Ухвала суду № 64551915, 02.02.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/6062/17-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Шапутько С. В.,

за участю секретаря Березовської К. А.

прокурора Бедрековського М. М.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

підозрюваного ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Алфімова О. В., погоджене прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Бедрековським М. М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженця м. Ленінград Російської Федерації, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Алфімов О. В. за погодженням із процесуальним керівником у кримінальному провадженні звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначає, що Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000904 від 05.09.2014 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що що Закон України «Про оренду державного та комунального майна» (далі - Закон про оренду) регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду, зокрема, майна державних підприємств, установ та організацій, їх структурних підрозділів, іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності.

Статтею 2 Закону про оренду визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 19 Закону про оренду орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, орендна плата встановлюється, як правило, у грошовій формі.

Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Орендна плата, встановлена за методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах.

Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 1 Закону про оренду відносини оренди об'єктів портової інфраструктури, що перебувають у державній власності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про морські порти України».

Закон України «Про морські порти України» регулює відносини у сфері портової діяльності, зокрема, встановлює основи державного регулювання діяльності в морських портах, порядок будівництва, відкриття, розширення та закриття морських портів в Україні, порядок провадження на їх території господарської діяльності, у тому числі надання послуг, визначає правовий режим об'єктів портової інфраструктури.

Статтею 13 Закону України «Про морські порти України» передбачено, що основними повноваженнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту, щодо портової діяльності є, зокрема, формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері портової діяльності та управління об'єктами портової інфраструктури державної власності.

Згідно ч. 2 ст. 23 Закону України «Про морські порти України», яка вступила в дію з 14.06.2013, існуючі на день набрання чинності цим Законом стратегічні об'єкти портової інфраструктури не підлягають передачі в оренду чи концесію (крім причалів, залізничних та автомобільних під'їзних шляхів (до першого розгалуження за межами території порту), ліній зв'язку, засобів тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій), приватизації та/або відчуженню у будь-який інший спосіб.

Відповідно до п. 17 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи національної безпеки України.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про основи національної безпеки України» суб'єктами забезпечення національної безпеки є міністерства та інші центральні органи виконавчої влади.

У відповідності до п.п. 4.3.3 розділу 4 Стратегії національної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 12.02.2007 № 105 (в редакції Указу Президента України від 08.06.2012 № 389/2012) ключовим завданням політики національної безпеки у внутрішній сфері є забезпечення економічної безпеки України шляхом підвищення ефективності державного контролю за діяльністю підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.

Згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 № 999 "Про визначення критеріїв віднесення об'єктів державної власності до таких, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави" до об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави відносяться підприємства морського та річкового транспорту, якщо зазначені умови є основним видом діяльності і частка його продукції на ринку відповідних товарів в Україні становить не менше як 20 відсотків.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 № 1734 "Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави" до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави віднесено ДП «Миколаївський морський торговельний порт» (код за ЄДРПОУ 01125608).

ДП «Миколаївський морський торговельний порт» згідно з додатком № 1 до розпорядження Кабінету міністрів України від 21.03.2011 № 265-р "Питання управління Міністерством інфраструктури об'єктами державної власності" входить до переліку підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства інфраструктури України.

Статут ДП «Миколаївський морський торговельний порт» затверджено наказом Міністерства інфраструктури України 07.06.2013 за № 365 в новій редакції (далі Статут). Згідно Статуту ДП «Миколаївський морський торговельний порт» є державним унітарним підприємством, яке утворено Міністерством транспорту України (на сьогодні Міністерство інфраструктури України).

Відповідно до п. 2.1 Статуту ДП «Миколаївський морський торговельний порт» створено з метою організації і здійснення перевалки вантажів з одного виду транспорту на інший, обслуговування суден, пасажирів і вантажів, перевезення вантажів і пасажирів на суднах, що належать Підприємству, а також для отримання прибутку.

Згідно з п. 2.2.1 Статуту (Напрямки діяльності Підприємства) ДП «Миколаївський морський торговельний порт» надає послуги з перевезення вантажів залізничним транспортом, а також здає в установленому порядку в оренду закріплене за Підприємством майно та здійснює контроль за його збереженням, безпечною експлуатацією, цільовим і ефективним використанням. Крім того, згідно п.2.2.2 Статуту - надає в оренду й експлуатацію власне чи орендоване нерухоме майно.

При цьому пунктом 4.4 Статуту визначено, що Підприємство має право відчужувати, надавати в заставу, здавати в оренду майно Підприємства лише за попередньою згодою Уповноваженого органу управління і, як правило, на конкурсних засадах та відповідно до вимог діючого законодавства України.

У відповідності до п.п. 6.1, 6.3 Статуту - управління Підприємством здійснює директор Підприємства. Директор самостійно в межах своєї компетенції вирішує питання діяльності Підприємства за винятком тих, що віднесені цим Статутом та законодавством до компетенції Уповноваженого органу управління та інших органів державної влади. Крім цього, відповідно до п. 6.3 Статуту ДП «Миколаївський морський торговельний порт» директор розпоряджається коштами та майном Підприємства відповідно до законодавства, укладає договори, вчиняє правочини.

Наказом Міністерства інфраструктури України від 12.06.2013 за № 115-О з 14.06.2013 на посаду виконуючого обов'язки директора державного підприємства «Миколаївський морський торговельний порт» призначено ОСОБА_3, який продовжує виконувати обов'язки директора підприємства станом на теперішній час.

Згідно примітки 1 ст. 364 Кримінального кодексу України, службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, ОСОБА_3, виконуючи обов'язки директора ДП «Миколаївський морський торговельний порт», відповідно до Статуту підприємства наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, тобто є службовою особою згідно з приміткою 1 ст. 364 Кримінального кодексу України.

Обіймаючи посаду виконуючого обов'язки директора ДП «Миколаївський морський торговельний порт» ОСОБА_3 вчинив службовий злочин - зловживання службовим становищем за наступних обставин.

Так, 11.07.2013 (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), виконуючий обов'язки директора ДП «Миколаївський морський торговельний порт» ОСОБА_3, знаходячись за місцем своєї роботи на території ДП «Миколаївський морський торговельний порт», за адресою: Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця Заводська, 23/14, зловживаючи службовим становищем, діючи умисно, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для ТОВ «СІСАЙД ТЕРМІНАЛ» та ТОВ «ЗАЛІЗНИЧНА КОМПАНІЯ «ГРІНТРАНС», використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, в порушення вимог ст.ст. 1, 2, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 13, ч. 2 ст. 23 Закону України «Про морські порти України», пунктів 2.2.1, 2.2.2, 4.4 Статуту ДП «Миколаївський морський торговельний порт», достовірно знаючи, що ТОВ «СІСАЙД ТЕРМІНАЛ», засновником якого є ОСОБА_6, який перебуває у родинних зв'язках з колишнім директором цього ж порту ОСОБА_7, який, в свою чергу, був його (ОСОБА_3.) безпосереднім керівником, відповідно до договору оренди №15-А від 21.12.2012 орендує тепловози та інше майно у ДП «Миколаївський морський торговельний порт», а також знаючи, що передача залізничних колій ДП «Миколаївський морський торговельний порт» здійснюється в особі Фонду державного майна України та виключно за погодженням з Міністерством інфраструктури України, уклав з ТОВ «СІСАЙД ТЕРМІНАЛ» договір №9-А про встановлення права сервітуту та з ТОВ «ЗАЛІЗНИЧНА КОМПАНІЯ «ГРІНТРАНС» договір №10-А про встановлення права сервітуту, тобто договори на користування залізничними коліями ДП «Миколаївський морський торговельний порт» (примикання до парку прийому Миколаїв-Вантажний) довжиною 8291,4 п.м., з метою уникнення процедури погодження договорів оренди з Уповноваженим органом управління та заниження в інтересах вказаних товариств плати за користування залізничними коліями, чим спричинив збитки ДП «Миколаївський морський торговельний порт» та державі на суму 4 112 627,05 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Згідно з ч.1 ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Вказані удавані договори про встановлення права сервітуту ОСОБА_3 11.07.2013 підписав як виконуючий обов'язки директора ДП «Миколаївський морський торговельний порт» та поставив відтиск печатки порту, хоча зі змісту самих договорів вбачається, що залізничні колії фактично передавалися в оренду, оскільки зазначені підприємства отримали залізничні колії з метою здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені в іншій спосіб.

