Ухвала суду № 64551445, 02.02.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/1774/17

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого слідчого судді Ластовки Н.Д.,

за участі секретаря судових засідань Панасюк Ю.М.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Ладного І.О.,

захисника ОСОБА_2,

підозрюваного ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого в ОВС третього слідчого відділу прокуратури м. Києва старшого радника юстиції Надіда О.В. про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в рамках кримінального праводженя внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420161000000000558 від 02.06.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,-

в с т а н о в и в :

Слідчий в ОВС третього слідчого відділу прокуратури міста Києва старший радник юстиції Надід О.В. за погодженням з процесуальним керівництвом прокуратури міста Києва радником юстиції прокурором Ладним І.О. звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420161000000000558 від 02.06.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Дане клопотання обґрунтовується тим, що прокуратурою міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016100000000558 від 02.06.2016 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ст. 218-1, ч.3 ст.209КК України та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні встановлено, що приблизно на початку травня 2016 року ОСОБА_3, перебуваючи на посаді директора ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», будучи службовою особою, яка постійно виконувала організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, з метою пособництва у розтраті коштів ПАТ «Банк Михайлівський», вступив у попередню змову з головою Правління ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_5, заступником голови правління ОСОБА_6 та невстановленими слідством особами, спільно з якими розробили злочинний план, що полягав у виведенні активів з банку.

Так, 22.12.2015 постановою Правління Національного банку України № 917/БТ у зв'язку з виявленням проведення ризикових операцій, що загрожують інтересам вкладників Банку, було прийнято рішення «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку», якими встановлені обмеження його діяльності, і в тому числі не здійснювати кредитні операції в обсязі, що перевищує обсяг таких операцій на дату прийняття постанови (у розрізі валют) без урахування нарахованих доходів за цими операціями та обсягу зобов'язань з кредитування, що надані банком і клієнтам; не здійснювати кредитування/надання коштів майна у користування акціонерам ПАТ «Банк Михайлівський» та пов'язаним особам ПАТ «Банк Михайлівський».

Постановою Правління Національного банку України №295/БТ від 27.04.2016 «Про окремі питання діяльності Публічного акціонерного товариства «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» та внесення змін до постанови Правління Національного банку України №917/БТ від 22.12.2015 встановлені для ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» обмеження в діяльності в тому числі не здійснювати кредитні операції з юридичними особами в обсязі, що перевищує обсяг таких операцій на дату прийняття постанови (у розрізі валют) без урахування нарахованих доходів за цими операціями та обсягу зобов'язань з кредитування, що надані банком і клієнтам.

Незважаючи на це, в порушення обмежень встановлених постановою Правління Національного банку України №917/БТ від 22.12.2015 із наступними змінами, ОСОБА_3, виконуючи свої службові обов'язки, достовірно знаючи, що ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» є пов'язаною з ПАТ «Банк Михайлівський» особою, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та невстановленими досудовим слідством особами, ОСОБА_3 реалізував наступну злочину схему.

Так, ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та невстановленими досудовим розслідуванням особами вирішили використати ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» для розтрати коштів шляхом виведення активів банку та доведення банку до неплатоспроможності.

18.05.2016, ОСОБА_3, будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, перебуваючи в приміщені ПАТ «Банк Михайлівський», за адресою: м. Київ, площа Спортивна, 1а, умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та невстановленими досудовим розслідуванням особами, використовуючи рішення №4 від 18.05.2016, в порушення обмежень встановлених постановою Правління Національного банку України №917/БТ від 22.12.2015 уклав від імені ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» з ПАТ «Банк Михайлівський» договір відступлення прав вимоги №1805 від 18.05.2016.

За вказаним договором ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» відступило Банку право вимоги за 106 197 кредитними договорами з фізичними особами на загальну суму 1 061 074 939,79 грн. за ціною 870 000 000 грн., тим самим ОСОБА_3 вчинив пособництво у розтраті майна ПАТ «Банк Михайлівський», а саме коштів на суму 870 000 000 грн., що є особливо великим розміром.

Цього ж дня, 18.05.2016, на підставі підписаного між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 договору, з рахунку НОМЕР_1 ПАТ «Банк Михайлівський» на поточний рахунок №26500300393701 ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» перераховано 10 000 000 грн., а 19.05.2016 перераховано 860 000 000 грн. Незважаючи на повну оплату, проведену за вказаним договором, передача кредитних справ директором ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» ОСОБА_3 проведена не була..

Внаслідок незаконних дій ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, та невстановлених досудовим розслідуванням осіб державі, в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, завдано збитків на суму 870 000 000 грн.

