Ухвала суду № 64548687, 06.02.2017, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

06.02.2017

Справа №642/233/17

Провадження №1-кп/642/220/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про повернення обвинувального акту прокурору

06 лютого 2017 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Гримайло А.М.

при секретарі Сорокіній Ю.В.

за участю прокурора Костюкова М.С.,

потерпілого ОСОБА_1 .

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши в порядку підготовчого провадження обвинувальний акт, у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014220510000599 що надійшов до суду з Харківської місцевої прокуратури № 1, за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

18.01.2017 року до Ленінського районного суду м. Харкова від начальника Холодногірського відділу Харківської місцевої прокуратури №1 надійшов обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України. До обвинувального акту додано реєстр матеріалів досудового розслідування, цивільні позови ОСОБА_1 та прокурора, розписка ОСОБА_3 та його захисника про отримання обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування з відмовою про отримання цивільних позовів.

В підготовчому судовому за сіданні захисником ОСОБА_2 було заявлено клопотання про повернення обвинувального акт прокурору для усунення недоліків, оскілки вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 27.10.2015г. ОСОБА_3 був засуджений за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КК України до 3 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 2 роки. Рішенням апеляційного суду Харківської області від 2.02.2016г. вирок щодо ОСОБА_3 був скасований і повернутий прокурору у зв'язку з істотним порушенням КПК України

29.02.2016г. обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 був направлений до суду без проведення досудового розслідування та усунення недоліків КПК України.

18.03.2016г. в рішенні Ленінського районного суду м. Харкова зазначено, що підставою для скасування вироку і направлення обвинувального акта прокурору, стало порушення вимог п.2 ч.3 ст. 374 КПК України, ч.1 ст. 91 КПК України. Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення в даному обвинувальному акті здійснено поверхово, не конкретно, без повного розкриття об'єктивної і суб'єктивної сторони кримінального правопорушення, які інкримінуються ОСОБА_3

24.05.2016г. апеляційним судом Харківської області розглядалася апеляційна скарга прокурора на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 18.03.2016г. У рішенні апеляційного суду Харківської області зазначено, що наведені в рішенні суду першої інстанції недоліки обвинувального акта свідчать про те, що органом досудового слідства не виконано зазначені вимоги кримінального процесуального закону, висновок суду про невідповідність обвинувального акта вимогам КПК України - законний і обґрунтований, а апеляційна скарга прокурора безпідставною і не підлягає задоволенню.

07.09.2016г. обвинувальний акт без усунення недоліків був направлений до суду.

24.10.2016г. Ленінський районний суд м. Харкова знову повернув прокурору обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 для виконання вимог КПК України і усунення недоліків.

11.01.2017г. обвинувальний акт у четвертий раз був знову направлений до суду без усунення недоліків. Досудовим розслідуванням, майже за два роки, не виконані вказівки Ленінського районного суду м. Харкова від 18.03.2016г. і 24.10.2016г., апеляційного суду Харківської області від 02.02.2016г. і 24.05.2016г., не проведено жодної слідчої дії.

Захиснику безпідставно, відмовлено у всіх клопотаннях, спрямованих на виконання ухвал районного та апеляційного судів, встановлення істини, всебічне, повне і об'єктивне розслідування за матеріалами кримінального провадження, перевірки і уточнення результатів, раніше проведених слідчих дій, з метою усунення розбіжностей в показаннях свідків.

Зазначені порушення вимог КПК України є істотним і позбавляють можливість призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Суд, вислухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт, подане захисником обвинуваченого клопотання про повернення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення обвинувального акту в зв'язку з його невідповідністю вимогам КПК України, виходячи з наступного.

Згідно до вимог ч. 2 ст. 36 КПК прокурор здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.

Частиною 4 статті 110 КПК України встановлено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Прокурор затверджує обвинувальний акт, якщо розслідування проведено повно, всебічно та об'єктивно і він складений відповідно до вимог ст. 291 КПК.

Відповідно до ст. 291 ч. 2 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

71) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

9) дату та місце його складення та затвердження.

