Вирок № 64549393, 07.02.2017, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 700/4163/15-к

Провадження № 1-кп/700/11/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2017 р. Лисянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Пічкур С.Д.,

при секретарі - Сіденко Н.П.,

з участю прокурора - Лещенка О.Б.,

обвинуваченої - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Лисянка кримінальне провадження № 1-кп/700/8/16 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Ватутіне, Черкаської області, жителька АДРЕСА_1, громадянка України, українка, не одружена, на утриманні дітей не має, раніше судима 23.02.2016 року Лисянським районним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу в сумі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, Звенигородським районним судом Черкаської області 24 лютого 2016 року за ч. 2 ст. 185 КК України до чотирьох років позбавлення волі з застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України з іспитовим терміном два роки, Миронівським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі,

за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Епізод №1. 30 грудня 2014 року близько 14-00 години, після вчинення крадіжки ноутбука 20 листопада 2014 року в Лисянській ЦРЛ, ОСОБА_1 знаходячись в приміщенні Лисянського районного споживчого товариства, що знаходиться в смт. Лисянка, Черкаської області по вул. Київській, 17, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, зайшла до службового кабінету голови правління, який був не зачинений та скориставшись його відсутністю, повторно, умисно, таємно, з корисливих мотивів здійснила крадіжку ноутбука "Toshiba" C660-1TD, залишковою балансовою вартістю 4300 грн., чим завдала збитків Лисянському РайСТ на вказану суму, викраденим розпорядилась на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна вчинене повторно, поєднане з проникненням до приміщення.

Епізод №2. Вона ж, 15 грудня 2015 року, близько 16 години в смт. Катеринопіль, Черкаської області, знаходячись в середині приміщення дитячого садка «Казка»,що знаходиться по вул. Гагаріна, 11, за допомогою ключа, який знаходився в серцевині внутрішнього замка вхідних дверей кабінету завідувача дитячого садка, який розташований на другому поверсі вказаного приміщення, на дверях якого знаходиться табличка «Завідувач», відчинила вказані двері, після чого проникла в середину кабінету, де зі столу, умисно, таємно, з корисливою метою, повторно, викрала ноутбук марки «НР», моделі 2000-2d92er, с/н 5CG3466Z0K, вартістю 3537 грн. 50 коп., заподіявши збитків потерпілій ОСОБА_3 на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна вчинене повторно, поєднане з проникненням до приміщення.

Епізод № 3. 26 вересня 2015 року, близько 18:20 години, ОСОБА_1, шляхом вільного доступу, зайшла на територію подвір'я ОСОБА_4, яке розташоване в АДРЕСА_2, де з ганку житлового будинку, повторно, таємно, умисно, з корисливих мотивів здійснила крадіжку мобільного телефону «SAMSUNG» GTE 1232 B IMEI НОМЕР_1, вартістю 580,00 грн., в якому були дві картки мобільного оператора «Лайф» вартістю 20,00 грн. та «Київстар» вартістю 15,00 грн. на рахунку якої було 40,00 грн., чим завдала потерпілій ОСОБА_4 матеріальних збитків на загальну суму 655,00 гривень.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Епізод №4. Вона ж, 04 жовтня 2015 року близько 13:00 год., знаходячись в будинку молитви по вул. Котовського в смт. Лисянка Черкаської області, повторно, таємно, умисно, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю власниці, шляхом вільного доступу, із жіночої сумки здійснила крадіжку гаманця із шкірозамінника вартість якого згідно довідки виданої ПП «ОСОБА_5.» становить 100 (сто) гривень, що на праві приватної власності належить потерпілій ОСОБА_6, в якому знаходилася кредитна картка ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_6 з якої вона в подальшому зняла через термінал банкомату «Приват Банк» по вул. Котовського, 1 в смт. Лисянка Черкаської області грошові кошти в сумі 350 грн. з комісією в сумі 10 грн. 25 коп. та зробила грошовий розрахунок в магазині «Квіточка», що в смт. Лисянка Черкаської області на суму 20 грн. 85 коп. за придбання цигарок «Прилуки класичні» та пляшки пива 0,5 л. «Львівське Світле термо», чим заподіяла матеріальну шкоду потерпілій на загальну суму 481 грн. 10 коп.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Епізод №5. Вона ж, 06 жовтня 2015 року, близько 16:00 години шляхом вільного доступу зайшла до приміщення ПрАТ "Лисянське ремонтно транспортне підприємство", що розташоване по провулку Бужанський, 40 в смт. Лисянка Черкаської області, де через відчинені двері зайшла до кабінету автопарку, перебуваючи в якому повторно, таємно, умисно, з корисливих мотивів здійснила крадіжку алкотестера для проходження медогляду CTC CLATRONIC AT -3260, вартістю 320,00 грн. та насос для перекачування дизельного палива DK 8021-S-12 V (12В), вартістю 280,00 грн, чим заподіяла ПрАТ "Лисянське ремонтно транспортне підприємство" матеріальних збитків на загальну суму 600,00 гривень.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Епізод №6. Вона ж, 06 жовтня 2015 року, близько 16:00 години шляхом вільного доступу зайшла до приміщення ПрАТ "Лисянське ремонтно транспортне підприємство", що розташоване по провулку Бужанський, 40 в смт. Лисянка Черкаської області, де через відчинені двері зайшла до кабінету автопарку, перебуваючи в якому з шухляди столу повторно, таємно, умисно, з корисливих мотивів здійснила крадіжку паливної картки № 1001301101045275 на дизельне пальне, що належить ПрАТ "Лисянське ремонтно транспортне підприємство". В подальшому передала вказану паливну картку ОСОБА_10, який був необізнаний її походженням, для того, щоб останній зняв з неї дизельне паливо. 07.10.2015 о 15:00 год. ОСОБА_10, перебуваючи на АЗС «Укрнафта» в с. Орли Лисянського району Черкаської області, на прохання ОСОБА_1, через термінал АЗС «Укрнафта» зняв з паливної картки № 1001301101045275 дизельне пальне об'ємом 40 літрів, вартістю 1 л., дизельного палива, згідно довідки виданої ПрАТ «Лисянське РТП» 16 грн. 50 коп., на загальну суму 660 грн. Після цього ОСОБА_10, продав дизельне паливо об'ємом 40 л. та отримані гроші віддав ОСОБА_1

