Рішення № 6454081, 09.10.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.10.09р. Справа № 22/190-09 за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг

про стягнення 254 662 грн. 68 коп.

Суддя Пуппо Л.Д.

Представники:

Від позивача: Іванченко Т.І. - дов. від 27.01.09 №505

Доброгорська Л.В. - дов. № 132 від 01.01.09

Від відповідача: Зобова Л.М. - дов. № 2397/12 від 14.04.09

Степашкіна А.В. - дов. від 14.04.09 №2398/2

Бондаренко С.Ф. - дов. № 6811/12 від 15.09.09

СУТЬ СПРАВИ

Позивач просить стягнути 254 662 грн. 68 коп. плати за к5ористування вагонами і за зберігання вантажів у липні 2005 року, свої вимоги уточнив, зменшивши суму позову до 229 462 грн. 68 коп.

Відповідач вважає, що позов задоволенню не підлягає, оскільки позивачем пропущений строк позовної давності.

ВСТАНОВЛЕНО:

Згідно зі статтями 908 Цивільного кодексу України і 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів і відповідальність сторін по цим перевезенням визначаються статутами (кодексами) окремих видів транспорту.

Відповідно до статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками…вноситься плата. За зберігання вантажу на станції справляється плата (стаття 46 Статуту).

Облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станції відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами, яка складається на підставі Пам’яток про користування вагонами, Актів за затримку вагонів, Актів загальної форми.

Згідно з пунктом 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

22.12.06. між сторонами укладено договір № ПР/ДН-2-06-1555/НЮп-198 "Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги", та Тимчасова Угода № ПР/М-07-2/14-НЮдч "Про експлуатацію під'їзної колії ВАТ "Північний ГЗК", яка примикає до станції Терни і Рядова Придніпровської залізниці" від 12.04.07., згідно умовам яких ДП "Придніпровська залізниця" надає ВАТ "Північний ГЗК" послуги, пов'язані з перевезенням вантажів.

Позивач послався на те, що в листопаді 2008 року на коліях станції Терни затримувалися власні вагони, що прибували на адресу ВАТ "Північний ГЗК" та не забиралися комбінатом на під'їзну колію, про що були складені акти загальної форми ГУ-23 №№ 2108, 2304, 2307, 2308, 2309, 2310, 2311, 2312, 2313, 2314, 2315, 2317, 2318, 2320, 2321, 2322, 2323, 2324, 2325, 2326, 2327, 2329., на підставі яких залізницею були нараховані плата за користування вагонами і збір за зберігання вантажу, всього в сумі 254 662 грн. 68 коп. (в т. ч. ПДВ 42 443 грн. 78 коп.). До справи додані відомості плати за користування вагонами №№ 24119154, 20119151, 20119150, 24119155, накопичувальні картки №№ 24119032, 20119028, 20119030, 24119033, 20119029 і пам’ятки про користування вагонами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд вважає позов таким, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Цивільний кодекс України, який є основним актом цивільного законодавства, регулює особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. У тому числі цей Кодекс поширюється на господарські відносини, що мають вказані ознаки. Частиною другою статті 9 Цивільного кодексу України встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Таким законом є, зокрема, Господарський кодекс України, який набрав чинності одночасно з Цивільним кодексом України, та норми якого у регулюванні майнових відносин суб’єктів господарювання є спеціальними по відношенню до норм Цивільного кодексу України. Це стосується і положень про позовну давність. Частиною першою статті 223 Господарського кодексу України передбачено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний і скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом. Згідно з частиною п’ятою статті 315 Господарського кодексу України для пред’явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк. Такої ж тривалості установлено строк для подання позовів залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають з Статуту, це передбачено статтею 137 Статуту.

Звертаючись до суду з даним позовом 18.06.09. за документами, складеними листопаді 2008 року, позивач цей строк пропустив.

Відповідно до частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Позивач не клопотав про відновлення пропущеного строку, не подав докази наявності поважних причин пропущення позовної давності.

          Керуючись статтею 267 Цивільного кодексу України, статтею 223, частиною 4 статті 315 Господарського кодексу України, статтями 46, 119, 137 Статуту залізниць України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

В позові відмовити.

Суддя Л.Д.Пуппо

Рішення підписано 09.10.09.

СУТЬ СПРАВИ