Ухвала суду № 64543308, 01.02.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/142/17 Справа № 209/3630/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Ткаченко Н. В. Доповідач - Варенко О.П.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Варенко О.П.,

суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Назаренко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі цивільну справу

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія»

на заочне рішення Жовтневого районного суду м Дніпропетровська від 17 травня 2016 року

у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2014 року позивач звернувся з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 08.02.2008 р. між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 700003547. ЗАТ «Альфа-Банк», 19.08.2009р. було приведено у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства» назву організаційно-правової форми, шляхом перейменування ЗАТ «Альфа-Банк» в ПАТ «Альфа-Банк». В забезпечення виконання зобов'язань позичальника, яким є ОСОБА_3, відповідно до ст. 553 ЦК України, 08.02.2008р. позивач та відповідач ОСОБА_2 уклали договір поруки № 700003547-П. Позивач свої зобов'язання за договором виконав, надавши кредит у сумі 27002,70 дол. США, що підтверджується випискою з особового рахунку ОСОБА_3 У порушення умов договору, позичальник ОСОБА_3, свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 13.05.2014р. має прострочену заборгованість за кредитом, яку позивач просив суд стягнути, в розмірі 21040,59 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 245 052 грн.51коп., за відсотками - 17385,59 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає - 202 483 грн. 99коп.,розмір неустойки становить - пеня - 366659,84 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 4 270 361 грн.03коп.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2016 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, позивач просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.02.2008 р. ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_3 уклали кредитний договір № 700003547 (а.с. 56 - 62).

ЗАТ «Альфа-Банк», 19.08.2009 р. було приведено у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства» назву організаційно-правової форми, шляхом перейменування ЗАТ «Альфа-Банк» в ПАТ «Альфа-Банк».

Відповідно до умов вищевказаного договору, позивач зобов'язується надати позичальникові кредит у сумі 27002,70 дол. США. Відповідно до умов договору, позичальник зобов'язується в порядку та на умовах, що визначені договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та додатком № 1 до нього - графіком погашення кредиту. Термін остаточного погашення кредиту був зазначений як 09.02.2015р.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав, надавши позичальнику ОСОБА_3 кредит у сумі 27002,70 дол. США, що підтверджується випискою з особового рахунку ОСОБА_3 (а.с. 74 - 75).

У порушення умов договору, позичальник ОСОБА_3, свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 13.05.2014р. має прострочену заборгованість за кредитом - 21040,59 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 245 052 грн.51коп., за відсотками - 17385,59 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає - 202 483 грн.99коп. На 13.05.2014р. розмір неустойки становить - пеня - 366659,84 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 4 270 361 грн.03коп. Враховуючи, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою. Таким чином, розмір неустойки становить 1 552 388 грн. 72коп. (а.с.74 - 75).

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника, яким є ОСОБА_3, що випливають з основного договору, відповідно до ст. 553 ЦК України, 08.02.2008р. позивач та ОСОБА_2 уклали договір поруки № 700003547-П (а.с.67).

Відповідно до умов договору поруки відповідач як поручитель поручається за виконання позичальником обов'язків, що виникли на підставі основного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому.

Відповідно до умов договору поруки, поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник.

Відповідно до умов договору у разі невиконання чи неналежного виконання відповідачем будь-яких обов'язків, встановлених договором, в тому числі у разі затримання сплати частини кредиту та/або процентів за його користування, щонайменше на один календарний місяць, позивач має право вимагати дострокового виконання зобов'язання з повернення кредиту за договором.

Як вбачається з матеріалів справи, банк 13.05.2014р. за № 40573-102 б/н направив позичальнику та поручителю письмову вимогу про дострокове повернення кредиту (а.с. 72), між тим, до позову доданий тільки реєстр рекомендованої пошти банку (а.с.73), повідомлення про її отримання ОСОБА_2 відсутнє.

Згідно інформаційній довідці (а.с. 142), дані про відправлення відсутні, тому що не зареєстровані в системі.

Зі змісту п.п.2.1. договору поруки вбачається, що вимога про дострокове повернення кредиту повинна бути виконана у 10-ти денний термін з моменту її пред'явлення (а.с. 67).

Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 543, 551, 553, 554, 555,599, 610 - 612, 615, 625, 1048 - 1050, 1054 - 1055 ЦК України, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не можуть бути прийняті до уваги, оскільки сторони дійшли згоди та умовами договору передбачили порядок реалізації банком свого права на дострокове повернення кредиту: п.10 кредитного договору встановлено, що у разі набуття банком на підставах передбачених договором, права дострокового повернення кредиту, банк направляє на адресу боржника рекомендованим листом письмову вимогу про дострокове повернення кредиту та інших платежів.

Тобто, поручитель має отримати, відповідно кредитор зобов'язаний пред'явити вимогу до поручителя, а вже після цього вирішувати питання щодо судового вирішення цього спору, оскільки сам факт отримання такої вимоги поручителем спонукає його у добровільному порядку виконати зобов'язання визначене договором поруки.

Крім того, згідно частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 ЦК України).

З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (пункт 6.3 договору поруки) про його дію до повного виконання зобов'язань за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частинні першій статті 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Враховуючи, що умовами кредитного договору визначено порядок погашення заборгованості шляхом внесення щомісячних платежів, відносно поруки діє положення ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимогу до поручителя (аналогічна позиція міститься у Постановах Верховного Суду України від 19.03.2014 року у справі № 6-20цс14, від 17.09.2014 у справі № 6-53цс14, від 14.09.16 у справі № 6-1451цс16).

Встановивши, що з серпня 2011 року боржник не виконував передбачених кредитним договором обов'язків (а.с.74), право пред'явити вимогу до поручителя ОСОБА_2 про виконання порушеного боржником зобов'язання щодо повернення кредитних коштів у Банку виникло саме з цього часу, протягом наступних шести місяців.

Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_2 лише у червні 2014 року, не врахувавши, що зі спливом вищезазначеного строку припинилися обов'язки поручителя перед кредитором.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що судове рішення ухвалене з додержанням норм процесуального права та у відповідності з нормами матеріального права і відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», - відхилити.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м Дніпропетровська від 17 травня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.П.Варенко

Судді: В.С.Городнича

О.В.Лаченкова