Продовжуючи свій єдиний умисел на заволодіння дизельним пальним, ОСОБА_1 знову попросила ОСОБА_10 зняти дизельне пальне з вказаної картки, який 07.10.2015 року о 19:26 отримав 100 літрів пального; 07.10.2015 року о 13:24 отримав 30 літрів пального, 08.10.2015 року о 18:45 годині отримав 130 літрів пального, 08.10.2015 року о 09:32 годин, через термінал АЗС «Укрнафта» зняв з паливної картки № 1001301101045275 дизельне пальне об'ємом ще 200 літрів відповідно, вартістю 1 літри дизельного палива, згідно довідки виданої ПрАТ «Лисянське РТП» 16 грн. 50 коп., на загальну суму 8250 грн., Після цього, ОСОБА_10, продав дизельне паливо та отримані гроші віддавав ОСОБА_1 Внаслідок незаконних дій ОСОБА_1, ПрАТ "Лисянське ремонтно транспортне підприємство" зазнало матеріальної шкоди на суму 8250 грн.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Епізод №7. Вона ж, 19 жовтня 2015 року близько 12:00 години, повторно, умисно, таємно, з корисливих мотивів, знаходячись в приміщенні НВК 1-3 ступенів № 2, що знаходиться за адресою: вул. Котовського, 10, смт. Лисянка Черкаської області, скориставшись відсутність заступника директора по виховній роботі ОСОБА_11 шляхом вільного доступу через відчиненні двері до кабінету виховної роботи проникла в середину де із шухляди письмового столу здійснила крадіжку фотоапарату «PENTAX Optio E 90» вартість якого згідно довідки виданої ФОП ОСОБА_12 станом на 19.10.2015 року становить 1995.00 грн., чим заподіяла матеріальних збитків потерпілій ОСОБА_11 на суму 1995,00 грн.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Епізод № 8. Вона ж, 21 жовтня 2015 року близько 14:00 год. Знаходячись в приміщенні кабінету медичної сестри дитячого дошкільного закладу «Ромашка», що по вул. Кірова, 2, в смт. Лисянка Черкаської області, повторно, таємно, умисно, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю власниці, шляхом вільного доступу, із жіночої сумки, яка висіла на вішалці для одягу, здійснила крадіжку гаманця зі шкірозамінника, вартість якого згідно товарного чеку виданого ФОП ОСОБА_12 становить 75 грн., в якому знаходились грошові кошти в сумі 343 грн., що належать потерпілій ОСОБА_13, чим заподіяла останній матеріальну шкоду на загальну суму 428 грн.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Епізод № 9. Вона ж, 29 жовтня 2015 року, близько 16:00 години шляхом вільного доступу зайшла до приміщення інфекційного відділення Лисянської ЦРЛ, що розташоване в с. Бужанка Лисянського району Черкаської області, де через відчинені двері зайшла до ординаторської кімнати, перебуваючи в якій зі столу повторно, таємно, умисно, з корисливих мотивів здійснила крадіжку мобільного телефону, марки «Samsung» GT-E 1080i, IMEL-НОМЕР_3, вартістю 300,00 гривень, в якому знаходився стартовий пакет мобільного оператора «Київстар», вартістю 20,00 гривень із грошима на рахунку 25,00 гривень та жіночий гаманець коричневого кольору, вартістю 200,00 гривень в якому знаходилися гроші в сумі 32,00 гривень, які на праві приватної власності належать ОСОБА_14, чим заподіяла ОСОБА_14 матеріальних збитків на загальну суму 577,00 гривень.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Епізод №10. Вона ж, 30 жовтня 2015 року близько 14:00 години, повторно, умисно, таємно, з корисливих мотивів, знаходячись в приміщенні сільської ради с. Смільчинці Лисянського району Черкаської області, скориставшись відсутністю бухгалтера сільської ради шляхом вільного доступу через відчиненні двері до кабінету бухгалтера проникла в середину де із жіночої сумки здійснила крадіжку мобільного телефону "Nokia 302" сірого кольору вартість якого згідно довідки виданої ФОП ОСОБА_12 станом на 30.10.2015 року становить 300.00 грн., всередині якого знаходилася сім карта мобільного оператору зв'язку «Київстар» вартість якої згідно довідки виданої ФОП ОСОБА_12 станом на 30.10.2015 року становить 20.00 грн. та 20 гривень які знаходилися на рахунку даної картки, чим заподіяла матеріальних збитків потерпілій ОСОБА_8 на загальну суму 340.00 грн.