Постанова № 64533354, 02.02.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2017 р. Справа № 924/2004/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Філіпова Т.Л.

судді Василишин А.Р. ,

судді Розізнана І.В.

при секретарі Дроздюк О.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

третьої особи - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції)

третьої особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3

третьої особи - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Агрофірми "Проскурів" на рішення господарського суду Хмельницької області від 17.11.16 р. у справі № 924/2004/14

за позовом Агрофірми "Проскурів", с. Розсоша, Хмельницький район

до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, м. Хмельницький

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Хмельницької районної державної адміністрації, м. Хмельницький

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, с. Розсоша, Хмельницький район

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Розсошанської сільської ради, Хмельницький район, с. Розсоша

про скасування наказу начальника Головного управління Держземагенства України у Хмельницькій області №ХМ/6825087200:06:018/00002287 від 25.12.2013р.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 17.11.2016 р. у справі №924/2004/14 (головуючий суддя Димбовський В.В., суддя Олійник Ю.П., суддя Шпак В.О.) у позові агрофірми "Проскурів" до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Хмельницької районної державної адміністрації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Розсошанської сільської ради про скасування наказу начальника Головного управління Держземагенства України у Хмельницькій області №ХМ/6825087200:06:018/00002287 від 25.12.2013р. відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Хмельницької області від 17.11.2016 р. у справі №924/2004/14 Агрофірма "Проскурів" подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 17.11.2016 р. у справі №924/2004/14 за позовом Агрофірми "Проскурів" до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Хмельницької районної державної адміністрації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Розсошанської сільської ради про скасування наказу начальника Головного управління Держземагенства України у Хмельницькій області №ХМ/6825087200:06:018/00002287 від 25.12.2013р. та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В апеляційній скарзі Агрофірма "Проскурів" посилається на ту обставину, що господарський суд Хмельницької області порушив норми матеріального та процесуального права що призвело до неправильного вирішення питання та винесення помилкового рішення. Крім того, суд не в повному обсязі з'ясував обставини, що мають значення для справи.

Зокрема скаржник зазначив, що вирішуючи питання про відмову в задоволені самостійного позову про визнання незаконним та скасування рішення державного органу без вимоги про визнання недійсним правовстановлюючого документу, суд повинен був виходити з того, що відмова у задоволені позову не виключає можливості оскарження зазначених актів у комплексному поєднані із вимогами про визнання недійсним правовстановлюючих документів, виданих на підставі цих оскаржуваних актів. На думку скаржника, таким чином господарський суд Хмельницької області обмежив доступ Агрофірми «Проскурів» до правосуддя.

Також, судом не було враховано, що уточнена правова позиція постановою ВСУ від 30.09.2015р. у справі №911/3396/14 (№3-553гс15), гарантує реальний спосіб захисту порушеного права, оскільки відмова суду у задоволені позову не виключає можливості оскарження зазначених актів у комплексному поєднані із вимогами про визнання недійсним правовстановлюючих документів, виданих на підставі цих оскаржуваних актів», так як сторонами у даних справах є виключно юридичні особи.

Скаржник вважає, що обраний Агрофірмою "Проскурів" спосіб захисту порушених прав відповідає вимогам чинного законодавства. Наводить правовий висновок ВСУ у справі № 6-251цс15 від 16.12.2015, на підставі якого стверджує відповідність застосування такого способу захисту. Відповідно до цього правового висновку рішення органу місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта, вичерпує свою дію після його реалізації, а вимоги про визнання такого рішення незаконним повинні розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло речове право. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним розглядається як спосіб захисту порушеного цивільного права за п. 10 частини другої статті 16 ЦК України та повинна пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства.

Відтак, відмова у задоволені позовних вимог Агрофірми "Проскурів" позбавило підприємство можливості захистити свої порушенні права.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.12.2016 р. апеляційну скаргу Агрофірми "Проскурів" прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

10.01.2017 р. Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та ОСОБА_2 надіслали Рівненському апеляційному господарському суду відзиви на апеляційну скаргу, у якому просять апеляційну скаргу Агрофірми "Проскурів" залишити без задоволення, рішення господарського суду Хмельницької області від 17.11.2016 р. без змін.

