Ухвала суду № 64545258, 07.02.2017, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/266/17

Провадження № 2/361/1020/17

07.02.2017

У Х В А Л А

07 лютого 2017 року

Броварський міськрайонний суд Київської області, суддя Селезньова Т.В., розглянувши заяву Приватної виробничо торгівельної фірми «Біо-М» про забезпечення позову Приватної виробничо торгівельної фірми «Біо-М» до ОСОБА_1 про визнання майна заставним, звернення стягнення на майно, -

встановив:

Позивачем пред'явлено позов до ОСОБА_1 в якому він просив:

- визнати житловий будинок загальною площею 373 кв.м, та житловою 128 кв.м, з відповідними господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с.Пухівка, вул. Леніна, 2-Г, який належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору дарування серія та номер: 246, виданий 05.03.2014 р., посвідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_3, та зареєстрованого 05.03.2014 р. за індексним номером 11429482 предметом договору іпотеки від 22.05.2008 р. реєстровий номер 2877, який укладено між АКБ «Базіс» та ОСОБА_1;

- звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПВТФ «Біо-М» за кредитним договором № 46Ф від 21.05.2008 р. на предмети іпотеки земельну ділянку площею 0,1100 га, кадастровий номер 3221286801:01:006:0019, що розташована за адресою: Київська область, Броварський район, с.Пухівка, вул. Леніна, що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі продажу, посвідченого 24.11.2007 р. приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу ОСОБА_4, реєстровий номер 6456; житловий будинок загальною площею 373 кв.м, та житловою 128 кв.м, з відповідними господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с.Пухівка, вул. Леніна, 2-Г, який належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору дарування серія та номер: 246, виданий 05.03.2014 р., посвідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_3, та зареєстрованого 05.03.2014 р. за індексним номером 1142948 шляхом продажу житлового будинку із господарськими будівлями і спорудами та земельної ділянки від імені ПВТФ «Біо-М» будь-якій особі покупцеві на підставі договору купівлі продажу в порядку ст.38 ЗУ «Про іпотеку» за ціною реалізації 1639237 грн., з яких 1332265 грн. ціна житлового будинку з господарськими будівлями, 306972 грн. вартість земельної ділянки;

- на період до реалізації предметів іпотеки передати в управління ПВТФ «Біо-М» зазначений вище житловий будинок із господарськими будівлями і спорудами та земельну ділянку;

- надати ПВТФ «Біо-М» право від імені власників предметів іпотеки подавати та отримувати довідки та документи, які необхідні для предметів іпотеки до продажу, сплачувати всі необхідні платежі, а також виконувати всі інші дії, які повязані з продажем предметів іпотеки, одержати від бюро технічної інвентаризації дублікати технічної документації на предмет іпотеки.

Ухвалою суду від 07.02.2017 р. відкрито провадження у справі.

Разом з позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом:

-накладення арешту на вказаний житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами за адресою: Київська область, Броварський район, с.Пухівка, вул. Леніна, 2-Г, який належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору дарування;

-заборони Пухівській сільській раді Броварського району Київської області здійснювати реєстрації будь-яких осіб за адресою: Київська область, Броварський район, с.Пухівка, вул. Леніна, 2-Г;

-заборони власнику, а також іншим особам, зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки за адресою: Київська область, Броварський район, с.Пухівка, вул. Леніна, 2-Г.

В обґрунтування вжиття заходів забезпечення позову, позивач посилався на те, що відповідач в порушення умов іпотечного договору, без згоди іпотекодержателя, побудував на земельній ділянці, яка є предметом іпотеки, житловий будинок і вже здійснив його відчуження третій особі, і що не вжиття заходу забезпечення позову може зробити неможливим або суттєво утруднити виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки існує реальна загроза відчуження спірного житлового будинку третьою особою іншим особам або реєстрація у будинку неповнолітніх або малолітніх осіб.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.1 та ч.3 ст. 151 ЦПК Українисуд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбаченіЦПК України заходи забезпечення позову, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Види заходів забезпечення передбачені в ч.1 та ч.2 ст.151 ЦПК України.

Відповідно дороз'яснень Пленум Верховного Суду України п.4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", заходи забезпечення позову застосовуються, якщо існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; вжиття заходів забезпечення повинно бути доцільним. Відповідно до п. 4постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову»при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Виходячи виключно з заявлених у позовній заяві позовних вимог, враховуючи обґрунтування, наведені позивачем у заяві про забезпечення позову, враховуючи наведені вище норми процесуального закону, що регулюють дані питання, у сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість даної заяви і про відсутність підстав для вжиття вказаних позивачем заходів забезпечення позову по відношенню до майна, яке не належить на праві власності відповідачу, що призвело б до необґрунтованого обмеження прав власності особи, що не є стороною за даними позовними вимогами.

Керуючись ст.ст.151, 152 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити Приватній виробничо торгівельній фірмі «Біо-М» у задоволенні заяви про забезпечення позову у даній справі.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Т.В. Селезньова