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Епізод № 11. Вона ж, 25 листопада 2015 року, близько 16:00 години маючи ключ до запірного пристрою житлового будинку, повторно, таємно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу зайшла до житлового будинку в якому проживав ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_3, звідки здійснила крадіжку телевізора, марки «LG» діагональ екрана 25 дюймів, вартістю 5000,00 гривень, музичного центру, марки «LG», вартістю 3000,00 гривень, бензопилу, марки «Бригадир», вартістю 1860,00 гривень, палатку двохмісну, вартістю 950,00 гривень та трьох вудок телескопічних довжиною 5 метрів, при вартості однієї 120,00 гривень, загальною вартістю 360,00 гривень, які на праві приватної власності належать ОСОБА_15, чим заподіяла ОСОБА_15 матеріальних збитків на загальну суму 11 170 грн.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Епізод № 12. Вона ж, 08 грудня 2015 року, близько 14:00 години, шляхом вільного доступу, зайшла в приміщення Погибляцького НВК, що знаходиться в с. Погибляк Лисянського району Черкаської області по вул. Слави, 45, де через відчинені двері зайшла до кабінету заступника директора Погибляцького НВК, перебуваючи в якому зі столу, повторно, таємно, умисно, з корисливих мотивів здійснила крадіжку мобільного телефону, марки «Fly» IQ 436i IMEI1 НОМЕР_4, IMEI2 НОМЕР_5, вартістю 1499,00 грн., в якому були дві картки мобільного оператора «Лайф» вартістю 20,00 грн. та «Київстар» вартістю 15,00 грн. на рахунку якої було 40,00 грн., які на праві приватної власності належать ОСОБА_16, чим завдала потерпілій матеріальних збитків на загальну суму 1574,00 гривні.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Епізод №13. Вона ж, 08 грудня 2015 року, близько 14:00 години, шляхом вільного доступу, зайшла в приміщення Погибляцького НВК, що знаходиться в с. Погибляк Лисянського району Черкаської області по вул. Слави, 45, де через відчинені двері зайшла до класу № 3, перебуваючи в якому з під столу, повторно, таємно, умисно, з корисливих мотивів здійснила крадіжку зимових жіночих черевиків зі шкірозамінника, вартістю 550,00 грн., згідно довідки виданої ФОП ОСОБА_17, які на праві приватної власності належать ОСОБА_18, чим завдала потерпілій матеріальних збитків на вказану суму.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 вину в інкримінованих їй діях визнала частково вказуючи, що здійснила крадіжки майна за вказаних обставин, але до крадіжок черевиків, жіночого пальта, майна з будинку ОСОБА_15 не причетна. В ОСОБА_6 викрала телефон «Самсунг». Це було давно і вона не пам'ятає. Була в Будинку молитви в Лисянці, як їхати на Звенигородку, то зліва. Там викрала гаманець і карточку, витратила гроші на власні потреби. Потім була в РТП 06.10.2015 року, була сама, зайшла в приміщення, піднялась на другий поверх, зайшла в другий чи третій кабінет зліва, там нікого не було, підійшла до столу, відкрила шухляду і взяла карточку на дизельне пальне на яку кількість не знає, віддала ОСОБА_10, він не знав, що вона крадена, ще взяла алкотестер на столі він лежав в тому ж кабінеті, була там один раз, картка була одна, алкотестер був у ОСОБА_10, потім повернули, ОСОБА_38 повернув. Була в другій школі в Лисянці 19.10. там взяла фотоапарат, він лежав на робочому столі, потім його продала на базарі. В дитячій установі «Ромашка» 21.10. зайшла в кабінет медсестри і в сумці на вішалці взяла гаманець. В лікарні була, де саме не пам'ятає, в Бужанці була, там у неї знайомі. Зайшла до кабінету лікаря і на робочому столі забрала телефон 29.10.2015 року. В сільській раді в Смільчинцях зайшла до кабінету і з робочого столу забрала телефон. Приїхала автобусом сама. В АДРЕСА_4 прийшла в будинок і взяла залізо, залізо наше,ОСОБА_19 це її вітчим, проживали з ним разом, відносини нормальні. 04.12.2015 в с. Дашуківка в школі була, пальто не брала, брала гроші, скільки точно не пам'ятає. Стояла сумка, на сумці був гаманець, з гаманця взяла гроші, які купюри не пам'ятає, дрібні, пальто не брала. В Погибляці була в школі 8 грудня, там взяла телефон, його продала потім. Черевики не брала.

В Катеринопіль приїхала до матері вітчима, пішла увечері годин у 5 до дитячого садка, зайшла поговорити за роботу. На першому поверсі була сторож, жінка. Вона піднялась на другий поверх з відкритого кабінету забрала ноутбук, вийшла і пішла. В приміщення зайшла з метою крадіжки. Ноутбук продала.

30.12.2014 року була в РайПО. Піднялась на другий поверх, зайшла в кабінет з метою дізнатися чи буде стоматолог, нікого не було там взяла ноутбук і пішла.

ОСОБА_15 не знає. То був її будинок, він куплений за дитячі гроші, документів на нього немає. Вона з мамою купила його. Це речі були її, там ніхто не проживав.

Враховуючи те, що обвинувачена та інші учасники судового провадження вважають недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються і судом встановлено, що обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності її позиції щодо частини епізодів, які нею визнаються повністю, заслухавши думку прокурора та роз'яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі щодо епізодів, які повністю визнаються обвинуваченою.

Суд приймає до уваги показання обвинуваченої про обставини вчинення нею кримінальних правопорушень по епізодах 1-10, 12 і приходить до висновку, що злочинні дії обвинуваченої ОСОБА_1 по епізодах 1-2 правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна вчинене повторно, поєднане з проникненням до приміщення, по інших епізодах за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Потерпіла ОСОБА_8 суду пояснила, що ОСОБА_1 вже знає. 26 чи 29.10.2015 року зайшла молоденька дівчина, сіла в коридорі в сільській раді і в секретаря запитала чи продаються в селі будинки. Секретар сказала, що вона дуже зайнята, почекайте в коридорі. Вона не звернула увагу, бо людей багато, була в себе в кабінеті, потім вийшла до голови сільської ради в кабінет, а коли повернулась, то телефону не було. Спочатку вона не звернула увагу, а потім виявила. Телефон був «Нокіа». Вона відразу запідозрила дівчину, яка заходила. Це вона, тільки тоді вона була в шапці. Телефон не повернули, але претензій до обвинуваченої не має. ОСОБА_1 попросила у потерпілої вибачення.

Представник потерпілого ПрАТ «Лисянське РТП ОСОБА_39, в судовому засіданні підтримав цивільний позов щодо стягнення коштів за викрадене дизельне пальне, та підтвердив факт повернення алкотестера та насоса.

Не зважаючи на не визнання вини ОСОБА_1, її вина в інкримінованих злочинах по епізодах викрадення майна у ОСОБА_15, ОСОБА_18 доведена сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

По епізоду № 11, щодо викрадення майна у громадянина ОСОБА_15 вина ОСОБА_1 стверджується такими доказами:

Показаннями потерпілого ОСОБА_15 який суду пояснив, що ОСОБА_1 не знає. Він був в Києві і йому подзвонили і сказали, що двері в будинок, який він хотів купити відкриті і в будинку того що було не має. Він домовився з її матір'ю (тобто обвинуваченою) ОСОБА_21 про купівлю будинку, дав завдаток, поставив замок. В хату завіз плазменний невеликий телевізор, музичний центр, хлібопічку, бензопилу нова, палатки, вудочки, плиткорізи. Він за хату заплатив 4 тисячі, але не оформили її, ще збирався виплачувати частинами. Гроші йому повернула ОСОБА_21 за хату. Викрадені речі йому не повернули. Ключ був тільки в нього, у матері ОСОБА_1 ключів не було. Вони залізли через вікно, відкрили двері і винесли. Не підозрював нікого. Коли почались розмови про крадіжку, то ОСОБА_22 говорив ОСОБА_23, що бачив ОСОБА_1, що вона йшла по вулиці і нібито завертала в це подвір'я. Це старенька хата, можна залізти через вікно. ОСОБА_23 залазив забирав решту речей. Позов заявляв, підтримує.