Продовжуючи реалізацію злочинну умислу, 19.05.2016 ОСОБА_3, перебуваючи на посаді директора ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, перебуваючи в приміщені ПАТ «Банк Михайлівський», за адресою: м. Київ, площа Спортивна, 1а, умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та невстановленими досудовим розслідуванням особами, використовуючи рішення №4 від 18.05.2016, в порушення обмежень встановлених постановою Правління Національного банку України №917/БТ від 22.12.2015 уклав від імені ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» з ПАТ «Банк Михайлівський» договір відступлення прав вимоги №1 від 19.05.2016.

За вказаним договором ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» відступило Банку право вимоги по договорам купівлі-продажу цінних паперів на загальну суму 561 957 997, 25 гривень, за ціною 561 585 182,51 гривень, тим самим ОСОБА_3 вчинив пособництво у розтраті майна ПАТ «Банк Михайлівський», а саме коштів на суму 561 585 182,51 гривень, що є особливо великим розміром.

Цього ж дня, 19.05.2016 на підставі підписаного між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 договору з рахунку НОМЕР_1 ПАТ «Банк Михайлівський» на поточний рахунок №26509300055802 ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» перераховано 561 585 182,51 грн.

28.08.2016 старшим слідчим в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві Маценко О.О., за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу прокуратури міста Києва Ігнатюк І.В., складено повідомлення про підозру ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, про яку повідомлено останньому 28.08.2016.

28.08.2016 ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України. 29.08.2016 Шевченківським районним судом міста Києва щодо ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10.10.2016.

26.10.2016 Шевченківським районним судом міста Києва продовжено щодо ОСОБА_3 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 10.12.2016, включно.

08.12.2016 Шевченківським районним судом міста Києва ОСОБА_3 продовжено строк тримання під вартою до 05.02.2017.

Підозра ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст. 191 КК України обґрунтовується доказами, які зібрані у провадженні, а саме: висновком судово-почеркознавчої експертизи від 19.08.2016 №1040/тдд; висновком судово-економічної експертизи від 10.08. 2016 №08/08-24; висновком судово-економічної експертизи №23/09-24 від 23.09.2016; висновком внутрішнього банківського аудиту ПАТ «Банк Михайлівський»; висновками за матеріалами службового розслідування від 01.08.2016; допитами свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ін; звітом про результати перевірки електронних документів по операціях, проведених за період з 19 по 23 травня 2016 року від 02.09.2016; протоколом огляду Інтернет-сайтів від 12.09.2016; документами отриманими в ході досудового розслідування, а саме: договором відступлення прав вимоги № 1805 від 18.05.2016 між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр», реєстром прав вимог № 1 до договору факторингу №1905 від 19.05.2016, платіжними дорученнями щодо сплачених сум фінансування по договору факторингу №1905 від 19.05.2016; Статутом ПАТ «Банк Михайлівський»; роздруківкою руху коштів по рахункам ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр»; дослідженням вартості права вимоги за договором №2 від 19.05.2016; дослідженням вартості права вимоги за договором №1 від 19.05.2016; узагальненим матеріалом №0520/2016/ДСК від 22.11.2016 та іншими доказами в своїй сукупності.

26 січня 2017 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено заступником Генерального прокурора України до дев'яти місяців.

Завершити досудове розслідування в інші строки не представилось можливим, оскільки в кримінальному провадженні необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, а саме: отримати висновки призначених судово-економічної експертизи та двох судово-медичних експертиз; встановити та допитати у якості свідків понад 20 колишніх співробітників ПАТ «Банк Михайлівський», ТОВ «Інформаційно-розрахунковий центр», ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр», ТОВ «ФК «Плеяда», ТОВ «Фагор»; допитати у якості, потерпілих понад 150 вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», ТОВ «Інформаційно-розрахунковий центр», ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр»; отримати висновки комп'ютерно-технічних експертиз, призначених у кримінальному провадженні; отримати акт ревізії Державної аудиторської служби України, яка призначена відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 02.11.2016; виконати вимоги ст. 290 КПК України та скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

На даний час строк тримання під вартою ОСОБА_3, у кримінальному провадженні №42016100000000558 закінчується 05.02.2017, а ризики, передбачені п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України та визначені ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.10.2016 року на даний час не зменшились.

