Ухвала суду № 64534822, 25.01.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого: Поливач Л.Д.

суддів: Вербової І.М., Шахової О.В.

при секретарі: Горак Ю.М.

за участю осіб:

представника ПАТ «Дельта Банк» Мохонько М.А.

представника боржника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про заміну стягувача у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», поданою представником Мохоньком Максимом Анатолійовичем

на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 22 листопада 2016 року

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 22 листопада 2016 року відмовлено у задоволенні заяви ПАТ «Дельта Банк» про заміну стягувача у цивільній справі за позовом ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ПАТ «Дельта Банк» через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу про задоволення заяви у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне з'ясування обставин справи.

Справа № 760/565/13-ц № апеляційного провадження № 22-ц/796/1500/2017Головуючий у суді першої інстанції: В.В. Українець Доповідач у суді апеляційної інстанції: Л.Д. ПоливачВ обґрунтування зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилково висновку про те, що на стадії виконавчого провадження можлива лише заміна сторони виконавчого провадження. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України можлива заміна кредитора у зобов'язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), що являє собою договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Вказав, що ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 28.07.2015 року було відмовлено АТ «Дельта Банк» у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження у даній справі, але даною ухвалою суду встановлено, що ПАТ «Дельта Банк» є правонаступником ПАТ «Омега Банк».

Зазначив, що норми чинного законодавства не містять заборон щодо повторного звернення до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, оскільки у даному випадку має місце вирішення питання по заміну сторони у справі, після прийняття рішення, тобто питання, пов'язане з виконанням судового рішення, що регулюється розділом VI ЦПК України, а саме ст. 378 ЦПК України.

Звернув увагу суду на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду України від 20.11.2013 року. А також право на судовий захист, що є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина та обов'язковість виконання судових рішень як складову права на справедливий суд.

Представник ПАТ «Дельта Банк» Мохонько М.А. у судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її з викладених підстав.

Представник боржника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін як законну та обґрунтовану.

Представник ПАТ «Омега Банк» у судове засідання не з'явився, про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином, що вбачається із зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення, причини неявки у судове засідання не повідомив, колегія суддів вважала за можливе проводити розгляд справи за його відсутності у відповідності до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України, оскільки неявка представника ПАТ «Омега Банк» в судове засідання не унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 30 липня 2013 р. задоволено позов ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Сведбанк» заборгованість за кредитним договором №1022-Ф від 26.10.2007 року у розмірі 5623786,06 грн., заборгованість за кредитним договором № 1007-Ф від 20.11.2007 року у розмірі 11114050,53 грн., вирішено питання розподілу судових витрат.

При ухваленні зазначеного рішення суду не було враховано, що позивач ПАТ «Сведбанк» рішенням річних загальних зборів акціонерів від 29.04.2013 р. змінив назву на ПАТ «Омега Банк».

Крім того, суду не було повідомлено про те, що 18 червня 2013 року (ще до ухвалення рішення суду) між ПАТ «Омега Банк» та ПАТ «Дельта Банк» був укладений договір купівлі- продажу прав вимоги № 1 (про заміну кредитора у зобов'язанні), за умовами якого право вимоги за укладеними між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 кредитними договорами згідно додатку, в тому числі, за кредитними договорами № 1022-Ф від 26 жовтня 2007 року та № 1007-Ф від 20 листопада 2007 року з усіма змінами та доповненнями до нього, перейшло до ПАТ «Дельта Банк».

Отже, відступлення права вимоги відбулося до ухвалення рішення суду на користь ПАТ «Сведбанк», яке ПАТ «Дельта Банк» не оскаржувало, як не оскаржили ухвалене рішення і особи, які брали участь у даній справі. На час ухвалення 30 липня 2013 року рішення суду про стягнення заборгованості за кредитними договорами з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Сведбанк», маючи право вимоги за укладеними між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 кредитними договорами з усіма змінами та доповненнями до нього, ПАТ «Дельта Банк» не порушувало перед судом питання про заміну первісного позивача ПАТ «Сведбанк» на правонаступника - ПАТ «Дельта Банк», якому вже було переуступлено право вимоги, не заявляв такого клопотання і сам позивач.

04 жовтня 2013 р. представнику ПАТ «Омега Банк» було видано виконавчі листи на виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 30 липня 2013 р. у справі № 760/564/13ц.

08 листопада 2013 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було відкрито виконавче провадження №40595367.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 17 січня 2014 р. було визнано постанову про відкриття виконавчого провадження від 08 листопада 2013 р. неправомірною. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29 жовтня 2015 р. вказану ухвалу було залишено без змін.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України МедведєваО.В. від 01.12.2015 р. було скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 08.11.2013 р. Того ж дня було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим 04 жовтня 2013 р., стягувачем за яким було зазначено ПАТ «Омега Банк», оскільки рішення було ухвалено про стягнення заборгованості за договорами на користь ПАТ «Сведбанк».

Заявник 06 липня 2015 р. звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження та просив замінити сторону за виконавчим листом - стягувача ПАТ «Омега Банк» на ПАТ «Дельта Банк», посилаючись на те, що він 18 червня 2013 р. уклав з ПАТ «Омега Банк» договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами. Зокрема №1022-Ф від 26.10.2007 р. та №1007-Ф від 20.11.2007 р., внаслідок чого відбулась заміна кредитора у зобов'язанні.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 28 липня 2015 р. було відмовлено в задоволенні вказаної заяви.

13 січня 2016 р. ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду із заявою про заміну стягувача за виконавчим листом, а саме ПАТ «Омега Банк» на ПАТ «Дельта Банк».

17 лютого 2016 р. представник заявника подав заяву про уточнення заявлених вимог та просив замінити сторону у справі за позовом ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, а саме первісного стягувача ПАТ «Омега Банк» на його правонаступника ПАТ «Дельта-Банк», посилаючись на положення ст. 37, 368, 369, 370, 371 ЦПК України та ст. 115, 116, 117, 190, 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України.

Так, діючими нормами ЦПК України не передбачена заміна сторони у справі по якій ухвалено рішення суду і це рішення набрало законної сили.

Законом (при наявності передбачених для цього підстав) передбачена заміна сторони (первісного позивача - кредитора) у справі під час її розгляду судом, якщо переуступка права вимоги відбулась до ухвалення рішення суду, а також передбачена заміна сторони виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду даної справи суд не взяв до уваги, що позивач змінив своє найменування ПАТ «Сведбанк» на ПАТ «Омега Банк», не відбулось і заміни позивача, не дивлячись на те, що ПАТ «Омега Банк» ще до ухвалення рішення у даній справі переуступив право вимоги ПАТ «Дельта Банк». Відповідно до рішення суду, суд стягнув заборгованість на користь особи (ПАТ «Сведбанк»), якої вже не існувало на час ухвалення рішення.

Відповідно до частини першої ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, на час ухвалення рішення у даній справі право вимоги за вказаними вище кредитними договорами перейшли до ПАТ «Дельта Банк».

Судом першої інстанції при вирішення питання щодо заміни стягувача у даній цивільній справі було вірно застосовано та дотримано норм процесуального права, суд дійшов вірного висновку про те, що на стадії виконання рішення суду можлива лише заміна сторони виконавчого провадження, а не заміна сторони у справі - стягувача.

Доводи апеляційної скарги про запровадження у ПАТ «Дельта Банк» процедури ліквідації колегією суддів відхиляються як необґрунтовані, оскільки наявність процедури ліквідації ПАТ «Дельта Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування не є підставою для заміни сторони у справі.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що заміна кредитора у зобов'язанні може відбуватись і поза межами виконавчого провадження, на будь якій стадії розгляду справи, після ухвалення рішення суду і до відкриття виконавчого провадження, але зазначене залежить від моменту переуступки права вимоги, що в даній справі відбулось ще до ухвалення рішення суду. За таких обставин, вказані доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи є необґрунтованими, відтак не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала постановлена з додержанням вимог закону, підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.2 ст. 307, п.1 ч.1 ст. 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», подану представником Мохоньком Максимом Анатолійовичем, відхилити.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 22 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: