Ухвала суду № 64552025, 02.02.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/6053/17-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2017 року

Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючого слідчого судді Васильєвої Н.П.,

при секретарі Захарчишиній В.С.,

за участю: прокурора Тракало Р.І.,

адвоката Чернової О.О.,

підозрюваного ОСОБА_2 .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Печерського районного суду міста Києва клопотання старшого слідчого військової прокуратури Київського гарнізону майора юстиції Балійчука Руслана Івановича, погоджене прокурором у кримінальному провадженні - Начальником відділу військової прокуратури Київського гарнізону полковником юстиції Медвєдєвим В.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1.,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий військової прокуратури Київського гарнізону майор юстиції Балійчук Р.І. звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням, погодженим прокурором у кримінальному провадженні - Начальником відділу військової прокуратури Київського гарнізону полковником юстиції Медвєдєвим В.В. та просив обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженця м. Житомир, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, запобіжний захід - тримання під вартою строком на 2 місяці; встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_2 або іншою фізичною чи юридичною особою застави у межах 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, ОСОБА_2 підлягає звільненню з-під варти з покладенням на нього наступних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи;

-не відлучатись с..Новоівницьке Андрушівського району Житомирської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

-носити електронний засіб контролю.

Слідчий посилався на таке: ОСОБА_2, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, обіймаючи посаду начальника складу інженерних боєприпасів групи матеріальних засобів військової частини польова пошта В0927, у військовому званні старшого солдата, 29 січня 2017 року, приблизно о 19 год. 00 хв., в умовах особливого періоду, у смт. Гончарівське Чернігівської області, під час перебування підрозділу військової частини на 242 загальновійськовому полігоні, діючи з прямим умислом та з метою використання в особистих цілях без передбаченого законом дозволу, у порушення вимог ст.ст. 6, 11, 16, 20, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-XIV від 24.03.1999, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №576 від 12.10.1992, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, привласнив обліковані за військовою частиною польова пошта В0927 бойові припаси та вибухові речовини, а саме: 48 тротилових шашок по 200 грам, 6 тротилових шашок по 400 грам, 391 набій калібру 7х62 мм, 81 капсуль детонатор КД№8А, 1 гранату РГД-5, 1 запал УЗРГМ, 4,25 м вогнепровідного шнуру ОШП та зберігав при собі до моменту їх вилучення 01 лютого 2017 року, о 00 год. 10 хв., у м. Києві на станції метро «Житомирська» КП «Київський метрополітен».

01.02.2017 о 14:35 ОСОБА_2 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

Того ж дня ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 410 КПК України - привласнення військовослужбовцем бойових припасів, вибухових речовин, а також заволодіння ними шляхом зловживання службовим становищем, вчинених в умовах особливого періоду, крім воєнного стану. Викладені обставини дають підстави підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 410 КПК України, підтверджуються рапортами поліцейських УП в метрополітені ГУ НП у місті Києві ОСОБА_5, ОСОБА_6, протоколом огляду місця події від 01.02.2017, поясненням ОСОБА_2, показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9, та іншими матеріалами кримінального провадження. В ході досудового розслідування за вказаним кримінальним провадженням є необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що ОСОБА_2 вчинив особливо тяжкий злочин, існує ризик вважає, що підозрюваний з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні: у зв'язку із тим, що є підстави вважати, що підозрюваний в подальшому може як у спосіб погроз, так і в інший спосіб незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Враховуючи викладене, у разі незастосування запобіжного заходу щодо підозрюваного існують ризики, що він може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а тому для запобігання вищевказаним ризикам, до підозрюваного доцільно застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Як зазначено у клопотанні, органом досудового слідства встановлені докази скоєння підозрюваним ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 410 КК України, санкцією якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років, який відповідно до ст. 12 КК України віднесений до категорії особливо тяжкого злочину, а також те, що існують ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ст. 177 КПК України, застосування більш м'якого запобіжного заходу не дозволить запобігти вказаним ризикам. Враховуючи, що вчинений ОСОБА_2 особливо тяжкий злочин не пов'язаний із застосуванням насильства, не спричинив загибелі людей, для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, на підставі ч. 3 ст.183 КПК України необхідно визначити заставу у межах 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.У разі внесення підозрюваним ОСОБА_2, або іншою фізичною чи юридичною особою застави у межах 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на підозрюваного покласти обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи; не відлучатися із с. .Новоівницьке Андрушівського району Житомирської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в України; носити електронний засіб контролю.

У судовому засіданні прокурор Тракало Р.І. підтримав клопотання та зазначив, що є всі підстави для задоволення вказаного клопотання.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_2 заявив, що не згоден з клопотанням прокурора, відмовився надавати пояснення, відповідати на запитання слідчого судді, користуючись ст. 63 Конституції України.

Адвокат Чернова О.О. заперечувала проти задоволення клопотання, зазначила. що у клопотанні старшого слідчого військової прокуратури Балійчука Р.І. не міститься посилань на докази, що підтверджують наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України; слідчий просто перераховує усі ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Слідчий зазначає, що підозрюваний може переховуватись від слідства. Відносно незаконного впливу на свідка клопотання не містить належного обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, в належний спосіб не підтверджується фактичними даними. Відсутні будь-які докази про те. що підозрюваний ОСОБА_2 може чи буде незаконно впливати на свідка, матеріали клопотання «детектива», як зазначає у запереченні адвокат, не містять. Щодо обрання більш м,яких запобіжних заходів, то є підстави для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 більш м,якого запобіжного заходу, не пов,язаний з триманням під вартою. У запереченнях адвокат посилається на Рішення Європейського суду з прав людини та лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в «Узагальнення практики застосування судами загальної юрисдикції першої та апеляційної інстанцій при здійсненні судочинства…» від 01 червня 2012 року. Адвокат посилається на те, що підозрюваний одружений, має двох малолітніх дітей, постійне місце проживання, характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності не притягався., адвокат зазначила стан здоров,я підозрюваного.

Слідчий суддя вважає клопотання підлягаючим задоволенню за таких підстав: у провадженні військової прокуратури Київського гарнізону перебувають матеріали кримінального провадження номер 12017100120000114 від 01 лютого 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.410 КК України. ОСОБА_2 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, а саме: привласнення військовослужбовцем бойових припасів, вибухових речовин, а також заволодіння ними шляхом зловживання службовим становищем, вчинених в умовах особливого періоду, крім воєнного стану. Міра покарання у разі доведеності вини підозрюваного, передбаченого ч.3 ст.410 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п,яти до дванадцяти років. Вказаний злочин у відповідності до ст. 12 КК України кваліфікується як особливо тяжкий злочин. Слідчий суддя вважає, що прокурором надано достатньо доказів на підтвердження пред,явленої підозри у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 410 КК України. Крім того, викладені прокурором ризики, передбачені ст. 177 КПК України підтверджують доводи, викладені у клопотанні, які зазначив прокурор у судовому засіданні. Прокурор у судовому засіданні, заперечуючи проти доводів адвоката щодо відсутності підстав вважати, що підозрюваний може знищити, сховати чи спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зазначив. що підозрюваний є робітником складу боєприпасів, є доступ до речей і документів, що займаючи посаду начальника складу інженерних боєприпасів групи матеріальних засобів військової частини польова пошта В0927 у військовому званні старшого солдата, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, який не сплив, не виключається можливість повернення його до місця несення служби за контрактом в зону АТО та знищення або внесення змін в документи щодо обліку боєприпасів та інших документів. що можуть бути доказами у справі. З урахуванням всіх доводів, викладених сторонами обвинувачення та захисту, слідчий суддя приймає до уваги наявність у підозрюваного сім,ї, двох малолітніх дітей, позитивної характеристики, стану здоров,я, застосування до підозрюваного ОСОБА_2

більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, пов'язаними із перешкоджанням здійсненню кримінального провадження.

