Рішення № 6454384, 12.10.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.10.09р. Справа № 39/31-09 За позовом Відкритого акціонерного товариства "БАГЛІЙКОКС", м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область до Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбіна", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область про стягнення заборгованості за договором поставки у сумі 9 286 119,79грн.

За зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Відкритого акціонерного товариства "БАГЛІЙКОКС", м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про визнання недійсним договору поставки

Суддя Ліпинський О.В.

Представники:

від позивача: Спірідонова Ю.С., дов. від 16.07.2009р № 1872/20-15

від відповідача: Данканич Є.І., дов. від 23.03.2009р № 52-16/35

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариств "БАГЛІЙКОКС", м. Дніпродзержинськ (надалі Позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 21.04.2009 просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг (надалі Відповідач) заборгованість в сумі 9 894 127,15 грн., в тому числі 8 587 400, 93 грн. - сума основного боргу, 1 122 037,36 грн. –інфляційні нарахування, 184 688,86 грн. - 3% річних. Позов обґрунтовано неналежним виконанням Відповідачем умов договору №12-50/07/2672д від 29.12.2007 щодо здійснення оплати поставленого товару –коксового дріб’язку марки МК2.

Заперечуючи вимоги за первісним позовом, Відповідач посилається на відсутність із його боку прострочення виконання зобов’язання за договором поставки, оскільки Позивачем не доведено факт настання строку оплати поставленого товару, зокрема, ненадання доказів виставлення рахунків, на підставі яких згідно п. 4.1. договору має здійснюватися оплата продукції. Окрім того, заперечуючи позовні вимоги, Відповідач стверджує про необхідність застосування знижки щодо вартості продукції, поставленої згідно транспортних накладних № 45391807 (рахунок № 1854/р від 05.06.2008) та № 47848774 (рахунків № 617/р від 10.03.2008), посилаючись на перевищення допустимої зольності продукції (20%), поставленої за вказаними накладними.

Відповідач у справі подав зустрічну позовну заяву про визнання недійсним укладеного між сторонами договору № 12-50/07/2672д від 29.12.2007 щодо поставки коксового дріб’язку, в частині узгодження ціни та обсягів постачання, що вказані в Специфікації № 1 від 29.12.2007, Специфікації № 2, Специфікації № 3 від 29.02.2008, Специфікації № 5. В обґрунтування позовних вимог за зустрічним позовом ВАТ „ПівдГЗК” посилається на ст.ст. 652, 203, 215 ЦК України.

До зустрічної позовної заяви додано клопотання про забезпечення позову шляхом заборони ВАТ „Баглійкокс” розповсюджувати конфіденційну інформацію щодо взаєморозрахунків між ВАТ „ПівдГЗК” та ВАТ „Баглійкокс” по договору № 12-50/07/2672д від 29.12.2007.

В судовому засіданні оголошувалися перерви із 12.05.2009 по 13.05.2009, із 26.05.2009 по 27.05.2009, із 15.00 год. до 16.00 год. 27.05.2009, із 01.10.2009 до 06.10.2009, із 06.10.2009 по 08.10.2009, із 08.10.2009 по 12.10.2009, та із 12.30 год. до 14.30 год. 12.10.2009 року, згідно ст. 77 ГПК України, про що представники сторін повідомлялися під розписку.

За згодою представників сторін, в судовому засіданні 12.10.2009 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.12.2007 року між Позивачем та Відповідачем був укладений Договір №12-50/07/2672д (надалі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1.) Позивач (Продавець) продає, а Відповідач (Покупець) купує коксовий дріб’язок (МК2) ТУУ 322-00190443-011-96 (надалі - Товар), який перелічений в Специфікаціях Додатках до договору, що є невід’ємною частиною договору.

Згідно п. 2.5. Договору поставка товару здійснюється залізничним транспортом в піввагонах із люками, що відкриваються.

Як убачається з матеріалів справи, Позивач протягом березня-липня 2008 року здійснив поставку товару –коксового дріб’язку марки МК 2 в кількості 12 846,05 т (вага нетто), 11 107,623 т (вага без вологи) на загальну суму - 8 601 894,81 грн., що підтверджується залізничними квитанціями про приймання вантажу та Актами приймання-передачі, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що оплата за поставлений товар здійснюється протягом 60 календарних днів із моменту поставки на підставі виставленого рахунку, якщо інше не передбачено Специфікаціями Додатків до договору. Відповідач або його представник зобов'язаний отримати платіжний документ (рахунок) у Позивача разом із комплектом документів, перерахованих у п. 2.2 Договору, на протязі 5 календарних днів з моменту відвантаження товару.

Датою поставки товару згідно до п. 2.4. Договору є дата календарного штемпеля станції призначення, вказана на з/д накладній.

Для сплати вартості поставленого товару, Відповідачу було надано рахунки на загальну суму 8 601 894,81 грн., що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, копії яких знаходяться в матеріалах справи (том 1, а.с. 29-34).

Відповідач сплатив Позивачу за поставлений товар суму 14493,88 грн., в зв'язку з чим, його заборгованість становить 8 587 400, 93 грн., що підтверджується розрахунком (т. 1, а.с. 6-8).

09.12.2008р. на адресу Відповідача була направлена претензія з вимогою про погашення боргу.

