Ухвала суду № 64543298, 01.02.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1156/17 Справа № 187/998/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Соловйов І. М. Доповідач - Городнича В.С.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Назаренко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2016 року про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою про стягнення боргу з ОСОБА_2 за договором позики, в межах якої, також було подану заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2016 року заяву ОСОБА_3 було задоволено частково та накладено арешт на майно ОСОБА_2 в межах ціни позову у сумі 12074140,80 грн., а саме:

- квартиру АДРЕСА_1

- земельну ділянку, площею 0.15 га, розташовану у АДРЕСА_2

- 11/30 частки підземного автопаркінгу на 6 машиномісць (вбудоване приміщення НОМЕР_1), загальною площею 291,5 кв.м., частина вбудованого приміщення 01 площею 182,1 кв.м - АДРЕСА_1

- приміщення спортивного залу (вбудоване приміщення № НОМЕР_2), загальною площею 297,1 кв.м. - АДРЕСА_1

- квартира АДРЕСА_3

- квартири АДРЕСА_4

В іншій частині заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову - було відмовлено.

Не погодившись із такою ухвалою, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені законодавством, заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Позов може забезпечуватися накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та порядок виконання.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_2 з позовними вимогами про стягнення боргу за договором позики у розмірі 382464,00 доларів США, що еквівалентно сумі в 9864052,53 грн., а з урахуванням процентів за користування позикою - на загальну суму розміром 12074140,80 грн.

Згідно наданих додатків до заяви про забезпечення позову, зокрема, інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності, Державного реєстру іпотек тощо, у власності ОСОБА_2 перебуває значна кількість майна нерухомого майна, яке у більшій його кількості перебуває під арештом або в заставі.

Тож, проаналізувавши всі обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності у забезпеченні позову шляхом часткового накладення арешту на майно відповідача, оскільки у разі задоволення позовних вимог ОСОБА_3 виконання рішення суду може утруднитися у зв'язку із відсутністю у відповідача коштів, які, в свою чергу можна буде отримати через реалізацію майна наявного в ОСОБА_2

Суд апеляційної інстанції, також, не враховує доводи апелянта щодо відсутності в оскаржуваній ухвалі наведених достатніх та належних доказів на свідчення неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог ОСОБА_3, так як вже сам факт звернення позивача із вимогами про стягнення заборгованості у розмірі 9864052,53 доларів США свідчить про добровільне невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором позики, а враховуючи розмір заборгованості, співмірним до позовних вимог буде саме накладення арешту на майно ОСОБА_2, з метою його збереження до ухвалення рішення по суті з подальшим його виконанням за рахунок реалізації належного відповідачеві майна.

Відповідно до ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість та відповідність оскаржуваної ухвали суду першої інстанцій нормам діючого законодавства України і фактичному викладу обставин справи.

А тому, керуючись положеннями ст. ст. 209, 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2016 року про забезпечення позову - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.П. Варенко

О.В. Лаченкова