Ухвала суду № 64539890, 25.01.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/965/17

Головуючий у першій інстанції Бурнусус О. О.

Доповідач Громік Р. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Громіка Р.Д.,

суддів - Артеменка І.А., Черевка П.М.,

при секретарі - Томашевській К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11 серпня 2016 року по цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення,

встановила:

Представник комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» звернувся до суду з позовом яким просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 1191 грн. 05 коп. та витрати на сплату судового збору в розмірі 243 грн. 60 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.09.2007 року між комунальним підприємством «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі - продажу послуг з централізованого опалення, відповідно до якого відповідач ОСОБА_1 зобов'язана оплачувати надані послуги з централізованого опалення не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунком. Розрахунковим періодом є календарний місяць. В свою чергу відповідачем не здійснювалась своєчасна оплата за надані послуги в повному обсязі, що призвело до утворення заборгованості за послуги з централізованого опалення станом на 01.08.2015 року в розмірі 1191 грн. 05 коп.

В судовому засіданні представник позивача комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити та пояснив, що згідно рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №547 від 08.04.2011 року визначений перелік виконавців послуг з обслуговування внутрішньобудинкових мереж, а саме КП «ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго» визнано виконавцем послуг з обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення за винятком будинків ОСББ та ЖБК. ОСОБА_1 неодноразово зверталась з письмовими зверненнями до міського голови відносно неналежного теплопостачання квартири АДРЕСА_1 і на підставі даних звернень співробітниками комунального підприємства проведено дослідження системи опалення зазначеної квартири, а за період незадовільної роботи системи опалення були зроблені перерахунки оплати за послуги з централізованого опалення згідно актів - претензій за № 333 від 17.12.2014 року (перерахунок проведений у січні 2015 р.) на суму 99 грн. 04 коп., за № 372 від 13.02.2015 року на суму 308 грн. 01 коп. (перерахунок проведений у лютому 2015 року), також зроблено повернення різниці по двоставковому тарифу у листопаді 2014 року на суму 63 грн. 34 коп. (перерахунок не пов'язаний з неякісним надання послуг) і дана обставина підтверджується витягом з особового рахунку. Вимоги відповідача ОСОБА_1 щодо неякісного надання послуг по обслуговуванню внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення є безпідставними та не обґрунтованими, оскільки предметом позовної заяви є стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення за період з 01.11.2014 року по 01.08.2015 рік.

Також, як зазначено представником позивача в судовому засіданні, відповідачем надано для долучення до матеріалів справи копії актів - претензій про неналежне надання або ненадання послуг від 10.02.2015 року, 30.03.2015 року та 04.03.2016 року, які були складені споживачами без участі представника КП «ТМ Ізмаїлотеплокомуненерго», як виконавця послуг. Разом з тим, згідно даних аварійно диспетчерської служби КП «ТМ Ізмаїлтеплокоменерго», журналу реєстрації актів - претензій, даних обліку звернень громадян по КП «ТМ Ізмаїлтеплокоменерго» наведені акти до підприємства не надходили. Крім того, згідно п. 38 «Правил надання послуг з централізованого опалення» у разі неприбуття представника виконавця в установлений договором строк для проведення перевірки кількості та/або якісних показників або необґрунтованої відмови від підписання акта - претензії такий акт вважається дійсним, якщо його підписали не менше як два споживачі. Проте на всі звернення щодо перевірки кількісних та якісних показників послуг по АДРЕСА_1, які надходили до КП «ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго» через виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради, було складено акти - претензії та відповідні перерахунки. Про обставини, які стали підставою для складання актів від 10.02.2015 року, від 30.03.2015 року та від 04.03.2016 року без участі представника виконавця послуг КП «ТМ Ізмаїлтеплокомуненрго» представнику позивача нічого не відомо та до цього часу наведені акти до КП «ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго» не надходили, а їх копії було надано лише в судовому засіданні в червні 2016 року. Тому зазначені акти - претензії є неналежними та недопустимими доказами по справі.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав та заперечував проти задоволення позову посилаючись на те, що проведення оплати послуг КП «ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго» було зупинено, оскілки позивач надавав неякісні послуги з централізованого опалення. Відповідач неодноразово зверталась із скаргами на якість послуг які надає позивач. Акт - претензія № 333 від 17 грудня 2014 року, на яку посилаються представники КП «ТМ Ізмаїлтеплокоменерго» підписано працівником цього підприємства та споживачем ОСОБА_2., власницею помешкання за адресою: АДРЕСА_2. Зазначений акт немає відношення до справи та є сфальсифікованим, тому що в той період часу виходячи з пояснень ОСОБА_2. вона мешкала у місті Одеса і можливості його підписати немала. Також, заперечуючи проти задоволення позову представник відповідача ОСОБА_1 зазначив, що виходячи з відповіді міського голови ОСОБА_3 від 23.02.2015 року в помешканні відповідача, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, 16.01.2015 року, 04.02.2015 року та 12.04.2015 року працівниками КП «ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго» була проведена перевірка якості наданих послуг, де був присутній голова об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім 32» ОСОБА_4, але жодного акту підписаного ним, як представником ОСББ надано не було Згідно доповнень до договору з КП «ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго», а саме п. 3.2 абзац 4, абонент зобов'язаний надати доступ працівникам теплокомуненерго для ліквідації аварії. Але працівники КП «ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго» не надають документів про зроблені роботи і втручання в систему опалювання, допущені в квартирі розташованої за адресою: АДРЕСА_3, а також ліквідації причин, що призвели до порушення теплопостачання по усьому стояку, мотивуючи тим, що вони не мають доступу в зазначену квартиру. Згідно до вимог Закону України «Про житлово - комунальні послуги» у разі відмови від підпису однієї зі сторін акт - претензія має бути підписаний двома незалежними свідками, всі акти КП «ТМ Ізмаїлтеплокоменерго» підписані тільки працівниками зазначеного підприємства, тобто зацікавленими особами, тому юридичної сили вони не мають, оскільки складені з порушенням чинного законодавства.

Рішенням суду позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» заборгованость за послуги з централізованого опалення в розмірі 1191 (одна тисяча сто дев'яносто одна) гривня 05 (п'ять) копійок та судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 (шістдесят копійок).

На вказане рішення суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає у зв'язку з тим, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази згідно ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та застосував необхідні норми матеріального права.

Згідно ч. 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції правильно були встановлені наступні обставини.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, а відповідно до ст. 25 вищезазначеного закону у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

В свою чергу, згідно до п.п.30, 31 Правил надання послуг по централізованому опаленню, наданню холодної та гарячої води та водовідведення споживач зобов'язаний своєчасно, щомісячно вносити плату не лише за квартиру але й за комунальні послуги, а саме: централізоване опалення за затвердженими в установленому порядку тарифами.

10.09.2007 року між комунальним підприємством та ОСОБА_1 було укладено договір про купівлю - продаж послуг з централізованого опалення, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов'язана оплачувати надані послуги з централізованого опалення не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунком. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 3 статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 6 статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом.

Згідно зазначених норм закону споживач зобов'язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними.

У відповідності до п.18 Правил надання послуг по централізованому опаленню наданню холодної та гарячої води та водовідведення, затверджених КМ України від 21.07.2005 року № 630 плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що слідує за розрахунковим.

Відповідач в порушення п.18 Правил своєчасно не проводила оплату теплопостачання, в результаті чого за нею виникла заборгованість, яка станом на 01.08.2015 року склала за послуги з централізованого опалення в розмірі 1191 грн. 05 коп., яка до теперішнього часу не сплачена.

Розрахунок оплати за надані послуги з централізованого опалення та обслуговування внутрішньобудинкових меж опалення проведений у відповідності з тарифами, затвердженими рішеннями виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 1 від 06.01.2011 року, № 461 від 07.06.2013 року.

Згідно ч. 3 ст. 20 Закону України «Про теплопостачання» тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 18 наведеного Закону у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складання та підписання акту - претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо, акти - претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. Частиною 4 ст. 18 Закону передбачений обов'язок виконавця вирішити питання про перерахунок платежів.

Згідно п. 38 «Правил надання послуг з централізованого опалення» затверджених Кабінетом Міністрів України за № 630 від 21.07.2005 року у разі не прибуття представника виконавця послуг в установлений договором строк для проведення перевірки кількісних та/або якісних показників або необґрунтованої відмови від підписання актів - претензій такий акт вважається дійсним, якщо його підписали не менше як два споживача.

Так, суду були надані представником відповідача акти - претензії від 12.02.2015 року, від 30.03.2015 року та від 04.03.2016 року, проте будь-яких доказів не прибуття представника виконавця послуг для проведення перевірки кількісних та/або якісних показників суду надано не було, так саме не надано доказів надходження вказаних актів - претензій до комунального підприємства «ТМ Ізмаїлтеплокоменерго».

Таким чином, представником відповідача в судовому засіданні дійсно не було надано складених та підписаних у встановленому законом порядку актів - претензій щодо неналежного надання послуг з централізованого опалення в квартири АДРЕСА_1, хоча це є обов'язком відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України.

Більш того, допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 пояснив, що є головою об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім 32» та на п'ятому поверсі в квартирі АДРЕСА_3 вказаного будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено порушення порядку подачі тепла. Почали надходити скарги з квартир АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1. Комісією, яка складалась з працівників КП «ТМ Ізмаїлтеплокоменерго» в квартирі АДРЕСА_1 вказаного будинку було встановлено, що половина радіаторів в зазначеній квартирі холодна, проте по приборам температура в кімнаті була допустимою. Під час проведення перевірки квартири АДРЕСА_3 вищезазначеного будинку було виявлено порушення циркуляції.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 знаходиться у договірних відносинах з позивачем та належних доказів щодо надання неякісних послуг з централізованого опалення (крім вже виконаного перерахунку), суду надано не було, то виходячи з вказаного суд першої інстанції правильно задовольнив позов комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з централізованого опалення та стягнути 1191 грн. 05 коп.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з діючими нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин та дійшов до правильного висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Апелянт не довела обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги.

Твердження апелянта в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, є неспроможними.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують наведені вище висновки суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.

Тому, на думку колегії суддів, справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 303-304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 315, 317, 319, 324-325 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до касаційного суду протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді І.А. Артеменко

П.М. Черевко