Ухвала суду № 64536900, 31.01.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

31 січня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/4029/16

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

за участю секретаря - Авраменка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Благовіщенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу ДВС Ульяновського районного управління юстиції Кіровоградської області, за участю третьої особи Голованівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними дій, -

ВС ТА Н О В И В

16.08.2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Відділу ДВС Ульяновського районного управління юстиції Кіровоградської області, за участю третьої особи Гайворонської міжрайонної ДПІ (правонаступником якої є Голованівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області) про:

- визнання незаконними дій державного виконавця Косіловського М.С. відділу ДВС Ульяновського районного управління юстиції Кіровоградської області щодо не надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення ОСОБА_2 постанови про відкриття виконавчого провадження №31805302 від 22.03.2012 року,

- визнання незаконними дій державного виконавця Косіловського М.С. відділу ДВС Ульяновського районного управління юстиції Кіровоградської області щодо не надіслання копії постанови про арешт коштів чи майна боржника - ОСОБА_2,

- визнання незаконними дій державного виконавця Косіловського М.С. відділу ДВС Ульяновського районного управління юстиції Кіровоградської області щодо не надіслання копії постанови державного виконавця про призначення у виконавчому провадження експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання,

- визнання незаконними дій державного виконавця Косіловського М.С. відділу ДВС Ульяновського районного управління юстиції Кіровоградської області щодо не повідомлення ОСОБА_2 про результати оцінки арештованого майна.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2016 року позов задоволено частково. Визнано незаконними дії старшого державного виконавця Косіловського М.С. Відділу Державної виконавчої служби Ульяновського районного управління юстиції Кіровоградської області щодо не надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення ОСОБА_2 постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.03.2012 року ВП №31805302. Визнано незаконними дії старшого державного виконавця Косіловського М.С. Відділу Державної виконавчої служби Ульяновського районного управління юстиції Кіровоградської області щодо неповідомлення ОСОБА_2 про результати оцінки арештованого майна. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою по справі постановою, Благовіщенський (Ульяновський) районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області подав апеляційну скаргу на вказану постанову Одеського окружного адміністративного суду.

В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що постанова суду ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апелянт посилався на те, що виконавче провадження, в рамках якого державним виконавцем приймались постанови про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів чи майна боржника, про призначення у виконавчому провадження експерта, суб'єкта оціночної діяльності було знищено 01.02.2016 року, а тому підтвердити факт направлення позивачеві копій всіх процесуальних документів та інформації не виявляється можливим.

Крім того, апелянт посилався на те, що в даному випадку позивачем пропущено строк звернення до суду з вказаним позовом, передбачений КАС України, оскільки про наявність постанов державного виконавця, прийнятих в рамках виконавчого провадження № ВП 31805302 від 22.03.2012 року, на підставі яких було реалізовано майно боржника, позивачу стало відомо ще на початку квітня 2016 року, а не у серпні 2016 року, як зазначено у поданому позові.

На підставі викладеного ставиться питання про скасування прийнятої постанови Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2016 року в частині задоволення позовних вимог та залишити позовну заяву в цій частині без розгляду на підставі п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 року № 892 «Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби» було вирішено перейменувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби, зокрема, і Гайворонську міжрайонну ДПІ у Голованівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Кіровоградській області.

З огляду на зазначене, відповідно до ст. 55 КАС України Гайворонську міжрайонну ДПІ замінено її правонаступником Голованівською об'єднаною державною податковою інспекцію Головного управління ДФС у Кіровоградській області.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що 11.05.2011 року Одеським окружним адміністративним судом був виданий виконавчий лист по справі №2а/1570/788/2011 про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь держави заборгованості з орендної плати за землю в розмірі 116517,58 грн.

22.03.2012 року за заявою стягувача - Гайворонської ОДПІ Кіровоградської області зазначений виконавчий лист було пред'явлено до виконання до Відділу ДВС Ульяновського районного управління юстиції в Кіровоградської області.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.03.2012 року державним виконавцем ДВС Ульяновського районного управління юстиції в Кіровоградської області Косіловським М.С. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №31805302 (а.с.10).

В рамках здійснення примусового виконання зазначеного виконавчого документа ВП №31805302 державним виконавцем також були винесені постанови від 28.03.2012 року про накладення арешту на все нерухоме майно боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с.28), від 06.06.2012 року про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні (а.с.29), від 27.09.2012 року про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 11651,76 грн. (а.с.30), від 27.09.2012 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 5463,00 грн. (а.с. 31).

Постановою державного виконавця від 02.10.2012 року в рамках ВП №31805302 (а.с.32) стягувачу був повернутий виконавчий документ у зв'язку з його повним виконанням згідно положень п.8 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження".

Звертаючись з позовом до суду першої інстанції, ОСОБА_2 посилався на те, що 08.08.2016 року йому стало відомо про існування зазначених вище постанов державного виконавця, прийнятих в рамках примусового виконання виконавчого документа ВП №31805302.

Позивач вважає, що державним виконавцем були порушені його законні права та інтереси як боржника у виконавчому провадженні, оскільки йому не були надіслані постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.03.2012 року, постанова від 28.03.2012 року про накладення арешту на все нерухоме майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, постанова від 06.06.2012 року про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, не було повідомлено про результати визначення вартості чи оцінки майна.