Окрім того, згідно висновку судово-економічної експертизи № 19/12-3/1 від 25.01.2017, за вищевказаними договорами сервітуту передані у користування ТОВ «СІСАЙД ТЕРМІНАЛ» та ТОВ «ЗАЛІЗНИЧНА КОМПАНІЯ «ГРІНТРАНС» основні засоби ДП «Миколаївський морський торговельний порт», а саме: стрілочні переводи, колії, ділянки колій, під'їзні колії, вартістю станом на 31.03.2013 - 8712206,2 грн. Так, ДП «Миколаївський морський торговельний порт» згідно з договорами сервітуту та додатками до них ТОВ «СІСАЙД ТЕРМІНАЛ» і ТОВ «ЗАЛІЗНИЧНА КОМПАНІЯ «ГРІНТРАНС» у користування передані: залізнична колія ВРР-2 вартістю 1852465 грн., залізнична колія Врр-1 - 633848 грн., під'їзна колія №58 - 45157,2 грн., залізнична колія №5 - 149391 грн., залізнична колія №24 - 71840 грн., залізнична колія №27 - 244802 грн., залізнична колія №28 - 784472 грн., залізнична колія №31 - 64706 грн., залізнична колія №42 - 313063 грн., залізнична колія №40 - 312108 грн., залізнична колія №39 - 94938 грн., залізнична колія №52 - 99327 грн., залізнична колія №57 - 51862 грн., залізнична колія №56 - 135070 грн., залізнична колія №55 - 399183 грн., ділянка колії №95/97 - 19504 грн., путь №56А - 328797 грн., ділянка колії №141/155 - 85447 грн., ділянка колії 155/159 - 30929 грн., ділянка колії №177/173 - 78723 грн., ділянка колії №175/177 - 21887 грн., стрілочний перевід №83 - 31050 грн., стрілочний перевід №95 - 31050 грн., стрілочний перевід №97 - 31050 грн., стрілочний перевід №109 - 31050 грн., стрілочний перевід №119 - 31050 грн., стрілочний перевід №125 - 31050 грн., стрілочний перевід №135 - 31050 грн., стрілочний перевід №145 - 42763 грн., стрілочний перевід №151 - 31050 грн., стрілочний перевід №155 - 42763 грн., стрілочний перевід №159 - 42763 грн., стрілочний перевід №163 - 31050 грн., стрілочний перевід №173 - 31050 грн., стрілочний перевід №177 - 31050 грн., стрілочний перевід №175 - 31050 грн., стрілочний перевід №185 - 31050 грн., ділянка колії №97/151 - 63036 грн., залізнична колія №8а - 487791 грн., стрілочний перевід №201 - 85527 грн., ділянка колії №211/213 - 97257 грн., ділянка колії №213/219 - 262421 грн., ділянка колії №215 - путь №6 - 33962 грн., стрілочний перевід №211 - 85527 грн., стрілочний перевід №213 - 85527 грн., стрілочний перевід №215 - 85527 грн., путь №12 парка 3 - 422964 грн.,стрілочний перевід №167 - 85527 грн., стрілочний перевід №165 - 85527 грн., стрілочний перевід №105 - 0 грн., стрілочний перевід №141 - 85527 грн., стрілочний перевід №171 - 44930 грн., ділянка залізничної колії №54 - 23043 грн., ділянка залізничної колії №53 - 6579 грн., залізнична колія №14 «3» - 231549 грн., стрілочний перевід №139 - 85527 грн., всього на загальну суму - 8712206,2 грн.