Показаннями свідка ОСОБА_24, який суду пояснив, що з ОСОБА_1 знайомий. В Бужанку возив в 2015 році, було тепло, більше всього, що літом. Був виклик від ДК в Бужанку до кар'єру , була ОСОБА_1 із ОСОБА_10. Як заїхав з поля з правої сторони хата посередині. Такого як забору там не було. Приїхав туди, сказали почекати, він сказав що поїде в магазин «Добриню». Хвилин 5 його не було потім приїхав ще чекав. Вони винесли радюгу і мішка. Що там було не бачив. Вони попросили відкрити багажник і зложили речі., в салон взяли колонку. Поїхали в Лисянку на Звенигородську вище газової заправки, там раніше був відгодівельний пункт вони йому сказали туди їхати, хто саме не пам'ятає. Приїхали туди, вони забрали товар, там стояла машина ОСОБА_25, чорний мерседес. Назад вони повернулись без цих речей. Розраховувався хто не пам'ятає. По дорозі назад в Лисянку вони говорили, що хтось прийде, а вона говорила, що це її речі. Не припускав, що це викрадені речі. Була на вулиці якась жінка. Заказ отримав після обіду годин десь між 12-16 год. ОСОБА_25 особисто не бачив, бачив машину.

Показаннями свідка ОСОБА_10, який суду пояснив, що був з ОСОБА_1 того дня, правду каже свідок ОСОБА_24. Будинок знаходиться в Бужанці, їздили забирати її речі. Будинок старий. Які речі не може сказати точно, телевізора не бачив. Бачив колонку, магнітофон. Було звернуте зав'язане рядно і мішок був зав'язаний. Як ОСОБА_24 їх підвіз на Звенигородську вище заправки, він начебто пішов додому, а ОСОБА_1 лишилась чекати машину другу, бо таксі дорого. ОСОБА_25 не бачив. В хаті були разом, виносили разом речі. Хату відкривала ОСОБА_1. Він не знав, що вони речі везли до ОСОБА_25.

Показаннями свідка ОСОБА_26, яка суду пояснила, що не знає ОСОБА_15. Живе в АДРЕСА_5 . Обвинувачену не бачила ніколи. З Києва люди купили хату по сусідству років два тому, прізвища їх не знає, живуть там постійно. Мати обвинуваченої ОСОБА_21 купила хату по сусідству через хату від неї. Під АДРЕСА_6 ОСОБА_21 будинок старенький, немає ні газу ні води, жити можна було, обкладений цеглою. Під АДРЕСА_7 люди з Києва живуть постійно. До АДРЕСА_7 ОСОБА_21 відношення не мала. Не бачила, щоб до будинку під'їжджав автомобіль. В міліції її не допитував слідчий, вона їх не знає і з ними не спілкувалась.

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 02.12.2015 року згідно якого, потерпілий ОСОБА_15 повідомив про викрадення в нього майна з будинку в АДРЕСА_5.

Протоколом огляду місця події від 07.12.2015 року, згідно якого зафіксовано місце вчинення крадіжки.

Довідкою ФОП ОСОБА_27, згідно якої вартість бувшого у користуванні телевізора «LG» діагоналлю 25 дюймів станом на 25.11.2015 року становить 5000 грн., музичний центр «LG» - 3000 грн., хлібопічка «Моулінекс» - 2350 грн., бензопила «Бригадир» - 1860 грн., палатка двохмісна - 950 грн., вудка телескопічна 5 м. - 120 грн.

Суд не приймає до уваги показання обвинуваченої щодо належності викраденого у ОСОБА_15 майна та будинку з якого викрадено це майно обвинуваченій чи її матері, оскільки ці обставини не підтверджені жодними належними доказами, а показання обвинуваченої є захисними і більше того, спростовуються наданими стороною обвинувачення в судовому засіданні доказами.

Таким чином, оцінюючи вище досліджені в судовому засіданні кожен доказ окремо з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України доведеною.