Процесуальне значення обвинувального акта полягає саме в тому, що він встановлює межі майбутнього судового розгляду, яке здійснюється лише стосовно особи (осіб), якій висунуто обвинувачення (ч.1 ст. 337 КПК України).

Як свідчать матеріали кримінального провадження, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Відповідно до вимог КПК України в обвинувальному акті повинно бути сформульоване обвинувачення із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, що підлягає доказуванню в подальшому в силу вимог ст. 91 КПК України.

У формулюванні обвинувачення детально повинно бути розписано місце, де конкретно було вчинено правопорушення, точний час, спосіб вчинення, зокрема конкретні дії (бездіяльність) і як саме вони були вчинені обвинуваченим, ознаки суб'єктивної сторони кримінального правопорушення (форма вини, мотив, мета), початковий момент правопорушення та момент його виявлення правоохоронними органами, оскільки ці обставини кримінального провадження впливають на об'єм обвинувачення, та прямо стосуються конкретності обвинувачення.

Таким чином, в порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, в даному обвинувальному акті належним чином не викладені всі фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, що в кінцевому результаті вплинуло на правильність формулювання обвинувачення та кваліфікацію дій обвинуваченого в залежності від особливостей об'єктивної сторони інкримінованого обвинуваченому складу злочину. Неконкретність пред'явленого особі обвинувачення (об'єктивної сторони кримінального правопорушення) та не встановлення органом досудового слідства інших не менш важливих фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення унеможливлює проведення всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, а також в порушення вимог ст.. 20 КПК України позбавляють обвинуваченого права на повноцінний захист.

Неналежний виклад фактичних обставин кримінального правопорушення без зазначення всіх складових, передбачених ч.1 ст. 91 КПК України, які підлягають доказуванню, нелогічного та неконкретного обвинувачення без врахування об'єктивно встановлених обставин, порушує право обвинуваченого на захист, та є перешкодою для повного та всебічного судового розгляду кримінального провадження.

Відсутність логічного та обґрунтованого обвинувачення є порушенням права обвинуваченого на справедливий розгляд справи, оскільки відповідно до п.1 ч.3 ст. 42 КПК України він має право: знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують. При цьому, це право включає можливість знати причини, у чому особу обвинувачують.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд справи проводиться в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді. Висунуте обвинувачення має бути конкретним, що є прямим обов'язком органу досудового слідства, прокурора та невід'ємною частиною права обвинуваченого на захист.

Однак, викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає доведеними, в даному обвинувальному акті здійснено поверхнево, неконкретно, без повного розкриття об'єктивної та суб'єктивної сторони кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_3

Таким чином, в порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, в даному обвинувальному акті належним чином не викладені всі фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, що в кінцевому результаті вплинуло на правильність формулювання обвинувачення та кваліфікацію дій обвинуваченого в залежності від особливостей об'єктивної сторони інкримінованого обвинуваченому складу злочину. Неконкретність пред'явленого особі обвинувачення (об'єктивної сторони кримінального правопорушення) та не встановлення органом досудового слідства інших не менш важливих фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення унеможливлює проведення всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, а також в порушення вимог ст.. 20 КПК України позбавляють обвинуваченого права на повноцінний захист.

Зазначені недоліки є істотними, оскільки вказують на те, що органом досудового розслідування всупереч вимогам ч. 1 ст. 91 КПК України не встановлені всі обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні.

Таким чином, вказані вище обставини приводять суд до переконання про невідповідність обвинувального акту наведеним вимогам КПК України, а допущені при його складанні недоліки виключають можливість прийняття матеріалів кримінального провадження до судового розгляду, а тому на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, виходячи із передбачених ч. 6 ст. 9, п. 13 ч. 1 ст. 7 КПК України загальних засад кримінального провадження, з метою забезпечення учасникам судового процесу право на справедливий судовий розгляд справи, обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 підлягає поверненню прокурору для усунення виявлених недоліків.

Керуючись ст.ст. 291, 314, 369, 371, 372, 395 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 за звинуваченням його у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, - повернути прокурору Ленінського відділу Харківської міської прокуратури для усунення виявлених недоліків.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляції через Ленінський районний суд м. Харкова до Апеляційного суду Харківської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя А.М. Гримайло