01.04.2014 на підставі підписаної додаткової угоди №3 виконуючим обов'язки директора ДП «Миколаївський морський торговельний порт» ОСОБА_3 припинено дію договору №10-А від 11.07.2013 укладеного з ТОВ «ЗАЛІЗНИЧНА КОМПАНІЯ «ГРІНТРАНС».

Відповідно до п. 8 Методики розрахунку орендної плати, річна орендна плата за майно, передане ДП «Миколаївський морський торговельний порт» в користування ТОВ «СІСАЙД ТЕРМІНАЛ» та ТОВ «ЗАЛІЗНИЧНА КОМПАНІЯ «ГРІНТРАНС» за договорами від 11.07.2013 №9-А, №10-А мала становити 1306830,93 грн. (8712206,2 грн. х 15%/100).

Р озмір орендної плати за перший місяць оренди майна, переданого ДП «Миколаївський морський торговельний порт» в користування ТОВ «СІСАЙД ТЕРМІНАЛ» і ТОВ «ЗАЛІЗНИЧНА КОМПАНІЯ «ГРІНТРАНС» за договорами від 11.07.2013 №9-А, №10-А відповідно до п.12 Методики, мав би становити 108793,67 грн.(1306830,93 грн./12 х 100 х 99,9).

Отже, згідно висновку експерта № 19/12-3/1 від 25.01.2017 розмір орендної плати за вищевказаними договорами, укладеними ДП «Миколаївський морський торговельний порт» з ТОВ «СІСАЙД ТЕРМІНАЛ» і ТОВ «ЗАЛІЗНИЧНА КОМПАНІЯ «ГРІНТРАНС» , за період часу з 11.07.2013 по 30.11.2016 мав скласти 6 293 733,98 грн., натомість останніми фактично сплачено лише 2 181 106,93 грн., в наслідок чого ДП «Миколаївський морський торговельний порт" недоотримало грошові кошти у розмірі 4 112 627,05 грн., що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави.

01.02.2017 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованованого йому злочину підтверджуються зібраними матеріалами досудового розслідування.

Також слідчий вказує, що під час досудового розслідування стороною обвинувачення встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

В обгрунтування існування в провадженні передбачених ст. 177 КПК України ризиків слідчий посилається на те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, санкцією статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 6 років, крім того, Кримінальний кодекс України не передбачає можливості звільнення особи від відбування покарання з випробуванняму випадку засудження до позбавлення волі строком на п'ять та більше років, що свідчить про обставини, які можуть бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від слідства та суду, враховуючи, серед іншого, його майновий стан та впливову посаду.

Перебуваючи на посаді виконуючого обов'язки директора ДП «Миколаївський морський торговельний порт», ОСОБА_3 має можливість знищити, сховати або спотворити речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення і перебувають у його віданні. Враховуючи, що у кримінальному провадженні не призначено та не проведено усіх необхідних експертиз, зокрема почеркознавчу та товарознавчу експертизи.

Крім того, займаючи вказану посаду, останній, з метою зашкодити проведенню швидкого, повного та неупередженого розслідування, може незаконно впливати на осіб, яким відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і які будуть викликані органом досудового розслідування для надання показів; обіймання посади керівника великого державного підприємства, дає можливість ОСОБА_3 суттєво вплинути на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, серед яких є його підлеглі працівники.

Також, багаторічний стаж роботи ОСОБА_3 на керівних посадах, його обізнаність про форми та методи роботи з людьми, враховуючи тяжкість злочину, може буде використано підозрюваним для перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, розмір спричиненої шкоди державним інтересам та особу затриманого, існує обґрунтована підозра того, що ОСОБА_3, з метою не викриття його у вчиненні злочину, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Сторона обвинувачення вважає, що запобігти означеним ризикам неможливо шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Крім того, посилаючись на виключність даного випадку, викликаного резонансом події, заподіяними збитками на суму 4112627,05 грн., що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, посадою підозрюваного, його матеріальний стан, орган досудового розслідування вважає, що застава у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним, покладених на підозрюваного обов'язків, а тому вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 2600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 4 160 000 гривень.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав на підставі викладеного у ньому, просив задовольнити.