Дії обвинуваченої ОСОБА_1 кваліфіковані вірно за ч. 2 ст. 185 КК України, як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

По епізоду № 13, щодо викрадення майна у громадянки ОСОБА_18 вина ОСОБА_1 стверджується такими доказами:

Показаннями потерпілої ОСОБА_16, яка суду пояснила, що це було в приміщенні Погибляцького НВК. Це було в грудні 2015 року, 8 грудня. Це була перерва, вона була в себе в кабінеті на 2 поверсі і їй потрібно було зробити повідомлення для вчителів початкових класів на 1 поверсі. Коли вибігала із свого кабінету, то боковим зором помітила, що від спортзалу хтось йшов в темному одязі брюки, куртка і капюшон на голові. Це була обвинувачена, вона її відразу впізнала, коли показали фотографії. Коли вона повернулась в кабінет, то телефону вже не було. Телефон був новий недавно куплений. Вони відразу зібрали лінійку. Діти говорили, що бачили незнайому тітку. У ОСОБА_28 учениці не стало чобітків. Вони викликали працівників поліції. Заявила позов. Телефон був на 2 картки.

Показаннями свідка ОСОБА_29, яка суду пояснила, що ОСОБА_1 не знає. Працює техпрацівником в школі. Це було в минулому році. Викрали у ОСОБА_16 телефон, в дитини ОСОБА_28 чобітки, у ОСОБА_30 викрали три карточки банківські. В той день як були крадіжки бачила як дана особа заходила в школу. Раніше не бачила. Вона заходила близько 12-30 години. Свідок бачила як вона заходила в школу по сходах, а потім бачила вже в школі. Вона говорила по телефону, і в прозорому пакеті були в неї черевики. Потім стало відомо, що викрали в дитини взуття. Коли вона піднімалась до школи в руках нічого не було. Пройшло хвилин 10. Вона була на першому поверсі з пакетом, роздягальня також знаходиться на першому поверсі. Роздягальня з лівої сторони, а вона була з правої сторони по коридору.

Показаннями свідка ОСОБА_31, яка суду пояснила, що працює вчителем Погибляцького НВК за сумісництвом один день працює в П-Попівському НВК. Поверталась рейсовим автобусом з П-Попівки. Це був точно вівторок, дати не пам'ятає. З автобуса помітила дівчину, яка йшла від школи і була схожа на одну жительку с. Погибляк. Вона в неї запитала куди їде автобус та сказала, що їде в Лисянку і сказала щоб вона його зупинила. Вона відповіла, що в неї немає коштів і пішла в сторону Лисянки. В неї в руках був пакет, колір не пам'ятає, в ньому нічого не бачила. Про крадіжку дитячих черевичків стало відомо від сина, коли прийшла додому. Вона була в чорній куртці і в чорній шапці. Схожа ця особа. Раніше в селі не бачила її. Коли розповіли про крадіжку, то згадала, що бачила незнайому дівчину в селі .

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 08 грудня 2015 року, згідно якого ОСОБА_18 повідомила про викрадення цього дня в її доньки в школі в с. Погибляк черевиків.

Письмовою заявою ОСОБА_1 яка добровільно видала слідчому 10 грудня 2015 року, зимові жіночі черевики чорно кольору. В судовому засіданні підтвердила факт написання цієї заяви.

Протоколом огляду предметів з фото таблицею та схоронною розпискою потерпілої, згідно якої черевики передані потерпілій ОСОБА_18

Довідкою ФОП ОСОБА_17, згідно якої вартість жіночих черевиків станом на 08 грудня 2015 року становить 550 грн.

Протоколом пред'явлення особи для впізнання, згідно якого свідок ОСОБА_31 впізнала дівчину на фото №3, яка була 08 грудня 2015 року в с. Погибляк.

Протоколом пред'явлення особи для впізнання, згідно якого свідок ОСОБА_29 впізнала дівчину на фото №2, яка була 08 грудня 2015 року, яка заходила та виходила з приміщення НВК в с. Погибляк.

Таким чином, оцінюючи вище досліджені в судовому засіданні кожен доказ окремо з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України доведеною.

Дії обвинуваченої ОСОБА_1 кваліфіковані вірно за ч. 2 ст. 185 КК України, як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Суд не погоджується з стороною обвинувачення щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 щодо епізодів викрадення картки дизельного пального на 500 л. у ПрАТ «Лисянське РТП», за кожен раз отримання дизельного пального частинами на АЗС по одній і тій же картці викраденою обвинуваченою, оскільки сам факт викрадення картки на 500 л. пального, вже є закінченим злочином, так-як обвинувачена мала можливість розпорядитися нею на власний розсуд з моменту її фактичного заволодіння.

Суд кваліфікує дані злочини як один злочин, що в результаті не впливає на вартість заподіяної шкоди, а інші епізоди виключає з обвинувачення.

