Ухвала суду № 64533971, 30.01.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2017 р.Справа № 820/4619/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бенедик А.П. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Жданюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2016р. по справі № 820/4619/16

за позовом ОСОБА_1

до Харківського національного університету внутрішніх справ

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

29.08.2016 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківського національного університету внутрішніх справ (далі - відповідач), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд визнати протиправною бездіяльність (дії) відповідача щодо невиплати позивачу в день звільнення одноразової грошової допомоги, передбаченої чинним законодавством та зобов'язати відповідача здійснити позивачу виплату суми середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 104 033,76 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2016 року позов залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на невірне застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ.

Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ № 205 о/с від 06.11.2015 року підполковника міліції ОСОБА_1, заступника начальника факультету підготовки фахівців для підрозділів слідства Харківського національного університету внутрішніх справ, звільнено зі служби за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів). Вислуга років на день звільнення складає 26 років 03 місяці 05 днів, у пільговому обчисленні: не має. Вислуга років для отримання одноразової грошової допомоги при звільненні складає 26 років 03 місяці 05 днів.

Відмовивши у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що виплативши позивачу одноразову грошову допомогу 21.07.2016 року, після отримання листа МВС України щодо розподілу коштів, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-XII регулюються умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, в т.ч. призначення та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби.

У відповідності до ч. 1 та ч. 4 ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби здійснюється Міністерством внутрішніх справ України, за рахунок коштів Державного бюджету України, та підставою для дії її нарахування є наказ про звільнення.

Як вбачається з матеріалів справи позивачу, звільненому з посади заступника начальника факультету підготовки фахівців для підрозділів слідства з 06.11.2015 року, була нарахована одноразова грошова допомога при звільненні в сумі 114417,92 грн, що підтверджується довідкою відповідача № 4/1109д від 01.11.2016 року. Повний розрахунок по одноразовій допомозі при звільненні проведений 21.07.2016 року.

В своїй апеляційній скарзі позивач зазначає, що відповідно до ст. 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплати всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення, та згідно з ст. 117 Кодексу законів про працю України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст..116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Колегія суддів не погоджується з вказаною позицією позивача та зазначає, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Дана правова позиція узгоджується з позицією висловленою Верховним Судом України у постанові від 17.02.2015 року по справі № 21-8а15.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів зазначає, відповідач, який уповноважений діяти на підставі чинного законодавства, діяв у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Виходячи із викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального права, а саме норми Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", тому судове рішення не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Згідно до ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2016р. по справі № 820/4619/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бенедик А.П. Мельнікова Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 03.02.2017 р.