Підозрюваний, його захисники проти задоволення клопотання категорично заперечували, посилаючись на необґрунтованість підозри та відсутність передбачених ст. 177 КПК України ризиків.

Спростовуючи обґрунтованість підозри зазначили, що ОСОБА_3 як виконуючий обов'язки директора ДП «Миколаївський морський торгівельний порт» не мав повноважень укладати договори оренди залізничних колій, що перебувають на балансі порту, оскільки відповідні повноваження належать Регіональному відділеню фонду держмайна України. Також вказували, що відповідно до ЗУ «Про морські порти України» та ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», залізничні колії, щодо якиїх ОСОБА_3 було укладено договори про встановлення права сервітуту, взагалі не могли бути передані в оренду, оскільки на це є пряма заборона закону. При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу просили врахувати особу підозрюваного, який навіть без застосування жодного запобіжного заходу виконує процесуальні обов'язки, зокрема 02.02.2017 з'явився на перщу вимогу слідчого для допиту, а також в суд для розгляду питання про застосування запобіжного заходу, його виключно позитивні характеристики, бажання ряду народних депутатів України взяти його на особисту поруку, про що ними подано відповідні заяви до слідчого судді. Також вважали необґрунтованою жодним чином суму застави, яку сторона обвинувачення просить визначити для ОСОБА_3 як альтернативний запобіжний захід.

Слідчий суддя, вислухавши позиції сторін, дослідивши матеріали справи, надходяить наступних висновків.

ОСОБА_3 є підозрюваним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України згідно повідомлення про підозру від 01.02.2017 /а. м. 88-94/.

Слідчий суддя надходить до висновку, що матеріалами, зібраними в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні та долученими до клопотання підтверджується на даній стадії слідства обґрунтованість повідомленої ОСОБА_3 підозри за ч. 2 ст. 364 КК України, тоді як відповідні заперечення захисту мають бути перевірені в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Щодо наявності передбачених ст. 177 КПК України ризиків щодо підозрюваного слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших осіб у кримінальному провадженні, враховуючи те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину, пов'язаного із перебуванням на посаді та відповідно, свідками якого є особи, що являються його підлеглими, можливість перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань із іншими особами, причетними до кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Разом з цим, з огляду на особу підозрюваного, який має постійне місце роботи та проживання, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, його вік та характеристики, слідчий суддя вважає недоведеним, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання встановленим ризикам та не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому вважає відсутніми підстави для застосування до підозрюваного такого запобіжного заходу, як тримання під вартою.

При цьому слідчим суддею клопотання народних депутатів України ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки ,за відсутності в судовому засіданні осіб-поручителів, було враховано як дані, що характеризують особу підозрюваного.

Виходячи з доведеності обґрунтованості підозри та наявності існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважаю наявними всі підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце постійного проживання за адресою АДРЕСА_1, у період з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби, а також покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (м. Миколаїв), без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, іншими підозрюваними та іншими особами, визначеними слідчим або прокурором, або спілкуватися з ними із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

- не відвідувати місце роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

На підставі та керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Алфімова О. В., погодженого прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Бедрековським М. М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 - відмовити.

Застосувати відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженця м. Ленінград Російської Федерації, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заборонити підозрюваному ОСОБА_3 залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1, у період з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби.

Роз'яснити підозрюваному, що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов'язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (м. Миколаїв), без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, іншими підозрюваними та іншими особами, визначеними слідчим або прокурором, або спілкуватися з ними із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

- не відвідувати місце роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді та покладених судом обов'язків до 01 квітня 2017 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя С. В. Шапутько