Таке твердження узгоджується з п. 20 ППВСУ від 06.11.2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» згідно якого, неодноразове незаконне вилучення чужого майна чи заволодіння ним, що складається із тотожних діянь, які мають загальну мету та із самого початку охоплюються єдиним злочинним наміром на заволодіння конкретним майном, слід розглядати як один продовжуваний злочин.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, її особу, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Злочини вчинено обвинуваченою повторно які відносяться до категорії середньої тяжкості та тяжких, за місцем реєстрації характеризується посередньо.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Обставини, що пом'якшують покарання є часткове визнання вини та каяття у вчиненому. Підстав для застосування статей 69 та 75 КК України суд теж не вбачає.

На час вчинення злочинів обвинувачена була раніше не судима та перебуває на обліку в лікаря нарколога з приводу синдрому залежності від опіоїдів з 2014 року. На обліку в лікаря психіатра не перебуває.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливе при призначенні покарань в межах санкцій ч. 2 ст. 185 ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі.

Останнім вироком Миронівського районного суду Київської області від 18 липня 2016 року, який набрав законної сили 27 жовтня 2016 року, ОСОБА_1 засуджена за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки, а тому на підставі ч. 4 ст. 70 КК України до нового покарання необхідно частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком.

Заявлений ПрАТ «Лисянське РТП» цивільний позов про стягнення вартості викраденого дизельного пального підлягає до повного задоволення в сумі 8 250 грн., оскільки це шкода яка заподіяна злочином, що визнала і сама обвинувачена.

Цивільний позов ОСОБА_15 про стягнення шкоди в сумі 11 170 грн., теж підлягає до повного задоволення на підставі статей 1166, 1177 ЦК України. Розмір заподіяної шкоди та що саме ця шкода заподіяна обвинуваченою підтверджується матеріалами справи.

Позовна заява потерпілої ОСОБА_16 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 1500 грн. підлягає в цій частині до повного задоволення, оскільки це шкода заподіяна злочином і саме обвинуваченою.

В частині стягнення 6 000 грн. моральної шкоди позовна заява потерпілої ОСОБА_16 підлягає залишенню без розгляду, оскільки ця вимога не оплачена судовим збором, згідно вимог ЗУ «Про судовий збір». Це не позбавляє потерпілу права на звернення до суду про стягнення моральної шкоди заподіяної злочином в порядку цивільного судочинства.

Процесуальні витрати по справі відсутні. Долю речових доказів необхідно вирішити згідно ст. 100 КПК України.

Крім цього, згідно обвинувального акту, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Так, 04 грудня 2015 року, близько 14:00 години, шляхом вільного доступу, ОСОБА_1 зайшла в приміщення Дашуківської ЗОШ І-ІІІ ступенів, що знаходиться в с. Дашуківка Лисянського району Черкаської області по вул. Ювілейній, 31, де через відчинені двері зайшла до учительського кабінету, де з вішалки, повторно, таємно, умисно, з корисливих мотивів здійснила крадіжку жіночого нейлонового пальта, вартістю 750,00 грн., згідно висновку товарознавчої експертизи № 14/01-1 від 14.01.2016 року, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_33, чим завдала потерпілій матеріальних збитків на вказану суму.

Потерпіла ОСОБА_33 суду пояснила, що до цього часу не знайома була з ОСОБА_1. Десь в листопаді минулого року була на роботі. В кінці робочого дня зайшла за верхнім одягом в кімнату на 2 поверсі, а пальта не було. Це був пуховик сірого кольору. Вона виявила, що в неї зникло пальто, а в інших людей також пропали речі, гроші. Незнайомих людей в приміщенні вона не бачила і ніхто не говорив, що бачив когось. Їй нічого не повернули. На досудовому слідстві їй говорили, що викрала обвинувачена. Нехай відшкодовує вартість. Їй слідчий сказав, що викрала ОСОБА_1. Ще у ОСОБА_40 з гаманця викрали в той день гроші і флешку. В ту кімнату, де був одяг потрібно заходити через учительську. Буває, що учительська відкрита і там нікого немає.

Свідок ОСОБА_34 суду пояснила, що працює директором Дашуківського НВК. Це було в минулому році, мабуть в листопаді. Вона була на семінарі і їй повідомила ОСОБА_33 , що не знайшла своєї куртки. Вона сказала їй подзвонити в поліцію і повідомити про це. Через 2-3 дні після цього вона була на роботі в школі, прийшла ОСОБА_35 і сказала, що в садку між школою і комбінатом лежить куртка подібна до куртки ОСОБА_33. Всі знали, що була викрадена куртка, тому їй повідомили. Вона подзвонила слідчому, прізвище не пам'ятає. Вона подзвонили до ОСОБА_35, щоб вона вказала місце де бачила куртку. Вона прийшла і поїхала з ними. Обвинувачену не знає і не бачила раніше.