З огляду на зазначене позивач просив визнати незаконними дії державного виконавця Косіловського М.С. відділу ДВС Ульяновського районного управління юстиції Кіровоградської області щодо не надіслання копій постанов, прийнятих ним у рамках виконавчого провадження ВП №31805302 та повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем в обґрунтування своїх вимог докази, а саме, довідка Міського відділення поштового зв'язку смт.Раухівка поштам ЦПЗ №1 від 31.10.2016 року №31/11-2016 (а.с.89) та акт від 25.01.2016 року (а.с.90) з письмовими поясненнями сусідів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 26.10.2016 року (а.с.91,93) про те, що ОСОБА_2 за останні п'ять років проживав за вказаною адресою у смт. Раухівка та не змінював місце свого проживання, підтверджують протиправність дій державного виконавця, які виразились у ненадісланні боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.03.2012 року та повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна.

З огляду на те, що норми Закону України "Про виконавче провадження" не зобов'язують державного виконавця направляти на адресу боржника постанови про арешт коштів чи майна боржника із забороною на їх відчуження та про призначення суб'єкта оцінювальної діяльності рекомендованою кореспонденцією із повідомленням про вручення, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в іншій частині.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне:

Відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч.ч. 2, 3 зазначеної статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 181 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби.

Так, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що позовну заяву може бути подано до суду, зокрема, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

В даному випадку, як вже зазначало вище, у поданому адміністративному позові ОСОБА_2 зазначив, що про порушення його прав та інтересів йому стало відомо лише 08.08.2016 року від представника фермерського господарства «Майя-Агро», який повідомив, що право власності на майно вказаним товариством набуто в результаті проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, реалізація якого проводилась на підставі виконавчого провадження ВП №31805302.

В свою чергу, у поданій апеляційній скарзі представник відповідача посилався на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вказаним позовом, передбачений КАС України, оскільки про порушення своїх прав позивач дізнався набагато раніше тієї дати, яка ним вказана у позові. У підтвердження своїх доводів Благовіщенський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області надав копію ухвали Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 22.04.2016 року та копію позовної заяви ОСОБА_2, поданої до Ульяновського районного суду Кіровоградської області.

В обґрунтування ненадання вказаних доказів до суду першої інстанції апелянт посилався на відсутність технічної та фінансової можливостей забезпечити явку представника ВДВС до судового засідання 03.11.2016 року, де він мав намір подати вказані документи особисто, та перехід суду до розгляду справи 11.11.2016 року в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, про що не було відомо представнику відповідача.

Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Оцінивши доводи апелянта, на які він посилався в обґрунтування причин неподання додаткових доказів до суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені відповідачем обставини є обґрунтованими, а надані докази суттєвими, а тому не можуть бути не прийняті до уваги колегією суддів.

Дослідивши надані апелянтом докази, суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_2 було подано до Ульяновського районного суду Кіровоградської області позовну заяву до відділу державної виконавчої служби Ульяновського районного управління юстиції Кіровоградської області, приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», фермерського господарства «Майя-Агро», за участю третіх осіб - експерта ОСОБА_6, приватного нотаріуса Ульяновського районного нотаріального округу Веліховської Тетяни Станіславівни про визнання прилюдних торгів недійсними, яка датована 05.04.2016 року.

У тексті вказаної позовної заяви ОСОБА_2 зазначив, що він ні про відкриття виконавчого провадження № 31805302, ні про винесення інших постанов, про які зазначено у позові (постанови від 28.03.2012 року про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, про призначення експерта від 06.06.2012 року, про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із стягненням заборгованості від 02.10.2012 року), а також про результати визначення вартості чи оцінки майна та проведення прилюдних торгів, не був повідомлений належним чином.

22.04.2016 року ухвалою Ульяновського районного суду Кіровоградської області за вказаною вище позовною заявою ОСОБА_2 було відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду.

Таким чином, наданими апелянтом доказами підтверджено, що станом на 05.04.2016 року позивачу було достеменно відомо про наявність виконавчого провадження № 31805302 та постанов державного виконавця, прийнятих в рамках цього виконавчого провадження - про відкриття виконавчого провадження від 22.03.2012 року, про накладення арешту на все нерухоме майно боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.03.2012 року, про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 06.06.2012 року, та про наявність результатів визначення вартості чи оцінки майна та проведення прилюдних торгів, та про порушення його прав, як посилається відповідач, у зв'язку з не направленням йому вказаних постанов.

Однак, з позовом до адміністративного суду ОСОБА_2 звернувся лише 16.08.2016 року, тобто з пропуском строку звернення до суду, передбаченого КАС України.

Відповідно до ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Колегія суддів зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Позивачем в даному випадку не наведено жодної поважної причини пропуску десятиденного строку звернення до суду, встановленого ст. 181 КАС України.

В свою чергу наслідком пропуску строку звернення до адміністративного суду, відповідно до ст. 100 КАС України, є залишення поданого позову без розгляду. Винятком можуть бути лише випадки, коли суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Згідно з ч.1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Відповідно п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

З огляду на те, що позивачем не надано доказів поважності пропуску строку звернення до суду, колегія суддів доходить висновку, що поданий ОСОБА_2 позов має бути залишений без розгляду, а постанова суду першої інстанції скасована з прийняттям нової ухвали.

Керуючись ст. ст. 99, 100, 184, 185, 196, 198, 203, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Благовіщенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2016 року скасувати.

Прийняти нову ухвалу, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Відділу ДВС Ульяновського районного управління юстиції Кіровоградської області, за участю третьої особи Голованівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними дій залишити без розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Бойко А.В.

Судді: Танасогло Т.М.

Яковлєв О.В.