25.01.2017р. на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшло клопотання Хмельницької районної державної адміністрації про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якого просить доручити Господарському суду Хмельницької області (29005, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 р. задоволено клопотання Хмельницької районної державної адміністрації про проведення судового засідання 02.02.2017 р. о 14:30 в режимі відеоконференції у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул. Яворницького,59 у залі судових засідань №1. Доручено забезпечити проведення відеоконференції 02.02.2017 р. о 14:30 у приміщенні господарського суду Хмельницької області (29005, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1) за участю представника Хмельницької районної державної адміністрації.

У судовому засіданні представник Хмельницької районної державної адміністрації ОСОБА_1 заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 17.11.2016 р. у справі №924/2004/14 є законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 17.11.2016 р. у справі №924/2004/14 є законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 підтримав правову позицію свого представника.

В судове засіданні 02.02.2017 р. представники Агрофірми "Проскурів", Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та Розсошанської сільської ради не з'явилися та не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Розсошанської сільської ради №2 від 27.03.1995р. погоджено розроблений проект роздержавлення земель агрофірми "Проскурів", яким передбачено розміри земель колективної власності 3411,8 га, в тому числі 225,6 га земель загального користування; передано землі державної власності, що надаються в постійне користування площею 699,5 га, в тому числі резервний фонд - 201,1 га; передано землі державної власності, що надаються в постійне користування площею 59 га, в тому числі землі для випасу худоби індивідуального сектору 59 га.

Рішенням 3-ї сесії Розсошанської сільської ради народних депутатів "Про передачу земель у колективну власність агрофірмі "Проскурів" від 29.05.1995р. позивачу передано у колективну власність 3411,8 гектарів землі.

Згідно п. 1.2 статуту агрофірми "Проскурів", затвердженого рішенням загальних зборів членів агрофірми "Проскурів", є повним правонаступником колгоспу "Комунар", КСП "8 Березня", ТОВ "Універсам "Південний".

Відповідно до листа Головного управління статистики у Хмельницькій області №03-07/351 від 06.06.2011р., адресованого агрофірмі "Проскурів", Акціонерне товариство агрофірма "Проскурів" перебувало на обліку в ЄДРПОУ по Хмельницькій області з 1994р. по квітень 1998р. за ідентифікаційним кодом 03788891. 24.04.1998р. АТ агрофірма "Проскурів" перереєстровано Хмельницькою райдержадміністрацією в агрофірму "Проскурів", яка значиться на обліку в ЄДРПОУ по Хмельницькій області. Акціонерне товариство агрофірма "Проскурів" (код 03788891) та агрофірма "Проскурів" (код 03788891) є однією і тією ж юридичною особою.

Листом №14.2-11/61 ПІ від 18.05.2016р. Головне управління статистики у Хмельницькій області повідомило ОСОБА_2, що "колгосп "Комунар" Хмельницький район (ідентифікаційний код 03788891) значився у Загальному класифікаторі підприємств та організацій (ЗКПО), ведення якого здійснювалося до 1994р. 30.08.1995р. виконавчим комітетом районної ради вказане підприємство було реорганізовано у Агрофірму "Проскурів" із ідентифікаційним кодом 03788891.

Судами розглядалось питання щодо відповідності нормам чинного законодавства державного акта на право постійного користування земельною ділянкою площею 699,5 га, виданого Розсошанською сільською радою народних депутатів 20.02.1996 р.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 26.03.2012р. у справі №15/5025/2097/11 задоволено частково позов прокурора Хмельницького району, визнано недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 699,5 га, виданий Розсошанською сільською радою народних депутатів 20.02.1996р.; у задоволенні позову в частині скасування державної реєстрації державного акта на право постійного користування земельною ділянкою площею 699,5 га, виданого Розсошанською сільською радою народних депутатів 20.02.1996 р. та про вилучення з незаконного користування Агрофірми "Проскурів" вказаної земельної ділянки відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.07.2012 р. у справі №15/5025/2097/11 рішення господарського суду Хмельницької області від 26.03.2012 р. скасовано в частині задоволення позову про визнання недійсним державного акта на право постійного користування земельною ділянкою площею 699,5 га, виданого Розсошанською сільською радою народних депутатів 20.02.1996 р.; прийнято в цій частині нове рішення, яким у позові відмовлено; в решті рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.05.2013р. постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.07.2012 р. та додаткову постанову від 09.07.2012 р. у справі № 15/5025/2097/11 залишено без змін.