У Відповіді на претензію № 52-16/2 від 08.01.2009р. Відповідач повідомляє про відмову в погашенні боргу, пославшись на відсутність грошових коштів для погашення заборгованості, та зазначив, що буде вживати всіх необхідних заходів для вирішення ситуації, що склалась. (том 1, а.с. 28)

На час розгляду справи, доказів оплати заборгованості суду не надано.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. Позивач вимагає стягнення суми боргу з врахуванням індексу інфляції в сумі 1 122 037,36 грн. та 3% річних в сумі - 184 688,86 грн., за період прострочення оплати поставленого товару, який визначений в розрахунку (т. 5, а.с. 131-133).

На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги за первісним позовом обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі: 8 587 400, 93 грн. - сума основного боргу; 1 122 037, 36 грн. –інфляційні нарахування; 184 688,86 грн. - 3% річних.

Суд відхиляє заперечення Відповідача щодо ненастання строку оплати поставленої продукції, через ненадання доказів виставлення Позивачем відповідних рахунків, оскільки умовами договору поставки (п. 4.1.), рахунок визначено лише як підставу для проведення платежу, при цьому настання строку виконання зобов’язання з оплати, визначено вказівкою на подію, а саме закінчення шістдесяти денного терміну з моменту поставки продукції, який у свою чергу визначається датою календарного штемпеля станції призначення, вказаною на з/д накладній (п. 2.4. Договору).

Також підлягають відхиленню доводи Відповідача щодо необхідність застосування знижки до вартості продукції, поставленої згідно транспортних накладних № 45391807 (рахунок № 1854/р від 05.06.2008) та № 47848774 (рахунків № 617/р від 10.03.2008), які мотивовані перевищенням допустимої зольності продукції (20%), поставленої Позивачем за вказаними накладними. Відхиляючи заперечення Відповідача в зазначеній частині, суд виходить із положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, згідно яких сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її заперечення, шляхом подання належних і допустимих доказів, при цьому Відповідач в порушення зазначених процесуальних норм не надав суду доказів, яки б відповідали вимогам ст. 36 ГПК України, при цьому у суду відсутня процесуальна можливість щодо витребування зазначених доказів через закінчення встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору.

Суд не убачає підстав для задоволення зустрічної позовної заяви ВАТ „ПівдГЗК” про визнання недійсним договору № 12-50/07/2672д від 29.12.2007 щодо поставки коксового дріб’язку, в частині узгодження ціни та обсягів постачання, що вказані в Специфікації № 1 від 29.12.2007, Специфікації № 2, Специфікації № 3 від 29.02.2008, Специфікації № 5, виходячи з наступного.

Як убачається зі змісту зустрічної позовної заяви, вимоги за ВАТ „ПідГЗК” ґрунтуються на тому, що під час у кладення спірного договору, зокрема, погодження ціни та обсягу поставки товару він не міг передбачити суттєвого погіршення свого фінансового становища в результаті фінансової кризи в Україні, а також кризи в металургійній галузі. При цьому Позивач за зустрічним позовом стверджує, що якби він міг передбачити ці обставини, то при укладенні спірного договору не були б прийняті зазначені в договорі обсяги та ціна продукції. Виходячи з цього, позивач за зустрічним позовом робить висновок, що застосування зараз спірного договору на тих умовах, на яких він був укладений, суперечить засадам суспільства, оскільки може спричинити для нього тяжкі наслідки і значно погіршить його фінансовий стан, що в свою чергу може призвести до неможливості виплати заробітної плати та оплати листів непрацездатності.

Наведені в обґрунтування зустрічних позовних вимог доводи, не є підставою для визнання недійсним укладеного між сторонами договору, а лише можуть свідчити про можливу зміну істотних обставин, якими сторони керувалися при укладенні спірного договору, і яка за наявністю певних умов може бути підставою для зміни чи розірвання договору в судовому порядку (ст. 652 ЦК України).

Доводи Позивача за зустрічним позовом із посиланням на те, що на даний час застосування спірного договору на тих умовах, на яких він був укладений суперечить засадам суспільства, також не можуть бути прийняті судом як підстава для визнання зазначеного правочину недійсним, оскільки позивачем не доведено, що спірний договір суперечив моральним засадам суспільства станом на час його укладення.

Суд відхиляє заяву ВАТ „ПівдГЗК” про забезпечення зустрічного позову, оскільки зазначені в ній заходи (заборона розповсюджувати конфіденційну інформацію), не пов'язані, а ні з вимогами за зустрічним позовом, а ні з вимогами за первісним позовом, які розглядаються в межах даного спору, та відповідно не спрямовані на забезпечення виконання рішення господарського суду по даній справі.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати у справі за первісним позовом покладаються на Відповідача, витрати у справі за зустрічним позовом покладаються на Позивача за цим позовом.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 43, 44, 49, 60, 66, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", (50034, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191000) на користь Відкритого акціонерного товариства "БАГЛІЙКОКС" (51909, Дніпропетровська область м. Дніпродзержинськ, вул. Щербицького,1, ідентифікаційний код 053930704039) 8 587400 грн. 93 коп. основного боргу, 1 122037 грн. 36 коп. інфляційних нарахувань, 184688 грн. 86 коп. 3% річних, 25500 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Суддя О.В. Ліпинський Рішення підписано 12.10.2009