Так, відповідно до п.1 ст. 177 КПК України підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, оскільки ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 (семи) до 12 (дванадцяти) років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Більш того, на даний час збільшився ризик того, що, у випадку перебування поза межами слідчого ізолятора, підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Так, 27.01.2017 стороною обвинувачення отримано дозвіл слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва на затримання іншого підозрюваного ОСОБА_5 з метою здійснення приводу для участі у розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу. Останній грубо порушуючи умови обраного запобіжного заходу - домашній арешт, не з'явився на виклик прокурора, зник з місця постійного проживання та вимкнув відомі засоби мобільного зв'язку.

У зв'язку з цим, слідчим у кримінальному провадженні оголошено підозрюваного ОСОБА_5 у розшук. Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_3, сторона обвинувачення вбачає за можливе існування такої неналежної процесуальної поведінки зі сторони останнього, а саме переховуватися від слідчого, прокурора та суду.

Також, в ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 неодноразово перебував за межами України. Таким чином, є підстави вважати, що підозрюваний має стійкі зв'язки з іноземними громадянами та достатньо високий матеріальний статок, тобто може переховуватись від органу досудового розслідування та суду за кордоном.

Отже, інший, більш м'який запобіжний захід відносно підозрюваного ОСОБА_3 не забезпечить належне виконання завдань кримінального провадження, а також його належну процесуальну поведінку,

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, з підстав, викладених у мотивувальній частині клопотання, просив його задовольнити.

Сторона захисту просила відмовити у задоволенні даного клопотання враховуючи те, що прокурор не довів, що встановлені під час розгляду цього клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою статті 176 КПК України, не зможе запобігти доведеним під час розгляду ризикам та обрати більш м'який запобіжний захід відносно підозрюваного.

Слідчий суддя, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши надані матеріали, приходить до наступного.

28.08.2016 старшим слідчим в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві Маценко О.О., за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу прокуратури міста Києва Ігнатюк І.В., складено повідомлення про підозру ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, про яку повідомлено останньому 28.08.2016.

28.08.2016 ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України. 29.08.2016 Шевченківським районним судом міста Києва щодо ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10.10.2016.

26.10.2016 Шевченківським районним судом міста Києва продовжено щодо ОСОБА_3 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 10.12.2016, включно.

08.12.2016 Шевченківським районним судом міста Києва ОСОБА_3 продовжено строк тримання під вартою до 05.02.2017.

Підозра ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст. 191 КК України обґрунтовується доказами, які зібрані у провадженні, а саме: висновком судово-почеркознавчої експертизи від 19.08.2016 №1040/тдд; висновком судово-економічної експертизи від 10.08. 2016 №08/08-24; висновком судово-економічної експертизи №23/09-24 від 23.09.2016; висновком внутрішнього банківського аудиту ПАТ «Банк Михайлівський»; висновками за матеріалами службового розслідування від 01.08.2016; допитами свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ін; звітом про результати перевірки електронних документів по операціях, проведених за період з 19 по 23 травня 2016 року від 02.09.2016; протоколом огляду Інтернет-сайтів від 12.09.2016; документами отриманими в ході досудового розслідування, а саме: договором відступлення прав вимоги № 1805 від 18.05.2016 між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр», реєстром прав вимог № 1 до договору факторингу №1905 від 19.05.2016, платіжними дорученнями щодо сплачених сум фінансування по договору факторингу №1905 від 19.05.2016; Статутом ПАТ «Банк Михайлівський»; роздруківкою руху коштів по рахункам ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр»; дослідженням вартості права вимоги за договором №2 від 19.05.2016; дослідженням вартості права вимоги за договором №1 від 19.05.2016; узагальненим матеріалом №0520/2016/ДСК від 22.11.2016 та іншими доказами в своїй сукупності.

26 січня 2017 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено заступником Генерального прокурора України до дев'яти місяців.

Зокрема, як убачається з матеріалів клопотання, підозрюваний обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України КК України, у зв'язку з чим останній будучи обізнаним з мірою покарання за вчиненні діяння, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інший злочин, впливати на свідків, у зв'язку з чим продовження такого роду заходу забезпечення кримінального провадження дасть змогу здійснити належне виконання останнім процесуальних обов'язків.

З положень норм ст. 199 КПК України випливає, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

При цьому, слідчий суддя, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, враховує, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з врахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX). Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов'язковою і неодмінною умовою (sine qua non) належності її продовжуваного тримання під вартою (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 219, заява № 42310/04).

Аналогічні висновки ЄСПЛ викладено і у п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року та випливають з ч. 3 ст. 17 КПК України.

З рішення ЄСПЛ від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», п. 32, Series А, № 182 убачається, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому, слідчий суддя дослідивши, матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити це правопорушення.

Крім того, ч. 3 та ч. 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

В судовому засіданні встановлено, що строк тримання під вартою підозрюваного закінчується, однак, на даний час, в зазначений строк неможливо закінчити досудове розслідування, , оскільки в кримінальному провадженні необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, а саме: отримати висновки призначених судово-економічної експертизи та двох судово-медичних експертиз; встановити та допитати у якості свідків понад 20 колишніх співробітників ПАТ «Банк Михайлівський», ТОВ «Інформаційно-розрахунковий центр», ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр», ТОВ «ФК «Плеяда», ТОВ «Фагор»; допитати у якості, потерпілих понад 150 вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», ТОВ «Інформаційно-розрахунковий центр», ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр»; отримати висновки комп'ютерно-технічних експертиз, призначених у кримінальному провадженні; отримати акт ревізії Державної аудиторської служби України, яка призначена відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 02.11.2016; виконати вимоги ст. 290 КПК України та скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Вказані обставини, які, на даний час, унеможливлюють закінчення досудового розслідування, до закінчення строку дії попередньої ухвали, слідчий суддя визнає обґрунтованими, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим та підтверджуються наявними матеріалами.

При цьому, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного з цими злочинами, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання ісператвиних завдань КПК України визначених ст. 2 цього Кодексу.

Разом з тим, в даному судовому засіданні, стороною захисту, у супереч положень ст. 132 КПК України, не надано до суду жодних належним та допустимих доказів, які б свідчили про те, що встановлені слідчим суддею ризики при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час, втратили свою актуальність, а особа підозрюваного перестала бути суспільно небезпечною; належного обґрунтування про можливість запобігання встановленим ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, беззаперечних відомостей, що особа підозрюваного, виходячи з положень ст. 178 КПК України, є такою, що має стійкі соціальні зв'язки та допустиму репутацію; порушення вимог ч. 3 ст. 17 КПК України; даних, які б свідчили про недоведеність стороною обвинувачення обставини визначених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194 та ст. 199 КПК України.

Тобто, викладені стороною захисту доводи у даному судовому засіданні за своєю суттю являються в цій частині сумнівними, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту" (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України).

В свою чергу, мотиви наведені стороною обвинувачення дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, будучи підозрюваним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України КК України, може переховуватись від органів досудового розслідування, вчинити інше кримінальному провадженню, що свідчить про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та про неможливість їх уникнення шляхом застосування інших заходів забезпечення кримінального провадження.

За таких обставин, слідчий суддя, враховує той факт, що вчинене підозрюваним кримінальне правопорушення, свідчить про наявність у справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та низки об'єктивних обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає за доцільне на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та оцінених в сукупності з усіма обставини, у тому числі: вагомістю наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкістю покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання; відсутністю постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; дані про наявність/відсутність судимостей; дотримання умов застосованих запобіжних заходів, при їх попередньому застосовуванні до нього раніше, клопотання слідчого задовольнити.

Доводи сторони захисту про можливість уникнення наявним ризикам шляхом застосування більш м»яких запобіжних заходів слідчий суддя, враховуючи дані про особу підозрюваного та характер вчинення злочину в якому він підозрюється сумнівними, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України), у зв'язку з чим, останні є надуманими та не відповідають конкретним обставинам справи, на даному етапі її провадження.

Крім того, враховуючи положення ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя не убачає підстав для призначення домашнього арешту.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 1-2, 7-29, 131-132, 176-178, 183, 184, 193, 194, 199, 309, 372-376, 395 КПК України, слідчий судя,-

п о с т а н о в и в :

Клопотання слідчого в ОВС третього слідчого відділу прокуратури м. Києва старшого радника юстиції Надіда О.В. про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в рамках кримінального праводженя внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420161000000000558 від 02.06.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 01.04.2017 року та тримати під вартою в Київському слідчому ізоляторі Державної пенітенціарної служби України.

Роз"яснити сторонам кримінального провадження, що:

· підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі Шевченківського районного суду м. Києва від 08 грудня 2016 року про продовження строку тримання під вартою, а саме у розмірі 137 800 000 (сто тридцять сім мільйонів вісімсот тисяч) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так й іншою особою або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (код ЄДРПОУ - 02896696, банк одержувач - ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820019, розрахунковий рахунок - № 37318001003058);

· у разі внесення застави на підозрюваного та застоводавця покладаються права та обов'язки визначені в ухвалі Шевченківського районного суду м. Києва від 08 грудня 2016 року про продовження строку тримання під вартою терміном на 2 місяці з дня внесення застави;

· з моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 09:15 год. 07.02.2017.

Слідчий суддя: Н.Д. Ластовка