07.08.2012р. до Хмельницької районної державної адміністрації звернувся ОСОБА_2 з клопотанням передати безплатно у власність земельну ділянку площею 0,22 гектарів на території Розсошанської сільської ради для ведення особистого селянського господарства. Клопотання прийнято Хмельницькою районною державною адміністрацією 09.08.2012р., про що свідчить відтиск штампу на клопотанні.

Розпорядженням Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області №1575/2012-р від 06.09.2012р. "Про надання дозволу громадянам на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Розсошанської сільської ради" надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель державної власності (землі сільськогосподарського призначення (рілля)) для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Розсошанської сільської ради громадянину ОСОБА_2 площею 0,22 га.

10.10.2012р. інженером - землевпорядником приватного підприємства "ДІОРІТ ПЛЮС 1" винесено акт встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі, відповідно до якого встановлено межі земельної ділянки на території Розсошанської сільської ради (за межами населеного пункту) Хмельницького району Хмельницької області, загальна площа якої складає 0,2200 га.

У п. п. 2, 4, 9 висновку державної експертизи землевпорядної документації від 18.12.2012р. №1557, проведеному Головним управлінням Держземагенства України у Хмельницькій області, значиться, що вид землевпорядної документації, що підлягає державній експертизі - проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на території Розсошанської сільської ради (за межами населеного пункту) Хмельницького району Хмельницької області. Дата виготовлення землевпорядної документації: вересень - грудень 2012р. Проектом землеустрою передбачено відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 6825087200:06:018:0125-0128.

18.10.2013р. до Головного управління Держземагенства України у Хмельницькій області ОСОБА_2 звернувся з проханням затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2200 га на території Розсошанської сільської ради (за межами населеного пункту) Хмельницького району Хмельницької області та передати йому безоплатно у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства.

Наказом начальника Головного управління Держземагенства України у Хмельницькій області №ХМ/6825087200:06:018/00002287 від 25.12.2013р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_2 розташовану за межами населених пунктів Розсошанської сільської ради Хмельницького району. Надано у власність гр. ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 0,2200 га (кадастровий номер 6825087200:06:018:0125) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів Розсошанської сільської ради Хмельницького району). Наказано приступити до використання земельної ділянки після встановлення її меж в натурі (на місцевості) та здійснення державної реєстрації права приватної власності у Державному реєстрі речових прав.

27.06.2014р. ОСОБА_2 повідомив інспекції ДАБК у Хмельницькій області про початок виконання будівельних робіт - будівництво нового житлового будинку та господарської споруди за межами населеного пункту, на території Розсошанської сільської ради, Хмельницького р-ну Хмельницької обл. Код об'єкта 1110.3 та 1271.9, будівельний паспорт - №71 від 13.05.2014р., виданий відділом містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та будівництва Хмельницької РДА.

Згідно довідки №213/01-14 від 05.04.2016р. Хмельницького бюро технічної інвентаризації виконавчого комітету Хмельницької міської ради готовність незавершеного будівництва об'єкта нерухомого майна житлового будинку А-2, що знаходиться за межами населеного пункту на території Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області складає 60%, крім того на земельній ділянці знаходиться господарська споруда з підвалом.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №67925780 від 13.09.2016р. земельна ділянка площею 0,22 га (кадастровий номер 6825087200:06:018:0125) зареєстрована за власником - ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності (серія та номер: 20191083) та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер: 12274169), виданих 08.04.2014р. державним реєстратором Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_4

Наказом комісії з реорганізації державного агентства земельних ресурсів України №17 від 29.04.2015р. "Про реорганізацію Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області" вирішено реорганізувати Головне управління Держземагентства у Хмельницькій області шляхом приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Відповідно до наказу Держгеокадастру №83 від 25.05.2015р. "Про Питання діяльності Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області" погоджено можливість забезпечення здійснення покладених на Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області функцій і повноважень Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області, що припинило свою діяльність.

Наказом Держгеокадастру №404 від 27.08.2015р. "Про створення комісії для приймання-передачі матеріальних цінностей" створено комісію для приймання-передачі матеріальних цінностей від Державного агентства земельних ресурсів України до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є правонаступником усіх майнових прав та обов'язків Держземагентства України у зв'язку з реорганізацією шляхом перетворення.

Враховуючи вище викладене, позивач звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом про скасування наказу начальника Головного управління Держземагенства України у Хмельницькій області №ХМ/6825087200:06:018/00002287 від 25.12.2013р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність", мотивуючи тим, що даний наказ порушує його права як землекористувача.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши перегляд справи за апеляційною скаргою позивача, прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Згідно з ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Приписи статей 13 і 41 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією, і усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Верховний Суд України в постановах від 06.10.2015р. у справі №21-1306а15, від 30.09.2015р. у справі №911/3396/14, від 11.11.2014р. у справі №21-405а14 виклав правову позицію, яка стосується самостійного позову про скасування рішень органу владних повноважень про передачу земельних ділянок у власність та оренду.

Згідно позицій Верховного Суду України, позов, предметом якого є скасування рішення органу владних повноважень щодо передачі у власність чи оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, повязані з реалізацією певних субєктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з ст. 21 ЦК України, визначено загальний порядок визнання судом незаконними та скасування правових актів індивідуальної дії, а також нормативно-правових актів, виданих органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо вони суперечать актам цивільного законодавства й порушують цивільні права або інтереси.

Конституційний Суд України у пункті 4 мотивувальної частини рішення від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. Конституційний суд дійшов висновку, що до нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

Головне управління Держземагенства в області, передаючи відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області, приймає акти у формі наказів (п.п. 4.32, 9 Положення про Головне управління Держземагентства в області, затвердженого наказом Мінагрополітики України від 10.05.2012р. №258 (в редакції, діючій на момент винесення наказу начальника Головного управління Держземагенства України у Хмельницькій області №ХМ/6825087200:06:018/00002287 від 25.12.2013р.).

Таким чином, Головне управління Держземагенства у Хмельницькій області, наділено повноваженнями щодо передачі у власність та користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення для всіх видів використання землі у межах категорії земель сільськогосподарського призначення. Отже, прийняття Головним управлінням Держземагенства України у Хмельницькій області наказу про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність входило до його повноважень. На даний час Головне управління Держземагенства України у Хмельницькій області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Згідно з ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про обєкти та субєктів таких прав.

Відповідно до наявної в матеріалах справи інформаційної довідки №67925780 від 13.09.2016р. земельна ділянка площею 0,22 га (кадастровий номер 6825087200:06:018:0125) зареєстрована за власником - ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності (серія та номер: 20191083) та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер: 12274169), виданих 08.04.2014р. державним реєстратором Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області.

В свою чергу, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗК України).

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач оскаржує лише наказ Держземагенства і оскаржуваний акт є ненормативним актом органу виконавчої влади, який передбачає конкретні приписи, звернені до окремого субєкта - фізичної особи, і дійсно не виконує функції захисту прав особи, оскільки не впливає на права та обовязки сторін таких правовідносин (у звязку з тим, що дія цього ненормативного акту вичерпується фактом його виконання).

Таким чином, наказ Головного управління Держземагенства України у Хмельницькій області №ХМ/6825087200:06:018/00002287 від 25.12.2013р. є актом ненормативної (індивідуальної) дії, який звернений до окремого суб'єкта (гр. ОСОБА_2П.), застосований одноразово (надання земельної ділянки у власність) і після реалізації вичерпав свою дію фактом його виконання (виникнення права власності та його реєстрація).

Разом з тим, згідно з правовою позицією Верховного суду України, не виключається можливість оскарження зазначеного акту у поєднанні із вимогами про визнання недійсними правовстановлюючих документів, виданих на підставі цього оскаржуваного акту.

Згідно з п. 9 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державний земельний кадастр", з 01.01.2013р. державні акти на земельні ділянки не видавались, отже правовстановлюючим документом на нову земельну ділянку було саме свідоцтво про право власності на землю, яке видавалось державним реєстратором відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції закону станом на 08.04.2014р.) і вже на підставі наданого свідоцтва здійснювалась державна реєстрація. Як зазначалось вище, ОСОБА_2 видано свідоцтво на право власності серія та номер: 20191083, яке зареєстроване за індексним номером: 12274169.

У справі призначено та проведено судову земельно-технічну експертизу, висновки якої є достатньо суперечливими.

З висновку судового експерта №582/15-26 від 21.07.2016р. вбачається можливим визначити фактичне місцезнаходження в натурі (на місцевості) земельної ділянки в контурі № 13, вказаної в Державному акті на право постійного користування серії ХМ від 20.02.1996р., виданому акціонерному товариству агрофірма "Проскурів". Разом з тим експерт, мотивуючи свої висновки зазначив, що можливість встановлення меж земельної ділянки, яка відведена у користування позивачу за державним актом від 20.02.1996 року, повязана з необхідністю проведення комплексу заходів, передбачених Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок на місцевості (в натурі), та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему №376 від 18.05.10р.

З наведеного вбачається, що фактичної наявності меж земельної ділянки експертним дослідженням не виявлено. Межі земельної ділянки в розмірі, зазначеному у державному акті від 20.02.1996 року, підлягають встановленню (відновленню) у відповідності з наведеною Інструкцією, що є можливим за висновком експерта.

З огляду на зазначене, є сумнівним висновок за другим питанням, що є присутнім накладення земельної ділянки, яка виділялась гр. ОСОБА_2 на підставі наказу начальника Головного управління Держземагенства України у Хмельницькій області №ХМ/6825087200:06:018/00002287 від 25.12.2013р., на земельну ділянку, яка належить агрофірмі "Проскурів" на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 20.02.1996р.

Положеннями статті 373 ЦК України визначено земельну ділянку як обєкт цивільного права, зокрема у частині 3 статті зазначено, що право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (грунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні обєкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною , які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Наведені положення кореспондують з положеннями частини 1 ст. 79 ЗК України, відповідно до якої земельною ділянкою є поверхня землі з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Оскільки ознакою обєкта права є саме межі земельної ділянки, встановлені відповідним чином за процедурою землевпорядкування, апеляційний суд критично оцінює висновок судового експерта щодо наявності накладання меж земельної ділянки, яка виділялась гр. ОСОБА_2 на підставі наказу начальника Головного управління Держземагенства України у Хмельницькій області №ХМ/6825087200:06:018/00002287 від 25.12.2013р.

Також приймається до уваги, що відповідно до частини першої статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" №475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Згідно ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Виходячи зі змісту рішення Європейського суду з прав людини у справі "Стретч проти Сполученого Королівства" майном, у значенні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.

Оскільки позов подано до органу державної влади про скасування його рішення, є цілком підставним застосування у спірних відносинах принципу «належного урядування», який використовується у рішеннях Європейського суду з прав людини, яких формулюється таким чином, що якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною якої є їх власна недбалість. У справі «Пінкова і Пінк проти Чеської республіки» Європейський суд з прав людини зазначив, що потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Вбачається, що слушним є висновок суду першої інстанції про те, що оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції", отже скасування наказу начальника Головного управління Держземагентства України, на підставі якого гр. ОСОБА_2 отримав від держави право на земельну ділянку, на якій в подальшому збудував будівлю, та подальше позбавлення його цього майна з таких підстав, є неприпустимим.

Відповідна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду України від 14.03.2007 у справі №21-8во07.

З огляду на викладене, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення позову про скасування наказу начальника Головного управління Держземагенства України у Хмельницькій області №ХМ/6825087200:06:018/00002287 від 25.12.2013р.

Відтак, з урахуванням вище викладеного, доводи апеляційної скарги Агрофірми "Проскурів" суд апеляційної інстанції не вважає переконливими та відхиляє.

Як розяснено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення суду першої інстанції указаним вимогам відповідає.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав для скасування або зміни рішення, встановлених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,109,110 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Агрофірми "Проскурів" на рішення господарського суду Хмельницької області від 17.11.16 р. у справі № 924/2004/14 залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Справу №924/2004/14 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Розізнана І.В.