Ухвала суду № 64536787, 02.02.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У х в а л а

2 лютого 2017 року м. КиївСуддя Верховного Суду України Сімоненко В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 грудня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа - Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву, про визнання недійсними кредитного договору, іпотечного договору, договорів про внесення змін до іпотечного договору, застосування наслідків недійсності правочину та стягнення коштів,

в с т а н о в и л а:

30 січня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду України із зазначеною заявою.

Разом з цим у своїй заяві ОСОБА_1 зазначає, що вона звільнена від сплати судового збору як споживач.

Виходячи з аналізу зазначеної норми права та судової практики, змісту доповнення до заяви про перегляд судового рішення не знаходжу підстав для звільнення заявника від сплати судового збору з огляду на таке.

Оскільки першорядним нормативно-правовим актом національного законодавства, який регулює порядок справляння судового збору, є Закон України «Про судовий збір», то саме правові приписи, закріплені в наведеному законі, застосовуються при обчисленні судового збору, його сплаті, а також звільненні осіб від його сплати у випадках, визначених у статті 5 цього Закону.

За змістом змін до статті 5 Закону України «Про судовий збір», які прийняті пізніше, ніж Закон України «Про захист прав споживачів», убачається, що з 1 вересня 2015 року споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, не відносяться до суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях, тому посилання заявника на положення Закону України «Про захист прав споживачів» не можуть бути взяті до уваги.

До того ж, відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору саме за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Таким чином, оскільки навіть і в Законі України «Про захист прав споживачів» не передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору за подання заяв про перегляд судових рішень Верховним Судом України, то і вимога заявника про застосування до цивільно-процесуальних правовідносин щодо справляння судового збору саме правових приписів, закріплених у частині третій статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» не зумовлює звільнення його від сплати судового збору за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у даній справі.

Отже подана заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення не відповідає вимогам статті 358 ЦПК України, оскільки до заяви не додано документ про сплату судового збору.

Так, відповідно до підпункту 8 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України підлягає сплаті судовий збір у розмірі 130 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, для розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд судових рішень, судовий збір у розмірі, визначеному у відповідності до чинного законодавства, повинен бути доплачений та перерахований на рахунок Верховного Суду України з такими реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі, 22030102 р/о 31213207700007, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходів бюджету - 22030102, код банку отримувача - 820019, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; у графі платіжного доручення "Призначення платежу" зазначається "судовий збір (Верховний Суд України, 060)" символ звітності 207.

На адресу Верховного Суду України слід надіслати оригінал документу про сплату судового збору.

Крім того, заява про перегляд судового рішення не відповідає вимогам статті 358 ЦПК України, оскільки предметом перегляду є ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 листопада 2015 року, якою рішення районного та ухвалу апеляційного судів залишено без змін, однак заявницею у порушення вимог пункту 2 частини першої статті 358 ЦПК України не додано належної копії судового рішення суду касаційної інстанції, про перегляд якого нею подано заяву (додана лише ксерокопія).

Відповідно до частини другої статті 359 ЦПК України у разі встановлення, що заяву подано без додержання вимог статей 357 та 358 цього Кодексу, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

Згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 359 ЦПК України заява повертається заявнику, якщо заяву подано без додержання вимог статей 357 та 358 цього Кодексу і заявник не усунув недоліки протягом установленого строку.

За таких обставин необхідно надати строк ОСОБА_1 на усунення недоліків заяви про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 грудня 2016 року та залишити заяву без руху для усунення вказаних недоліків у встановлений ухвалою строк.

Керуючись статтями 357, 358, 359 ЦПК України,

у х в а л и л а :

Надати ОСОБА_1 строк до 1 березня 2017 року для усунення зазначених недоліків

Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали заява буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Верховного Суду України В.М. Сімоненко