Постанова № 64536831, 01.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/2403/16

Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Запорожана Д.В., Шляхтицького О.І.,

за участю секретаря Колеснікова-Горобець І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання дій протиправними, стягнення грошового забезпечення,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, в якому, з урахуванням уточнення в серпні 2016 року позовних вимог, просив: визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати позивачу грошового забезпечення за час перебування на лікарняному та середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 23.05.2015р. по день поновлення на службі - 06.04.2016р.; стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час перебування на лікарняному та середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23.05.2015р. по 06.04.2016р. в сумі 105 207 грн.

Позов обґрунтовував тим, що в листопаді 2014 року він звертався до суду з позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій та до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправними дій щодо його звільнення з посади начальника Одеського міського управління ГУ ДСНС України в Одеській області, скасування наказу про звільнення від 23.05.2014р. №235, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. У зв'язку з вирішенням даного спору в позасудовому порядку, зокрема, скасуванням наказом голови ДСНС України №128 від 14.03.2016р. наказу про звільнення від 23.05.2014р. №235, ОСОБА_1 подав клопотання про відмову від апеляційної скарги на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.01.2015р. Однак, відповідачем, при скасуванні в добровільному порядку наказу про його звільнення та зарахуванні у розпорядження начальника ГУ ДСНС України в Одеській області, позивачу не було нараховано та не виплачено грошове забезпечення за час перебування на лікарняному та середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з дати винесення наказу про звільнення по день фактичного поновлення на посаді.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.10.2016р. позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 06.09.2014р. по 14.03.2016р. в сумі 99 579,76 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що на підставі Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ №593 від 11.07.2013р., позивач не має права на виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, оскільки наказ про його звільнення №235 від 23.05.2014р. не був визнаний незаконним в судовому порядку.

Також, апелянт посилається на те, що невиплата грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 06.09.2014р. по 14.03.2016р. є наслідком порушень позивачем п.31 Положення №593, який після завершення лікування не з'явився на службу в ГУ ДСНС України в Одеській області, не повідомив безпосередньому керівнику про місце свого перебування, про вихід з лікарняного на службу. Після спливу 4 місяців підряд оплачуваного перебування позивача на лікарняному у відповідача виникло право не сплачувати йому грошове забезпечення і не виключати його з кадрів ДСНС України.

На підставі ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає постанову суду першої інстанції в межах вимог апеляційної скарги ГУ ДСНС України в Одеській області, тобто в частині вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з квітня 2013 року ОСОБА_1 проходив службу цивільного захисту в ДСНС України на посаді начальника Одеського міського управління Головного управління ДСНС України в Одеській області.

Наказом голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій по особовому складу цивільного захисту №235 від 23.05.2014р. розірвано достроково контракт про проходження служби цивільного захисту з полковником служби цивільного захисту ОСОБА_1, начальником Одеського міського управління ГУ ДСНС України в Одеській області та, відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, позивача звільнено зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку) за пунктом 176 підпунктом 2 (за віком).

ОСОБА_1 оскаржив в судовому порядку вказаний наказ ДСНС України.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.01.2015р. по справі № 815/6704/14 у задоволенні зазначеного адміністративного позову позивачу було відмовлено.

Під час апеляційного провадження по розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.01.2015р. по справі №815/6704/14, Державна служба України з надзвичайних ситуацій прийняла наказ №128 від 14.03.2016р., яким скасувала свій наказ №235 від 23.05.2014р. «Про звільнення зі служби ОСОБА_1». Також, вказаним наказом ОСОБА_1 звільнено з займаної посади начальника Одеського міського управління ГУ ДСНС України в Одеській області та зараховано його у розпорядження начальника ГУ ДСНС України в Одеській області, продовжено строк служби за контрактом понад граничний вік перебування на службі цивільного захисту строком на 1 рік з 14 березня 2016 року по 13 березня 2017 року.

23.03.2016р. ОСОБА_1 відмовився від апеляційної скарги на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.01.2015р. у зв'язку із самостійним скасуванням відповідачем оскарженого у справі №815/6704/14 наказу, тобто вирішенням даного спору в позасудовому порядку. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2016р. прийнято відмову позивача від апеляційної скарги та закрито апеляційне провадження у справі.

При зверненні з даним позовом до суду ОСОБА_1 посилається на те, що незважаючи на скасування Державною службою України з надзвичайних ситуацій наказу про його звільнення від 23.05.2014р. №235, ГУ ДСНС України в Одеській області, в порушення вимог Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 11.07.2013р. №593, та Інструкції про виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 10.06.2008р. №447, не нараховано та не виплачено на його користь грошове забезпечення за час вимушеного невиконання службових обов'язків.

Суд першої інстанції, при прийнятті рішення про стягнення з ГУ ДСНС України в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 06.09.2014р. по 14.03.2016р. в сумі 99 579,76 грн., дійшов висновку, що наказом №128 від 14.03.2016р. Державною службою України з надзвичайних ситуацій було фактично самостійно поновлено позивача на службі, у зв'язку з чим йому повинно бути виплачено грошове забезпечення за час вимушеного прогулу. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що так як ГУ ДСНС України в Одеській області не вчинило дій щодо виплати на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, тому відповідні кошти підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається Кодексом цивільного захисту та Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №593 від 11.07.2013р.

Пунктом 184 Положення №593 передбачено, що особи рядового і начальницького складу, стосовно яких прийнято рішення про дострокове розірвання контракту, мають право оскаржити таке рішення у порядку, встановленому законодавством. У разі визнання рішення про дострокове розірвання контракту незаконним особи рядового і начальницького складу поновлюються на посадах, які займали раніше, або на рівнозначних посадах з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного невиконання службових обов'язків.

Відповідно до п.13.4 Інструкції про виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 10.06.2008р. №447, особам рядового і начальницького складу, звільненим з органів управління (підрозділів), а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення необґрунтованим, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачується за посадою, з якої вони були звільненні.

З аналізу вказаних норм слідує, що виплата грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу за час вимушеного прогулу (вимушеного невиконання службових обов'язків) може мати місце лише при визнанні звільнення таких осіб необґрунтованим.

Як вбачається зі змісту ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2016р. по справі №815/6704/14, підставою для закриття апеляційного провадження у даній справі, предметом спору в якій, серед іншого, було оскарження наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій №235 від 23.05.2014р. про звільнення ОСОБА_1, було відповідне клопотання ОСОБА_1 подане у зв'язку з добровільним задоволенням відповідачем його вимог, тобто вирішенням спору в позасудовому порядку.

Однак, при дослідженні наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій №128 від 14.03.2016р. про скасування наказу №235 від 23.05.2014р. «Про звільнення зі служби ОСОБА_1»., колегія суддів встановила, що з його змісту не являється за можливе встановити у зв'язку з чим Державною службою України з надзвичайних ситуацій було прийнято рішення про необхідність скасування наказу про дострокове розірвання контракту та звільнення позивача, зокрема, чи дійшла Державна служба висновку про незаконність (необґрунтованість) прийнятого нею 23.05.2014р. наказу №235 або виходила з інших мотивів для його скасування.

Таким чином, оскільки при вирішенні питання про виплату позивачу грошового забезпечення за час вимушеного невиконання службових обов'язків, визначальним є встановлення необґрунтованості наказу про його звільнення, апеляційний суд вважає передчасним висновок суду першої інстанції про необхідність стягнення з ГУ ДСНС України в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в судовому порядку без розгляду та прийняття відповідним органом щодо цього рішення.

Вказаний висновок суду апеляційної інстанції слідує також з положень ст.235 КЗпП України, якою передбачено прийняття рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи саме органом, який розглядає трудовий спір про поновлення на посаді. Таким органом, на думку колегії суддів, в даному випадку є орган державної служби з надзвичайних ситуацій, так як ним самостійно скасовано наказ про звільнення ОСОБА_1 під час оскарження останнім такого наказу в судовому порядку.

На підставі викладеного, апеляційний суд доходить висновку, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 із вказаних ним підстав, задоволенню не підлягають, так як відповідачем не приймалося рішення про відмову у виплаті йому грошового забезпечення за час вимушеного невиконання службових обов'язків. При цьому, для захисту прав позивача, на підставі ст.11 КАС України, апеляційний суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог ОСОБА_1 та зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області розглянути питання щодо виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення по факту поновлення на роботі (чи продовження контракту) та прийняти щодо цього відповідне рішення.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Оскільки задовольняючи частково позов ОСОБА_1 судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального права, апеляційний суд, на підставі п.1, п.4 ч.1 ст.202 КАС України, доходить висновку про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 26.10.2016р. та прийняття нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 95, 185, 195, 196, 198 ч.1 п.3, 202 ч.1 п.1, п.4, 205 ч.1 п.3, 207, 254, 256 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області розглянути питання щодо виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення по факту поновлення на роботі.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 06.02.2017р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Запорожан Д.В.

Шляхтицький О.І.