Таким чином, у даному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, оскільки наявні у матеріалах досудового розслідування дані та докази в їх сукупності підтверджують наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що у разі обрання запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, такий запобіжний захід не забезпечить належного виконання останнім його процесуальних обов'язків. Але з урахуванням всіх вищезазначених обставин у справі, слідчий суддя вважає можливим застосувати до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави. Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає належної оцінки порушень цінностей суспільства згідно ч. 5 ст. 8 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії», ухваленому Великою Палатою від 28 вересня 2010 року за номером 12050/04, сума застави за звільнення з-під варти заявника не була надмірною. У рішенні, у справі «Мангурас проти Іспанії», Європейський суд з прав людини постановив, що не було порушено ч. 3 ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканість) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за наступних підстав: «Відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи. Органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більш того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні який ця особа обвинувачується». З урахуванням викладеного, відповідно до вимог п. 4 ст. 183 КПК України, з метою забезпечення ефективності застави як засобу попередження ухилення від юридичної відповідальності прокурор просив визначити її в триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_10, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться у доказах, наданих до клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_2 до вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов,язує обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України. У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов,язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність. Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих матеріалів зобов,язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Відповідно до п.1 ст.5 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи у продовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обгрунтовано гарантіями явки до суду. Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченому ч.3 ст.410 КК України, яка передбачає показання у вигляді позбавлення волі строком від п,яти до дванадцяти років. Підозрюваний раніш не судимий, слідчий суддя приймає до уваги обставини, за якими ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, його особу, стан здоров,я, соціальні зв,язки. Незважаючи на вказані данні про особу підозрюваного, слідчий суддя на виконання вищезазначених вимог закону враховує, що особа підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, вважає доцільним з метою запобігання визначеним у ст. 177 КПК України ризикам застосування до підозрюваного ОСОБА_2. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому слідчий суддя враховує пояснення підозрюваного та його адвоката про те, що підозрюваний хворіє. Але ці пояснення слідчий суддя оцінює критично, оскільки у судовому засіданні встановлено, що підозрюваний був відсторонений від служби на певний час у зв,язку зі знаходженням на лікарняному, на даний час будь-яких заборон щодо продовження проходження служби за контрактом не виявлено, слідчому судді не надано. Але у відповідності до положень ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя обирає ОСОБА_2 альтернативний запобіжний захід у виді застави з покладенням обов,язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України. При визначенні розміру застави, слідчий суддя у відповідності до положень ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. Оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_2 у разі доведеності його вини, дані про його особу, сімейний стан, стан здоров,я, матеріальний стан, на який посилалась адвокат у судовому засіданні, обставини кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_2, слідчий суддя вважає необхідним визначити заставу в межах максимального розміру, передбаченого п.3 ч.5 ст.182 КПК України. При цьому слідчий суддя вважає, що визначений розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов,язків, передбачених КПК України з урахуванням всіх обставин, викладених вище.

Керуючись ст.ст. 177,178,182,183,193,194 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого військової прокуратури Київського гарнізону майора юстиції Балійчука Руслана Івановича, погоджене прокурором у кримінальному провадженні - Начальником відділу військової прокуратури Київського гарнізону полковником юстиції Медвєдєвим В.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Житомир запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів в межах строків досудового розслідування.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_2 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 480000,00 гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою /заставодавцем/ на депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва:

р/р 73 110 010 028 07;

МФО /код банку/ 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ у місті Києві.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 у відповідності до ст. 194 КПК України наступні обов,язки:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду у кримінальному провадженні;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме: село Новоівницьке Андрушівського району Житомирської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт /паспорти/ для виїзду за кордон та, інші документи, що дають право на виїзд з України і в,їзд в Україну;

-утриматися від спілкування зі свідками, у кримінальному провадженні номер 12017100120000114 за списком, наданим слідчим або прокурором;

-носити електронний засіб контролю.

Термін обов,язків, покладений слідчим суддею, у разі внесення застави визначити в межах досудового розслідування строком два місяці.

Роз,яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Гауптвахти ЦУ ВСП у місті Києві Київської області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа Гауптвахти ЦУ ВСП у місті Києві Київської області. має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_2 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду міста Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов,язаний виконувати покладені на нього обов,язки, пов,язані з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв,язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала в частині обрання міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом п,яти днів з дня її оголошення.

Строк дії ухвали визначити по 03 квітня 2017 року включно.

Слідчий суддя