001004146, отримувач - Шевченківський районний суд м. Києва, призначення - застава для Шевченківського районного суду м. Києва).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді та суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик, а також покласти на нього наступні обов'язки:
- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави протягом двох місяців.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Шевченківського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого СУГУНП в Київській області Брульова Г.Ю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному, що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави обов'язки, сума застави підлягає зверненню в дохід держави. При цьому, у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя М.А. Рибак
Судове рішення № 64552336, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 23.01.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 761/2238/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: