Постанова № 64534681, 06.02.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Гломба Ю.О.

Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.

ПОСТАНОВА

іменем України

"06" лютого 2017 р. Справа № 817/66/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бучик А.Ю.

суддів: Майора Г.І.

Шевчук С.М.,

за участю секретаря судового засідання Витрикузи В.П.,

позивача ОСОБА_3

представника відповідача Курганської О.В.

представника третьої особи Жук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області, Адвоката ОСОБА_3 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "04" листопада 2016 р. у справі за позовом Адвоката ОСОБА_3 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області, третя особа: КП "Управління механізації будівництва" про визнання протиправними та скасування рішень, ,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області, в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просила визнати протиправними та скасувати рішення Дисциплінарної палати від 24.12.2015 №І-Д/30-2, від 21.01.2016 №І-Д/31-6 повністю з моменту їх прийняття.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 04.11.2016 визнано протиправним та скасовано рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області від 21.01.2016 №І-Д/31-6. В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Рівненської області просить постанову суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог. Зазначає, що адвокатська діяльність адвоката ОСОБА_3 не зупинена та не припинена, а тому незалежно від факту укладення договору на представництво інтересів в суді чи виконуючи представництво за довіреністю без укладення відповідного договору, адвокат має керуватись в своїй діяльності Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та дотримуватись Правил адвокатської етики, і як адвокат - нести відповідальність за порушення встановлених обов"язків.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, адвокат ОСОБА_3 також звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити в повній мірі. Зазначає про відсутність підстав для порушення відповідачем дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3

Апеляціна скарга адвоката ОСОБА_3 підлягає до задоволення, тоді як апеляційна скарга Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Встановлено, що 25 листопада 2015 року до КДКА Рівненської області надійшла скарга ліквідатора КП «Управління механізації будівництва» Жука В.І. на дії адвоката ОСОБА_3

24 грудня 2015 року Дисциплінарною палатою КДКА Рівненської області прийнято рішення №І-Д/30-2, яким порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_3 за скаргою ліквідатора КП «Управління механізації будівництва» Жука В.І. та призначено розгляд дисциплінарної справи на 15 год. 00 хв. 21 січня 2016 року.

21 січня 2016 року адвоката ОСОБА_3 рішенням Дисциплінарної палати КДКА Рівненської області притягнуто до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у виді попередження.

Не погоджуючись з рішеннями про порушення дисциплінарної справи та про притягнення до дисциплінарної відповідальності, адвокат звернулася до суду за захистом порушеного права.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині скасування рішення КДКА Рівненської області №І-Д/30-2, яким порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_3, суд першої інстанції покликався на те, що зазначене рішення відповідає критеріям правомірності, а тому підстав для його скасування немає.

Проте, колегія суддів не погоджується з наведеним висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 36, частини 3 статті 33 Закону №5076-VI кожен, кому відомі факти поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має право звернутись зі скаргою до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону за адресою робочого місця адвоката, зазначеною у Єдиному реєстрі адвокатів України.

При цьому, частина 2 статті 36 Закону №5076-VI містить застереження для скаржників, забороняючи зловживання таким правом, зокрема, ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав. У разі якщо звернення громадянина стосовно поведінки адвоката не є вочевидь безпідставним, на виконання порядку проходження такого звернення, передбаченого статтями 37, 38 Закону №5076-VI, членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону виконується перевірка відомостей, викладених у заяві (скарзі).

Законом № 5076-VI члену дисциплінарної палати, який виконує перевірку, надані достатні повноваження для виконання такого обов'язку, а саме: право опитувати осіб, яким відомі обставини, викладені у заяві (скарзі), отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Результати перевірки мають бути оформлені у виді письмової довідки, у якій повинні бути викладені обставини, виявлені під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи та подані для розгляду і вирішення питання про порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи на розгляд дисциплінарній палаті.

Відповідно до статті 39 Закону №5076-VI рішення про порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи приймається більшістю голосів членів дисциплінарної палати, які беруть участь у її засіданні.

Відповідно до Положення про Раду адвокатів України, до статті 55 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" N 5076-VI від 05.07.2012 р. Радою адвокатів України затверджено рішенням Ради адвокатів України від 16 лютого 2013 року № 77 Регламент кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону (далі по тексту - "Регламент"), яким визначено порядок роботи кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (далі по тексту - "КДКА") в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі з реалізації повноважень, наданих Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - "Закон"), а також процедура розгляду питань, віднесених до її компетенції Законом, іншими актами, що регулюють діяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій; порядок вирішення питань процедурної діяльності КДКА, що віднесені до її компетенції, організації проведення засідань КДКА, порядок прийняття рішень КДКА; процедура підготовки, розгляду та прийняття КДКА рішень з питань, що належать до її повноважень, та інші процедурні питання діяльності визначені Регламентом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Відповідно до пп.6.1.1 Регламенту, формою роботи КДКА є засідання.

Згідно пп.6.1.2 Регламенту про місце, день, час та перелік питань порядку денного засідання КДКА (палати КДКА), члени КДКА (палати КДКА) та інші особи, які мають право брати участь у засіданнях, повідомляються не пізніше як за п'ять днів до дня проведення засідання.

Підпунктом 6.4.1 Регламенту встановлено, що учасниками засідання КДКА (Плати) є особи, відносно яких розглядається чи вирішується питання, та особи, звернення яких або питання стосовно яких включені до порядку денного засідання, їх представники та інші особи, запрошені для участі у засіданні КДКА (Палати) у випадках, передбачених законодавством України, Положенням про КДКА або цим Регламентом.

Отже, враховуючи важливість таких стадій дисциплінарного провадження як проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката і вирішення питання про порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи, враховуючи порядок роботи кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, визначений Регламентом, колегія суддів приходить до висновку, що вирішення питання про порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи має відбуватися за участю заявника (скаржника) та адвоката, відносно якого розглядається зазначене питання, який належним чином та завчасно повідомлений про проведення засідання.

Судом першої інстанції зі слів свідка ОСОБА_6 встановлено, що керівник секретаріату КДКА Рівненської області особисто по телефону у листопаді 2015 року повідомила адвоката ОСОБА_3 про надходження скарги ліквідатора КП «Управління механізації будівництва» Жука В.І., на що остання відповіла, що скаргу для неї отримає її помічник ОСОБА_7 ОСОБА_6 самостійно виготовила копію скарги та доданих до неї матеріалів для адвоката. Через декілька днів, в кінці листопада 2015 року помічник адвоката ОСОБА_3 - ОСОБА_7 прийшла до КДКА Рівненської області та отримала копію скарги з додатками для вручення ОСОБА_3 За словами свідка положення про порядок прийняття та розгляду скарг не визначено детально процедуру повідомлення адвоката.

Однак, ну думку суду такі дії відповідача не можуть свідчити про виконання відповідачем свого обов"язку про належне повідомлення позивача про призначене засідання. Да думку апеляційного суду належним повідомленням адвоката про засідання КДКА є надіслання скарги на адресу робочого місця адвоката, зазначену у Єдиному реєстрі адвокатів України.

Надіслання позивачем пояснень до відповідача на скаргу Жука В.І. не свідчить про належне повідомлення адвоката ОСОБА_3 про засідання КДКА та вручення їй копії скарги.

Слід зазначити, що спірне рішення прийнято виключно на доводах скарги без перевірки обставин, які викладені в ній та без участі заявника та адвоката, відносно якого розглядається зазначене питання. При цьому, КДКА не доведено про належне повідомлення позивача про засідання комісії та не надано доказів про вручення позивачу копії скарги Жука В.І.. Також, в оскаржуваному рішенні відсутні посилання на будь-які інші джерела, аніж доводи скаржника, з яких перевіряючими встановлені обставини вчинення порушення позивачем.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що КДКА Рівненської області порушено процедуру прийняття рішення, у зв'язку чим, рішення №І-Д/30-2, яким порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_3 не відповідає критеріям правомірності, а тому підлягає до скасування.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог підлягає скасуванню з прийняттям нової у вказаній частині про скасування рішення КДКА Рівненської області №І-Д/30-2, яким порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_3

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення від 21.01.2016 №І-Д/31-6 суд зазначає наступне.

Встановлено, що в скарзі ліквідатора КП «Управління механізації будівництва» Жука В.І. міститься посилання на порушення позивачем конфлікту інтересів та принципу інформування ліквідатора третьої особи про наявну цивільну справу №569/12844/15-ц за позовом ОСОБА_8 до КП «Управління механізації будівництва» про визнання недійсним рішення конференції. Суть допущених, на думку третьої особи, порушень полягає в тому, що ОСОБА_3, будучи представником КП «Управління механізації будівництва» згідно довіреності, подала суду заперечення на позовну заяву, відповідно до яких фактично визнала позовні вимоги ОСОБА_8 у даній справі, не погодивши таку позицію з новим головою комісії з припинення (ліквідатором) КП «Управління механізації будівництва». Представник також зазначив, що довіреність ОСОБА_3 відкликана.

Крім того встановлено, що 17.06.2015 Головою комісії з припинення (ліквідатором) КП «Управління механізації будівництва» Тимощуком Ю.А. видано довіреність ОСОБА_3 на представництво інтересів КП «Управління механізації будівництва» в усіх без винятку установах, на підприємствах, в організаціях, в судових та інших правоохоронних органах України тощо, у всіх судах загальної юрисдикції, в господарських, адміністративних та третейських судах, судах апеляційної та касаційної інстанції без обмежень з усіма правами, які надані відповідним чинним законодавством позивачу, відповідачу, третій особі чи іншій особі, що бере участь у справі, згідно ст. ст. 27, 31, 34, 35, 44 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 22, 28 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 49, 51, 54, 59 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому вказаною довіреністю ОСОБА_3 надано право розписуватися від імені Підприємства у відповідних заявах. У вказаній довіреності від 17.06.2015 відсутні будь-які відомостей про те, що вона була видана КП «Управління механізації будівництва» для ОСОБА_3 як адвоката.

У відповідності до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Стаття 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» містить положення про те, що договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

З цими нормами кореспондуються вимоги статей 14, 15 Правил адвокатської етики.

Як вбачаться із ст. 244 ЦК України, представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій.

Відповідно до ст. 237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Статтею 25 ЦК України встановлено, що здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно з ст. 28 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Відповідно до ст. 29 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Представниками у суді, згідно з ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України, може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді, за винятком осіб, визначених у статті 41 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 42 ЦПК України, повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені, зокрема, довіреністю юридичної особи. Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордера обов'язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що в даному випадку висновок дисциплінарної палати про порушення адвокатом ОСОБА_3 статей 26, 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що полягало у наданні правової допомоги КП «Управління механізації будівництва» без укладення договору про надання правової допомоги, не узгоджується із нормами чинного законодавства.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Інших підстав для здійснення адвокатом адвокатської діяльності Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не встановлює. Водночас, відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», довіреність є лише одним з документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги. Як видно з тексту довіреності, виданої КП «Управління механізації будівництва», остання видана не на підставі договору про надання правової допомоги та без зазначення надання такої допомоги саме адвокатом ОСОБА_3.

Чинне законодавство України не містить обмежень на представництво інтересів фізичних чи юридичних осіб на підставі довіреності, виданої фізичній особі, навіть якщо така особа має статус адвоката, але при цьому не діє як адвокат.

У відповідності до ч. 2 ст. 31 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов.

Відповідно до ст. 18 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим з'їздом адвокатів України 17.11.2012 року, якщо після виконання вимог, викладених у частині п'ятій статті 17 цих Правил, адвокат переконається у наявності фактичних і правових підстав для виконання певного доручення, він повинен неупереджено й об'єктивно викласти їх клієнту і повідомити в загальних рисах, який час і обсяг роботи вимагатиметься для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, якого бажає клієнт. Якщо за наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення, свідомо для адвоката існує поширена несприятлива (з точки зору гіпотетичного результату, бажаного для клієнта) практика застосування відповідних норм права, адвокат зобов'язаний повідомити про це клієнта. У випадку, коли адвокат дійде висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, він зобов'язаний повідомити про це клієнта та узгодити з ним зміну змісту доручення, що відповідав би тому гіпотетичному результату, котрий може бути досягнутий згідно з чинним законодавством, або відмовитись від прийняття доручення; Адвокат повинен повідомити клієнта про можливий результат виконання доручення на підставі закону та практики його застосування. При цьому забороняється давати клієнту запевнення і гарантії стосовно реального результату виконання доручення, прямо або опосередковано сприяти формуванню у нього необґрунтованих надій, а також уявлення, що адвокат може вплинути на результат іншими засобами, окрім сумлінного виконання своїх професійних обов'язків.

Згідно ст. 26 Правил адвокатської етики адвокат повинен з розумною регулярністю інформувати клієнта про хід виконання доручення і своєчасно відповідати на запити клієнта про стан його справи. Інформація має подаватися клієнту в обсязі, достатньому для того, щоб він міг приймати обґрунтовані рішення стосовно суті свого доручення та його виконання.

Встановлено, що 01 жовтня 2015 року Рівненським міським судом прийнято рішення у цивільній справі №5669/12844/15-ц за позовом ОСОБА_8 до КП «Управління механізації будівництва» про визнання недійсним рішення конференції, яким позов було задоволено. Визнано недійсними з моменту їх прийняття рішення конференції працівників (засновників) КП «Управління механізації будівництва», оформлені протоколом №1/15 від 28 травня 2015 року. Визнано недійсними з моменту їх прийняття рішення конференції трудового колективу КП «Управління механізації будівництва», оформлені протоколом №2/15 від 18 липня 2015 року. У даній справі представником КП «Управління механізації будівництва» ОСОБА_3 на підставі довіреності від 17.06.2015 року, виданої ліквідатором КП «Управління механізації будівництва» Тимощуком Ю.А. подано 30.09.2015 року до Рівненського міського суду письмове заперечення, згідно із яким позовні вимоги визнавалися. Вказані заперечення були підписані ОСОБА_3, як представником КП «Управління механізації будівництва».

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 17.11.2015 року рішення Рівненського міського суду від 01.10.2015 року скасовано, провадження у справі закрито у зв'язку із відмовою ОСОБА_8 від позову.

Встановлено, що всі дії ОСОБА_3 в межах вказаної вище цивільної справи здійснювалися нею не як адвокатом, а як представником КП «Управління механізації будівництва», що діяв на підставі довіреності від 17.06.2015 року, яка на момент вчинення таких дій не була відкликана або скасована. Довіреність ОСОБА_3 від 17.06.2015 на представництво інтересів КП «Управління механізації будівництва» відкликана лише 22.10.2015, про що здійснено публікацію в газеті 7 Днів №43 (1138).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_3 жодних порушень Правил адвокатської етики не допускала, оскільки не діяла у вищезазначених відносинах як адвокат, а тому до її дій не могли застосовутися положення ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо укладення договору про надання правової допомоги із КП «Управління механізації будівництва» для здійснення адвокатської діяльності та ст.ст. 18, 26 Правил адвокатської етики щодо інформування клієнта щодо правової позиції у справі та хід виконання доручення.

Таким чином, постанова суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області від 21.01.2016 року №І-Д/31-6 є правомірною та скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Рівненської області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Адвоката ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "04" листопада 2016 р. скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області від 24.12.2016 №І-Д/30-2.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Ю.Бучик

судді: Г.І. Майор

С.М. Шевчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "06" лютого 2017 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: Адвокат ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Рівненської області вул.Директорії,3,оф.1,м.Рівне,33000

4-третій особі: КП "Управління механізації будівництва" - вул.Дворецька, 120 А,м.Рівне,33001,