Рішення № 64545409, 26.01.2017, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/10433/16-ц

Провадження № 2/369/627/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

26.01.2017 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Завойській В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном шляхом надання постійного безперешкодного доступу, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Кей-Колект» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном шляхом надання постійного безперешкодного доступу, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, посилаючись на те, що 01 серпня 2007 року ОСОБА_1 уклала з Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» Кредитний договір № 11191983000. В забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором між банком і позичальником був укладений Договір іпотеки № 60259 від 01 серпня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Федотовою О.В., відповідно до умов якого в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме житловий будинок та земельну ділянку, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1

12 грудня 2011 року банк відступив ТОВ «Кей-Колект» відповідно до Договору факторингу та Договору про відступлення прав за договором іпотеки свої права вимоги до позичальника та іпотекодавця за зобов»язаннями по кредитним договорам та Іпотечному договору.

У зв»язку з грубим порушенням позичальником умов кредитного договору, зокрема, неповернення кредиту, несплати процентів та комісії за користування кредитом, ТОВ «Кей-Колект» в позасудовому порядку врегулював питання звернення стягнення на предмет іпотеки, що передбачено умовами іпотечного договору та Законом України «Про іпотеку». Зокрема, 21 липня 2016 року ТОВ «Кей-Колект» набуло у порядку, передбаченому ст. 37 Закону України «Про іпотеку», право власності на жилий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

17 жовтня 2016 року ТОВ «Кей-Колект», як законним власником , була здійснена спроба потрапити у власний будинок, однак було виявлено, що у ньому незаконно проживає ОСОБА_1. Відповідно до акту обстеження майна від 17 жовтня 2016 року житловий будинок знаходиться у житловому стані, немає жодних видимих пошкоджень, а відповідно до акту обстеження майна від 26 жовтня 2016 року стан цього житлового будинку встановити не можна, не надано доступ до лічильників газу, води, електричної енергії, внаслідок чого неможливо встановити їх справність та використання відповідно до норм.

Відповідно до вищевикладеного, з моменту набуття права власності на жилий будинок позивач позбавлений можливості реалізувати своє право власності на майно, адже відповідач чинить перешкоди (відмовляється впустити позивача у свою власність, відмовляється виселитися), незважаючи на додержання позивачем всіх законних процедур, та на непорушність права власності позивача і презумпцію її неправомірності.

Враховуючи викладене, представник позивача ТОВ «Кей-Колект» просив усунути перешкоди у здійсненні права користування майном, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, шляхом надання постійного безперешкодного доступу ТОВ «Кей-Колект» до цього майна, визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право користування квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1

У судовому засіданні представник позивача ТОВ «Кей-Колект» позов підтримав і просив його задовольнити.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 і представник відповідача не з»явились, про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлялась належним чином, представник відповідача подав суду клопотання про неможливість з»явитись до суду відповідача і представника відповідача, однак доказів відсутності їх в судовому з поважних причин представник відповідача суду не надав.

Оскільки представник позивача в судовому засіданні не заперечував проти заочного розгляду справи, а відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлялась про дату, час і місце розгляду справи, тому суд вважав за можливе провести заочний розгляд справи.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з"ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що за Договором іпотеки № 60259 від 01 серпня 2007 року іпотекодавець ОСОБА_1 передала в іпотеку іпотекодержателю Акціонерному комерційному інноваційному банку «УкрСиббанк» нерухоме майно-житловий будинок загальною площею 246,9 кв.м., житловою площею 83,2 кв.м., та земельну ділянку площею 0,1049 га (рілля), кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1

Іпотекою забезпечується в повному обсязі виконання усіх грошових зобов»язань позичальника за Договором про надання споживчого кредиту № 11191983001 від 01 серпня 2007 року та за Договором про надання споживчого кредиту № 11192181000 від 01 серпня 2007 року.

12 грудня 2011 року ПАТ «УкрСиббанк» відступив ТОВ «Кей-Колект» відповідно до Договору факторингу № 1 та Договору про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки свої права вимоги до позичальника та іпотекодавця за зобов»язаннями по кредитним договорам та Іпотечному договору, в тому числі і за договором іпотеки від 01 серпня 2007 року, де іпотекодавцем виступала ОСОБА_1, що також підтверджується випискою з Додатку № 1 до Договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 12 грудня 2011 року.

21 липня 2016 року ТОВ «Кей-Колект» набув право власності на жилий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 246,9 кв.м., житловою площею 83,2 кв.м., що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В позовній заяві позивач вказував, що 17 жовтня 2016 року ТОВ «Кей-Колект», як законним власником, була здійснена спроба потрапити у будинок, однак було виявлено, що у ньому незаконно проживає ОСОБА_1.

В обгрунтування заявлених позовних вимог до поданої позовної заяви позивачем надано копії Актів перевірки/огляду майна від 17 жовтня 2016 року і від 26 жовтня 2016 року, складеними представниками ТОВ «Кей-Колект», які в ході перевірки встановили наявність майна. З наданих суду копій Актів перевірки/огляду майна від 17 жовтня 2016 року і від 26 жовтня 2016 року вбачається, що представники ТОВ «Кей-Колект» повинні були провести огляд майна, стан майна, вказати поведінку, стать та кількість осіб, що перебувають в приміщенні, і скласти вказані акти відповідно до вказаних в актах переліку дій.

В акті від 17 жовтня 2016 року вказано, що у будинку було виявлено присутність особи, яка представилась як ОСОБА_1. В акті від 26 жовтня 2016 року представниками позивача ТОВ «Кей-Колект» було зазначено, що доступ до будинку не було надано і встановити справжність лічильників газу, води, електричної енергії та їх використання відповідно до норм, не є можливим.

Надані суду позивачем Акти перевірки/огляду майна від 17 жовтня 2016 року і від 26 жовтня 2016 року суд не вважає належними і допустимими доказами, які б свідчили про проживання відповідачки ОСОБА_1 у вказаному жилому будинку, та що вона чинить перешкоди у здійсненні позивачу права користування майном, розташованого за адресою: АДРЕСА_1

Також слід вказати і на те, що вищезазначені акти були складені лише представниками ТОВ «Кей-Колект», і вказані акти не містять достовірно підтверджених відомостей, що відповідачка проживає у зазначеному жилому будинку та чинить перешкоди у здійсненні позивачем права користування майном за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до вимог ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно вимог ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до вимог ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно вимог ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За правилами ч. ч. 2, 3 ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Позивачем ТОВ «Кей-Колект» в позовній заяві і представником позивача в судовому засіданні не доведено та не надано суду належних і допустимих доказів в обгрунтування заявлених позовних вимог про усунення відповідачем перешкод у здійсненні права користування майном шляхом надання постійного безперешкодного доступу та визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1

В зв»язку з цим судом не встановлено порушення прав позивача ТОВ «Кей-Колект» у зв"язку із зверненням до суду з даним позовом.

За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись вимогами ст. ст. 15, 16, 316, 317, 321, 387, 391 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 60, 209, 213-215, 218, 224, 226 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном шляхом надання постійного безперешкодного доступу, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду або шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення в разі відсутності в судовому засіданні осіб, які брали участь у справі, під час проголошення судового рішення.

Суддя Ковальчук Л.М.