Свідок ОСОБА_36 суду пояснила, що обвинувачену не знає. Працює у ПАТ «Дашуківські бентоніти». Коли йшла з роботи , пам'ятає, що це була п'ятниця, десь листопад 2015 року, і почула що викрали куртку. А в понеділок йшла з роботи і побачила, що в садку лежала курточка сіра, підкладка кольорова. Коли побачила куртку, то знала, що була крадіжка куртки у ОСОБА_37. Вона припустила, що це може бути вона. Вона акуратно була зложена. Приїхали працівники поліції, її забрали і вона показала де та курточка лежала. Вони її сфотографували і забрали в машину. Були тільки вона і працівники поліції, їх було двоє. Потім поїхали в сільську раду, в садку сільський голова не був.

Згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 2 січня 2016 року, ОСОБА_33 повідомила, що в період часу з 08 години ранку до 14 години 30 хвилин в приміщенні Дашуківської ЗОШ 1-ІІ ступенів невідома особа скоїла крадіжку одягу. При цьому не вказано точної можливої календарної дати крадіжки.

Згідно заяви ОСОБА_36, яка невідомо коли написана, остання просить начальника Лисянського відділення поліції прийняти від неї пальто сірого кольору, яке вона знайшла у садку в с. Дашуківка коли йшла з роботи з ПАТ «Дашуківські бентоніти»

13 січня 2016 року дане пальто оглянуто слідчим, сфотографовано та проведено його оцінку, яка склала 750 грн.

Інших, будь-яких належних та допустимих доказів причетності саме ОСОБА_1 до крадіжки даного одягу в потерпілої ОСОБА_33 суду не надано. Не встановлено органом досудового розслідування і взагалі дати вчинення можливої крадіжки одягу у потерпілої.

Не складено жодних процесуальних документів щодо огляду місця, де свідок знайшла пальто, дана річ не пред'являлась для впізнання потерпілій і на даний час взагалі невідомо де знаходиться, речовим доказом по справі не являється.

Статтею 62 Конституції України та пунктом 2 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі-Конвенція) закріплено принцип презумпції невинуватості, як один із основних принципів кримінального судочинства, передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року, Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п. 253).

Згідно зі ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Суд, розглядаючи дане кримінальне провадження сприяв сторонам у дослідженні та отриманні необхідних доказів, після завершення дослідження яких жодна зі сторін не заявляла клопотань про необхідність надання суду чи допомоги у сприянні в отриманні тих чи інших доказів.

Враховуючи те, що всі сумніви тлумачаться на користь особи, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено того, що обвинувачена причетна до вчинення даного епізоду злочину.

За таких обставин, обвинувачену необхідно виправдати в зв'язку з недоведеністю її вини у вчиненні крадіжки жіночого пальто у потерпілої ОСОБА_33 04 грудня 2015 року.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 368-370, 373, 374 КПК України, суд

засудив:

Визнати винною ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України і призначити їй покарання:

-за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строк на один рік;

-за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за сукупністю злочинів ОСОБА_1 призначити до відбуття 3 (Три) роки позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднати не відбуте покарання за вироком Миронівського районного суду Київської області від 18 липня 2016 року і остаточно призначити до відбуття 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту затримання, з 01 липня 2016 року.

Міра запобіжного заходу не обиралась.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Лисянське ремонтно-транспортне підприємство» шкоду заподіяну злочином в розмірі 8 250 (Вісім тисяч двісті п'ятдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_15 шкоду заподіяну злочином в сумі 11 170 (Одинадцять тисяч сто сімдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_16 шкоду заподіяну злочином в сумі 1 500 (Одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп. В решті вимог позов ОСОБА_16 залишити без розгляду.

Визнати невинуватою та виправдати ОСОБА_1 у вчиненні крадіжки 04 грудня 2015 року жіночого нейлонового пальта у потерпілої ОСОБА_33 в зв'язку з недоведеністю її вини у вчиненні даного злочину.

На підставі ст. 72 ч. 5 КК України, зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_1, час перебування в установі попереднього ув'язнення, як особі яка відбуває покарання, для участі в судовому розгляді даної справи, з 20 січня 2017 року по день постановлення вироку, тобто 07 лютого 2017 року, з розрахунку один день перебування в установі попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, що складає 38 днів.

До набрання вироком законної сили тимчасово залишити ОСОБА_1 в Черкаському СІЗО.

Речові докази у вигляді жіночих черевиків залишити потерпілій ОСОБА_18

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Черкаської області через Лисянський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок який набрав законної сили є обов'язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для всіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 376 КПК України копію негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Роз'яснити, що учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий - С. Д. Пічкур