Ухвала суду № 64545884, 07.02.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 375/140/16-ц Головуючий у І інстанції Литвин О. В.Провадження № 22-ц/780/1443/17 Доповідач у 2 інстанції Голуб С. А.Категорія 33 07.02.2017

УХВАЛА

07 лютого 2017 року суддя Апеляційного суду Київської області Голуб С.А., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_6 на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 26 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, третя особа: публічне акціонерне товариство «НАСК «Оранта», про відшкодування заподіяної дорожньо-транспортною пригодою матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 26 грудня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду представник відповідача ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам ст. 295 ЦПК України, зокрема: апеляційна скарга не оплачена судовим збором та подана з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч.1 ч.2 ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, і надає стороні строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання стороною по справі ухвали.

Відповідно до ч. 3 ст. 297 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених ст. 294 ЦПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

При подачі апеляційної скарги, представник відповідача ОСОБА_6 порушувала питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, посилаючись на те, що вона, як представник ОСОБА_2, не була присутньою під час його проголошення, а копію оскаржуваного рішення суду отримала лише 05 січня 2017 року.

Разом з тим, такі причини пропуску строку на апеляційне оскарження були визнані судом неповажними, оскільки згідно журналу судового засідання від 26 грудня 2016 року відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_6 були присутніми під час проголошення рішення суду (а.с. 176), а тому перебіг строку на апеляційне оскарження для них розпочався саме з моменту проголошення оскаржуваного рішення суду та закінчився 05 січня 2017 року.

Таким чином, ухвалою судді Апеляційного суду Київської області від 24 січня 2017 року апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_6 було залишено без руху та надано п'ятиденний строк для сплати судового збору в розмірі 606 грн. 32 коп. та тридцятиденний строк для подачі повторно клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

На виконання вимог ухвали Апеляційного суду Київської області від 24 січня 2017 року, на адресу апеляційного суду 03 лютого 2016 року надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 606 грн. 32 коп.

В клопотанні про поновлення строку представник відповідача ОСОБА_6 посилається на те, що вона в період з 03 січня 2017 року по 13 січня 2017 року перебувала на амбулаторному лікуванні, у зв'язку з чим вона не могла подати до суду апеляційну скаргу в межах строку на апеляційне оскарження. На підтвердження вказаних обставин надає суду довідку з медичного закладу.

Однак вказані причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду не можуть бути визнані поважними враховуючи наступне.

Так, відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 38 ЦПК України, будь-яка сторона може брати участь у цивільній справі особисто або через представника. При цьому особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

У відповідності до ст.. 44 ЦПК України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.

З наведених норм права вбачається, що представники, повноваження яких посвідчені довіреністю, діють лише від імені особи права та інтереси якої вони представляють та не можуть бути самостійними суб'єктом у спірних правовідносинах та діяти від свого імені.

Наявність у відповідача ОСОБА_2 представника не позбавляє його можливості особисто звернутися до суду за захистом свої прав та інтересів, в тому числі й права звернення до суду з апеляційної скарги.

З врахуванням висновків Європейського суду з прав людини вважаю, що право відповідача чи його представника на апеляційне оскарження рішення суду кореспондується із правом позивача отримати належне йому на підставі рішення суду у визначені цивільним процесуальним законом строки. В цьому полягає принцип юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що процесуальні норми будуть застосовані.

Відповідач ОСОБА_2 скористався своїм правом на участь у судовому засіданні в суді першої інстанції, скористався своїм правом мати представника, які мають ті ж самі права, що і відповідач. Сторонам у справі при проголошенні рішення суду було роз'яснено їхні права на оскарження рішення суду, строки і порядок цього оскарження. Між тим, діючи несумлінно, відповідач будучи ознайомленим у судовому засіданні із тим, що позовні вимоги задоволено та стягнуто з відповідача матеріальну шкоду і вважаючи що таке рішення незаконне, не отримав копію повного рішення суду в суді самостійно і не подавав заяву про направлення письмової копії рішення суду на його адресу, та не подав апеляційну скаргу.

Також він не проконтролював свого представника, який мав відповідні повноваження на вчинення цих процесуальних дій замість нього.

Отже представник відповідача не виконав вказівки апеляційного суду і не підтвердив належним чином поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Окрім того, якщо існує неможливість звернутися до суду першої інстанції із заявою про видачу належним чином завіреної копії оскаржуваного рішення суду у зв'язку із зайнятістю, хворобою чи іншими обставинами, то існує Єдиний державний реєстр судових рішень, через пошукову систему якого можна ознайомитися з електронною версією такого рішення.

Враховуючи викладене, представник відповідача ОСОБА_6 без поважних причин пропустила строк на апеляційне оскарження рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 26 грудня 2016 року, а тому у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою на це судове рішення має бути відмовлено.

Керуючись ст. 297 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИЛА:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_6 на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 26 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, третя особа: публічне акціонерне товариство «НАСК «Оранта», про відшкодування заподіяної дорожньо-транспортною пригодою матеріальної шкоди.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Суддя Апеляційного суду

Київської області С.А. Голуб