Постанова № 64533660, 06.02.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Луньов О.Г.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2017 року справа №223/897/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Шишова О.О., суддів: Сіваченка І.В., Чебанова О.О., при секретарі судового засідання Куленко О.Д., за участю представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Вугледарі Донецької області на постанову Вугледарського міського суду Донецької області від 05 грудня 2016 р. у справі № 223/897/15-а (головуючий І інстанції Луньов О.Г.) за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в місті Вугледарі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася до Вугледарського міського суду Донецької області з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області (далі - відповідач, апелянт) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії (а. с. 2-5).

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік ОСОБА_4 у віці 46 років помер. Її чоловік достатньо заробляв, позивач не працювала і знаходилась на його утриманні. Після його смерті залишилася без засобів існування. 04.09.2013 року позивач звернулася до Управління Пенсійного фонду України в місті Вугледарі Донецької області з заявою про призначення пенсії по втраті годувальника на підставі Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Їй була призначена пенсія по втраті годувальника у розмірі 50 % пенсії її чоловіка, однак позивач дізналася, що пенсія розрахована невірно і її розмір занижено. 25.11.2015 року позивач звернулася до відповідача з заявою про надання розяснень по нарахуванню пенсії по втраті годувальника. Відповідно до листа відповідача при обчисленні пенсії відповідачем було застосовано показник середньої заробітної плати в галузях економіки за 2007 рік у розмірі 1197,91 грн. Позивач вважає, що застосування показника середньої заробітної плати за 2007 рік у сумі 1197,91 грн. є незаконним, а тому просить суд: визнати дії відповідача незаконними щодо застосування показника середньої заробітної плати в середньому на одна застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік при призначенні їй пенсії по втраті годувальника у 2013 році; зобовязати відповідача здійснити їй перерахунок та виплату пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за календарний рік, що передує року звернення за пенсією, а саме за 2012 рік, відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», з моменту її призначення.

Постановою Вугледарського міського суду Донецької області від 05 грудня 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено, а саме:

-визнано дії Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області по призначенню ОСОБА_3 пенсії по втраті годувальника з застосуванням показника середньої заробітної плата в галузях економіки України за 2007 рік, неправомірними;

-скасовано розпорядження Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області про призначення ОСОБА_3 пенсії по втраті годувальника з застосуванням показника середньої заробітної плата в галузях економіки України за 2007 рік як неправомірне;

-зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області нарахувати ОСОБА_3 пенсію по втраті годувальника відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» з застосуванням показника середньої заробітної плата в галузях економіки України за календарний рік, що передує року звернення за пенсією, а саме за 2012 рік та провести ОСОБА_3 перерахунок пенсії по втраті годувальника з моменту призначення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивач звернувся за призначенням пенсії відповідно до ст. 45 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування вперше, суд вважає, що при обчисленні пенсії по втраті годувальника відповідач повинен був застосовувати показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, як це передбачено статтею 40 зазначеного Закону.

Не погодившись з рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 05 грудня 2016 року, Управління пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області подало апеляційну скаргу. Вважає постанову необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального права, судом при прийнятті постанови у справі неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги було зазначено, що середня заробітна плата у галузях економіки за 2007 рік була застосована управлінням на підставі того, що померлий годувальник ОСОБА_4 отримував пенсію за віком, призначену з 26.02.1996 року, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Також апелянт зауважив, що енсія по втраті годувальника призначається, виходячи зі стажу і заробітку померлого годувальника. Пенсії, призначені до 2008 року перераховуються із застосуванням показників відповідно середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік та середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за 2007 рік.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за необхідне розглянути справу у відсутність осіб, які не з'явились.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено ,що з 15.06.1979 року позивач перебувала у шлюбі з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер (а.с.8-9).

04.09.2013 року позивач звернулася до відповідача з заявою про призначення їй пенсії по втраті годувальника. УПФУ в м. Вугледарі Донецької області була призначена за ріповій Т.В. пенсія по втраті годувальника відповідно до вимог Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування. При цьому середня заробітна плата в галузях економіки застосовувалася за 2007 рік в розмірі 1197,91 грн. Розмір заробітку годувальника для обчислення пенсії склав 4162,62 грн., розмір його пенсії склав би 4121,41 грн., з урахуванням чого, відповідно до ст. 40 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, позивачу була призначена пенсія по втраті годувальника в сумі 2060,71 грн. (а.с.19-22).

Позивач вважає, що застосування показника середньої заробітної плати за 2007 рік у сумі 1197,91 грн. є незаконним, а тому була вимушена звернутись до суду за захистом своїх прав та свобод.

Перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що останню необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) встановлено види пенсійних виплат і соціальних послуг, зокрема в частині першій зазначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Розділом V вказаного Закону визначено умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника (стаття 36), розмір такої пенсії (стаття 37), період, на який вона призначається, зміна розміру (стаття 38), призначення однієї пенсії у зв'язку з втратою годувальника на всіх членів сім'ї, виділення частки пенсії (стаття 39).

Так, зокрема, відповідно до статті 37 цього Закону пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Тобто, пенсія у зв'язку з втратою годувальника розраховується у відсотковому відношенні до розміру пенсії померлого годувальника.

Згідно з частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону , із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Отже, при переведенні з одного виду пенсії на інший обрахунок нової пенсії здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, а за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-IV, тобто показник середньої заробітної плати є незмінною величиною.

Оскільки пенсія у зв'язку з втратою годувальника розраховується у відсотковому відношенні до розміру пенсії померлого годувальника, то в розумінні частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV як попередній вид пенсії слід розуміти саме пенсію, яку отримував на день смерті годувальник.

Колегією суддів встановлено, що чоловік позивача на день смерті отримував пенсію, яка йому була призначена з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік.

За таких обставин немає правових підстав для застосування показника середньої заробітної плати за 2012 рік при обчисленні позивачу пенсії у зв'язку із втратою годувальника, оскільки за основу для визначення розміру такої пенсії береться розрахунок пенсії годувальника.

Вказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 27 жовтня 2015 року, прийнятої за результатами розгляду справи № 345/1928/14-а.

Враховуючи приписи ст.ст. 69, 71 КАС України, беручи до уваги встановлені судом обставини, колегія суддів дійшла висновку про доведеність відповідачем законності та обгрунтовності відповіді №31/з від 04.12.2015 року , яка в свою чергу відповідає критеріям правомірності, які ставляться до рішення суб'єктів владних повноважень ч.3 ст.2 КАС України. Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_3 і зазначає, що постанова прийнята із помилковим застосуванням норм матеріального, висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому наявні підстави для скасування рішення.

Пунктом 4 частини 1 статті 202 КАС України встановлено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Повний текст постанови складений 06 лютого 2017 року.

Керуючись статтями 9, 11, 184, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Вугледарі Донецької області на постанову Вугледарського міського суду Донецької області від 05 грудня 2016 р. у справі № 223/897/15-а - задовольнити.

Постанову Вугледарського міського суду Донецької області від 05 грудня 2016 р. у справі № 223/897/15-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в місті Вугледарі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів після його складення в повному обсязі.

Головуючий суддя О.О.Шишов

Судді І.В.Сіваченко

О.О.Чебанов