Ухвала суду № 64533596, 01.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/24252/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвіновова А.В., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

У Х В А Л А

Іменем України

01 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаля М.І.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.

при секретарі: Хмарській К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «УКРІМПАП» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «УКРІМПАП» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «УКРІМПАП» (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - Відповідач, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві) у якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.06.2015 №0003932205.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2016 року в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі (за текстом апеляційної скарги).

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представника позивача, що прибув у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Торговий Дім Укрімпап» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічним імпортним контрактом від 12.08.2014 №12/08-14, згідно з листам ПАТ «МетаБанк» від 06.03.2015 №52-01/198_БТ (вх. 11150/10 від 16.03.2015).

За результатами вказаної перевірки контролюючим органом зроблено висновок про порушення ТОВ «Торговий Дім Укрімпап» ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», зі змінами та доповненнями, а саме: ненадходження валютної виручки на територію України за зовнішньоекономічним контрактом від 12.08.2014 №12/08-14 з компанією ООО «Трансмашзапчасть» (Російська Федерація) у розмірі 935910,00 рос.рублів (еквівалент 413 307,22 грн.), кількість днів прострочення - 2, та у розмірі 1858550,00 рос.рублів (еквівалент 849914,92 грн.), кількість днів прострочення - 29 (з 27.02.2015 по дату прийняття позовної заяви Господарським судом - 23.03.2015).

На підставі викладеного, податковим органом складено акт перевірки від 25.05.2015 №303/1-26-50-22-05-36644064 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.06.2015 №0003932205, яким ТОВ «Торговий Дім Укрімпап» нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 66 223,46 грн. (далі по тексту - оскаржуване податкове повідомлення-рішення).

Не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до змісту акту перевірки, відповідачем розрахунок пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності здійснено до дати подання ТОВ «Торговий Дім Укрімпап» позову до Господарського суду міста Києва, тобто до 23.03.2015.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При цьому, Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті (ч.4 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»).

Згідно із п. 1 постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 №734 «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України», розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Аналогічні за своїм змістом положення також викладені у п. 1 постанови Правління Національного банку України від 01.12.2014 №758 та у п. 1 постанови Правління Національного банку України від 03.03.2015 №160.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої істанції, між ТОВ «Торговий Дім Укрімпап» (постачальник) та ООО «Трансмашзапчасть» (Російська Федерація) (покупець) укладено договір поставки від 12.08.2014 №12/08-14, умовами якого передбачено, що постачальник згоден продати та поставити, а покупець прийняти та оплатити щебінь гранітний з природного каменю, згідно з фракціями, зазначеними у заявках.

За результатами перевірки контролюючим органом розрахунків в іноземній валюті за вказаним контрактом останнім виявлено ненадходження валютної виручки на територію України у розмірі 935 910,00 рос.рублів (еквівалент 413307,22 грн.), кількість днів прострочення - 2, та у розмірі 1858550,00 рос.рублів (еквівалент 849 914,92 грн.), кількість днів прострочення - 29 (з 27.02.2015 по дату прийняття позовної заяви Господарським судом міста Києва , тобто 23.03.2015).

Як зазначає позивач, вказані висновки податкового органу є передчасними, оскільки ТОВ «Торговий Дім Укрімпап» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення грошових коштів, не сплачених за вказаним договором у встановлені строки, за результатами чого прийнято рішення від 08.02.2016 в господарській справі №910/7034/15-г про задоволення позовних вимог. Вказане, за твердженням апелянта, виключає відповідальність ТОВ «Торговий Дім Укрімпап» за порушення строків розрахунків в іноземній валюті.

Між тим, зазначені твердження апелянта є безпідставними та не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Правовими положеннями ч.1 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 вищезазначеного Закону у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Враховуючи вищезазначені законодавчі норми, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що у разі задоволення судом позову про стягнення з контрагента коштів за зовнішньоекономічним договором, пеня за прострочення строків розрахунків в іноземній валюті не нараховується лише з моменту звернення з таким позовом до суду, що, як наслідок, не виключає відповідальність у вигляді пені, нарахованої за порушення таких строків до моменту звернення з позовом до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.03.2015 ТОВ «Торговий Дім Укрімпап» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з ООО «Трансмашзапчасть» грошових коштів за наслідками неналежного виконання останнім умов договору поставки від 12.08.2014 №12/08-14, за результатами розгляду якої рішенням від 08.02.2016 у справі №910/7034/15-г даний позов задоволено.

Між тим, контролюючим органом розрахунок пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності здійснено до дати подання вказаного позову до суду, тобто з 27.02.2015 до 23.03.2015 (29 днів), відповідно до положень ч.4 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Крім того, заявлений до Господарського суду міста Києва позов стосується заборгованості за договором поставки від 12.08.2014 №12/08-14 у розмірі 1858550,00 руб., тобто має відношення лише до частини грошових коштів, щодо яких контролюючим органом зроблено висновки про порушення строків розрахунків в іноземній валюті.

Аналіз наведених правових положень та обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що доводи ТОВ «Торговий Дім Укрімпап» не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Отже, судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «УКРІМПАП» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2016 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Карпушова О.В.

Епель О.В.