Постанова № 64550176, 04.01.2017, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 2314/8974/12

Провадження № 1/712/8/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2017 року колегія суддів Соснівського районного суду м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Чечот А.А.

суддів - Орленка В.В., Рябухи Ю.В.

при секретарі - Маламуж Н.В.

з участю прокурора - Шерстобітова І.І.

та захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 262, ч. 3 ст. 289, п.п. 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

На розгляді Соснівського районного суду міста Черкаси перебуває кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 262, ч. 3 ст. 289, п.п. 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строків тримання під вартою терміном на 60 діб відносно підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Захисники та підсудні заперечували проти заявленого клопотання та просили суд змінити запобіжний захід більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою.

Заслухавши вказане клопотання, учасників судового розгляду судом встановлено наступне.

Статтею 9 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожного на розгляд справи упродовж розумного строку. Звід принципів захисту всіх осіб, які піддаються затриманню чи ув'язненню будь-яким чином, прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 09 грудня 1988 року, вимагає проведення судового розгляду стосовно затриманої особи у розумні строки після її затримання або звільнення цієї особи до розгляду справи (провадження) в суді. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові у правосудді.

Разом із тим, поряд із міжнародно-правовими актами вимоги про здійснення кримінального провадження впродовж розумного строку закріплені і у національному кримінальному процесуальному законодавстві. Так, однією із засад кримінального провадження відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК є розумність строків, зміст якої розкривається у ст. 28 КПК. Неухильне дотримання положень цієї статті, яка, з-поміж іншого, покладає на суд обов'язок із забезпечення проведення судового провадження у розумні строки, є необхідною передумовою виконання завдань кримінального провадження та дотримання основоположних прав людини на усіх його стадіях.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй постанові «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанцій процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» №14 від 19 грудня 2014 року зазначає:

«Незважаючи на те, що у ч. 6 ст. 9 КПК визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, застосування ст. 331 КПК на стадії підготовчого провадження є помилковим. У ч. 3 ст. 315 КПК вміщено норму, яка чітко регулює питання продовження запобіжних заходів у кримінальному провадженні, строк застосування яких не обмежений. Щодо застосування домашнього арешту та тримання під вартою, що обмежені граничним терміном дії, враховуючи наявну практику ЄСПЛ, яка поряд з визначеннями законних випадків тримання особи під вартою та процесуальних гарантій обрання та продовження застосування таких запобіжних заходів та однозначно забороняє «автоматичне» продовження застосування тримання під вартою, вважаємо, що суд під час підготовчого судового засідання уповноважений поставити перед сторонами провадження питання щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності відповідних клопотань сторін, оскільки 1) суд на цій стадії процесу відповідає за дотримання розумних строків розгляду, 2) підстав для повернення обвинувального акта суд не встановив, 3) це зумовлено необхідністю досягнення завдань кримінального провадження. У будь-якому випадку суд не вправі вирішувати зазначене питання без забезпечення належного порядку розгляду та мотивування прийнятого рішення.

Слід нагадати, що у п. 75 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» наголошено, що тривале тримання під вартою без визначення в рішенні суду відповідних підстав є несумісним з принципом захисту від свавілля, закріпленого в п. 1 ст. 5 (див. справу «Соловей і Зозуля проти України» (Solovey and Zozulya v. Ukraine), № 40774/02 та № 4048/03, п. 76, від 27 листопада 2008 р.). За таких обставин Суд вважає, що рішення районного суду (без митовування підстав для його прийняття) не забезпечило заявникові адекватного захисту від свавілля, який є важливим елементом «законності» тримання під вартою в розумінні п. 1 ст. 5 Конвенції».

Тому судам під час застосування положень ч. 3 ст. 315 КПК України, необхідно враховувати практику ЄСПЛ, відповідно до якої водночас із визначеннями законних випадків тримання особи під вартою та процесуальних гарантій обрання і продовження застосування таких запобіжних заходів однозначно визнається неправильним «автоматичне» продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Тому за відсутності відповідних клопотань сторін суд під час підготовчого судового засідання уповноважений поставити перед сторонами провадження питання щодо запобіжного заходу (для якого КПК передбачено обмежений строк дії), оскільки суд на цій стадії процесу відповідає за дотримання розумних строків розгляду.

Отже, керуючись вищевказаними нормами міжнародного та вітчизняного права, а також принципом зворотної дії закону у часі, що поліпшує становище громадян, суд вважає доцільним задовольнити клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб.

На підставі викладеного, керуючись ст. 165, 237-245, 253 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити підсудному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 03.03.2017 року.

Продовжити підсудному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 03.03.2017 року.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: