Постанова № 64538883, 02.02.2017, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/7985/16-а

Провадження № 2-а/520/333/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 лютого 2017 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Прохорова П.А.

при секретарі - Цвігун А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до лейтенанта поліції, інспектора 1 роти 2 батальйону Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у місті Одесі, Рейди Богдана Миколайовича, третя особа - Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить скасувати постанову ПС2 №898920 від 29 квітня 2016 року про притягнення його до адміністративної відповідальності як необґрунтовану, безпідставну та винесену з порушенням діючого законодавства.

В обґрунтування позову позивач вказував, що жодних правопорушень про які йдеться у оскаржуваній постанові він не вчиняв, оскільки він не керував вказаним у постанові транспортним засобом та не перебував у ньому, а у вказаний у постанові час знаходився вдома, що виключає можливість вчинення ним будь-яких порушень правил дорожнього руху.

Відповідач звернувся до суду з письмовими запереченнями, у яких в обґрунтування підстав винесення оскаржуваної постанови відповідач посилався на запис нагрудної камери поліцейського та відео-реєстратора, встановленого на службовому автомобілі, де на його думку зафіксовано відображені у постанові порушення автомобілем Infiniti QX56 ПДР України, та з якого, за ознаками руху автомобіля та виходячи з звичайних часових рамок, на думку відповідача, вбачається, що саме позивач керував зазначеним транспортним засобом.

Крім того відповідач повідомив суду інші обставини справи про те, що позивач намагався уникнути адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим його було доставлено до Київського відділу поліції, де було складено адміністративні матеріали за ст. 126 КУпАП та 185 КУпАП.

У судове засідання учасники справи не з'явились, представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, вимоги адміністративного позову підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач та представник третьої особи у судове засідання не з'явилися, про поважні причини своєї неявки суд не повідомили, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не надали.

Зважаючи на зазначені обставини, та виходячи з положень ч. 4 ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, оскільки представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, а відповідач є суб'єктом владних повноважень.

Так, судом, на підставі наявних доказів та пояснень встановлено, що 29 квітня 2016 року лейтенантом поліції, інспектором 1 роти 2 батальйону Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у місті Одесі, Рейдою Богданом Миколайовичем, було винесено постанову серії ПС2 №898920 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, щодо ОСОБА_1, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн.

Згідно тексту вказаної постанови, позивач, керуючи автомобілем Infiniti QX56, о 14:10 годин, в м. Одесі, вул. Люстдорфська дорога, 55е, здійснив перетин подвійної суцільної лінії дорожньої розмітки 1.3 та не пред'явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб у зв'язку з чим порушив п. 2.1а, 2.1б, 8.5 ПДР України та був притягнутий до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП.

Щодо наданого відповідачем відеозапису суд зазначає наступне.

Посилання відповідача на те, що в інтервалі 00:00-00:03 хв. відеозапису «0.Реєстратор авто» зафіксовано перетин подвійної суцільної лінії ОСОБА_1 в ході дослідження відеозапису не підтвердились: з відеозапису неможливо встановити первинний напрямок руху автомобіля Infiniti QX56, а вбачається лише те, що автомобіль Infiniti QX56 здійснив з'їзд з вул. Люстдорфська дорога, 55е, та продовжив рух вздовж об'єкту будівництва, однак констатувати факт перетину вказаним автомобілем подвійної суцільної лінії неможливо.

Разом з тим пояснення відповідача про те, що на вказаному відеозаписі в інтервалі 00:56-00:59 хв. вбачається, що водій ОСОБА_1 виходячи з авто змінив навантаження на ліві амортизатори, внаслідок чого авто піднялось у висоті, та вийшов зі сторони водійського сидіння, вказують на те, що автомобіль перебував саме під керуванням ОСОБА_1 суд оцінює критично, оскільки такі висновки потребують спеціальних знань, а сам рух кузову автомобіля, на який вказує відповідач в обґрунтування своє їх позиції може бути зумовлений різними факторами - гальмуванням, наїздом колеса автомобіля на нерівність, зворотнім відкатом автомобіля після зупинки, виходом водія чи пасажирів автомобіля, однак такий рух кузову автомобіля та подальший вихід позивача зі сторони місця водія через автоматичні ворота до співробітників поліції не є беззаперечним доказом того, що автомобіль у описаний час перебував саме під керуванням позивача.

Разом з тим суд вказує і на те, що у інтервалі 00:32-00:43 хв. відеозапису «0.Реєстратор авто», автомобіль Infiniti QX56 зупинився, та з відеозапису не видно, чи виходив водій такого автомобіля, чи ні.

При цьому суд зазначає, що до матеріалів справи залучено Постанову Київського районного суду м. Одеси у справі №520/5600/16-п від 02.08.2016 року, яка за відміткою у її тексті набрала законної сили 12.08.2016 року, за якою суд дослідивши надані відповідачем відеозаписи надійшов тотожніх висновків щодо їх оцінки.

Щодо заперечень відповідача щодо того, що позивач визнав факт керування транспортним засобом (відеозапис «5 (14.41 - признание что отогнал авто)»), інтервал відео 04:05хв. - 04:21хв., коли сказав, що загнав машину у двір, то суд зазначає, що на інших відеозаписах, наданих відповідачем, та згідно змісту постанови Київського районного суду м. Одеси у справі №520/5600/16-п від 02.08.2016 року, згідно долучених до матеріалів справи письмових пояснень позивача, позивач перебував вдома, а автомобіль перебував під керуванням його дружини.

Крім того, на відеозаписах (відеозапис «1. НАГРУДНА КАМЕРА», інтервал відео 02:00-02:05 хв., і в подальшому) вбачається, що на відеозаписі присутня дружина позивача, яка у інтервалі відеозапису 04:38-04:43 стверджує що, вона є водієм вказаного автомобіля Infiniti QX56, а позивач в цей час, 04:50-04:53 хв. стверджує що він на час вчинення правопорушення знаходився вдома.

Таким чиномзафіксоване на відеозаписі висловлення позивача "загнав автомобіль" не можна оцінити як факт визнання позивачем викладених у постанові обставин.

Положеннями ч.1 ст. 126 КУпАП передбачено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та таким чином, знаведених вище обставин суд доходить висновку, що факт керування позивачем автомобілем Infiniti QX56 у вказаний у оскаржуваній постанові час - 09 квітня 2016 року о 14:10 хвилин - не доведено, а висновки відповідача щодо такої обставини ґрунтуються на припущеннях.

Таким чином суд вказує на те, що згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, обов'язок доказування правомірності своїх дій покладається на відповідача, а тому, зважаючи на наведені вище висновки суду щодо відсутності належних та достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, склад якого передбачено положеннями ч.1 ст. 126 КУпАП, а також відсутності доказів вчинення такою особою порушення п.2.1а, 2.1б, 8.5 Правил дорожнього руху України порушення ним вимог дорожньої розмітки 1.3, суд доходить висновку про те, що постанова серії ПС2 №898920 від 29.04.2016 року вбачається незаконною, оскільки згідно з її змістом позивача було визнано винним у вказаному правопорушенні та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу - без достатніх для такого підстав.

Визнання судом постанови незаконною тягне її скасування.

При цьому суд окремо зазначає щодо того, що згідно пояснень ОСОБА_1, що були наведені у позові, про існування оскаржуваної постанови від дізнався 05.07.2016 року, під час розгляду справи №520/5600/16-п, про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП. Інших відомостей про отримання позивачем копії постанови до суду не надано.

З позовом про скасування оскаржуваної постанови позивач звернувся до суду 11.07.2016 року, тобто в межах 10 денного строку, встановленого ст. 289 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 10,11, 122 КУпАП, ст. ст. 71, 161-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до лейтенанта поліції, інспектора 1 роти 2 батальйону Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у місті Одесі, Рейди Богдана Миколайовича, третя особа - Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати Постанову ПС2 № 898920 від 29 квітня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення передбачене частиною 1 статті 126 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 455,00 грн.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя Прохоров П. А.